Презентація дослідження «Справедлива податкова система в Україні в умовах війни»

Організатори: Аналітичний центр «Об’єднана Україна», Медіацентр Україна-Укрінформ

Учасники: Олексій Кущ – економіст, фінансовий аналітик; Ігор Петренко – політолог, доктор політичних наук; Антон Кучухідзе – співзасновник АЦ «Об’єднана Україна», політолог-міжнародник; Петро Олещук – політолог, доктор політичних наук; Валентин Гладких – політичний аналітик, кандидат філософських наук; Дмитро Левусь – експерт-міжнародник.

Чому це важливо? 

Автори дослідження розглядають необхідність адаптації податкової політики України до викликів, породжених воєнним станом, з акцентом на створення справедливої системи, яка враховує потреби різних верств населення.

Основний фокус зміщено на реформування, що передбачає зниження загального податкового навантаження, особливо для малозабезпечених груп, через прогресивну шкалу оподаткування доходів.

Більш детально про запропоновані зміни та рекомендації можна буде дізнатись під час заходу.

Контактна особа:  Володимир Кузнецов, те.: 0958815270, е-mail: tt.united.ukraine@gmail.com.

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на ютуб-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about, на фейсбук-сторінці Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram.

Підсумкові матеріали:

В Україні майже 70% податкових надходжень забезпечує населення - експерт

Левову частку податкових надходжень до державного та місцевого бюджетів забезпечує населення України, прямі податки з бізнесу становлять лише 22%.

Про це під час презентації в Медіацентрі Україна-Укрінформ дослідження «Справедлива податкова система в Україні в умовах війни» повідомив фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Він нагадав, що торік до бюджетів усіх рівнів надійшли приблизно 1 200 млрд грн податків (без урахування роботи Митниці). 41% цієї суми становив податок на доходи фізичних осіб. Ще 9% - надходження від акцизного збору, який також платить населення як кінцевий споживач підакцизної продукції. Ще 19% - ПДВ для товарів і послуг, вироблених в Україні — також непрямий податок на кінцевого споживача.

“Тобто, 69% податкових надходжень було забезпечено саме за рахунок населення через сплату прямих і непрямих податків. Звичайно, що бізнес каже: це ми сплачуємо ці податки (акциз і ПДВ). Але, якщо проаналізувати, побачимо, що бізнес тут діє лише як транзитер. Тобто, він просто включає всі непрямі податки в кінцеву ціну, яку сплачує споживач, і просто перераховує ці гроші до бюджету”, - пояснив Кущ.

Те саме стосується й перерахування роботодавцями податків із нарахованих працівникам заробітних плат.

Натомість безпосередньо сам бізнес сплачує до бюджету податок на прибуток (приблизно 140 млрд грн, 12% торішніх податкових надходжень), ренту (майже 5% в загальному обсязі), та єдиний податок (також приблизно 5% усіх надходжень).

“Тобто, сукупно пряме податкове навантаження на бізнес становить лише 22%”, - констатував економіст.

Таку ситуацію автори дослідження вважають несправедливою. Тому й наполягають на підвищенні ваги податків на капітал і значні активи у наповненні державної казни.

Аналізуючи пропозиції стосовно зниження податків в Україні, Кущ радить сконцентруватися на зменшенні ставок податків на працю. При цьому він підтримує ідею впровадження прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб і, зокрема, “нульового” оподаткування найнижчих доходів (у межах мінімальної зарплати).

Як повідомлялось, у лютому план податкових надходжень в Україні перевиконано на 16 млрд гривень. Загалом до загального фонду державного бюджету за січень - лютий 2024 року надійшло 304,6 млрд грн.

Економісти пропонують повернути прогресивну шкалу оподаткування доходів

В Україні потрібно повернути прогресивну шкалу оподаткування, а від сплати ПДФО з мінімальної зарплатні взагалі варто відмовитися.

Про такі висновки авторів дослідження «Справедлива податкова система в Україні в умовах війни» повідомив під час презентації його результатів у Медіацентрі Україна - Укрінформ фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Він назвав несправедливим нинішній підхід до оподаткування доходів фізичних осіб, коли ПДФО за ставкою 18% (плюс 1,5% військового збору) сплачують і ті, хто отримує мінімальну заробітну плату, і ті, чиї заробітки перевищують мільйон гривень на місяць.

“Якщо людина отримує 8 тисяч гривень і в неї заберуть п'яту частину цих доходів, то для неї це - досить суттєва втрата особистих доходів. Ідеться про непридбані соціальні товари, неотримані послуги, коли людина вимушена заощаджувати навіть на найнеобхіднішому. Зрозуміло, що людина з мільйонними заробітками в абсолютних цифрах сплатить набагато більше. Але в підсумку це жодним чином не вплине на її спроможність купувати основні групи товарів. Хіба що - на її здатність накопичувати. Тому питання переходу від пласкої системи оподаткування до прогресивної вже перезріло”, - пояснив свою думку економіст.

Він нагадав, що прогресивна шкала в Україні вже існувала у 1990-ті роки і, на жаль, себе не виправдала. Але відтоді ситуація кардинально змінилася, в країні сформувалася група у складі до 10% населення, які отримують досить високі доходи. Натомість оподаткування за однаковою ставкою їхніх статків і мінімальної зарплатні, на думку Куща, лише поглиблює нерівність.

“Візьмімо класичну соціальну модель держави: мінімальна заробітна плата має дорівнювати мінімальній пенсії та реальному прожитковому мінімуму. І ця сума має відповідати неоподатковуваному мінімуму доходів громадян. Тобто, мінімальна заробітна плата взагалі не повинна оподатковуватися. Тому що це нонсенс - забирати з мінімальної зарплатні доходи, а потім повертати їх у вигляді субсидій і дотацій”, - вважає фінансовий аналітик.

Він зауважив, що від оподаткування мінімальних доходів відмовилися в багатьох країнах — зокрема, у Китаї і США.

Першим кроком до реформи системи оподаткування у нашій країні, на його думку, могло б стати зменшення податку на мінімальні доходи населення на 5% та збільшення на ті ж 5% ПДФО для українців з високими зарплатами.

“Тобто, замість 18% на мінімальну заробітну плату треба встановити 13% податок, а замість 18% на великі заробітні плати, наприклад більше 15 мінімальних заробітних (понад 120 тисяч гривень) — ПДФО у 23%. Сумарно ця податкова пільга призведе до втрати приблизно 20 млрд гривень надходжень до держбюджету. Але вони будуть компенсовані за рахунок додаткових надходжень від тих, хто сплачуватиме вищі податки. За приблизними підрахунками, це понад 15 млрд гривень”, - сказав Кущ.

Відповідно, бюджетні надходження будуть майже збалансовані, а зі зростанням загального рівня заробітних плат “недобір” взагалі зникне.

“Як результат, для людини, котра отримує, наприклад, 10 тисяч гривень, ця реформа додасть 500 гривень додаткових доходів на місяць. За рік це 6 тисяч гривень, які можна витратити на власні потреби. Для 4 мільйонів людей з мінімальними доходами “на кону” 2 мільярди гривень додаткового внутрішнього платоспроможного попиту. Або 24 мільярди гривень на рік. Це, поміж іншого, стимулюватиме економіку. Тому що людина, яка отримує 10 тисяч гривень, фактично усі ці кошти витрачає на поточні потреби, купуючи передусім найбільш необхідні товари і послуги на внутрішньому ринку”, - наголосив Кущ.

Як повідомлялося, Україна веде переговори з МВФ та з іншими міжнародними партнерами щодо підготовки податкової реформи, яка має покращити інвестиційний клімат. В Офісі Президента працюють над податковою реформою, втілення якої має усунути корупцію в податковій сфері та вирівняти умови ведення бізнесу для всіх учасників ринку. Зокрема, обговорюється модель оподаткування «10-10-10» - впровадження єдиної ставки у 10% для трьох основних податків: на прибуток, на доходи фізичних осіб і на додану вартість. Проте в експертному середовищі далеко не всі підтримують такий підхід.

Відео: 

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк