Українські та японські науковці проведуть спільні дослідження у зоні ЧАЕС
Про це заявив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час прес-конференції з нагоди запуску проекту, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Ми починаємо спільний проект - партнерство науково-технічної співпраці заради сталого розвитку. Насправді, це не є перша співпраця між українською та японською стороною, нашими науковцями та урядовими організаціями. На жаль, нас об’єднали у цій співпраці не надто приємні речі - це аварії на Чорнобильській станції -і на станції Фукусіма", - сказав Семерак.
За його словами, проект був ініційований українськими науковцями і підтриманий японськими партнерами та спрямований на те, щоб найти нові рішення управління забрудненими радіонуклідами територіями, перетворення цих територій на радіаційно й екологічно безпечні та повернення їх у використання.
У свою чергу, посол Японії в Україні Сумі Шігекі зазначив, що головна задача проекту SATREPS - це дослідження радіоекологічного впливу аварій на атомних електростанціях.
"На сучасному етапі Україна і Японія перебувають на стадії надзвичайно активної співпраці. Японія підтримує Україну в дуже багатьох галузях і аспектах. Зокрема, Японія дуже чітко задекларувала свою підтримку суверенітету України і також задекларувала допомогу Україні на суму 1,8 млрд доларів. Також Японія й Україна мають спільний сумний досвід аварій на атомних електростанціях, що також послужило додатковим поштовхом розвитку співпраці між нашими країнами", - підкреслив посол.
Він висловив сподівання, що результатом цього проекту буде більш чітка оцінка і прояснення багатьох незрозумілих моментів щодо впливу радіації на природне середовище.
Разом з тим, голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук пояснив, що реалізовуватиметься проект 5 років, протягом яких українські та японські науковці спільно моніторитимуть, досліджуватимуть динаміку поведінки радіонуклідів в зоні забруднення. Для цього урядові організації Японії також нададуть українським науково-дослідним установам новітнє обладнання.
“У результаті ми отримаємо міжнародне підтвердження відносно наших висновків щодо безпеки зони відчуження, а також пропозиції та спільні рекомендації щодо зміни режиму управління", - додав Петрук.
