Ігри з вогнем одеських “автономістів”

Буквально 5 квітня під час робочої поїздки до Болграда на Одещині очільник Нацполіції області генерал Дмитро Головін розповів про передислокування до райцентру додаткових частин Нацгвардії України “з метою поліпшення криміногенної ситуації та запобігання провокаціям і спробам розхитати складну суспільно-політичну ситуацію у південних областях Одещини”.

Головін підкреслив, що правоохоронці і Нацгвардія повинні працювати як партнери.

Отже, на базу батальйону "Шторм" передислоковано зведений підрозділ військовослужбовців-гвардійців із Житомирської, Чернігівської та Черкаської областей. Гвардійці патрулюватимуть спільно з поліцією вулиці Болграда, відпрацьовуватимуть за орієнтуваннями певні місця заради поліпшення криміногенної ситуації.

Що ж такого небезпечного відбувається у Болградському районі? Ключ до розуміння тут - саме оті “спроби розхитати”. За словами Головіна, відомо, що "є у південних районах люди, в тому числі прибічники країни-агресора, зацікавлені у дисбалансі політичної ситуації. От наявність гвардії забезпечить публічний порядок, ніхто не буде нарікати, нібито Болградський район - розсадник, наприклад, "сепаратизму". Такого не буде: тут є також патріотично налаштоване місцеве населення, якому війна не потрібна. А гвардія - одна з невеличких цеглин, яка буде утримувати ситуацію".

“БОЛГРАДСЬКА АВТОНОМІЯ” VS "НАРОДНА РАДА БЕССАРАБІЇ"

Сесія Одеської облради прийняла наприкінці березня суперечливе рішення №333-VII, зміст якого чиновники протягом тижня відмовлялись оприлюднювати. Одні твердять: через розбіжності між оригіналом тексту і виступом депутата Олександра Кащі, що озвучив додаток до рішення на сесії. Інші переконані - обласна влада намагалась у такий спосіб пригасити негативний резонанс, спричинений підтримкою автономістських, щоб не сказати гірше, устремлінь групи депутатів, очолюваних нардепом Антоном Кіссе. Оскільки, на сесії, по суті, прозвучала вимога до уряду України - закласти правове підгрунтя для автономії болгар у межиріччі Дунаю і Дністра.

З розміщеного, врешті-решт, на офіційному сайті облради документа "Про Звернення депутатів Одеської обласної ради до Прем'єра-міністра України щодо збереження Болградського району Одеської області як самостійної адміністративно-територіальної одиниці", призначеного для надсилання до КМУ, справді зникли, зокрема, звинувачення на адресу центральної влади в тому, що з її боку нібито "не припиняються, як і раніше, спроби позбавити цей унікальний район самобутності".

Але "родзинкою" документа можна вважати не стільки вимогу, висловлену віце-президентом Асоціації болгарів від імені виборців, - не допустити ліквідації Болградського району, скільки намагання юридично закріпити його "можливе укрупнення за рахунок приєднання до нього всіх (!) населених пунктів півдня Одеської області з болгарським, гагаузьким і албанським складом населення". Тобто, “породити” на базі кількох бессарабських районів нове адміністративне утворення.

Зайве казати, що скандальний виступ-звернення одного з лідерів болгарської діаспори до Кабміну достоту нагадав риторику “лідера” сепаратистів, що два роки тому намагались утворити на підпільній "сходці" в Одесі сумнозвісну "Народну раду Бессарабії" (НРБ). Ось що, зокрема, проголосив два роки тому політичний авантюрист - придністровець Дмитро Затуливітер, щедро простимульований московськими кураторами: "Свою місію ми вбачаємо в тому, щоб Бессарабія отримала статус національно-культурної автономії. Наші народи повинні бути гідно представлені в політичному та економічному житті України, наші громади повинні впливати на рішення, які стосуються нашого краю..."

Ці та інші тези виступу "засвіченого" агента впливу українські правоохоронці кваліфікували як кримінальне правопорушення - публічні заклики до сепаратизму. І в ті ж квітневі дні 2015-го співробітники СБУ оперативно "замели" Затуливітра. Притягли до відповідальності за сепаратистську діяльність, в тому числі за публічні заклики й розповсюдження матеріалів із закликами до посягань на територіальну цілісність, зміну меж території або державного кордону, також багатьох інших "підопічних" ФСБ РФ.

Так само, очевидно, буде дано належну оцінку вчинкам тих, хто намагається протидіяти реалізації державної політики, всупереч вимогам Закону про децентралізацію, публічно закликаючи до формування на півдні Одещини "Болградського самостійного адміністративно-територіального району" з подальшим можливим "приєднанням до нього всіх населених пунктів півдня Одеської області з болгарським, гагаузьким і албанським складом населення". А поки що, наскільки відомо, політичний соратник бессарабського нардепа Антона Кіссе безперешкодно продовжує свою неоднозначну діяльність. Не чути про запрошення для пояснень і самого нардепа, що зробив публічну заяву про устремління "до створення національно-культурної автономії, яке має свою реалізацію в багатьох країнах, в тому числі в Російській Федерації". Не відомо, чи дали правоохоронці правову оцінку й підготовленим нардепом "документам та напрацюванням щодо відповідного законопроекту" для однієї з діаспор на території унітарної Української держави.

КРИЗОВА ТОЧКА У ПОЛІ ЗОРУ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Не варто дивуватись, що навіть представники ОБСЄ зацікавилася, чи справді держслужбовці та депутати Болградського й сусідніх районів не збираються виконувати норми Закону й урядових рішень? І що характерно, на зустрічах із представниками ОБСЄ не лише голови сільрад, а й мер Болграда та голова райради Дмитро Димитрієв констатували відсутність у бессарабських районах будь-яких конфліктів на міжнаціональному грунті і фактів порушень прав нацменшин за етнічною ознакою, на які натякали автори звернення до КМУ. Навпаки - "у районі є декілька сіл, мешканці яких виявили бажання стати центрами громад, - запевнив зарубіжних візитерів Димитрієв. - Якщо такі рішення будуть ухвалені на сходах уповноважених громадян, люди захочуть об'єднатися, то райрада їх підтримає".

Утім, постає питання: якщо так, чому ж районна влада не організовує в населених пунктах сходів уповноважених, не розглядають цих питань на сесіях місцеві депутати, а тим часом лідери партії "Наш край" нардеп Кіссе, заступник голови Одеської облради Юрій Дімчогло, голова фракції "Наш край" Олександр Кащі та інші впливові функціонери стараються прямо чи опосередковано блокувати зусилля Уряду щодо реалізації адмінреформи? І чи не трансформуються, зрештою, багатомісячні закулісні інтриги й метушня, пов'язані з цією діяльністю болгарського лобі, у відкритий регіональний конфлікт?

Очевидно, через певні прогнози розвитку ситуації в бессарабських районах опинився в поточному році Болград уже в полі зору Міжнародної кризової групи (International Crisis Group), яка базується в Брюсселі, має філіали в десятках країн і спеціалізується на запобіганні потенційно конфліктним ситуаціям у "гарячих точках". Зі штаб-квартири ICG екстрено відрядили до райцентру "антикризову" групу, очолювану аналітиком Пітером Палмером для зондування грунту. Уже відбулися його закриті зустрічі з в.о. голови Болградської райдержадміністрації Андрієм Гарваловим та депутатами, по завершенню яких Палмер не приховував, що "метою візиту є з'ясування протиріч між різними середовищами українського суспільства за етнічними, мовними та політичними ознаками, а також зусилля заради підтримки діалогу на місцях і зменшення напруги. В тому числі йшлося про заходи, пов'язані з проведенням політики децентралізації.

Можливо, невдовзі з'явиться й чергова публікація про у щомісячному CrisisWatch бюлетені, як це раніше практикували аналітики для забезпечення раннього попередження конфліктів, наприклад, у Ємені, Таїланді, Сомалі, Венесуелі. 

ПІДКИЛИМНІ ІГРИ ДЕПУТАТІВ

По суті доводиться, як не прикро, констатувати, що через намагання української влади дивитись крізь пальці на політичні витівки болгарського лобі в Бессарабії, ухиляння від належного реагування на такі, приміром, політичні заяви нардепа Кіссе, як безпідставна вимога відстрочити адмінреформу "не на півроку, а на кілька років", уже маємо перші гіркі плоди 

Ось яку думку з цього приводу висловила доктор наук з питань державного будівництва Юлія Молодожон, яка очолює Одеський центр розвитку місцевого самоврядування: "Реалізуючи державну політику з децентралізації, науковці Офісу реформ досліджували ситуацію в різних районах Одещини, в тому числі у бессарабських. І переконалися, що коли організовано чиниться опір адмінреформі, та при цьому організатори посилаються на поліетнічний чинник і відстоювання інтересів однієї з нацменшин, хоч насправді відсутні факти ущемлень чи порушень таких інтересів, то йдеться не про що інше, як про реалізацію певних політичних замислів. Дивно, що наші спецслужби чомусь дивляться на це крізь пальці, що може привести до дуже негативних наслідків..."

За оцінкою директора Центру розвитку місцевого самоврядування, перед голосуванням на сесії облради проекту рішення про підтримку звернення до Уряду щодо "самостійності" Болградського району, одеським депутатам варто було створити робочу групу з участю фахівців і докладно вивчити ситуацію на місці і принаймні хоч погодити, згідно з вимогами законодавства й регламенту, проект важливого документа. Однак це було, на жаль, проігноровано ініціаторами звернення.

"Хто саме готував проект рішення про звернення облради до Уряду України, й досі залишається для нас загадкою”, - підтвердила при зустрічі заступник керівника відділу департаменту економіки і стратегічного планування Одеської облдержадміністрації Інна Беженар. 

Хоча, зауважили в ОДА, без відповідного погодження з департаментом ОДА проект документа, пов'язаного з проведенням адміністративно-територіальної реформи, не підлягав внесенню організаційним управлінням облради до порядку денного 9-ї сесії, винесенню на обговорення й голосування. І це вже не перший випадок грубого порушення з боку керівництва облради процедур проходження й голосування проектів документів, що стосуються реалізації Закону про децентралізацію і виносяться на пленарні засідання. 

Власне, так вчинили чиновники оргуправління облради і з проектом підготовленого облдержадміністрацією Перспективного плану розвитку місцевого самоврядування в Одеській області, який передбачав утворення на старті 2017 року 29 нових об'єднаних територіальних громад. Однак був провалений за надуманими причинами, а натомість профільна депутатська комісія протягнула через сесію свій альтернативний проект, хоч не мала права так вчиняти. У підсумку з вини депутатів і при потуранні керівництва облради стався по суті регрес у реалізації Перспективного плану розвитку місцевого самоврядування, затвердженого КМУ - станом на 5 квітня поточного року було утворено всього 15 нових територіальних громад.

Чому ж так виходить? 

Із проханням прокоментувати ці факти автор цих рядків звернувся до керівника відділу з питань взаємодії з місцевими радами Одеської облради Олександра Балана.

"Справді, поки що сформовано нових громад на рівні близько 10 відсотків, - констатував він. - Доведеться держслужбовцям ОДА активізувати роботу з сільськими головами та депутатами, щоб досягти результату, на який сподівався законодавець при ініціюванні політики реформування місцевого самоврядування. На передостанній сесії було прийнято максимально можливе рішення - у вигляді альтернативного депутатського варіанту до поданого департаментом ОДА - про затвердження Перспективного плану".

Як саме блокують члени депутатської комісії внесення розроблених пропозицій до порядку денного сесій, докладніше розповіли у профільному департаменті ОДА, проілюструвавши на прикладі обговорення членами облради в грудні 2016 року проекту того ж таки рішення про Перспективний план розвитку територіальних громад, що передбачав створення нових 29 громад. Держслужбовці департаменту економічного і стратегічного планування облдержадміністрації тоді напрацювали документ спільно з представниками обласного Центру розвитку місцевого самоврядування на чолі з доктором з питань державного будівництвом Молодожон. Пропозиції, з регламентною процедурою, були заздалегідь внесені на спільне засідання постійної профільної депутатської комісії.

Коли ж керівник департаменту ОДА Тетяна Безпоясна представляла його депутатам, її засипали запитаннями. Зокрема, висловили невдоволення, чому не додано до розробленого проекту рішення облради також рішень усіх чинних сільрад про їхню згоду на входження до складу нових територіальних громад. На цій підставі окремі депутати стали вкотре вимагати від держслужбовців ОДА доопрацювати проект документа, а на розгляд сесії подали власний альтернативний проект Перспективного плану розвитку територіальних громад, до якого включили удвічі менше нових територіальних громад. Причому вмотивованих заперечень держслужбовців про те, що схваленою урядом методикою формування громад подання додаткових документів для затвердження облрадою Перспективного плану не передбачено, члени депутатської комісії облради, навіть слухати не побажали. Так само - і зауважень керівника департаменту ОДА Безпоясної, що у фахівців ОДА нема відповідних повноважень для витребування у місцевих рад таких додаткових документів. 

Власне, в такий спосіб профільна комісія облради зайвий раз продемонструвала держслужбовцям ОДА та експертам Центру розвитку самоврядування свій намір - "не поступатись принципами" при реалізації Закону про децентралізацію.

У свою чергу, керівник відділу з питань взаємодії з місцевими радами облради Балан так окреслив перспективи подальшого здійснення децентралізації: "Напередодні березневої сесії відбулась розмова з керівником департаменту ОДА Безпоясною щодо подання розширеного проекту рішення про Перспективний план розвитку громад. Але внести його в березні до порядку денного сесії облради не встигли, от і продовжує Одещина перебувати в аутсайдерах за показником створення нових територіальних громад".

ЦІ РЕФОРМАТОРИ СПЛЯТЬ І БАЧАТЬ “Л/ДНР” - ТІЛЬКИ З БОЛГАРСЬКИМ ПІДГРУНТЯМ

А як розцінюють стан реалізації адмінреформи на Одещині самі депутати? Члени облради Олесь Вітряний заявив, що є одним із тих, хто підтримує державну політику, спрямовану на проведення адмінреформи, і виконання Закону про децентралізацію: "Чому проголосував за звернення до Кабміну з приводу "самостійності" Болградського району? Бо не знав багатьох обставин, які стосуються підгрунтя цієї проблематики. А сприйняв підготовлений групою депутатів проект звернення облради лише як прохання про збереження району. Вважав, що це пов'язано з побоюваннями депутатів про майбутню долю кожного села і району при переході до наступного етапу децентралізації - об'єднання районів у повіти. І не більше. А відстежувати ситуацію в регіоні, в тому числі досліджувати підгрунтя заяв і дій політиків, і притягати до відповідальності у разі викриття замаскованих ознак сепаратизму - це вже компетенція спеціальних служб. На такі факти мають належним чином реагувати СБУ та військова контррозвідка.

Підсумовуючи, скажу: якби довелось у квітні голосувати за проект звернення групи депутатів з бессарабських районів, я б натиснув кнопку "утримався".

Депутат Віталій Свічинський: "Я думаю, що нам треба діяти згідно зі схваленим урядом Перспективним планом адміністративно-територіальної реформи. Якщо підготовлено фахівцями ОДА проекти рішень на його виконання, їх належить затвердити депутатській більшості облради. Впевнений, що українське суспільство не допустить створення сепаратистських угрупувань в будь-якій частині Одеської області. У нас уже були такі спроби в Одесі, і знаємо, чим вони завершились".

Одеський депутат Ганна Позднякова: "Поза всяким сумнівом національно-культурна автономія в розумінні лідерів політсили під назвою «Наш край» і пропагандистів її ідеології, є адміністративне утворення, яке не має ніякого відношення до реалізації Закону про децентралізацію в цілому, і процесу укрупнення громад зокрема. Те, що пропонують Кіссе і його однодумці, є втіленням у життя, на мою думку, ідеї, нічим по суті не відмінної від потерпілого крах фетиша «Новоросія». Вигуки з приводу окремішньої національної самосвідомості семи народів, що населяють межиріччя Дунаю й Дністра, які, мовляв, зазнають принижень - не більш, аніж демагогічна, лицемірна балаканина. Ці реформатори сплять і бачать щось на зразок “Л/ДНР”, тільки з болгарським підгрунтям.

Вважаю, що метушні навколо формування підгрунтя Болградської автономії треба покласти край, як це було зроблено зі спробами заснування так званої "Бессарабської народної республіки". Не можна давати волі ні цим, ні іншим подібного роду "мислителям". Бо вони тут же розтягнуть Україну по частинах. І безповоротно її знищать. Вважаю, що пора би співробітникам СБУ знову, як позаторік, звернути погляд на ситуацію у південних районах Одеської області".

РАЙОННІ “ЕЛІТИ” ХОЧУТЬ ЗБЕРЕГТИ СВОЮ ВОТЧИНУ

Схожу позицію висловив також експерт Комітету виборців України Анатолій Бойко. На його думку "вся дискусія довкола створення "єдиного й неділимого" Болградського району - виключно штучна й маніпулятивна. Це - цинічне намагання певної політичної сили, одного з діючих народних депутатів та їхніх спільників на рівні районних «еліт» забезпечити подальшу недоторканність свого положення, бізнес- та інших інтересів у цій частині Одеської області.

Вони банально хочуть і в подальшому царювати, як мінімум, у межах Болградського району, а ще краще - коли до вдасться приєднати до нього додаткові населені пункти, відірвавши їх від сусідніх районів під ширмою забезпечення етнічних прав їхнього населення. І тут у кожного свій інтерес. Районні "еліти" просто хочуть зберегти своє домінуюче становище, бо через децентралізацію та можливе об'єднання з іншим районом побоюються його втратити, перестати бути районними "князьками". А їх обласні "куратори" бояться втратити контроль над своєю "вотчиною", бо теж спираються на районні "еліти".

Мій батько живе в одному з бессарабських районів, сам часто буваю в Бессарабії, тому можу стверджувати: ніколи не чув про найменші утиски якоїсь етнічної групи чи створення перешкод для її самовираження чи розвитку. А якщо зараз група вихідців із Бессарабії силкується будь-якими засобами сформувати у людей ілюзію захисту чиїхось прав, то, по-перше, має надати відповідне підтвердження, що ці базові права й інтереси порушено, і що проблема взагалі існує. Однак жодного підтвердження ці "добродії" навести не можуть. Немає таких фактів, наскільки мені відомо, і в зарубіжних спостерігачів, зокрема, представників місій ОБСЄ та ООН.

По-друге, навіть якщо проблеми виникли, чому б члену парламенту не взятися й не розробити самому чи з групою однодумців відповідних змін або поправок до законодавства, не сформувати проекту державної програми підтримки певної групи людей? Чи є такі проекти або програми? Не доводилось чути. Мовчать про це й партійні сайти та інші інформаційні рупори. Натомість реально чуємо з боку Кіссе та групи підтримки: дайте мені у пряме чи опосередковане підпорядкування територію району або й більше - я зроблю на ній всіх щасливими!

Тому вважаю неприпустимим на цих абсолютно надуманих підставах створювати перешкоди реалізації на території Бессарабії однієї з ключових реформ в країні - децентралізації. Тим більш абсурдно створювати "особливі" умови для одного району в межах країни.

Водночас хочу зауважити: усе це тьмяніє й відходить на другий-третій план, якщо звернутися до іншого контексту - недавніх зухвалих спроб створення на цих же теренах так званої "Бесарабської народної республіки" (БНР) за підтримки Кремля. Дуже не хотілося б думати, що створення "самостійного" та "особливого" адміністративно-територіального утворення в Бессарабії - це реанімація ідеї про БНР, тільки під іншим соусом".

ПРО ДОВГІ ВУХА КРЕМЛЯ

Не менш жорстко оцінку провокаційним затіям групи бессарабських депутатів дав керівник аналітичного відділу ГО "Оберіг" Вадим Лабас: "Про плани одного з бессарабських політиків, пов'язані зі спробами юридичного закріплення за Болградським районом статусу "самостійного адміністративно-територіального району" і навіть "укрупнення" його за рахунок приєднання пунктів суміжних районів, населених "болгарами, гагаузами та албанцями", ми дізнались ще наприкінці жовтня 2016-го. Хоч у первісному варіанті він виглядав дещо інакше.

За нашими даними, спершу планувалось ініціювати звернення до глави держави від депутатів сільради одного з бессарабських районів Одещини про створення "Молдовської культурної автономії". Другий крок: звернення до центральної влади керівництва райради - з тим же питанням-пропозицією. Третім кроком мало бути те, що ми, власне, й побачили в залі засідань Одеської облради. Однак сталось це - звернення депутатів Одеської облради до Уряду України щодо закріплення за одним із районів самостійного статусу, з можливістю його укрупнення, всупереч нормам чинного законодавства й Конституції - з великим запізненням. Не наприкінці осені 2016-го, як планувалось, а тільки 21 березня поточного року. Іншими словами, не все склалося у виконавців із термінами, які планувалися закулісними кураторами.

Четвертим кроком мала бути спроба внесення питання депутатом ВР України про самостійний розвиток одного з районів Одеської області до порядку денного наступних пленарних засідань парламенту. От тільки ж навряд чи вдасться пролобіювати його у квітні. Скоріш за все на цьому етапі виконавців буде все-таки зупинено. Бо з листопада - коли мав стартувати план, який активісти нашої та деяких інших структур блокували, як могли, багато що змінилось. І більша частина провокаційних замислів провалилась.

Зазнавши невдачі, зарубіжні куратори вимушені були пропустити два перші кроки й відразу перейти до третього. Та знову трапилась "осічка": представники молдовської діаспори, що компактно проживають у південних районах Одещини, відмовились стати співучасниками масштабної провокації. Тому, власне, й відбулась зміна орієнтирів: "Молдовську автономію" кураторам довелось поміняти на "Болгарську". Мабуть, там у них позиції міцніші - звернулися по старій пам'яті до Кіссе, пообіцяли широкі привілеї у бізнес-питаннях і повну недоторканність.

І вийшло те, що ми побачили. Але при цьому необхідний час на інформаційне розхитування ситуації безповоротно втрачено, і це істотно знижує шанси провокаторів. Більш того, всі ці дії ретельно документувалися. Причому не тільки нашими спецслужбами: адже замисел був двоетапним. Планом мінімум вони називають "м'яку федералізацію". Тут усе зрозуміло. А от план максимум - це нова "гаряча точка" для пробиття коридору на Молдову, щоб рухатись у подальшому до кордонів країн Євросоюзу.

Тому хоч у цілому й очікуємо найближчим часом провокаційних акцій у Болграді зі спробою загострити ситуацію, але робимо поправку й на те, що надворі квітень не 2014-го і не 2015-го року. І люди вже менше піддаються на ці провокації, і наші спецслужби не сплять. Врешті, й найближчим сусідам по південному кордону "гаряча ситуація" у Бессарабії ні до чого. Тому є певні підстави вважати, що вони теж стояти мовчки осторонь не будуть".

Відомий одеський юрист і громадський діяч Артем Карташов, коментуючи проблему, зауважив: "Коли проаналізувати діяльність Одеської облради упродовж останнього року, доведеться констатувати: це вже не перше скандальне "рішення про звернення місцевих депутатів до вищого керівництва держави, яке має провокативний і популістський характер, жодним чином не підкріплене законодавством (були, для прикладу, також подібні звернення з питань декомунізації, щодо міністра культури Нищука, тарифів). Так виходить, що за відсутності будь-яких досягнень у реальних секторах роботи облрада намагається звернути на себе увагу й "підігріти" певну частину електорату якраз політичними та популістськими рішеннями.

Як правник можу прогнозувати: звернення облради щодо закріплення самостійності Болградського району, як і попередні подібні рішення, не буде мати жодних правових наслідків, а є лише черговим кроком до розхитування і так не простої ситуації на Одещині.

Взагалі, як на мене, теперішні обласні та районні ради є своєрідним радянським атавізмом, існування якого обходиться дуже недешево. Їх функції без проблем можуть виконувати ті ж новостворені громади та ради на місцях, а також обласні державні адміністрації".

Підсумовуючи думки депутатів та експертів, важко не дійти висновку: діяльність групи бессарабських депутатів на чолі з нардепом Кіссе, які представляють Асоціацію болгарів і другий рік продовжують розігрувати на півдні Одещини політтехнологічну схему, достоту нагадує дії росіян у Криму кількарічної давності. Коли тамтешня спецагентура Кремля наголошувала на «виключності» та «окремішності» мешканців півострова. А згодом під дулами "зелених чоловічків" ініціювала псевдореферендум і проголосила територію Криму "сакральною споконвічною російською землею". Коли ж їх питали, на якій підставі, округлювали очі: а хіба ви не знаєте, що кримські татари тут з'явились як кочівники-ординці?

Михайло Аксанюк, Одеса.