«10 нероб» і мерія на вибухонебезпечній набережній
Спалахнув він два тижні тому з того, що мерія раптово оголосила про капітальний ремонт набережної – одного з улюблених місць відпочинку містян. Ішлося про заміну бруківки, лавок та ліхтарів, але стало зрозуміло, що такий ремонт загрожує унікальній липовій алеї, одній із родзинок Ужгорода, яку однаково сильно люблять і місцеві, й туристи.
УСЯ КРАЇНА ПОБАЧИЛА, ЯК МАТУСІ З ВІЗОЧКАМИ ЗАКЛАДАЛИ ЗІРВАНУ БРУКІВКУ...
І хоча в мерії божаться лип не чіпати, річ у тім, що корені 90-річних лип з іменитої алеї пролягають акурат під тротуаром, який перекладатимуть підрядники – до слова ті самі, що ремонтують місто в інших частинах (йдеться, зокрема, про площу Петефі в центрі, де ремонт триває уже понад рік, і міськрада продовжила його ще, виділивши додаткові кошти з бюджету, у зв'язку з чим прокуратура розпочала кримінальне провадження).
До того ж, не сподобалося громадським активістам те, що стару ще чеську бруківку, викладену мозаїчно, замінять на сучасну плитку. Це негативно позначиться на справі з внесенням історичного району Малий Ґалаґов до списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО (як раніше писав Укрінформ, цю процедуру було розпочато навесні цього року).
Ну, а надто зачепила усіх позиція мера: прийшовши на першу домовлену зустріч із громадськими активістами-противниками такого ремонту, він просто роздратовано виказав свою думку і... розвернувся й пішов, залишивши віддуватися головного архітектора міста.
Відтак, містяни розпочали ініціативу #savenabka, зареєстрували петицію з вимогою розглянути на громадських слуханнях проект капремонту та провести необхідні експертизи. Вона швидко набрала потрібну кількість підписантів. Також опублікували відкритого листа до прем’єра – з вимогою звернути увагу на скандал із ужгородською набережною.
Проте у мерії заявили у відповідь, що це вам, мовляв, не реконструкція – а капремонт, а він жодних експертиз і погоджень не вимагає, тому, власне, усе законно. Крім того, у мерії 4 вересня зібрали таки громадські слухання, на які прийшли деякі імениті ужгородці, у прес-службі міськради їх навіть назвали “старійшинами міста” – і всі як один виказали підтримку меру в його намаганнях відремонтувати “набку”. А вже справжнім сюрпризом стала “чиновницька” петиція, зареєстрована мерією – на підтримку капремонту набережної.
Словом, наразі конфлікт між ужгородськими активістами та мером досяг піку: ні та, ні інша сторона не готова до діалогу та поступок.
Ужгородські активісти виглядають, як 300 спартанців, що стали на захист свого міста, а мер не поступається ніяк, бо на кону – грандіозна сума від держави для освоєння – 22 млн грн.
Тож хто переможе в цій “спартанській” битві, кореспондент Укрінформу спробувала розібратися, опитавши коло експертів з обидвох сторін.
«ЦЕ ГІБРИДНА ВІЙНА МЕРА ПРОТИ УЖГОРОДЦІВ»
- Наразі те, що відбувається в Ужгороді довкола ремонту набережної, – це справжня гібридна війна, – коментує ситуацію учасниця ініціативи #savenabka, урбаністка Ліна Дегтярьова. – У мерії використовують усі методи “кисільовської пропаганди”: обливають брудом активістів і громадян, які просто вийшли на захист свого міста (є навіть мем від мерії про “10 нероб”, які заважають працювати справжнім патріотам міста, – хоча насправді навіть на терміново зібраному мітингу було близько п'яти сотень людей). На мітинг, до речі, представники влади не прийшли. Також стали сюрпризом для нас альтернативні громадські слухання, на які представників ініціативи #savenabka ніхто офіційно не запросив, та реєстрація від мерії альтернативної петиції – за ремонт набережної, яку активно підписують працівники мерії. Оте зібрання у міськраді у вівторок, начебто громадські слухання, – взагалі фарс, бо там були присутні такі люди, як наприклад, екс-мер Віктор Погорелов, за яким тягнеться цілий шлейф скандалів.
