Голодомор і війни Росії проти України у світлі концепції геноциду Рафаеля Лемкіна

Організатори: Інститут історії України НАН України, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) за підтримки Науково-освітнього консорціуму Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету.

Учасники: Олександр Гладун - заступник директора Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук; Людмила Гриневич - провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка історичних наук, модераторка; Антон Дробович - керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки, кандидат філософських наук; Віталій Титич - голова правління Товариства Рафаеля Лемкіна, керівник юридичної секції ICOM Ukraine, адвокат, старший партнер юридичної фірми «Віталій Титич і партнери», кандидат юридичних наук, з лютого 2022 року ― в ЗСУ.

Чому це важливо?

У фокусі панельної дискусії, приуроченої до 92-х роковин Голодомору - геноциду Українського народу, - актуалізація комплексу питань, пов’язаних з нагальною потребою глибше осмислити тяглість російської імперіалістичної традиції щодо України. Злочини Голодомору та сучасної війни Росії проти України постають у контексті послідовних дій з наміром систематичного нищення української нації: спроб змінити соціальну та етнічну структуру населення українських земель шляхом масових убивств, примусових і вимушених міграцій, зокрема викрадення, «стирання» та переформатування ідентичності дітей; використання їжі як зброї; визиску й руйнації економічного потенціалу української національної групи; пограбування та нищення української культурної спадщини; підбурювання до геноциду засобами пропаганди та агітації тощо.

Центральне питання дискусії — якою за сучасних умов має бути дієва й багатопланова відповідь України та демократичного світу, аби зупинити триваючий геноцид української нації та забезпечити умови для притягнення до суду й справедливого покарання злочинців.

Довідково. На початку 1950-х років видатний науковець, польсько-американський юрист, автор терміна «геноцид» Рафаель Лемкін, осмислюючи історичне минуле й тогочасну сучасність України у складі Радянського Союзу, дійшов висновку про «класичний приклад совєтського геноциду, його найдовший і найширший експеримент русифікації, а саме — винищення української нації».

Закономірний розпад Радянського Союзу в 1991 році, відродження національних держав, розбудова демократичної України подавали надію на те, що драматичне минуле українців залишилося у минулому. Неспровокована війна, яку 2014 року розв’язала й продовжує вести путінська Росія проти України, свідчить про те, що геноцидні наміри й дії, спрямовані на нищення української нації, досі становлять виклик як для самої України, так і для всього демократичного світу.

Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Війна Росії проти України переслідує геноцидні наміри - експерти

Неспровокована війна путінської Росії проти України свідчить про геноцидні наміри й дії, спрямовані на нищення української нації.

Про це йшлося під час панельної дискусії в Укрінформі до 92-х роковин Голодомору ― геноциду Українського народу.

Як зазначила Людмила Гриневич, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору, з розпадом радянської тоталітарної системи геноцидна практика проти українців не припинилася й нині реалізується у вигляді збройної агресії путінської Росії.

«Закономірний розпад Радянського Союзу в 1991 році, відродження національних держав, розбудова демократичної України подавали надію на те, що драматичне минуле українців залишилося у минулому. Неспровокована війна, яку 2014 року розв’язала й продовжує вести путінська Росія проти України, свідчить про те, що геноцидні наміри й дії, спрямовані на нищення української нації, досі становлять виклик як для самої України, так і для всього демократичного світу», - наголосила Гриневич.

Однією з форм геноциду є примусова або вимушена міграція українців під час війни, звернув увагу Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук.

«З окупованих територій вони вивозять людей на територію Росії, і ми навіть не знаємо масштабів цього. Проходить інформація, що російське керівництво планує за рахунок українців з окупованих територій розвивати Сибір і Далекий схід. Інший вплив, який чинить війна – це добровільна еміграція українців за кордон, і невідомо, скільки їх повернеться. Головним завданням росіян є ліквідація українців, як етнічної, а можливо, і як національної групи. Тобто частину депортувати, частину вбити, частина виїде сама, а хтось скориться й русифікується. І така політика геноциду в різних формах і засобах триває вже понад 100 років», - зауважив Гладун.

Тим часом керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки, кандидат філософських наук Антон Дробович вважає, що геноцид проти українців припиниться лише після розпаду Росії.

«Найкращий сценарій – це демонтаж цієї псевдофедерації, отримання ефективного контролю над злочинцями й публічний трибунал із дотриманням стандартів правосуддя. Якщо ми цього не зробимо, то будемо мати якусь тимчасову міру», - зазначив Дробович.

У фокусі панельної дискусії, приуроченої до 92-х роковин Голодомору - геноциду Українського народу, спробували осмислити тяглість російської імперіалістичної традиції щодо України. Обговорювалися злочини Голодомору та сучасної війни Росії проти України, як послідовні дії з наміром систематичного нищення української нації.

Відео: