
Гендерні ініціативи міста Києва під час війни
Організатор: Управління з питань гендерної рівності Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА.
Учасники: Тетяна Гузенко - начальниця управління з питань гендерної рівності Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА, модераторка; Лариса Кобелянська – координаторка Громадської ради при МФО «Рівні можливості» у Верховній Раді України; Людмила Чернявська – тренерка, консультантка Національного демократичного Інституту; Ольга Боковець – провідна соціологиня Навчально-наукового центру «Соціоплюс» КПІ ім. Ігоря Сікорського; Олена Білецька – голова ВГО «Українська жіноча варта»; Анастасія Ляднєва – голова ГО «Інноваційні соціальні рішення»; Олександра Скоромна – управляюча директорка ГО «Інформаційно-тренінговий центр громадських ініціатив»; Лілія Шевченко – голова ВГО «Територія жінок»; Анастасія Нофлік – голова секретаріату «Коаліція 1325. Київ»; Наталія Колосова – начальниця відділу внутрішніх комунікацій КП «Київтеплоенерго»; Лідія Москаленко – голова ГО «Спілка жінок міста Києва»; Алла Цілицька – заступниця голови київського відділення ГО «Яворина».
Питання до обговорення:
- ключові напрямки взаємодії міської влади та громадських інституцій міста Києва для просування гендерної рівності під час війни та післявоєнного відновлення;
- посилення спроможності громадського сектору та жіночих організацій у реагуванні на безпекові виклики, розвиток проектного партнерства для досягнення цілей рівності;
- запобігання гендерним стереотипам, досягнення збалансованої участі жінок і чоловіків у політичній, громадській, соціальній житті.
Чому це цікаво?
Стратегія розвитку міста Києва до 2027 року, затверджена Київрадою в грудні 2024 року, врахувала виклики та наслідки для столиці через широкомасштабне вторгнення в Україну, зокрема, для економіки, соціального розвитку та життєзабезпечення міста. В оновленій стратегії передбачено такі важливі аспекти, як створення безбар'єрного простору та забезпечення соціальної інклюзії в місті, і вперше визначено окрему оперативну мету «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя та розвитку територіальної громади Києва» та завдання:
- Забезпечення інституційної спроможності для досягнення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у міських політиках та заходах.
- Інтеграція гендерного підходу та підходу, що ґрунтується на правах людини, у місцеві політики та публічні послуги.
Ці завдання неможливо виконати без налагодженої співпраці між міськими органами влади та громадським сектором. Громадські організації відіграють важливу роль у просуванні гендерної рівності та розширенні прав та можливостей жінок, виступають платформою для адвокації змін. Міська влада залучає громадські організації до просування гендерної рівності та розширення прав та можливостей жінок, оскільки така співпраця забезпечує ефективніше використання ресурсів і дає змогу досягати більш стійких результатів. Громадські організації володіють експертизою та глибоким розумінням локальних проблем та потреб громад, що дозволяє створювати більш цільові та реалістичні ініціативи. Вони мають досвід прямої роботи з жінками та дівчатами та вразливими групами, що забезпечує адаптацію проектної діяльності до реальних потреб киян.
На замовлення Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА у жовтні – грудні 2024 року Навчально-науковим центром прикладної соціології «Соціоплюс» КПІ ім. Ігоря Сікорського було проведено опитування представників громадських організацій, які запроваджують політики рівних можливостей у м. Києві, ‒ «Інституційний аналіз впливу громадських організацій на просування гендерної рівності та розширення прав та можливостей жінок у м. Києві».
Експертне опитування показало, що війна вплинула та значно змінила діяльність громадських організацій. Багато «жіночих» організацій переорієнтували свою діяльність на надання гуманітарної допомоги, підтримку внутрішньо переміщених осіб, жінок-ветеранок та батьківщини військових. Під час війни «жіночі» організації об'єднуються, створюючи нові мережі та коаліції для більш ефективної роботи та обміну ресурсами, що підвищує їх вплив та спроможність реагувати на виклики. Проте, частина громадських організацій були змушені припинити свою діяльність, скоротити її, або перенести за межі країни.
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com .
Захід буде транслюватися на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV .
Адреси Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик у ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Столичні жіночі ГО в умовах війни потребують більшої підтримки міської влади - опитування
Столичні жіночі громадські організації під час війни стикаються з дефіцитом публічних просторів, недостатнім рівнем підтримки з боку міської влади та фінансування.
Такі висновки містить дослідження «Інституційний аналіз впливу громадських організацій на просування гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок у м. Києві», результати якого презентували в Укрінформі.
«Під час війни жіночі організації об’єднуються, створюючи нові мережі та коаліції для більш ефективної роботи та обміну ресурсами, що підвищує їхній вплив та спроможність реагувати на виклики. Проте частина громадських організацій були змушені припинити свою діяльність, скоротити її або перенести за межі країни», - сказала провідна соціологиня Навчально-наукового центру «Соціоплюс» КПІ ім. Ігоря Сікорського Ольга Боковець.
Згідно з результатами дослідження, столичні осередки жіночих організацій відчувають дефіцит публічних просторів для ведення статутної діяльності. Лише 21% ГО мають власні приміщення, і тільки 8% з них є безбар'єрними, що унеможливлює інтенсивне гендерне просвітництво в межах громади, а також обмежує цільові аудиторії отримувачів освітніх послуг.
Крім того, дослідження засвідчило, що у жіночих ГО беруть участь жінки віком від 36 років, а молодших удвічі менше.
«Такий гендерний розрив символізує помірне залучення молодих жінок до громадської діяльності та жіночого руху в цілому на рівні столиці, що потребує додаткових адвокаційних зусиль задля залучення молоді жіночої та чоловічої статі до громадського жіночого руху, зокрема, з боку столичної влади», - прокоментувала Боковець.
За даними опитування, лише 11% «жіночих» ГО мають локалізовані проєкти на рівні районів столиці, що свідчить про відсутність системної практики їх залучення до оцінки актуальних потреб мешканців та мешканок столиці.
«Зважаючи на це, доцільно організовувати регулярні зустрічі на рівні районних в місті Києві державних адміністрацій з відповідальними за реалізацію державної політики у сфері рівних можливостей. Зокрема, посилення співпраці «жіночих» ГО потребують РДА Солом’янського, Святошинського, Дніпровського та Деснянського районів столиці», - йдеться у рекомендаціях.
Також відзначається середній рівень співпраці жіночих ГО з місцевою владою Києва (63,8%) та їх готовність долучатися до щорічних проєктів конкурсів КМДА з тематики гендерної рівності (90,4%). Це потребує розвитку фінансування підтримки проєктів жіночих ГО на рівні столиці.
«Незважаючи на активну діяльність, ГО стикаються з браком ресурсів, що обмежує їхню здатність охоплювати ширшу аудиторію. Громадські організації потребують грантової підтримки та залучення до конкурсів проєктів, організованих як місцевою владою, так і міжнародними донорами», - наголосила Боковець.
Наголошувалося, що недостатній рівень підтримки з боку місцевих органів влади знижує ефективність реалізації проєктів, а при відборі жіночих ГО на фінансування існують «гендерні упередження».
«Як зазначали учасники міських конкурсів, деякі члени комісій з відбору організацій для фінансування за бюджетні кошти мають особисті упередження щодо гендерно чутливих проєктів. Саме через цю упередженість проєкти гендерної чи феміністичної спрямованості, які подають «жіночі» ГО, не отримують голоси підтримки», - зауважують експерти.
Дослідження проводилося з 13 листопада по 19 грудня 2024 року методом телефонного експертного опитування представників ГО, структурних підрозділів міської та районних державних адміністрацій, муніципальних установ, які співпрацюють з ГО. В опитуванні взяло участь 105 представників ГО, діяльність яких пов’язана з просуванням гендерної рівності, та 2870 фахівців установ міста, які співпрацюють з ГО.
Як повідомлялося, у вересні 2023 року уряд ухвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та затвердив операційний план заходів на 2023-2025 роки. Мета – до 2030 року досягти скорочення гендерного розриву в оплаті праці з 18,6% до 13,6%.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк