Правове регулювання реалізації права на пенсію в умовах воєнного стану

Організатори: Громадська організація «Центр правового та соціального захисту громадян України».

Спікери: Ольга Пищуліна - провідна експертка соціальних і гендерних програм Українського центру економічних та політичних досліджень імені О.Разумкова, кандидат соціологічних наук; Ольга Кучма - професорка кафедри трудового права  та права соціального забезпечення юридичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, доктор юридичних наук; Іван Хомич - керівник Адвокатського бюро «Івана Хомича»; Валентина Кудін - генеральна директорка Директорату розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України; Олександр Індило - керівник експертної групи з питань накопичувальної системи пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України.

До участі запрошені: народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, провідні правознавці, науковці, судді, адвокати, керівники центральних органів профспілок, керівники громадських і ветеранських організацій.

Модератор: Сергій Лисенко - голова ГО «Центр правового та соціального захисту громадян України», кандидат філософських наук, доцент.

Питання до обговорення:

• державне нормативно-правове регулювання системи пенсійного страхування за умов воєнного стану;
• особливості функціонування солідарної системи пенсійних виплат та правові механізми соціального захисту населення в умовах воєнного стану;
• трудовий стаж громадянина як основний індикатор справедливого розрахунку пенсій;
• захист соціальних прав внутрішньо переміщених осіб в частині пенсійних виплат;
• наслідки війни: нормативно-правові колізії у сфері соціального захисту захисників України та членів їхніх сімей;
• контроль у сфері виконання рішень судів як інструмент захисту конституційних прав громадян на справедливі пенсійні виплати.

 Довідково. Генеральний партнер заходу -  Адвокатське бюро «Івана Хомича».

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com. 

Акредитація триватиме до 09:45 27 березня 2024 року, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV. 

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram.

Підсумкові матеріали:

Експерти пропонують посилити вплив страхового стажу на розмір пенсій 

Роль страхового стажу при обрахуванні пенсійних виплат, яку зараз фактично нівельовано, треба підвищувати.

Таку думку під час засідання за круглим столом на тему: «Особливості правового регулювання реалізації права на пенсію в умовах воєнного стану в Україні», що відбулося в Укрінформі, висловила професорка кафедри трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету КНУ ім. Т.Шевченка Ольга Кучма.

Вона зазначила, що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ключовими чинниками, які впливають на розмір пенсійних виплат, є страховий стаж, сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески за кожен місяць, за який нараховується пенсія. А також розмір середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачувалися страхові внески і яку, за законом, беруть до уваги при визначенні коефіцієнта зарплати за відповідний місяць. Ще один показник – середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачувалися страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення людини за призначенням пенсії.

«Дисбаланс у розмірі пенсійних виплат людям, котрі виходили на пенсію в різний період, в основному, пов'язаний саме зі змінами останнього показника – розміру середньої зарплати (доходів) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року виходу на пенсію. Зрозуміло, що з кожним наступним роком цей показник збільшується і той, хто оформляв пенсію пізніше, матиме більший показник середньої зарплатні, ніж той, хто зробив це раніше», - пояснила науковиця.

Вона вважає, що для відновлення справедливості в цій частині потрібно при зміні відповідного показника здійснювати щорічний перерахунок пенсій, які були призначені раніше. Розмір виплат не має залежати тільки від трьох останніх років перед зверненням людини за оформленням пенсії. Таким чином, формулу для обчислення виплат особам, котрі виходили на пенсію в різні роки, буде врівноважено.

Кучма пропонує переглянути ухвалене на одному з етапів пенсійної реформи рішення про зменшення коефіцієнта страхового стажу з 1,35 до 1. Адже це призвело до погіршення становища пенсіонерів, котрі мають тривалий стаж роботи.

«Вважаю, повернення до попереднього коефіцієнта було б справедливим з точки зору підвищення ролі страхового стажу в пенсійному забезпеченні. Бо зараз люди, котрі мають тривалий стаж роботи (по 35-40 років), в основному, отримують пенсії у 4 тисячі гривень – через те, що значення страхового стажу при обчисленні пенсій майже нівельоване», - наголосила Ольга Кучма.

Як повідомлялося, після індексації з 1 березня пенсійні виплати в Україні зросли в середньому на 397,07 грн, середній розмір пенсії становить 5 792,02 грн. За даними пресслужби Пенсійного фонду України, перерахунок здійснили для майже 10 млн пенсіонерів.

