Мотивація потерпілих бути учасниками процесу правосуддя і їхня підтримка на цьому шляху

Організатор: Медійна ініціатива за права людини. 

Спікери: Ольга Решетилова - голова Медійної ініціативи за права людини; Оксана Расулова - керівниця проєкту з моніторингу судів у справах війни, МІПЛ; Марта Змисла - юристка, адвокатка “ЮрФем”, представниця потерпілих у судах (онлайн); Людмила Шумкова - потерпіла у справі щодо однієї з катівень Херсона; Вероніка Плотнікова -  Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків.

До участі запрошені представники Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків при Офісі Генерального прокурора.

Коротко. Аналітичне дослідження “Охолоджуючий ефект. Мотивація потерпілих бути учасниками процесу правосуддя і їхня підтримка на цьому шляху" - результат власного дослідження досвіду потерпілих і понад річного спостереження за кількома десятками судових процесів, що стосуються порушення законів і звичаїв ведення війни з боку РФ. Також було проаналізовано українське законодавство щодо потерпілих і досвід інших країн, які через війну створювали системи підтримки потерпілих і свідків.

Під час заходу команда МІПЛ, яка входить до Коаліції “Україна. Пʼята ранку”, не лише презентує аналітику, а й обговорить її з експертним юридичним і медійним середовищем.

Довідково. Аналітичне дослідження створене в межах проєкту, що підтримується програмою USAID “Справедливість для всіх”.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Контактна особа: Станіслав Мірошниченко - керівник інформаційного напряму МІПЛ.

тел.: +380 66 402 71 72, e-mail: s.miroshnychenko@mipl.org.ua

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram.

Підсумкові матеріали:

До судів передали 246 справ щодо воєнних злочинів РФ в Україні — експертка

До судів передані 246 справ щодо воєнних злочинів Російської Федерації на території України.

Про це керівниця проєкту з моніторингу судів у справах війни Медійної ініціативи за права людини Оксана Расулова повідомила на пресконференції в Укрінформі.

“Уже понад 120 тисяч воєнних злочинів задокументував Офіс генерального прокурора. Водночас на наш запит нам відповіли у Державній судовій адміністрації, що до суду передали всього 246 справ із оцих всіх тисяч і тисяч”, - сказала Расулова.

Вона зауважила, що українське законодавство “бачить” постраждалих від воєнних злочинів у справах щодо воєнних злочинів так само, як постраждалих у будь-якому іншому кримінальному провадженні.

“Тобто для українського законодавства немає різниці, чи це людина, постраждала у справі про крадіжку, чи це людина, яка постраждала у справі, наприклад, про зґвалтування в окупації. В українському законодавстві це один і той самий тип постраждалих. Відповідно, це визначає, як із самого старту система ставиться до людини”, - сказала Расулова.

На думку юристки, адвокатки “ЮрФем”, представниці постраждалих у судах Марти Змислої, в Україні потрібно загалом змінити систему надання допомоги та підходи до надання допомоги постраждалим від СНПК (сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом — ред.).

“Як тільки ми змінимо, удосконалимо підходи, то, відповідно, буде більша кількість звернень. Станом на сьогодні, за останніми даними ОГП, зафіксовано 274 випадки СНПК, це не відображає реальних масштабів цих злочинів і, безумовно, значна кількість того, що трапилося, ще не повідомляється у правоохоронні органи через різні причини”, - сказала Змисла.

Серед таких причин, за її словами, стигматизація в українському суспільстві, страх постраждалих звертатись до правоохоронних органів через викривлене уявлення про розслідування справ, неодноразові допити, тривалість судового процесу, загалом недовіра до правоохоронних органів.

“Ми це поступово крок за кроком маємо змінювати. Станом на сьогодні в нас вже є два законопроєкти, зареєстровані у Верховній Раді. Один стосується створення реєстру постраждалих від злочинів, заподіяних збройною агресією РФ проти України. І другий має у фокусі своєї уваги створення системи репарацій в Україні, запровадження невідкладних проміжних репарацій, які не лише виражатимуться у грошовому вимірі, а й будуть за собою нести і створення відповідних реабілітаційних програм, що включатиме і медичну, і освітню, і юридичну підтримку тощо”, - сказала юристка.

На її переконання, “лише коли ми крок за кроком удосконалимо систему надання допомоги постраждалим від СНПК, це вплине на стан звернення по допомогу”.

Як зазначила представниця Координаційного центру підтримки постраждалих і свідків Вероніка Плотнікова, зазначені законопроєкти “стосуються перш за все проміжних репарацій для постраждалих від СНПК”.

“І ми говоримо не про реєстр постраждалих від воєнних злочинів, а про облік всіх осіб, яким війною було завдано шкоду. В той же час ініціатива Офісу генерального прокурора, яка в подальшому буде нами реалізуватися, ... це якраз Єдиний реєстр постраждалих від воєнних злочинів з урахуванням того, що воєнні злочини на території України вчинялися з 2014 року”, - уточнила Плотнікова.

Як повідомлялося, у Єдиному реєстрі досудових розслідувань наразі зафіксовано відомості щодо понад 128 тисяч постраждалих від воєнних злочинів, з кожним днем повномасштабної війни з РФ ця кількість зростає.

Відео:

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк