Україна та китайський інтерес на 2025-2035 рр.

Організатори: Аналітична мережа  «Research Solutions», АЦ «Ділова Столиця».

Учасники: Вадим Денисенко - керівник аналітичного центру «Ділова столиця», модератор; Ігар Тишкевич - співзасновник аналітичної мережі «Research Solutions».

Коротко. КНР та США вже відкрито говорять про формування G2. Сполучені Штати є ключовим політичним партнером України, а Китайська Народна Республіка — першою країною за обсягами зовнішньої торгівлі України. Зрештою, навіть зовнішні рамки та формат переговорів про закінчення чи заморозку російсько-української війни, швидше за все, будуть погоджуватися Вашингтоном та Пекіном.

Світ змінюється, тому менші країни обирають свою політику співпраці з двома центрами сили. У тому числі, наші сусіди — Польща, Румунія, Німеччина та Туреччина — мають власні треки на китайському напрямі. Цьому є логічне пояснення: участь у глобальних проєктах на перетині інтересів двох супердержав має свою вигоду в економіці, політиці та навіть безпеці.

Китай має інтереси в Східній Європі та Чорноморському регіоні, а значить і в Україні. Йдеться як про суто українсько-китайський напрям (в тому числі щодо відновлення країни), так і про глобальні економічні та логістичні проєкти.

На жаль, Україна не має стратегії щодо співпраці з КНР. За таких умов ми ризикуємо стати державою, яка, не маючи власних планів, стає заручником (чи об'єктом) політики сусідів. І, як результат, втрачає економічну та політичну вигоду, а також можливості пов'язати питання власної безпеки з інтересами обох супердержав.

Час думати про ключові засади політики на китайському напрямі. Без політичних розворотів, але з адекватною оцінкою можливостей використовувати інтереси КНР та наших партнерів.

Саме тому аналітична мережа «Research Solutions» та АЦ «Ділова Столиця» підготували доповідь «Україна та китайський інтерес 2025-2035». Документ оцінює точки перетину інтересів держав, потенційні зони конфліктів та можливості включення України до глобальних проектів.

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу:  https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Експерт: Технологічна залежність РФ від Китаю зростає, але до політичного васалітету ще далеко

Росія наразі не є політичним васалом Китаю і навряд чи стане ним у найближчі роки, попри зростання технологічної залежності від Пекіна.

Таку думку висловив керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко на круглому столі в Укрінформі на тему: «Україна та китайський інтерес 2025-2035».

«У наших широтах існує думка про те, що Російська Федерація є політичним васалом Китайської Народної Республіки. Насправді це абсолютний міф. Цього немає на сьогоднішній момент і говорити про те, що це станеться, приміром, у 2026 чи 2027 році, - це жити в чергових ілюзіях, яких і так достатньо багато продукується навколо україно-російських відносин і взагалі відносно ситуації, в якій зараз перебуває РФ», - сказав експерт.

За його словами, можна говорити про те, що Росія стає все більш залежною від Китаю технологічно. «Але при цьому, щоб стати політичним васалом Китаю, від технологічної до політичної залежності потрібно зробити семимильний крок», - зазначив Денисенко.

Як повідомляв Укрінформ, близько 60% усіх критичних компонентів та засобів виробництва для потреб ВПК Росія отримує з Китаю.

Експерт: Україні слід починати обговорювати стратегію співпраці з Китаєм на десятиліття вперед

Україна не може розраховувати на швидку активізацію відносин із Китаєм під час гарячої фази війни, але має вже зараз формувати стратегічну політику та напрямки співпраці, обираючи перспективні та неконфліктні сфери взаємодії.

Таку думку висловив співзасновник аналітичної мережі «Research Solutions» Ігар Тишкевич на круглому столі в Укрінформі на тему: «Україна та китайський інтерес 2025-2035».

«До заморожування конфлікту, поки іде активна фаза війни, … питання стрімкої активізації україно-китайських відносин є, скоріше, фантазією. А от розмова про планування майбутніх політик, - це те, що слід обговорювати зараз», - сказав експерт.

Тишкевич зазначив, що Україні час думати про ключові засади політики на китайському напрямі - без політичних розворотів, але з адекватною оцінкою можливостей використовувати інтереси КНР та наших партнерів.

За його словами, найбільшою проблемою є відсутність стратегії співпраці України з Китаєм, «тому що з країнами, які планують на 10-20 років, неможливо працювати у реактивній фазі».

Тишкевич зауважив, що відновлення співпраці з КНР – це фактично декілька викликів або етапів, коли потрібно продемонструвати власну суб’єктність. На першому етапі можуть бути пропозиції інвестицій в логістику та інфраструктуру як фактично частину більш глобальних китайських проєктів, а потім переходити до наступних, зокрема модернізації української економіки.

Експерт також зазначив, посилаючись на підготовлену аналітичною мережею «Research Solutions» та АЦ «Ділова столиця» доповідь «Україна та китайський інтерес 2025-2035, що потенціал для співпраці України і Китаю є.

«Питання в тому, щоб обирати, що для нас перспективно, що для нас найменш конфліктно на сьогоднішньому етапі і на цьому тлі починати працювати чи принаймні починати комунікувати», - вважає Тишкевич.

На його думку, у відносинах із КНР – і політичних, і економічних – показовим може бути приклад підтримки України європейськими країнами після початку повномасштабного вторгнення Росії.

«У 2022-му році значна країна країн ЄС не дуже поспішала допомагати Україні. Ситуацію виправила політична комунікація України. У нас є дуже потужний гравець, з яким ми не комунікуємо взагалі, але в якого є свої інтереси. А чому ми вважаємо, що комунікація не може допомогти і на цьому напрямі?», - зауважив співзасновник аналітичної мережі «Research Solutions».

Він також поінформував, що доповідь «Україна та китайський інтерес 2025-2035» незабаром буде оприлюднена на сайті аналітичного центру «Ділова столиця».

Як повідомляв Укрінформ, китайські експортери підвищують ціни для російських військово-промислових покупців, оскільки західні санкції обмежують імпорт з інших країн.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк