Презентація дослідження «Оцінка ситуації, яка склалася з трудовими ресурсами в Україні»
Організатор: Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування.
Учасники: Елла Лібанова - директор Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, академік НАН України, доктор економічних наук, професор; Олег Дунда - народний депутат України; Наталія Землянська - голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; Світлана Калініна - декан економіко-правового факультету Маріупольського державного університету (м. Київ), доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України; Марина Огай - провідний науковий співробітник Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, кандидат економічних наук; Володимир Саріогло - завідувач відділу моделювання соціально-економічних процесів і структур Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, НАН України, д.е.н., професор; Олексій Позняк - завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, кандидат економічних наук; Олександра Решмеділова - політолог, кандидат філософських наук; Дегтяр Дмитро - співзасновник HRD Club Ukraine; Ілля Несходовський - керівник аналітичного напряму мережі «АНТС»; Олексій Буряченко - виконавчий директор «Міжнародної асоціації малих громад», кандидат політичних наук; Світлана Ланська - в.о. завідувача кафедри економіки праці Маріупольського державного університету, кандидат економічних наук, доцент.
Модератор: Василь Воскобойник - президент Асоціації «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування».
Питання до обговорення:
- Ситуація з трудовими ресурсами в Україні.
- Пропозиції/рекомендації для органів державного управління, місцевої влади та громадських організацій щодо трудових ресурсів України.
- Які зміни необідно внести в законодавство, щоб полегшити ситуацію з трудовими ресурсами в Україні?
Коротко. Під час заходу буде презентовано інформацію щодо оцінки ситуації, яка склалася з трудовими ресурсами в Україні, та заходів з її поліпшення:
- результати якісних досліджень, проведених впродовж 2023 - 2024 років та матеріали експертних та громадських обговорень;
- рекомендації для органів державного управління, місцевої влади та громадських організацій;
- напрацювання щодо змін у законодавство.
Довідково. Захід організовано Асоціацією «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» в межах реалізації проєкту «Візія-2033: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя» за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна».
Дослідження, які були проведені у рамках проєкту «Візія-2033», профінансовані Міжнародним фондом «Відродження».
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Чинне міграційне законодавство не приваблює на український ринок кваліфікованих працівників із-за кордону - експерт
Чинне міграційне законодавство України негнучке і непривабливе для кваліфікованих працівників із-за кордону; його варто змінити з урахуванням вимог низки директив ЄС.
Про це в Укрінформі під час круглого столу «Проєкт «Візія-2033»: Презентація результатів дослідження «Оцінка ситуації, яка склалася з трудовими ресурсами в Україні» заявив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
«Наявність на українському ринку праці пропозицій робочої сили вже є серйозним викликом для держави. Одним із шляхів розв’язання проблеми дефіциту працівників належної кваліфікації є цивілізоване та обґрунтоване залучення іноземних фахівців на правових та економічних засадах, що відповідають міграційним зобов’язанням України як члена в кандидати ЄС. Проте чинне законодавство, на жаль, є негнучким та не приваблює на український ринок праці кваліфікованих працівників із-за кордону», - наголосив експерт.
Він зазначив, що разом з експертами Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ, Національного інституту стратегічних досліджень, Маріупольського державного університету розроблено проєкт закону України «Про удосконалення порядку працевлаштування іноземців в Україні». Документ має створити правові основи підвищення привабливості України для іноземних працівників та імплементувати в українське законодавство вимоги низки директив ЄС щодо міграційної політики.
Так, законопроєктом пропонується запровадити єдиний дозвіл іноземцям на працевлаштування та перебування в Україні, що оформлюється за єдиною процедурою.
Сьогодні, нагадав Воскобойник, дозвіл на працевлаштування в Україні не дає права на проживання, а є лише підставою для отримання довготривалої робочої візи.
«Щоб отримати дозвіл на проживання, іноземному працівнику доводиться подавати документи й отримувати рішення трьох державних установ. Складний порядок перешкоджає оперативному залученню необхідних працівників та знижує привабливість країни для мігрантів. Тому доцільно запровадити єдиний дозвіл на працевлаштування та проживання, який би оформлювався за єдиною процедурою», - зауважив експерт.
Водночас голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Наталія Землянська вважає, що чинна система видачі дозволів іноземцям і без того максимально спрощена. І це, на її думку, не сприяє захищеності українців на ринку праці.
«Піком за кількістю виданих дозволів на роботу був 2021 рік, період так званого Великого будівництва. Тоді було видано 16 275 дозволів. Голова Асоціації будівельників мені тоді казав, що турецькі працівники залишили без роботи українських «дорожників». Тому міграційна політика щодо регулювання дозвільної системи має бути виваженою», - зауважила Землянська.
Ще однією пропозицією авторів законопроєкту є збільшення з 90 до 180 днів строку, протягом якого іноземець має прибути в Україну і підписати трудовий контракт. На переконання розробників, існуючі норми в умовах війни є замалими.
«Сьогодні бізнес витрачає до шести місяців на те, щоб укласти один контракт з іноземцем. На всю процедуру, від А до Я, із завезенням, квитками, страховкою та ін. доводиться витрачати до пів року. Безумовно, це питання потребує вирішення на законодавчому рівні. Бо якщо ми не запропонуємо малому та середньому бізнесу адекватні умови залучення іноземців, бізнес зробить це за нас», - прокоментував пропозицію співзасновник HRD Club Ukraine Дмитро Дегтяр.
На думку експертів, сьогодні найбільш бажаними мігрантами є випускники українських вишів – фахівці, які підготовлені відповідно до українських стандартів та добре інтегровані у суспільство.
«Тому варто спростити вимоги та створити умови для виходу іноземців на український ринок праці. Зокрема, пропонуємо запровадити можливість перебування в Україні протягом 9 місяців після закінчення навчання з метою пошуку роботи», - додав Воскобойник.
На переконання політолога Олександри Решмеділової, збільшення строку перебування іноземців в Україні для пошуку роботи є цілком виправданим, оскільки держава вже інвестувала у підготовку цих фахівців кошти, і залишилося тільки сприяти їх подальшому працевлаштуванню тут.
Автори законопроєкту звернулися до народних депутатів із пропозицією зареєструвати підготовлений законопроєкт і почати з ним працювати вже найближчим часом.
Як повідомлялося, Національний банк України прогнозує зниження рівня безробіття у 2024 році до 14,2% проти 18,2% в торік через швидке зростання попиту на працівників в умовах обмеженої пропозиції.
Більшість громад не підтримують ідею залучення трудових мігрантів із-за кордону - дослідження
Більшість представників громад, бізнесу та влади не підтримують ідею залучення іноземних мігрантів для поліпшення ситуації на ринку праці й виступають за створення умов для повернення додому співвітчизників.
Такі дані дослідження оприлюднила під час круглого столу в Укрінформі в межах проєкту «Візія-2033» провідний науковий співробітник Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ Марина Огай.
«Ми провели серію дискусій та глибинних інтерв’ю з представниками органів місцевого самоврядування, бізнесу та активної частки населення. <...> Треба сказати, що ідея залучення іноземних мігрантів для поліпшення ситуації на ринку праці більшістю опитаних не була підтримана. Попри те, що такий розвиток сценарію ними допускається», - сказала Огай.
Серед аргументів проти залучення мігрантів з інших країн, передусім представників етносів так званого Глобального Півдня (народів Центральної Азії, Кавказу, окремих народів Африки, Латинської Америки, корейців, арабів, індо-пакистанців та інших), респонденти називали побоювання щодо зростання конкуренції, знецінення робочої сили з числа українців, негативний вплив на генофонд української нації, культурні та релігійні відмінності, зростання соціальної напруженості, релігійні конфлікти тощо.
«Водночас опитані називали й аргументи на користь розвитку міграційної політики. Люди вважають, що залучення іноземців на ринок праці сприятиме пожвавленню економіки, приведе сюди великі компанії інвесторів, які будуть створювати робочі місця, дасть можливість обміну досвідом і навчання для фахівців, яких не вистачає у громаді», - зауважила експерт.
Червоною лінією через усе опитування проходила думка респондентів про те, що спочатку треба створити та забезпечити гідні умови праці саме для українців, а потім уже запрошувати іноземних працівників. І зосередитися на тому, аби спонукати наших співвітчизників повертатися додому.
«Потрібно на практиці розробити дієві рекомендації для відновлення ринку праці на місцевому рівні і робити регіони привабливими насамперед для місцевих мешканців, а вже потім для приїжджих», - підсумувала експерт.
Дослідження «Оцінка ситуації, яка склалася з трудовими ресурсами в Україні» було проведене в період з 26 грудня 2023 року по 5 березня 2024 року. У ньому взяли участь 107 осіб, з яких 52 - представники місцевих органів самоврядування, 23 - представники бізнесу та 32 мешканці громад. Середній вік учасників - 44 роки.
Як повідомлялося, протягом 2023 року лише у Києві та області видано 2533 довідки про реєстрацію особи громадянином України. У 2022 році їх було дещо менше - 2041, у 2021-му - 2806.
До введення в Україні воєнного стану одним із потужних напрямів міграції в Україну було навчання, тому переважна більшість іноземців у регіоні – саме студенти.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
