Історії успіху вінниччан написані власноруч

Причому, кожна з громад обирає власний шлях розвитку, першочергові пріоритети і способи стати спроможною. Одні розвивають комунальне господарство і первинну ланку медицини, підсилюють заклади культури, борються за чистоту довкілля і налагоджують соціальне партнерство з неурядовим сектором. Інші ж роблять ставку на залучення інвесторів, розвиток спорту і ризикують самотужки утримувати «вторинку».

Зі здобутками Іллінецької та Дашівської ОТГ та проблемами, які їм доводиться долати, журналісти Укрінформу познайомилися під час прес-туру «Успішні практики об’єднаних громад Вінниччини», організованого Вінницьким Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України.

Історія перша, Іллінецька міська ОТГ: сильний центр і околиці

Візит до Іллінецької міської об’єднаної громади відбувся у знаковий для неї день. Якраз проходила сесія, що погодила добровільне приєднання до ОТГ Паріївської сільської ради - дев’ятої з одинадцяти, які передбачались перспективним планом. До 19-тисячної громади приєдналися ще два села, у яких мешкають близько 800 людей.

"Вони вагалися досить довго, адже у селі була АЗС, яка забезпечувала громаді непоганий дохід, а загалом сільрада мала на рік півтора мільйони. Не дуже хотілося позбуватися посади й голові сільради, а люди боялися, що в них після об’єднання закриють садочок і школу, бо вони зовсім поруч з містом, і частина батьків вже й так возять дітей до міських шкіл. Але ми не плануємо закривати жоден із закладів соцсфери, навпаки, намагаємося їх посилити. Хоча зараз в нашій ОТГ є 12 загальноосвітніх шкіл, з них дві опорних в Іллінцях, 13 садочків, утримуємо ДЮСШ і Центр дитячо-юнацької творчості. А якщо говорити про культуру, то теж не закрили жодного закладу. Навпаки, створили комунальний заклад «Центр культури, мистецтва та естетичного виховання», якому підпорядкована музична школа, 15 будинків культури і 10 бібліотек", - розповідає голова Іллінецької ОТГ Володимир Ящук.

За його словами, переконували селян об’єднуватися конкретним справами, зокрема, тим, як покращується життя у сусідів, які увійшли до складу ОТГ.

"Ми почали з того, що у сільських громадах взялися за речі, які можуть видатися звичайними - за освітлення вулиць, ремонти шкіл, садочків і клубів. До речі, у нас всі сільські будинки культури опалюються. Бо, щоб вони запрацювали, треба, щоб людям хотілося туди прийти! Власне, як і до бібліотек. Їх, до речі, ми хочемо перетворити на мультимедійні центри: обладнуємо оргтехнікою, підключаємо до Інтернету - щоб люди могли туди прийти не тільки за книжками, а поспілкуватися, скажімо, з родичами за кордоном чи зробити копії документів. У селі дуже важливо мати таку можливість", - підкреслює Володимир Миколайович.

Очільник громади каже, що наразі місто Іллінці є локомотивом для розвитку ОТГ, позаяк саме тут зосереджені бюджетоутворюючі підприємства району, зокрема, потужний молокозавод компанії «Люстдорф», цукровий завод. Та найбільший поштовх у розвитку громади відбувся саме після її об’єднання, адже передбачені урядом преференції для ОТГ збільшили власні надходження удев’ятеро! Загалом, торік видатки громади з урахуванням освітньої та медичної субвенцій склали 140 млн грн.

Це дозволило започаткувати й низку екологічних проектів та поліпшити благоустрій і комунальні послуги. Наприклад, реконструювали у місті Європейську площу, яка здобула друге місце у конкурсі «Лейпцизька премія інтегрованого міського розвитку в Україні».

"А екологія – це, можна сказати, наша пріоритетна тема. Ми узялися за сортування сміття, залучивши для цього як власні кошти, так і з обласного бюджету, взявши участь у конкурсі проектів розвитку територіальних громад. Зараз в Іллінцях встановлені 80 решітчастих контейнерів для збору пластику, ще 40  встановили в селах, які входять до нашої ОТГ. Люди потроху привчаються до порядку і що сортувати сміття потрібно. За минулий рік загалом зібрали і здали як вторсировину 8,5 тонн пластикових пляшок. Заробили на цьому 73 тисячі гривень, які інвестуємо в наше комунальне підприємства «Добробут», а загалом вклали в його створення і розвиток 12 млн гривень. Воно в нас якраз і відповідає за благоустрій міста. Задля  цього закупили спецтехніку, створили нормальні побутові умови для працівників", - розповідає перший заступник міського голови Олег Дмитрик.

Найбільший екологічний проект громади – це сміттєсортувальний комплекс, який зводять на території полігону складування твердих побутових відходів на території міста. Коштує проект понад 15 млн грн, його реалізовують на умовах співфінансування ОТГ та екологічного фонду обласного бюджету. Обладнання та потужність комплексу дозволять розділяти сміття на 11 фракцій і приймати його на переробку з кількох сусідніх районів.

Не залишилися поза увагою громади й розвиток медицини та соціальної сфери. Тут створили комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги», який об’єднав 4 амбулаторії та 13 ФАПів та фельдшерських пунктів. Їх устаткували згідно з усіма вимогами до таких закладів. І хоча концепція «первинки» у медреформі не передбачає такої ланки як фельдшери, громада вирішила їх зберегти.

В оригінальний спосіб вирішили й питання опіки над самотніми немічними людьми - керівництво ОТГ уклало договір із закладом геріатричного профілю, заснованого релігійною громадою. Відтак, сплачуючи за догляд стареньких щомісяця 4400 грн, громада забезпечує їм утримання в закладі санаторного типу.

Історія друга, Дашівська селищна ОТГ: рівні з рівними

- У нашій громаді мешкають трохи більше 8,6 тисячі людей – жителі 12 населених пунктів.  У 2016 році, якщо зібрати всі населені пункти, сумарний бюджет становив 7,4 млн гривень, а після об’єднання бюджет ОТГ фактично збільшився на 495%. Левову частку власних надходжень маємо від ПДФО, ще 25% - це сплата за землю, - розповідає секретар Дашівської селищної ОТГ Світлана Войченко.

І хоча фінансові ресурси цієї громади значно скромніші, аніж  у сусідів з Іллінецької ОТГ, а половину видатків «з’їдає» освіта, кошти активно інвестують в розвиток місцевої інфраструктури. А зайнятися є чим: до комунальної власності ОТГ прийняли 46 закладів соціальної сфери - школи, садочки, бібліотеки і будинки культури, ФАПи та амбулаторії, а ще – міську лікарню. Щоб з усім цим впоратися, громаді довелося створювати відповідні органи управління.

"Нам торік прийшла субвенція на розвиток інфраструктури та субвенція на соціально-економічний розвиток. За рахунок цих коштів нам вдалося реалізувати проекти на території усіх сільських рад, які увійшли до громади, і в селищі Дашів. Збудовано дитячі майданчики у селах, у Дашеві – спортивний майданчик зі штучним покриттям. У нього інвестували 1 мільйон власних коштів, вважаємо, що вклали у здоров’я наших мешканців. А ще ремонтувалися і будувалися тротуари і дороги, встановлювалося освітлення вулиць. Також ми брали участь в обласному конкурсі розвитку територіальних громад, і за ці кошти реалізували проект зі створення комфортних умов для людей з обмеженими можливостями, відремонтувавши тротуар у Дашеві. А ще придбали подрібнюючу техніку, і тепер уся деревина, яка залишається після робіт з благоустрою території, переробляється на тріски, пресується і використовується для опалення садочків", - каже Войченко.

Зауважимо, що в ОТГ ризикнули взяти на власне утримання не тільки медицину первинного рівня допомоги, а й медичну установу вторинного рівня.

"Нас усі лякали, що ми не зможемо її утримувати і самі ж Дашівську міську лікарню закриємо, але ми впоралися. Загалом, на медицину йде 10% бюджету - торік це було 4,2 млн грн. Тепер маємо своїх вузьких спеціалістів, а яких відділень не маємо – направляємо до райлікарні, поділившись за це з ними медичною субвенцією. При лікарні маємо 12 ліжок денного стаціонару. Хочемо купити новий УЗД-апарат. А на «первинці» запровадили ургенцію - медики там чергують цілодобово. Своїм лікарям доплачуємо до зарплати з бюджету громади, щоб у них зарплатня була не меншою за 7 тисяч  гривень на руки. На майбутнє вчимо коштом громади двох студентів, а одна дівчина вже проходить інтернатуру. Щоб утримати медиків плануємо придбати в комунальну власність службову квартиру з правом приватизації через 10 років, які вони в нас мають відпрацювати", - розповідає секретар селищної ради.

Посадовець каже, що цього року Дашівська ОТГ на обласний конкурс розвитку територіальних громад подала вже шість проектів, один із яких – це створення туристичного маршруту на території громади і рекреаційної зони «Острів кохання» - як перший крок розвитку туризму. Адже держава гарантувала об’єднаним громадам фінансову підтримку на три роки, тому потрібно подбати про своє інвестиційну привабливість та фінансову спроможність у подальші роки.

"Ми в грудні отримаємо у своє розпорядження землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, проведемо їх інвентаризацію, після чого зможемо передати у користування ефективним власникам і, відповідно, отримувати від цього кошти до бюджету ОТГ. Окрім того, поблизу нашого селища одна з потужних компаній в галузі сонячної енергетики планує будівництво сонячної електростанції. Це екологічно чисте підприємство даватиме нам до бюджету щороку півмільйона гривень плати за землю, що, погодьтеся, ресурс суттєвий. Окрім того, це ще й робочі місця для жителів громади", – розповідає Войченко.

Чого бояться в ОТГ

Своїм здобуткам в ОТГ радіють, але й тривог не приховують. Виклики, які постають перед ОТГ, спільні і для потужної міської об’єднаної громади, і для селищної. Поділився своїми тривогами голова Іллінецької міської ОТГ Володимир Ящук.

"Найбільше нас хвилює, чи збереже держава сталі правила гри, адже часто парламентські або президентські вибори кардинально змінюють бачення подальшого шляху розвитку нашої країни. Наприклад, важко планувати розвиток громади, коли щороку змінюється система  оподаткування. Наприклад, як з акцизом з продажу пального, - як він нараховуватиметься, залишиться він у розпорядженні ОТГ й надалі, чи ні? Або ж візьмемо розмір мінімальної зарплатні, - він з політичних міркувань може змінюватися дуже несподівано. А все це наші кошти, ми їх навчилися рахувати, вчимося заробляти і хотіли б знати, на що зможемо розраховувати надалі", - каже Ящук.

Загалом, відчувши смак можливості розпоряджатися власним ресурсами на місцях і розвивати свої громади після тривалої стагнації, в ОТГ розраховують, що реформа децентралізації не зупиниться. І сподіваються на подальшу підтримку держави в своєму поступі.

Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.  

Антоніна Мніх, ВІННИЦЯ

Фото Олександр Лапін / Укрінформ