Ліс як ресурс, або Як на Волині «прокурорські» лісівників перевіряють
Контроль над держпідприємствами лісового господарства забезпечує не лише фінансовий, але й політичний ресурс. У боротьбі за нього політики не помічають ні працівників галузі, ні самих лісів.
«Деревина – не метал, який змастив, і він роками зберігатися на складі. А деревину потрібно вчасно транспортувати, щоб не втратила своїх технічних властивостей. Але у зв'язку із заборонами спочатку прокуратури, потім на митниці, ми не могли вчасно відправити наш вантаж, – каже директор держпідприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» у Волинській області Микола Мельник. Тепер ця деревина посиніла, а це – пиловник сосни (спиляні необроблені стовбури дерев або «кругляк», що придатні для розпилювання на дошки. – Ред.) вищого сорту. Частину ми продали, але звичайно, вже набагато дешевше. А частину – доведеться пустити на дрова».
Схожу історію розповідає директор ще одного лісгоспу у тій же Волинській області – «Камінь-Каширський» – В'ячеслав Кузьмич: «У мене на підприємстві прокурори виявили бирку з вказівкою «дрова технологічні», а у документах було написано «дрова паливні для технологічних потреб». За ДСТУ це – одне і те ж. Митники це знають. Знає і місцевий прокурор. Але у нього – вказівка начальства».
У прокуратурі Волинської області таке неспівпадіння формулювань визнали порушенням. Хоча, за словами Кузьмича, вантаж з технологічними дровами не заарештований, але за вказівкою прокуратури його не пропускають на митниці. «У мене 1100 кубометрів соснового пиловника ціною 55 євро за куб вже втратили свою якість. Його вже навіть на переробку не пустиш – лише на дрова. Судитимемося, але це – час. А товар, який вже оплечений, зіпсуватися. Тепер доведеться рубати наново, щоб виконати договори».
У веденні Ратнівського і Камінь-Каширського лісгоспів соснові ліси. Мораторій на експорт необробленої деревини (так званий «кругляк»), що діє з листопада 2016 року, стосується лише цінних листяних порід. Заборона на експорт соснового «кругляка» почне діяти з 1 січня 2017 року.
В'ячеслав Кузьмич говорить, що планував до кінця року встигнути закупити додаткове устаткування для деревообробки. Але резервні засоби вже пішли на виплату заробітних плат. Премії цього місяця вже не зміг виплатити. Чи зможе заплатити заробітну плату за вересень, не впевнений. Поки що робота підприємства фактично заблокована.
На початку серпня на усіх підприємствах Волинського обллісоуправління пройшли прокурорські перевірки. Жодна з них порушень не виявила, що й було зафіксовано у протоколах огляду. Але експортувати продукцію лісгоспи все одно не можуть. За словами начальника Волинського облуправління лісового і мисливського господарства (далі – облуправління. – Ред.) Олександра Кватирка, через заборону прокуратури наші підприємства не можуть поставити вже оплачений товар на 700 тис. євро. Недоотримано доходів на 50 млн грн.
Не під запис працівники лісового господарства розповідають, що в обласній прокуратурі їм сказали чекати 20 вересня. Раніше робота лісгоспів розблокована не буде. Якраз проходив конкурс на заміщення вакантних посад у керівництві Державного агентства лісових ресурсів України (далі – Держлісагентство. – Ред.), яке з червня у статусі в. о. очолює Христина Юшкевич. За інформацією у ЗМІ, Юшкевич перемогла у конкурсі і може зберегти за собою пост керівника відомства. Проте ситуація у лісовому господарстві залежатиме ще й від того, хто і якого рангу стане її заступниками. Навколо лісових ресурсів зараз зіткнулися інтереси різних політичних груп. І від того, як вони між собою домовляться, залежить подальша робота волинських лісівників.
НЕОЧІКУВАНА «СПЕЦОПЕРАЦІЯ»
Тотальні перевірки лісгоспів Волині розпочалися після спільної наради керівництва облдержадміністрації, силовиків та лісівників. На ньому говорили про те, що у лісгоспах – тисячі кубометрів деревини, яка експортується за підробними документами. Тоді начальник обллісоуправління Кватирко запропонував прокурорам провести раптову інвентаризацію та переконатися, що там все законно. Коли прокурори прийшли перевіряти, директори лісгоспів їх пустили самі, підписавши дозвіл на проведення огляду.
Огляд за запрошенням, виявився справжнім обшуком з вилученням документів та майна. Після цих перевірок прокуратура повідомила про проведення «спецоперації», в результаті якої було вилучено тисячу неврахованих дерев цінних порід. Пізніше, вже повідомлялося про 500 кубометрах необлікованої деревини вартістю 3 млн грн.
У Волинському облуправлінні стверджують, що деревина була законною. І пояснюють, що електронний чіп на кожну колоду ставиться лише на ділову деревину, а на дров'яну – один на усю партію. У ньому і вказується загальна кубатура, діаметр, порода, якість і так далі. Прокурори ж визнали дров'яні колоди без чіпа нелегальними і заборонили їх експортувати.
Експорт «кругляка» ділової деревини заборонених порід, який за документами оформлений як паливна дров'яна деревина, – одна з незаконних схем, про які першим заговорив очільник Закарпатської області Геннадій Москаль. Він у травні заборонив митниці випускати з країни деревину закарпатських лісгоспів. Новий генпрокурор Юрій Луценко підтримав ініціативу закарпатського губернатора. Після численних матеріалів у ЗМІ, що викривали вантажі з нібито незаконною деревиною та підробними документами, на ситуацію звернув увагу і прем'єр-міністр Володимир Гройсман.
Бізнесмени і лісники говорять, що гнати на експорт цілі вагони ділової деревини під виглядом дрів можна лише з відома вищих інстанцій. «У нас та ж дров'яна деревина та «кругляк» поділяються ще на сорти. Невеликі пересортовування можливі – умисно або через нестачу знань. Адже сертифікат походження деревини, по суті, лісники видають самі собі. Але жоден директор і навіть начальник управління не стане самовільно робити те, про що говорить Москаль», – говорить представник деревообробної фірми, яка також займається експортом.
Перевірки державних лісгоспів на Волині розпочалися з призначення новим прокурором області Максима Киричука, котрий раніше працював у Закарпатській області к сфері наглядом у природоохоронній сфері. Але тут директори лісгоспів почали через суди повертати вилучені документи і деревину.
«Це давня схема, коли прокурори, не маючи дозволу суду, проводять огляд місця події і вилучають якісь речі, – коментує ситуацію адвокат, керуючий партнер компанії «Шевчук і партнери» Олексій Шевчук. – Але робитися це має у рамках кримінального провадження. Чи було кримінальне провадження відкрите на момент огляду? Можна припустити, що ні. Інакше – ніщо не заважало отримати дозвіл суду на тимчасовий доступ до речей та документів і провести обшук. А якщо такого рішення немає, то усі речі або документи, вилучені у процесі такого огляду, – вважаються тимчасово вилученими. І якщо впродовж наступного робочого дня слідчий або прокурор не подає клопотання до суду про арешт цього майна, то усе воно має бути повернене власникові».
За словами лісівників, майно і документи вилучалися без понятих і уповноваженого представника підприємства. А у протоколі огляду кількість визначали просто колодами дерев і обов'язково «цінних порід», не вказуючи точно їх технічні характеристики. На Волині по селах навіть діти знають, що деревину міряють кубометрами.
Потім з санкцією суду прокуратура провела обшуки будинків усіх директорів лісгоспів та керівників облуправління. За офіційним повідомленням, у рамках кримінального провадження з розслідування «злочинної змови керівництва Волинського облуправління з суб'єктами економічної діяльності для незаконного експорту деревини в офшорні компанії». Хоча у жодного директора нічого не знайшли і не вилучали.
«На Волині лісгоспи дають роботу людям. Основні податки на місцях теж платять лісгоспи. Тут не зрозуміють такого ставлення. Є докази – судіть і карайте винних. А просто заяв і викриттів ми вже наслухалися», – розповідали місцеві жителі.
Тим часом, суд не вважає правомірними дії прокуратури з вилучення деревини, що зберігається на складах лісгоспів. Так, у рішенні Луцького районного суду від 19 вересня ц. р. вказано, що заступник прокурора селища міського типу Маневичі проводив перевірку Камінь-Каширського лісгоспу за усною вказівкою начальника відділу обласної прокуратури. Що, на думку суду, є перевищенням повноважень. Тому суд ухвалив повернути два вагони деревини, які були вилучені під час огляду підприємства.
ЗРОБИТИ СУПРОТИВНИКІВ СОЮЗНИКАМИ
На Волині з лютого 2014 року, коли місцеві активісти силою змусили піти у відставку Богдана Колісника, котрий керував тут лісовим господарством понад 10 років, змінилися два головних лісничих. Спочатку був призначений член ВО «Свобода» Василь Мазурик. Не пропрацювавши і року, він сам подав у відставку. У серпні 2015 року його змінив нинішній начальник Волинського облуправління Олександр Кватирко: спочатку як в. о., з листопада 2015-го – призначений офіційно.
Кватирко каже, що на Волині завжди непросто було працювати. Люди – вимогливі, завжди активно цікавилися лісом. Періодично деякі громадські активісти вимагають його звільнити, звинувачуючи у тому, що він працював за часів Колісника. Хоча, за словами очільника Волинської обласної організації профспілки працівників лісового господарства Павла Матіюка, громада, від імені якої вони виступають, вони самі і є.
Спочатку проти призначення Кватирка виступали і деякі учасники АТО. Проте зараз вони з ним співпрацюють. Облуправління створило з числа колишніх учасників АТО двадцять мобільних бригад для охорони лісу, закупило для них джипи, відеокамери, видало травматичну зброю. Директори лісгоспів задоволені: мобільні охоронці дуже допомагають виявляти порушників.
Помітно менше стало самовільних рубок після того, як Кватирко звільнив близько 20 співробітників, у тому числі двох директорів лісгоспів. Для лісників – це майже прецедент. Лісгоспи – окремі юридичні особи зі своїми розрахунковими рахунками. Як правило, директори залишаються на своїх постах мало не довічно. «Колишній директор Шацького лісгоспу не повірив Кватирку, коли той попереджав з приводу самовільних рубок. І після третього попередження подав представлення на його звільнення до Держлісагентства. Так того і звільнили», – розповідає В'ячеслав Кузьмич.
Але головне – це підвищення рівня оплати праці та статусу працівників лісу. За рік їхня середня заробітна плата виросла на 2 тис. грн. і зараз складає 7,5 тис. грн. Деякі майстри лісу отримують по 12–15 тис. грн. з урахуванням вислуги років. Створено 273 нових робочих місця. Відповідно, і податків підприємства обллісоуправління теж заплатили більше – вже на 50 млн, у порівнянні з минулим роком.
Гроші підприємства лісового господарства заробляють самі: на зарплати, устаткування й техніку, охорону, посадку та відновлення лісу. Держава в особі Держслужби з надзвичайних ситуацій допомагає лише з гасінням пожеж. Якщо врахувати, що держлісгоспам на розвиток залишається лише 7% від заробленого (75% – податок на доходи і 18% – на прибуток), то ці результати показують серйозний економічний потенціал лісового господарства Волині.
У той же час, за інформацією Держлісагентства, більше за все охоронних рейдів проводиться якраз у Волинській області: понад 1400 за перше півріччя 2016-го. За цей час тут виявлені 480 випадків незаконної рубки. Більше – лише у сусідній Рівненській області – майже 560. Для порівняння, у інших західних областях, де ситуацію з карпатськими лісами генпрокурор Юрій Луценко називав «екоцидом», за цей час виявляли від 350 до 380 випадків незаконної рубки.
ЛІСНИК СВІЙ ЛІС БЕРЕЖЕ
На Волині, як і в усьому Поліссі, ліс – не лише основний економічний ресурс. Безпосередньо у лісовому господарстві працюють понад 20 тисяч осіб. Плюс – зайняті у приватному секторі на деревопереробці. Лісники забезпечують деревиною малозабезпечені сім'ї, відправляють вагони дрів на передову, допомагають волонтерами. Хто контролює ліс, той має політичний вплив на виборців. Досі лісники не агітували за якусь політичну силу ні на місцевих виборах восени 2015 р., ні на довиборах до Верховної Ради влітку цього року.
Волинські лісники не виключають, що блокування їхніх підприємств прокуратурою може бути пов'язане з наміром змінити обласного керівника. «У мене зараз дві тисячі підписів на підтримку Кватирка. Чому раніше, коли господарство було збитковим, не дуже цікавилися нашими лісами? А коли виросли доходи, виросла зарплата, на роботу у лісгоспи – черга, почали блокувати нашу роботу?», - говорить глава Волинської обласної профспілки працівників лісового господарства Павло Матіюк.
Ніхто з працівників лісу, з якими ми розмовляли, не заперечував незаконні рубки та тіньову реалізацію деревини. Але не згодні, що провина – лише на лісівниках. Кажуть: «Хочете щось міняти, міняйте нагорі. А ми тут виконуємо вказівки».
«Професійний лісівник, яким би він не був, ніколи не вестиме господарство на шкоду лісу», – говорить начальник відділу закупівлі сировини деревопереробної компанії «Кроноспан УА» Ігор Заремба.
Лише каральними методами позбавитися від самовільних рубок неможливо. Так, в. о. глави Держлісагентства Христина Юшкевич вважає, що необхідно ввести електронний облік для усіх постійних користувачів – від міністерських до комунальних. Вони розпоряджаються 27% лісів. Створити єдину електронну базу і дати до неї загальний доступ.
На місцях кажуть, що й цього мало. «Чіпувати потрібно не лише ліс під час заготівлі, але й перероблену деревину. Ввести кримінальну відповідальність не лише за крадіжку, але й за переробку краденої деревини. Дати людям роботу. Тоді зникнуть ці сотні нелегальних, напівлегальних пилорам навколо лісгоспів», – говорить Олександр Кватирко.
«Щороку міняти лісівників не можна, – говорить колишній начальник екологічної інспекції Волинської області Анатолій Гетьманчук. – Лісове господарство передбачає не лише економічну діяльність, але й цілий комплекс заходів зі збереження та розвитку лісової екосистеми. Тут років п'ять потрібно, аби оцінити ефективність роботи. Що за рік міг встигнути Кватирко, якщо йому постійно заважають, а він відбивається? Він прийшов – ні служб не було, ні заступників. Зараз усе це запрацювало. Але хочеться побачити, як він вирішуватиме проблеми лісу».
В той же час, за гучним піаром залишається без уваги серйозна екологічна проблема наших лісів, викликана змінами клімату. У хвойних лісах надзвичайно швидкими темпами множиться цілий комплекс агресивних шкідників та хвороб. Уражені дерева гинуть буквально за кілька місяців. Екологи та учені-лісоводи попереджають: якщо вже сьогодні не вживати ефективних заходів, то через декілька років «популярне» питання боротьби з суцільними санітарними рубками відпаде саме по собі за фактом утворення «кладовищ» загиблих лісів.
Ірина Гасанова
***
Наше агентство звернулося за коментарями до прокуратури Волинської області.
Прес-секретар Волинської обласної прокуратури Наталія Мурахевич у коментарі Укрінформу заявила, що досудове розслідування стосовно незаконного експорту деревини триває. Вона підтвердила, що в межах досудового розслідування проведена низка обшуків у будинках керівників облуправління лісового та мисливського господарств, у місцях проживання і роботи керівників волинських лісгоспів та експортерів лісу. Прес-секретар заявила, що в результаті спецоперації з огляду лісгоспів Волині було вилучено неврахованої деревини та цінних порід більш ніж на 3 мільйони гривен, а в результаті подальших обшуків на території пилорам була виявлена деревина, документів на яку співробітники не надали, так само, як і пояснень. Вона підтвердила, що пред'явлена підозра екс-керівникові управління Державного лісового господарства Волині, котрий однозначно за завищеною вартістю продав майно і, таким чином, завдав збитків підприємству на суму 108 тис. грн. Коментуючи те, що керівники лісгоспів оспорюють в судах дії прокуратури, вона відповіла, що це – кримінальний процес і що вони хочуть повернути собі деревину, на яку немає документів. На уточнююче питання про те, що через позицію прокуратури підприємство зриває експортний контракт з постачання законної, «прочіпованої» партії деревини, яка псується на митниці, спікер прокуратури наполягає, що уся деревина вилучена законно. Позицію лісівників Мурахевич пояснює тим, що зараз проводиться перевірка усієї їх діяльності.
У Волинській ОГА також прокоментували ситуацію. Як заявив голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик, «прокуратура перевіряє лісові підприємства по всій країні, а не лише на Волині. Я чудово знаю ситуацію у галузі нашої області і не вважаю, що ці перевірки створили серйозні проблеми. Вже рік у нас на Волині галузь працює стабільно. Виросли заробітні плати, підприємства стали платити більше податків, деякі – удвічі, у порівнянні з минулим періодом. Хоча, як і раніше залишаються випадки і незаконних рубок, і спроби шукати бурштин. Або ж навпаки, коли представляють як самовільне вирубування там, де воно необхідне у зв'язку з хворобами лісу».
«Що стосується прокурорських перевірок, то, гадаю, вони невдовзі завершаться. Можливо, буде спільна нарада, на якій будуть оголошені їх результати», – відмітив губернатор Гунчик.
Укрінформ
