Як розвивати село: ОТГ п’яти регіонів ділились досвідом на горі Томнатик
Захід пройшов за ініціативи Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування, який створено за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, повідомляє кореспондент Укрінформу.
На висоті 1565,3 метра відбувся дводенний етнофестиваль «Любіть Буковину, бо вона того варта». Дістатись до місця проведення фестивалю було непросто через те, що зливи, які пройшли напередодні, порозмивали гірські дороги. Але краєвиди на території «Паміру» справді заворожують і приваблюють.
Військові об’єкти – для мирних цілей
У рамках проведення фестивалю делегації Чернівецької, Донецької, Рівненської, Хмельницької та Вінницької областей ділились досвідом позитивного розвитку сільських територій.
Представники Буковини розповіли про наявні об’єкти та заплановані для розвитку туризму в регіоні.
«Ми раді вітати гостей з різних куточків України в одному з найгарніших місць не лише нашої області, а й, напевно, цілої країни – на горі Томнатик, – говорить під час представлення туристичного потенціалу Буковини керівник відділу з питань туризму Чернівецької ОДА Володимир Фурдига. – Минулого року ми започаткували цю традицію і сьогодні проводимо вже другий такий етнофестиваль на колишній військовій базі «Памір». Тут були розміщені унікальні радари. Сьогодні ці об’єкти ми перетворюємо на туристичну Мекку. Хочемо зробити тут культурно-мистецький центр, щоб усі військові об’єкти слугували лише для мирних цілей. Маємо усе для цього зробити, аби в нашій країні запанував мир. Це те, що нам необхідно».
Також чиновник розповів про найцікавіші місця для розвитку туризму на території області.
«Розвивати туризм нам допомагає вдале географічне розташування. Нам потрібно максимально використовувати прикордонні райони, гірські території, долини річок з каньйонами, багату історико-культурну спадщину. Окрім цього місця, де ми зараз проводимо заходи, на території нашої області є чимало унікальних місцин. До прикладу, надзвичайно цікава та гарна печера «Попелюшка» поблизу кордону з Молдовою. Її протяжність майже 80 кілометрів. Проте, поки що вхід до печери є лише з молдовської сторони. Ми працюємо над тим, щоб можна було зайти в печеру і з українського боку кордону», – сказав Фурдига.
Розвиваємо «зелений туризм» та мале підприємництво
Своїм досвідом позитивного розвитку туристичної місцевості сільських територій поділились із присутніми представники Селятинської, Усть-Путильської та Вижницької ОТГ.
«Зараз ми всі знаходимось на території Селятинської громади і раді вас вітати, – каже керуючий справами ОТГ Сергій Гайдеєв. – Насправді, в нас не лише дуже гарна природа, а й цікава історія. Перша згадка про наше село Селятин датується 1490 роком. А на початку ХХ століття Селятин входив до Австро-Угорської імперії та був справжнім європейським містечком з населенням близько 15 тисяч жителів та розвиненою інфраструктурою. Тут були розташовані філії європейських банків, близько 20 ресторанів, дві синагоги, православна та греко-католицька церкви. Про справжнє європейське минуле громади говорить той факт, що з 1913 року Селятин мав регулярне залізничне сполучення з Віднем, а раз на тиждень причепний вагон вирушав із Селятина до Парижа. У січні 2017 року утворилась наша об’єднана громада. Основний акцент розвитку ОТГ ми ставимо на зелений туризм і розробку нових та підтримку існуючих туристичних маршрутів. Зважаючи на те, що межуємо із Румунією, плануємо відкрити два пункти пропуску, які колись раніше тут функціонували. Це дозволить також активно розвиватись сільським садибам зеленого туризму», – сказав Гайдеєв.
Прикладом успішного розвитку малих громад поділилася представниця Усть-Путильської ОТГ. Ця громада за кількістю населення є найменшою в області – всього 2227 чоловік. Проте, територія населених пунктів Усть-Путильської ОТГ сягає майже 10 гектарів.
«Основним пріоритетом нашого розвитку є підприємництво. Ми беремо активну участь у залученні інвестицій донорів, як закордонних, так і українських. Нещодавно громада отримала 35 тисяч євро для створення сільськогосподарського кооперативу виробників м’ясної продукції завдяки проекту, який реалізується в межах ініціативи «Мери за економічне зростання» та фінансується за кошти ЄС. Також завдяки участі у програмі «U-LEAD з Європою» нам вдалося залучити понад мільйон гривень на створення ЦНАПу». І таких позитивних прикладів багато.
“Завдяки участі в різних проектах ми змогли провести енергозберігаючі заходи в школах, садочках, лікувальних закладах, осучаснити сільську бібліотеку, клуб ”, – розповіла спеціаліст з проектного менеджменту Усть-Путильської громади Антоніна Скидан.
Про унікальний досвід роботи поки що єдиного серед ОТГ області інформаційно-туристичного центру «Ворота в Карпати», який знаходиться у Вижницькій громаді, присутніх ознайомила керівник цього центру Катерина Стажир.
«Наш центр створили у січні минулого року. Це була ініціатива громади. До нас може прийти будь-який відпочивальник і отримати інформацію про туристичні маршрути, стежки, відомі місця, – говорить Катерина Стажир. – Кілька слів розповім про нашу Вижницьку ОТГ. Вона розташована у передгір’ї Карпат – це надзвичайні краєвиди, цікаві місця. Також частина території нашої громади колись була центром іудаїзму. Саме тут 1900 року започаткували один з його напрямів. Ми зараз намагаємось активізувати туристичну галузь і в цьому спрямуванні. Крім того, одним зі своїх пріоритетів вбачаємо у розвитку «зеленого туризму». Саме з метою його активізації й створили наш інформаційно-туристичний центр», – сказала Стажир.
Завдяки діяльності Центру власники «зелених» садиб зможуть координувати свою роботу. Туристична галузь ОТГ отримає додатковий розвиток, що сприятиме створенню нових робочих місць та збільшенню надходжень до бюджету громади.
Хто такий «донецький куркуль»?
Про раціональний розвиток сільських територій Рівненщини, Донеччини, Хмельниччини та Вінниччини розповідали представники цих регіонів та ділилися прикладами реалізації успішних проектів.
«Наша область відносно невелика, маємо лише 28 об’єднаних громад, – говорить радник з питань фінансів Рівненського ЦРМС Василь Поліщук. – У такому мальовничому місці, де ми зараз знаходимось, не можемо не сказати про наш досвід розвитку туризму. Хоч розуміємо, що конкурувати з Буковиною у цьому плані Рівненщині важко. Однак, всі чули про так званий Тунель кохання. Це довгий тунель вздовж залізничної колії, який утворився через постійний рух потягу. Насправді там фактично немає нічого, крім мільярдів комарів. Але комусь спало на думку назвати це «тунелем кохання», пов’язати стрічку на сосну і зараз там десятки тисяч цих стрічок висить. Для закоханих стрічка – це символ їхнього кохання. А ми розуміємо, що хлопець, який привіз туди дівчину, не просто пов’язав стрічку на дерево. Він пригостить кохану вечерею, шампанським, подарує троянди, вони десь там можуть зупинитися на відпочинок і кошти від цього залишаться у громаді. Це один з позитивних прикладів, як заробляти гроші фактично з нічого», – сказав представник Рівненської області.
«Якщо говорити про специфіку нашого регіону, який постраждав від конфлікту, то там багато сільських територій. І проживає чимало людей, для яких сільське господарство є основним джерелом їхнього доходу, – каже консультант ФАО з питань розвитку аграрного бізнесу та кооперації, радник голови Донецької ОДА Руслан Марков.
– Внаслідок конфлікту ці люди втратили доступ до ресурсів, до залучення кредитів і традиційні ринки збуту – великі міста Донбасу. Проте, на сьогодні ми розробили спеціальну комплексну програму економічного розвитку сільських територій Донецької області на найближчі три роки. Чи не найбільше від конфлікту постраждали виробники молочної продукції. Ми розуміли, що це одна з галузей, які Донеччина взагалі може втратити. Щоб цього не сталося, потрібно допомогти таким виробникам. Тому почали стимулювати господарів, які утримують трьох і більше голів худоби. За рахунок коштів обласного бюджету дрібні фермери можуть отримати компенсацію за придбання доїльного обладнання. Крім того, об’єднавшись в сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, отримати допомогу на придбання обладнання агрегації партії молока, для охолодження та подальшої реалізації.
Таким чином, ми даємо змогу дрібним фермерам розвивати свій бізнес. Навіть більше, за грантові кошти обласного бюджету створили проект «Український донецький куркуль». За рахунок співфінансування обласного бюджету та бюджету громад видаємо кошти на відкриття власної справи. І про позитивні приклади ведення малого бізнесу розповідаємо на інформаційних ресурсах», – сказав експерт з аграрних питань.
Сільські кооперативи та муніципальна варта
«На сьогодні у нас 41 громада, ще дві у процесі утворення», – розповідає радник з питань місцевих фінансів Хмельницького ЦРМС Наталія Любченко. – Коротко зупинюсь на кількох вдалих проектах наших громад. Наприклад, Наркевицька - створила Муніципальну варту, куди входять колишні учасники АТО. Вони мають авторитет у місцевого населення, допомагають утримувати порядок на вулицях та в закладах міста. Також позитивним вважаю відкриття комунальної хлібопекарні. У Дунаєвецькій міській ОТГ відкрили сміттєсортувальну лінію. Довколишні населені пункти все сміття звозять туди. Там доволі якісно його сортують. Органіку здають на місцевий гігант – Кам’янець-Подільський цементний завод для опалення. Крім того, тут дуже активно розвивають кооперативи. Жителі громади отримали можливість придбати малину за одну гривню. Доки кущі малини ростуть, у кооператив закупили холодильне обладнання. І коли вже будуть перші врожаї, зможуть цю малину реалізовувати».
Представники делегації Вінницької області розповіли про кращі практики розвитку сільських територій на Вінниччині.
«Наша область є унікальною у плані розвитку сільських територій. Адже частка міського населення приблизно рівна із часткою жителів села, – каже юрисконсульт Вінницького ЦРМС Людмила Гурба. – І хоч ми не на перших позиціях у процесі формування громад, але доволі активно використовуємо такий інструмент розвитку сільських територій, як міжмуніципальне співробітництво. Нині маємо вже 29 договорів про міжмуніципальне співробітництво. За цим показником посідаємо почесне друге місце в Україні. Цим інструментом користується вже 98 територіальних громад Вінницької області. Вони спільно реалізують проекти з благоустрою територій, використання комунальної техніки, збору сміття, надання адміністративних послуг тощо».
Кисневі коктейлі з яблук та повна енергонезалежність
Також представники Вінниччини зупинилися на найбільш успішних практиках розвитку сільських територій.
«У нас є дуже гарний проект, який ми розпочали минулого року. Він розвиватиметься на базі двох об’єднаних громад – Барської і Северинівської, – продовжує юрисконсульт Вінницького ЦРМС. – Називається цей проект «Яблуневий шлях», він фінансується в рамках європейської програми «Мери за економічне зростання». Ці дві громади обрані не випадково. На їхніх територіях - найбільш сприятливий клімат для розвитку садівництва. Фінансування проекту – 17 мільйонів гривень. У його рамках на базі двох громад передбачено створення розвиненої інфраструктури, садів з рідкісними сортами яблук, залучення інвесторів, відкриття нових робочих місць. На базі діючого в Северинівці санаторію хочуть створити цікаві для України процедури, які базуватимуться на корисних властивостях подільського яблука – кисневі коктейлі на його основі та яблучні ванни. Крім того, планують розробити туристичні шляхи відомих європейських садівників».
Також присутнім розповіли про досвід Северинівської громади Вінницької області, яка повністю відмовилась від споживання природного газу.
«За рахунок вирощування енергетичної верби ця громада на сьогодні вже енергетично незалежна. Тут повністю опалюють всю соціальну інфраструктуру. І приватний сектор також швидкими темпами переходить на такий енергоефективний механізм», – повідомила Гурба.
Після проведення конференції представники делегацій 5 областей відвідали туристичний етнофестиваль на горі Томнатик. Гості з регіонів мали змогу скуштувати страви національної гуцульської кухні, придбати сувенірну продукцію, продукти бджільництва, вироби з дерева та лози, насолодитись виступами народних колективів, бардів та відвідати показові виступи патріотичного спрямування: техніки, засобів порятунку, кінологів.
Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Віталій Олійник, Чернівці
