Юрій Педос, начальник ГУ Нацполіції у Вінницькій області
Укрінформ
Що це за поліцейський, якому важко працювати після шостої і розкривати злочини?
Очолювати поліцію в президентсько-прем’єрській області непросто: у маркерному регіоні все й завжди має бути спокійно. Громадськість місцева також не дрімає – у разі чого може й зі службового кабінету «викурити». Принаймні, так сталося із попередником нинішнього начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Юрія Педоса. Тож чи доводиться йому працювати «під мікроскопом», як порозумітися з активістами, за рахунок чого робляться показники розкриття та про вінницькі ноу-хау полковник поліції розповів кореспондентові Укрінформу.
- Коли ви де-факто очолили Нацполіцію в області, ситуація у Вінниці була дуже непростою. Тоді пліткували, що ви людина - Гройсмана і призначені, щоб зберегти недоторканими «схеми» його команди. То як, зберегли?
- Відповім так: я - син для своїх батьків, батько для своїх дітей і чоловік для своєї дружини. Я не можу прислужувати тій чи іншій особі, бо роблю те, що повинен за законом, – це боротьба зі злочинністю.
До цього працював заступником керівника Головного слідчого управління МВС, і до Вінниці повернувся виключно у зв’язку з сімейними обставинами – у мене тут дружина, дві доньки, батьки. Ми майже рік жили окремо, це було дуже важко. Був призначений тут на посаду першого заступника начальника ГУ НП в області.
Після звільнення мого попередника не призначали іншого керівника, я виконував його обов’язки. І тільки в лютому 2017-го, через майже рік роботи у статусі в.о. з’явився наказ про моє призначення начальником.
- Ваш попередник Антон Шевцов пішов із посади з «подачі» активістів, які чи не вперше в історії країни домоглися звільнення з посади поліцейського керівника такого рангу. А вам вдалося знайти з ними контакт і завоювати довіру?
- І після повернення до Вінниці, і до роботи в Києві, ще коли я тут був першим заступником начальника міліції міста, коли починалися активні дії на Майдані, ми виходили до людей і спілкувалися з ними. Отоді зароджувалися наші відносини, а не після мого призначення на посаду в ГУ НП області. Я знаю багатьох активістів з 2013-го року, з багатьма разом були в зоні АТО. Особливо на початку, коли дуже багато активістів Вінниччини підтримували поліцію, Нацгвардію, добровольчі батальйони.
Ці люди мають свою позицію і намагаються її відстоювати, хочуть, щоб їх почули. Тому коли й востаннє вони виходили протестувати під ОДА і палили шини (вимагали від облради підтримати блокаду торгівлі з ОРДЛО, - авт.), ми шукали спільну мову. Нам це вдавалося, ми доносили їх позицію до керівництва області і держави.
Але якщо, звісно, це не провокатори чи злочинці, бо один із таких «активістів», що пікетував ОДА, вже заарештований. Він ніде не працює, але знайшов себе в тому, щоб принести шину і палити її перед адмінбудівлею. А потім пішов і обікрав храм.
Коли у натовпі з’являється хтось зацікавлений у дестабілізації і провокуванні насилля, активісти першими повідомляють про підозрілих.
А ще в нас є спільні проекти - активісти нас підштовхують до покращення роботи. Наприклад, ми підтримали проект ГО «Паросток» «Нова поліція + громада = безпека та розвиток Вінницького регіону», у рамках якого поліцейських навчають жестової мови, спілкуванню та толерантному поводженню з людьми, які мають інвалідність, та з іншими вразливими групами населення, які потребують підвищеної уваги та додаткового захисту своїх прав з боку поліції.
Налагодили й комунікацію дільничних з ОСББ - щодо питань безпеки – це проект «Сусідська варта». Він впроваджується МВС України за підтримки міжнародної організації IREX у рамках програми «Community police». Вінниця стала першим містом, де стартувала ця ініціатива стосовно впровадження належної комунікації між мешканцями та поліцією. Це коли дільничний інспектор не тільки реагує на «прояви» виключно «за дзвінком», а й ходить на збори членів ОСББ, чує, що один із жильців постійно п’є горілку і бешкетує, а інший весь час голосно вмикає музику. Це даватиме йому можливість працювати у превентивному режимі.
- Чи відповідає нинішнє законодавство умовам роботи і викликам, з якими стикаються поліцейські? Яких воно потребує змін?
- Насамперед треба негайно вносити зміни до так званого закону Савченко – щодо звільнення осіб, які вчинили особливо тяжкі злочини. Наша статистика дуже сумна: більше 70% із тих, хто вийшов на волю за цим законом, знову вчиняють умисні тяжкі злочини. Візьмімо хоча б минулорічний випадок у Ладижині, коли людина, яка вийшла на волю за цим законом, за добу вбила двох жінок.
По-друге, треба привести у відповідність до сьогодення КПК. Бо не може бути так, що норма закону виписана, але чомусь не спрацьовує. Я кажу про слідчих, які наразі мусять розслідувати усі заяви і повідомлення, що вносяться до ЄРДР. Хоча законом передбачено, що має бути створений орган дізнання, який розслідуватиме проступки – це злочини невеликої тяжкості. А слідчий має займатися тяжкими і особливо тяжкими. Дуже важко пояснити особовому складу, чому слідчий має одночасно до 300 проваджень. А його ж питають кожного дня: що ти зробив? Як свідчить досвід, слідчий не може допитувати за день більше 5 осіб, - це величезне психоемоційне навантаження. Як людина, яка працювала багато років у слідстві, кажу, що ситуацію треба змінювати негайно. Багато законопроектів Нацполіцією вже винесені у ВР, але вони поки що, на жаль, не розглядаються.
- Роботу очільника Нацполіції маркерного регіону земляки – прем’єр і президент - оцінюють дуже прискіпливо?
- Готовий посперечатися, що до мене хтось дуже прискіпливо ставиться, - персонально, чи до роботи ГУ НП як такого. Не думаю, що саме щодо поліцейських Вінниччини має бути особливе ставлення керівництва МВС чи перших осіб держави. Є області, де справді потрібна особлива увага і допомога, - як-от, прифронтові Луганщина і Донеччина. Робимо те, що повинні, і поліція Вінниччини має позитивну динаміку. Ми на п’ятому місці за всіма напрямками службової діяльності та розкриттям злочинів, а ще торік у серпні були на дванадцятому. Розкриття на кінець першого кварталу склало 34,8%, а торік же було 22%.
Минулий рік був важкий, бо місто тоді було відкритим. Злочинці ж теж читають пресу, дивляться телевізор. Знали, що атестують оперів і слідчих, що не всі патрульні виходять на дороги. Тому крали і грабували і вдень, і вночі, навіть коли господарі вдома. Було прийнято ряд управлінських рішень щодо виявлення квартирних злочинців, грабіжників, розбійників тощо. Торік у вересні провели у Вінниці та області низку відпрацювань і тільки за два місяці затримали 19 міжрегіональних груп!
Затримання були чи не через день, особливо гастролерів, які тут вчиняли квартирні крадіжки. Провели кілька таких операцій у Вінниці та області і змогли це зупинити. Особливу увагу звернули на спальні райони з багатоповерхівками, на мікрорайони приватної забудови.
Зараз злочинів, пов’язаних із привласненням майна, вже значно менше. Зростання – відсотків на 40% - маємо тільки по вбивствах, - це 15 з початку року. Але всі вони розкриті, а злочинців затримано.
Ми не зупинилися і проводимо такі відпрацювання й зараз. Буквально днями троє злочинців вчинили крадіжку в одній із квартир у Вінниці, то поліцейські затримали їх відразу на виході з квартири.
- До речі, про відсотки: у соцмережі на сторінці одного з активістів було розміщено анонімний лист співробітника поліції Вінниччини. Він скаржився на складні умови роботи і те, що їх змушують «накручувати» показники. Зокрема, не приймати в людей заяви про злочини, а оформляти їх, як звернення громадян.