Меморіалізація російсько-української війни: виклики та завдання

Організатор: Український інститут національної пам’яті.

Спікери: Микита Потураєв - народний депутат України, голова Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Ростислав Карандєєв -  т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України; Антон Дробович -  голова Українського інституту національної пам’яті; Наталія Кривда - голова наглядової ради Українського культурного фонду; Мар’яна Олеськів -  голова Державного агентства розвитку туризму; Володимир В’ятрович -  народний депутат України; Євгенія Кравчук -  народна депутатка України; Ірина Констанкевич - народна депутатка України; Єлизавета Богуцька -  народна депутатка України; представники центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, науковці, експерти та громадські діячі.

Питання до обговорення:

• Меморіалізація російсько-української війни зараз. Проблеми й виклики.
• Співпраця «держава – наука – громадськість» у процесах меморіалізації.
• Державна та стихійна (народна) меморіалізації.
• Військові кладовища.
• Монументальне мистецтво, простір та меморіалізація.
• Формування державної стратегії меморіалізації російсько-української війни.

Чому це важливо? 

Попри складнощі через воєнний стан меморіалізація не може бути поставлена на паузу. Сучасний досвід України це яскраво проілюстрував (створення народних меморіалів, фундацій, пов’язаних з пам’яттю тощо).

Через це обговорення тем, пов’язаних з пам’яттю та комеморацією, в колі представників органів державної влади, місцевого самоврядування, науковців, музейників, громадськості є вкрай важливими.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram.

Підсумкові матеріали:

Україна має перейти до кооперативної моделі формування політик щодо меморіалізації – голова УІНП

Україна має перейти до кооперативної моделі формування та реалізації політик щодо меморіалізації – залучати професіоналів, бізнес, громадянський сектор.

Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час круглого столу в Укрінформі «Меморіалізація російсько-української війни: виклики та завдання».

«Ми маємо перейти до кооперативної моделі формування політик і реалізації політик щодо меморіалізації. Ми повинні залучати професіоналів, бізнес, громадянський сектор», – сказав Дробович.

Також він зазначив, що політика з відновлення і збереження національної пам'яті повинна йти дуже близько з питаннями перехідного правосуддя, одним з компонентів якого є право на правду. За його словами, таким чином відновлення і збереження національної пам'яті це не просто про збереження минулого, це про відновлення справедливості тут і тепер для всіх майбутніх поколінь.

Голова УІНП підкреслив, що Україна не може дозволити дилетантизм у питаннях створення об'єктів, меморіалів.

«В той же час ми не можемо заборонити спільнотам і громадам це робити. Але держава може реалізувати декілька проєктів і показати приклад. У цьому процесі експертність найважливіша», – наголосив Дробович.

Він також зауважив, що потрібні конкретні проєкти з конкретними коштами, які будуть зафіксовані в бюджеті.

«Має бути такий рядок у бюджеті. Наприклад, як по Національному військовому меморіальному кладовищу чи по Музею Голодомору. Ми повинні розуміти, що ми не можемо робити всі музеї, але деякі ми зробимо, а коли вивільнимо кошти від цих музеїв, то перейдемо до наступних і крок за кроком зробимо це», – сказав голова УІНП.

Як повідомлялося, минулого року Український інститут національної пам’яті провів опитування, в якому вимірювали ставлення українців до історії, пам'яті, соціальних речей. Його результати засвідчили, що абсолютна більшість українських громадян – 86% – готові долучатися до діяльності і збереження національної пам’яті про війну.

Історична пам'ять потребує меморіалізації - Карандєєв

Історична пам’ять про російсько-українську війну потребує меморіалізації, музеєфікації, а також документування. Незабаром буде розроблена Концепція меморіалізації.

Про це повідомив т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв у рамках круглого столу «Меморіалізація російсько-української війни: виклики та загрози», що відбувся в Укрінформі.

«Пам'ять потребує меморіалізації, музеєфікації, документування, тоді ми можемо казати про передачу цієї пам'яті (історичної пам'яті - ред.) у неспотвореному вигляді», - зазначив він.

Урядовець заявив, що «забезпечити музеєфікацію, збір тих артефактів, відео- фото- та медіасвідчень про події, які відбуваються на російсько-українському фронті, - завдання номер один».

Також він підкреслив, що даний процес є важливим як невід'ємна складова національної пам'яті.

Водночас Карандєєв анонсував розробку Концепції меморіалізації спільно із Інститутом національної пам'яті.

«На третьому році війни ми повинні говорити, що підхід до меморіалізації пам'яті про цю війну має бути систематизований... Концепт меморіалізації об'єднає нас усіх… Пам’ять важлива для наступних поколінь, як приклад життя та приклад цінностей, якими воно має бути сповнене», - підсумував очільник МКІП.

Як повідомляв Укрінформ, голова УІНП вважає, що Україна має переосмислити радянські та імперські практики щодо меморіалізації, оскільки вона задає тон для всього світу на століття щодо винайдення форм і мови пам'ятання.

Україна має переосмислити радянські практики щодо меморіалізації – голова УІНП

Україна має переосмислити радянські та імперські практики щодо меморіалізації, оскільки вона задає тон для всього світу на століття щодо винайдення форм і мови пам'ятання.

Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час круглого столу в Укрінформі «Меморіалізація російсько-української війни: виклики та завдання».

«Ми повинні розуміти, яка відповідальність перед нами стоїть вперше за століття, маємо нарешті переосмислити радянські та імперські практики щодо меморіалізації. Цей символічний простір – це не просто чергова квіточка чи статуя в наших містах, це те, що робить нас або міцнішими і витривалішими у цій війні, або робить нас слабшими, тими, які не усвідомлюють загрози, які перед нами стоять», – сказав Дробович.

Він підкреслив, що Україна задає тон на століття не лише в своїй країні, а й взагалі по Європі, можливо, і по світу, щодо винайдення форм і мови пам'ятання.

На переконання голови УІНП, все те, що побудувала Європа і Америка після Першої і Другої світових воєн, – музеї, меморіальні практики, практики вшанування, поховання, що тісно пов'язані з механізмом запобігання, не спрацювало, бо геноцид повторюється знов.

Крім того, Дробович зауважив, що меморіалізація, всупереч усталеному в українській політиці десятиліттями факультативному, формальному ставленню до культури, зараз набуває неймовірного безпекового потенціалу.

«Меморіалізація для нас це не просто один з кластерів культури, а частина боротьби в цій війні, частина боротьби за гідність наших людей уже тепер, а не колись, коли до цього дійде час. Це елемент зміцнення стійкості нашої спільноти. До цього треба ставитися відповідно, не за залишковим принципом», – наголосив голова Українського інституту національної пам’яті.

Він зауважив, що саме перед українською спільнотою наразі стоїть історичний виклик. Дробович підкреслив, що українці мають вперше в історії за сотні років можливість, право та потенціал для того, щоб створити свій символічний простір, реалізувати його самостійно, без вторгнення тої чи іншої країни чи імперії.

Як повідомляв Укрінформ, Український інститут національної пам’яті торік видав книгу «Без ротацій» про українських військових з Луганської і Донецької областей та взяв участь в організації 10 виставкових проєктів про війну.

Туризм є важливим інструментом для просування державних наративів про російсько-українську війну - голова Держагентства розвитку туризму

Туризм є важливим інструментом для просування державних наративів України про російсько-українську війну на міжнародній арені. Наразі вже є сформовані туристичні маршрути, які є живим свідченням російсько-української війни, однак держава має подбати про наповнення змістом історій гідів, які розповідають про війну.

Про це під час круглого столу в Укрінформі «Меморіалізація російсько-української війни: виклики та завдання» заявила голова Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів.

«Насправді туризм – це з одного боку галузь економіки, яка приносить робочі місця, це платники податків, і це бізнес, який працює. Але для чого державі займатись туризмом? Тому що це є один з інструментів просування важливих для держави наративів у цілому світі. І це робить успішно дуже багато країн. На жаль, в Україні багато років туризм перекидався з інституції в інституацію і не було системної роботи», - зазначила Олеськів.

За її словами, більшість туристів, які сюди приїжджали, не мали інформації взагалі про те, що таке Україна глобально, про наше культурне надбання, про історичні події, зокрема про сторічну війну з Росією.

Олеськів зауважила, що на сьогодні вже сформувались певні туристичні маршрути після звільнення Київщини тощо.

«Яке питання сьогодні постає для нас і чому воно для нас, як туристичної галузі, найбільш актуальне? Тому що ми маємо сьогодні інтерес до відвідування таких місць вже від тих людей, які приїжджають сьогодні до України. Ми говоримо про Київську область, про ті місця і громади, які були звільнені, і куди активно їздили і приїжджали лідери держав в перші місяці війни і зараз продовжують приїжджати. І після таких візитів всі люди, які приїжджають до України, зазвичай це не туристична мета – гуманітарна, бізнес, робота, ділові зустрічі - вони їдуть цим маршрутом. Тобто маршрут вже сьогодні існує», - розповіла Олеськів.

Водночас вона наголосила, що вкрай важливо під час туристичних екскурсій доносити наративи, важливі для України.

«Що розказує сьогодні гід, ніхто не знає. В основному це легенди, якісь історії, видумані речі, щоб зробити цю мандрівку цікавою. Але ми втрачаємо вже зараз цей потужний інструмент - донести ті наративи, які сьогодні важливо донести Україні про злочини РФ, про героїчну боротьбу українського народу, в тому числі про певні історичні паралелі в цій фазі війни з попередніми фазами», - вважає голова держагенства.

Вона додала, що така робота має тривати не лише в Київській області, а в усіх регіонах, де є підвищений інтерес туристів до подій в Україні.

Під час круглого столу учасники також обговорили співпрацю держави та громадськості у процесах меморіалізації, проблеми військових кладовищ, формування державної стратегії меморіалізації російсько-української війни та ін.

Учасники заходу зауважили, що попри складнощі через воєнний стан, меморіалізація не може бути поставлена на паузу. Сучасний досвід України це яскраво проілюстрував, адже вже є створені народні меморіали, фундації, пов’язані з пам’яттю тощо.

Як повідомлялось, 15 березня Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження щодо визначення місця розташування Національного військового меморіального кладовища у Гатненській сільській територіальній громаді Фастівського району Київської області.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк