Cлон, який не поміститься в Карпатах

Європейські науковці з міжнародних екологічних організацій проінспектували Карпатський масив Свидовець, де планується звести курорт-гігант, який має бути найбільшим у Карпатах, такий собі ще один Буковель, але вдвічі більший. Природа тут – унікальна, і забудова такого масштабу може призвести до незворотніх змін. Власне, апелюють європейські екологи (примітно, що усі вони родом із гірських країн – Австрії, Швейцарії, Франції, де є досвід із розвитку схожих територій) до центральної влади та місцевого населення. Увагу перших осіб країни звертають на те, що Карпати – це всього 4% території країни, і тут треба господарювати дуже акуратно, враховуючи прогнози на майбутнє. А вони наразі такі, що в горах води меншатиме, як і снігу, тому курорти-гіганти, як запланований у Свидовці, не матимуть успіху. Також акцентували на двох десятках листів, які міжнародними еко-організаціями були направлені до українського уряду і на жоден з яких не було отримано відповіді, як належить. Ну, а жителям цих гір радять звернути увагу на те, що з великим проектом до них у глибинку прийдуть не тільки великі гроші, але й чималі еко-проблеми: нестача води, зміна навколишнього середовища й відтак, життєвого устрою. Разом із тим, науковці зазначили, що розуміють – цей регіон треба розвивати. Найкращий спосіб, як це можна зробити, радять, – це освіта місцевого населення з акцентом на ремеслах та зеленому туризмі. Це те, що справді якісно змінить життя місцевих людей і не позначиться на природі. 

Про скандал, який виник довкола курорту Свидовець, Укрінформ повідомляв восени 2017 року. Тоді він розгорівся за участі екологів, котрі були вражені масштабами проекту і неможливістю за таких умов зберегти природу в цій місцевості.

Зараз, як розповів Тимур Бедернічек, еколог, активіст руху “Free Svudovets”, ситуація у цій справі така, що з березня місяця триває процедура ОВД (оцінка впливу на довкілля) цього проекту. Участі в цьому процесі та інформування про результат просять також угорські вчені – від імені їхнього Мінагропрому, угорці хочуть упевнитися, що будівництво запланованого комплексу не призведе до незворотнього обміління Тиси.

- Ми з колегами надіслали низку зауважень до проекту, сподіваємося, що вони будуть враховані, – каже Тимур. – Разом із тим, є бажання науковців із сусідньої Угорщини долучитися до ОВД (про що направлено офіційний лист до уряду України): в цьому масиві формуються витоки Тиси – однієї з головних артерій Угорщини, відтак, угорці хочуть упевнитися, що новий курорт не призведе, зрештою, до зміління річки та її істотного забруднення. Також є зареєстрована петиція проти зведення курорту-гіганта у Карпатських горах до Президента – її наразі підписали більше 3500 осіб.

Також триває судова тяганина щодо справи про призначення громадських слухань за чинним детальним планом курорту Свидовець. 

- Узимку Закарпатський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом місцевих жителів Лопухова (Тячівщина), які вимагали перепризначення громадських слухань щодо цього проекту, – і визнав минулі слухання недійсними. Але вже навесні Львівський апеляційний суд цю постанову скасував. Наразі проект проходить ОВД. Разом із тим, ми надіслали касацію до Верховного суду, вона ще не розглядалася. У випадку негативного рішення цього суду, звертатимемося до Європейського.

“МИ БУЛИ ВРАЖЕНІ, ЩО В ЄВРОПІ ЗАЛИШИВСЯ ТАКИЙ НЕДОТОРКАНИЙ ШМАТОК ПРИРОДИ”

Доктор Лукас Штрауман зі Швейцарії, один із шести науковців, що вивчали Свидовець як екосистему й оцінювали загрози від зведення тут торговельно-розважального комплексу, зазначив, що організація, яку він представляє, займається в усьому світі захистом лісів, зокрема й тропічних, від вирубок.

- Ми були вражені Свидовцем, – каже науковець, – власне тим, що в Європі залишився такий от недоторканий шматок природи. Мушу сказати, це навіть для Європи – один із найбільш незайманих куточків, і такі території у Швейцарії, до прикладу, охороняються під егідою ЮНЕСКО. Тому власне у європейських вчених щодо Свидовця є одностайна позиція – це занепокоєність із приводу зведення там курорту такого розмаху. Ми вважаємо, що українська влада порушує певні положення окремих міжнародних конвенцій та угод. Мова про Карпатську конвенцію, – зауважив д-р Штрауман, – підписанти якої зобов’язані гарантувати сусідам стале ведення господарства в цій зоні.

Також Лукас Штрауман наголосив на важливості міжнародної ОВД з точки зору транскордонного аспекту (річки, що беруть початок на Свидовецькому масиві, наповнюють водою Тису, головну притоку Дунаю). 

- Власне, зважаючи на масштаб проекту, мова йде про те, що інвестори повинні показати максимальну відкритість та доступність, і пояснити та розказати, який результат можна очікувати від цього проекту не тільки через п'ять років, а й через десять і двадцять.

Саме тому ми разом із колегами з інших 20-ти організацій написали офіційний лист на ім'я президента Порошенка щодо захисту цього масиву. Також угорський уряд в особі Міністерства сільського господарства надіслав листа на адресу українського уряду – з вимогами офіційних пояснень стосовно цієї діяльності. Показово, що на жодне звернення нема відповіді. При тому, що пройшло уже 2 місяці.

“БІЛЯ 4 ТИС. ЗВЕРНЕНЬ ДО ПРЕЗИДЕНТА ТА УРЯДУ ЩОДО СВИДОВЦЯ – І ЖОДНОЇ ВІДПОВІДІ. ЦЕ НАСТОРОЖУЄ!”

Естер Гербер із European Civic Forum (Швейцарія) розповіла, що почала захищати Свидовець після скандалу з детальним планом, який розробили під такий проект без процедури ОВД.

- Відтак, ми в першу чергу поінформували своїх партнерів про цей проект і також заохотили своїх співробітників висловити українським органам влади офіційне занепокоєння цим проектом. Наскільки нам відомо, біля 4 тисяч подібних звернень було направлено на адресу українського уряду – але жодної відповіді наразі – зауважила Естер Гербер. – Це насторожує. 

Ніколас Белл із французької організації захисту лісів SOS Foret зауважив, що крім усього, небезпека забудови Свидовця і в тому, що будівництво призведе до значних рубок лісів у регіоні, який і так страждає від надмірних рубок, переважно нелегальних.

- Ми були вражені, коли побачили, що під загрозою рубок – ліси, які ростуть на останніх 500 метрах до полонини. Нещодавно, до речі, був великий скандал у Румунії через такі рубки, і повірте, організації, що досліджували цю проблематику, прискіпливо спостерігають зараз за Свидовцем.

Крім цього, ми як науковці категорично проти зміни статусу призначення цих земель. Я би хотів трохи торкнутися економічного аспекту. Економіка в гірському регіоні може мати різні форми. Я вірю, що українська влада зрозуміє, що недоторканий масив – це також економічно вигідно. Економіка багатьох гірських регіонів залежить від збережених масивів. Ми зараз бачили багато людей, які подорожували горами, але влада наразі робить ставку не на такий вид туризму, а на курорт-гігант. Звісно, це добра ставка на бізнес, який принесе значні кошти в короткостроковий період. Але туризм із низьким антропогенним впливом на довкілля однозначно матиме кращу довгострокову вигоду. У Франції, до слова, цілі регіони розвиваються за його рахунок.

“СВІТОВИЙ ТРЕНД – РОБИТИ СТАВКИ НЕ НА ВЕЛИКОГО СЛОНА, А НА МАЛИХ КОНЕЙ”

Науковець із Австрії Бернд Крафтнер із University of Applied Arts озвучив у своїй доповіді щодо збереження Свидовця кілька важливих тез.

- Найперше, що я хотів би зазначити, це те, що на захисті Свидовця стоїть молодь. Ми говоримо зараз про зміну мислення молодих людей, вони мислять на майбутнє. Молодь значно більше зацікавлена екологічними проблемами – і це факт, – сказав він. – Друге, що хочу тут вам зазначити: я з регіону, де розвинутий зимовий туризм: в Австрії я народився, вважайте, з лижами на ногах. Тому як людина бувала мушу вам сказати, що сьогодні, коли бачу заплановане будівництво гігантського лижного курорту на висоті від 1 до 2 тисяч метрів, мені смішно, бо це ті висоти, де снігу меншає з року в рік. І його кількість меншатиме й надалі за прогнозами науковців (ви, звісно, можете їм не вірити, але науковці всього світу щодо цього факту одностайні) у зв'язку з глобальним потеплінням.

А тепер погляньте на іншу проблему, навіть тенденцію. Бо з іншого боку є купа територій у Європі, які борються за питну воду: з'явилася купа місць, де нема води, а також, де є її надлишок, – мова про паводки. В обидвох випадках ми намагаємося боротися із цими проблемами, і рішення їх приводить нас до територій, що є на висоті 2 тисяч метрів. Саме тут потрібно зберігати воду в Європі. 

Ну, й моя ремарка щодо економіки регіону – адже саме до цього апелюють пропоненти (захисники, ті, хто підтримують – ред.) курорту. Повірте, нема якихось золотих стандартів, щоб знайти єдиний економічний шлях вирішення цих питань. Але світовий тренд наразі – не робити всі ставки на великого слона, а вкладати гроші у кількох менших коней. Ці коні – це сталий туризм, це розвиток малого бізнесу (наприклад, зелений туризм, збиральництво, ремесла). Доведено, що модель слона є неефективною у всьому світі. І парадигма щодо розвитку регіону – або рубки, тобто лісозаготівля (як основний дохід у цьому регіоні), або гігантський курорт – неправильна. Ваша майбутня діяльність щодо розвитку цього регіону має зводитися до пошуку різних альтернатив. 

В УКРАЇНІ ІНВЕСТОРІВ ЦІКАВЛЯТЬ НЕЗМІНЕНІ ТЕРИТОРІЇ

Богдан Проць, науковець НАНУ, координатор WWF в Україні: 

- Нещодавно на засіданні Карпатської конвенції перед сторонами я казав, що в сенсі нових проектів ми наразі маємо парадоксальну ситуацію: інвестори з великим грошима, як правило, ідуть у найбільш цінні з природної точки зору території. Ті території, які вже є частково змінені, їх не цікавлять. Для порівняння – згадайте інший скандальний проект у Карпатах, мова про вітряки на Боржаві — інвестор хоче спорудити вітрогенератори на одному з найбільш розкручених туристичних маршрутів.

Далі все йде за накатаною схемою: обіцянки, погане інформування зацікавленої громадськості про хід проекту і міфи про інвестиції, що нагадують байки про комунізм. 

Я хочу, щоб усі чітко зрозуміли, що ніхто з присутніх тут колег-науковців не є проти курорту. Йдеться про недоцільність зведення його в цьому місці  й у такому масштабі. 28 тисяч осіб одночасно перебувають у горах на різних локаціях у межах курорту, це даруйте, Хуст на висоті 1,8 тис. метрів над рівнем моря! Тому тут на шальках терезів питання: що важливіше – цінність природи чи економічна користь. 

Найбільш прикре в цьому проекті, зазначає Проць, що нема планування майбутнього, є тільки окреслені теперішні потреби. Поки що у теперішньому його вигляді – це досить підозрілий проект. Є великий ризик, що проект не буде навіть закінчений – буде зруйновано одне, але так і не побудовано інше. 

КЕРІВНИЦТВО ОБЛАСТІ З КОЛОМОЙСЬКИМ ЩОДО ПРОЕКТУ НЕ СПІЛКУВАЛОСЯ

До розмови науковців за круглим столом, до слова, – без запрошення – долучився і голова Тячівської РДА Іван Фабрицій, який також є депутатом Тячівської райради, обраний на окрузі від села Лопухово (саме жителі Лопухова, нагадаємо, восени подали позов до суду про скасування рішення Тячівської РДА щодо призначення слухань). Насамперед Іван Фабрицій зазначив, що йому дуже прикро було дізнатися про круглий стіл із джерел, і що його не запросили до слова – як представника влади, якого звинувачують у непрозорості.

- Ми готові на нормальну конструктивну розмову. Дозвольте зазначити, що Тячівський р-н нині – один із найбільших гірських районів у країні, маємо 175 тисяч населення, тут є румуни, угорці. Коли ми нічого не робимо, усе дуже добре, але щойно починається робота, з’являється купа активістів, які проти, і вони роблять багато шуму. Буквально недавно ми були на форумі щодо розвитку гірських територій за участі Президента та прем’єра.

Я заявляв у переліку інших і про проект курорту “Свидовець”, і знаєте, – жоден із представників з-за кордону не сказав мені, що ми неправильно рухаємось. Переконую вас, що люди, які тут живуть, також хочуть інфраструктуру, хочуть мати гарні школи та садки, сучасні амбулаторії. На жаль, зараз цього всього нема. Зараз люди працюють у бюджетній сфері та лісовій галузі (лісозаготівля і переробка), інші масово – на заробітках. 

Власне, присутніх за круглим столом аргументи Івана Фабриція щодо курорту, який стане панацеєю для економічного розвитку регіону, не надто переконали. У науковців до представника влади було всього два питання. Перше: як можна було подати на громадські слухання проект, який не витримує жодної критики щодо відповідності екологічним стандартам. (“У вас за 200 метрів від пралісів, що перебувають під захистом ЮНЕСКО, запланований готель, у вас на території проекту – сім об'єктів Смарагдової мережі, зони річок і високогірні озера” – ремарка Богдана Проця. Як зазначив Нік Белл, у цивілізованому світі проект схожих масштабів спочатку проходить громадські обговорення за участі спеціалістів, а тоді розробляється детальний план (ДП) і подається на розгляд громадам, а тут – усе навпаки).

Ну але головним все-таки було питання до представника влади щодо інвестора курорту “Свидовець”. Неофіційно ним називають Олександра Шевченка, нардепа, директора гірськолижного курорту “Буковель”, бенефіціаром якого є Ігор Коломойський.

- Чи спілкуєтеся ви з інвестором? – поцікавився у Івана Фабриція Лукас Штрауман. – Наскільки ви, як голова РДА, можете бути впевненим у його намірах? 

- На сьогодні я не спілкуюся з інвестором – це раз, – відповів Іван Фабрицій. – Я представляю цей проект як депутат райради від Лопухова, мене для цього обрала громада.

- Чи можете ви нас переконати, що за цим проектом не стоїть містер Коломойський? – поцікавився Бернд Крафтнер.

- Ні я, ні керівництво області не зустрічалися ніколи з паном Коломойським щодо проекту “Свидовець”. Поки що абсолютно нічого не будується, поки тільки все вивчається. Є екологи, йде поетапне вивчення детального плану, ми побачимо, який буде висновок – і тоді вже можна буде про щось говорити. Щоб це побудувати – треба не один рік, і не п'ять. Тому ніяких розмов з інвестором і ніяких гарантій від нього ми не мали. Коли буде висновок щодо ДП і стоятиме питання будівництва – тоді йтиме питання про якісь гарантії.

“ТРЕБА ВКЛАДАТИ В ОСВІТУ МІСЦЕВОГО НАСЕЛЕННЯ, ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ І РЕМЕСЛА”

Після жвавої дискусії за круглим столом за участі науковців та голови РДА, журналісти поцікавилися думкою європейських науковців щодо того, як саме треба розбудовувати цю територію.

- На ваш погляд, як треба розвивати цю територію? – запитуємо у вчених. – Адже якщо ви були там і бачили рівень життя місцевого населення, говорити про те, аби залиши все, як є, – не можна. 

- Розвиток цієї території – це розроблення при допомозі екологів туристичних маршрутів, це варіанти зеленого туризму. На наше глибоке переконання, не можна допустити, аби фактично одна людина в особі власника курорту була тут монополістом, отримавши всі принади цієї території. Набагато краще, аби кожен її мешканець скористався державною підтримкою зеленого туризму і був господарем власної садиби, яка приносить мінімальну шкоду для навколишнього середовища і максимальну користь для нього, – вважає Богдан Проць.

За словами науковця, схема, за якою можна розвивати тут туризм, така: ми повинні визначити особливо цінні ділянки, зонувати цю територію. Ті, що є особливо цінними – ми ставимо у режим, аби вони могли далі існувати. Щодо інших ми кажемо: тут потрібний лижний курорт, і говоримо про місце та об'єми, які природа витримає на цій території. І дуже важливо, що відповідальність за цю територію бере інвестор – це чіткі обов'язки, зобов'язання сторін щодо проекту: інвестора та держави. 

- У нас у західній Австрії є схожий регіон, – сказав Бернд Крафтнер, – він дуже сильно залежить від деревообробки, і коли лісозаготівля почала набувати загрозливих обсягів, влада ініціювала навчання місцевих жителів – з тим, щоб обробляти деревину на місці (мова про столярну справу, відродження давніх ремесел). Почали вкладати в освіту місцевого населення – і регіон змінився. На мою думку, вам треба піти саме таким шляхом, – радить австрійський науковець.

Тетяна Когутич, Ужгород-Буштино