Деколонізація в Україні: основні підсумки та проблеми у регіонах

Деколонізація в Україні: основні підсумки та проблеми у регіонах

Укрінформ
5 листопада, 10:00 - пресконференція, присвячена проміжним підсумкам та проблемам виконання Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

Організатори: ГО “Мережа відповідальних”, Ініціатива “Деколонізація. Україна”.

Учасники: Соломія Бобровська - народна депутатка України; Володимир В’ятрович - народний депутат України, кандидат історичних наук; Олег Слабоспицький - член наглядової ради “Національного українського молодіжного об’єднання”; Вадим Поздняков - голова ініціативи “Деколонізація. Україна”; Ігор Фльорко - представник ініціативи “Декомунізація Львівщини”.

Питання до обговорення:

  • Як тривають процеси деколонізації в областях України?
  • Основні підсумки та проблеми деколонізації у м. Києві.
  • В яких містах найбільший супротив деколонізації з боку місцевої влади? Ситуація в Дніпрі, Одесі, Харкові та Полтаві.
  • Презентація топ-20 пам’ятних знаків, які мають бути демонтовані в Україні.
  • Коли будуть перейменовані Павлоград, Синельникове, Первомайськ та Бровари?
  • Що робити з пам’ятними знаками на честь “Велікой отєчєствєнной войни”?

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Деколонізація в Україні йде повільно через недостатню увагу і спротив у парламенті – В’ятрович

Деколонізація в Україні відстає від передбачених відповідним законом термінів через недостатню увагу до цього питання і навіть спротив частини парламенту.

Так сказав народний депутат, кандидат історичних наук Володимир В’ятрович, оцінюючи на пресконференції в Укрінформі проміжні підсумки виконання Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

В’ятрович нагадав, що у нинішньому складі Верховної Ради був спротив щодо декомунізації, але повномасштабне вторгнення поставило на порядок денний ще й деколонізацію, яка, втім, просувається дуже повільно.

«Деколонізація відстає від тих термінів, які передбачено законом. На жаль, були спроби в різних законопроєктах зупинити чи навіть провести реванш в питаннях декомунізації. Ситуація змінилася після повномасштабного вторгнення, коли громада дуже чітко артикулювала ще й потребу деколонізації. Тому у 2023 році вдалося через цей парламент провести дуже важливий закон про деколонізацію», - нагадав депутат.

При цьому, за його словами, у нинішньому складі парламенту є намагання ігнорувати реалізацію закону про деколонізацію через байдужість деяких депутатів до цього питання або побоювання, що цього не сприймуть їхні виборці.

«Насправді відверто проросійських депутатів у парламенті не так багато, можливо, кілька десятків. Більшість депутатів є байдужими до цих питань, вважаючи, що це не є важливим, а також деякі мажоритарники, які вважають, що їхні виборці цього не сприймуть», - зазначив В’ятрович.

На його думку, таке недбале ставлення в нинішньому парламенті до питань деколонізації призводить до блокування цього процесу на місцях і ставить під сумнів реалізацію самого закону, який, тим часом, перебуває в площині національної безпеки.

«Недостатня увага парламенту з перейменуваннями дала негативний резонанс по всій Україні, і зараз ми є свідками цілої низки ініціатив на місцях, спрямованих на блокування взагалі реалізації закону про деколонізацію. Соціологія Інституту національної пам’яті показує, що понад 70% українців підтримують деколонізацію, і це треба артикулювати, якщо в частини депутатів бракує розуміння, що на третьому році повномасштабного вторгнення треба усувати маркер «руського міра» з міркувань національної безпеки. Деяким депутатам варто долучитися до цього процесу хоча б з меркантильних виборчих міркувань, що цього хочуть їхні виборці», - вважає В’ятрович.

Водночас, на його думку, попри спротив частини депутатів, деколонізація в Україні все ж відбувається, хоча перейменування часто мають формальний характер і не за українською топонімікою.

«Було перейменовано 329 населених пунктів, що стало найвиразнішим маркером того, що деколонізація все ж розпочалася. Але згодом перейменування деяких населених пунктів у парламенті провалили, а деякі перейменовані населені пункти отримали не історичні українські назви, а переклад з російської мови – Южноє стало Південним, Южноукраїнськ став Південноукраїнськом. Що свідчить про безликість наших перейменувань і страх народних депутатів щодо відновлення історичних назв чи вшанування справді українських героїв в українській топоніміці», - наголосив В’ятрович.

Як повідомляв Укрінформ, діячі культури та мистецтва з України та інших країн написали лист до гендиректорки ЮНЕСКО Одрі Азуле із проханням допомогти відтермінувати процеси деколонізації Одеси до закінчення війни.

 Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-