Щоб збалансувати пенсійну систему, Україні доведеться підвищувати ЄСВ - експертка

Україні не уникнути такого непопулярного кроку, як підвищення єдиного соціального внеску, аби збалансувати пенсійну систему і забезпечити наповнення Пенсійного фонду.

Це під час засідання за круглим столом «Особливості правового регулювання реалізації права на пенсію в умовах воєнного стану в Україні», що відбулося в Укрінформі, спрогнозувала провідна експертка соціальних і гендерних програм Українського центру економічних та політичних досліджень імені О.Разумкова Ольга Пищуліна.

За її словами, наразі система солідарного пенсійного страхування в Україні перебуває в глибокій кризі. Єдиного рецепта порятунку та виправлення ситуації немає, хоча реформування вітчизняної пенсійної системи триває з 2004 року.

«Ця проблема характерна не тільки для України, а й для всієї світової спільноти - особливо, для європейських держав, які, як і ми, потерпають від демографічних негараздів, старіння населення та погіршення співвідношення кількості тих, хто отримує пенсії, і платників страхових внесків. Це впливатиме на пенсійну політику багатьох урядів», - розповіла Пищуліна.

Говорячи про реформування пенсійної системи у нашій країні, вона нагадала про два ймовірні шляхи - інституційні кроки та зміну параметричних показників.

Інституційні заходи, поміж іншого, передбачають удосконалення формули страхової пенсії та розширення джерел фінансування солідарної системи. Є й пропозиції повністю відмовитися від виплати солідарних пенсій, на що в Україні, за прогнозом експертки, навряд чи підуть.

«Що ж до параметричних чинників, то, передовсім, йдеться про підвищення пенсійного віку і маневрування з розміром єдиного соціального внеску. Пропозиції - від повного скасування ЄСВ до його радикального підвищення. Як відомо, з перших тижнів війни влада пішла на зменшення чи й скасування низки податків, що було необхідним для утримання економіки та бізнесу «на плаву». Лунали й заклики повністю скасувати ЄСВ. Проте, до них не дослухалися, інакше держава стикнулася б із проблемою, як взагалі виплачувати пенсії, коли майже всі бюджетні надходження йдуть на фінансування армії», - нагадала експертка.

Єдиним, на її думку, логічним кроком, який сприятиме збалансуванню бюджету Пенсійного фонду, стане підвищення ЄСВ. Такий підхід підтримують та навіть радять наші міжнародні партнери, зокрема, Світовий банк.

Пищуліна зауважила, що Україна має одну з найнижчих ставок соціального відрахування серед європейських держав - 22%. Тоді як у Нідерландах цей показник - 51%, у Словаччині – 48%, в Греції – 40%. А у нас, нагадаю, лише 22%.

Крім того, відповідно до Меморандуму з МВФ, Україна зобов’язалася розвивати стратегію власних доходів.

«І тема підвищення ЄСВ, скоріш за все, також обговорюватиметься», - вважає експертка.

На її думку, досягти поставлених завдань можна декількома шляхами. По-перше, через збільшення граничної бази нарахування ЄСВ з нинішніх 15 розмірів мінімальної заробітної плати (з 1 квітня – 120 тис. гривень). Пищуліна вважає, що цей показник можна збільшити до 20 – 25 розмірів «мінімалки» (160 тис. – 200 тис. грн).

«Інший шлях - впровадження так званої регресивної шкали нарахування ЄСВ для заробітних плат, які перевищують певну кількість мінімальних зарплат (скажімо, ті ж 25). Тут, безумовно, треба рахувати. Тому що встановлення регресивної або ж прогресивної шкали – досить дискусійна тема», - сказала експертка.

Водночас підвищення віку виходу українців на пенсію вона вважає недоречним. Адже через «прив’язку» призначення пенсійних виплат до страхового стажу, частина наших співвітчизників і так виходитиме на "заслужений відпочинок" у 63-65 років.

Як повідомлялося, в Україні потрібно підвищувати роль страхового стажу при обрахуванні пенсійних виплат. Для цього експерти пропонують переглянути ухвалене на одному з етапів пенсійної реформи рішення про зменшення коефіцієнта страхового стажу з 1,35 до 1, яке призвело до погіршення становища пенсіонерів, котрі мають тривалий стаж роботи.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк