У Вінниці провалля у дворі музею відкрило древні підземні ходи

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у Центрі історії Вінниці.

«Ці ходи пронизують історичне ядро Вінниці. Ті, що відкрилися через виникнення провалля, найімовірніше датуються 30-40 роками XVII століття. Вони були збудовані під час спорудження домініканського монастиря, на місці якого зараз розташований Спасо-Преображенський кафедральний собор УПЦ. Такі ж ходи пролягають і під комплексом будівель обласних краєзнавчого та художнього музеїв» - повідомили в центрі.

Провалля, яке відкрило підземні ходи, з’явилося на заасфальтованому майданчику у дворі художнього музею, що прилягає до Спасо-Преображенського собору в центрі Вінниці.  Воно відкрило підземний хід, що тягнеться від храму до Південного Бугу уздовж території краєзнавчого та художнього музеїв.

Стіни та склепіння підземелля вимурувані старовинною цеглою, висота проходу коливається від 140 до 170 см. Місцеві історики припускають, що підземні тунелі спочатку могли використовуватись як евакуаційні шляхи у разі облоги міста, або ж для водовідведення. А згодом їх використовували як господарські приміщення.

Це не перше провалля, що виникло на цій територій. Раніше під час реконструкції приміщення Вінницького обласного краєзнавчого музею виявили провалля під підлогою одного із залів, яке також відкрило напівзруйнований підземний хід. Його  вирішили не засипали, і він став частиною експозиції музею.

Історичні споруди, під якими проходять старовинні тунелі, відносяться  до так званих Мурів - комплексу оборонних і монастирських споруд XVII століття. Мур складався з будівель та стін єзуїтського монастиря, єзуїтського костелу, колегіуму та конвікту (гуртожитків), а також домініканського монастиря і домініканського костелу. Будівлі були оточені потужними кріпосними стінами з контрфорсами, бійницями і бойовими вежами. Вважається, що Мури зведені монахами-єзуїтами і стали головною оборонною спорудою міста. Пізніше поруч були прибудовані домініканський монастир з костелом.