- Розумієте, цей скандал – не перший, і ми вже виходили багато разів на захист обличчя міста. І у випадку з “Короною” (пам'ятка культури в центрі Ужгорода, яку в ході реконструкції перебудували нові власники – авт.), і проти знищення іншої пам'ятки – кінотеатру «Ужгород». Востаннє такі протести відбувалися в Ужгороді торік, коли ми виходили проти знищення будинку Фунданича. Після протесту представники мерії нас запевнили, що будинок буде збережено, а в результаті новий власник повністю зруйнував його – незважаючи на те, що він розміщувався в охоронній зоні “Замкова гора” й усі роботи мали бути погоджені в управлінні культури, а зовнішній вигляд будинку мав бути збережений. Це був одноповерховий приватний будинок початку ХХ ст. з унікальною мальованою вручну вивіскою знаменитої крамниці, останній такого роду фасад у місті, а крім того – це була фотозона всіх часів. Руйнування цього будинку викликало величезне обурення – люди, які до того не надто вникали в питання збереження культурної спадщини, долучилися до цього руху. Тому зараз так багато активних ужгородців – і вони готові боротися за обличчя свого міста. Люди мотивовані зберегти набку, й у кожного на те свої причини.
У нас, представників організації “Uzhhorod Modernism”, – це питання статусу Малого Ґалаґова, і допоки сюди не прийшли експерти, які проаналізують проект ремонту і дадуть дозвіл, ми проти подібних непрофесійних втручань у цій частині міста. До того ж, рити траншеї біля лип – це вкрай радикальні методи з катастрофічними наслідками. Це буде втрата Липової алеї, яка є візитівкою міста. Заміна старої чеської бруківки на нову, бетонну – це теж радикальні дії, якщо йде мова про історичний центр і пам'ятку містобудування Малий Ґалаґов. Та сама фірма-підрядник «КБК», яка вже зіпсувала вкрай неякісними роботами центральні площі – Петефі й Поштову – зараз отримала шанс зруйнувати ще й набережну. …Це варварський проект з усіх боків і ужгородці просто так набережну не віддадуть. Наразі ситуація змінюється щодня – і не можна сказати, що буде далі. Але якщо роботи таки розпочнуться – спротив буде, сприймає це мерія чи ні, – каже Ліна Дегтярьова.
“Я БИ ПО-РОБІНГУДІВСЬКИ РОЗДАВ ТІ ГРОШІ ЧИНОВНИКАМ, ТІЛЬКИ Б "НАБКУ" НЕ ЧІПАЛИ"
Інший активний учасник ініціативи – ужгородський письменник Банді Шолтес розповів Укрінформу, чому саме корінних ужгородців так зачіпає капітальний ремонт “набки”.
- Я однозначно проти капітального ремонту набки, і мої егоїстичні бажання, бачте, співпадають із бажаннями багатьох ужгородців. Ось у чім річ: я десь 150 днів у році гуляю цією набережною приблизно з початку 90-х років, для мене це як другий дім – ці липи, лавиці, ліхтарі та стара бруківка. Так, вона місцями потребує ремонту – але навіть у такому вигляді, гляньте, люди ходять на набку, увечері там нема вільних лавиць, аби посидіти, там гуляють мами з візочками, граються діти, вигулюють собак, годують лебедів, призначають побачення, цілуються та зізнаються в коханні. Якщо там провести цей ремонт так, як пропонується, лип не стане, вони будуть пошкоджені й всохнуть. І я, як і всі ті ужгородці, що стали на захист набки, схиляємося до того, що хай краще вона ще залишиться такою, як є, аніж її зараз отак відремонтують і зіпсують назавжди. Бо тоді вже не буде про що сперечатися. Нам мерія обіцяє не чіпати липи – але тільки почалися роботи, і два дерева одразу пошкодили. Крім того, підрядника, який виконуватиме там роботи, містяни знають за ремонтом Поштової площі, площі Петефі – всі бачили його роботу. Площа Петефі, де обіцяли зберегти дерева, наново посаджені, до речі, бюджетним коштом, зараз узагалі “лиса” – ті дерева знищили, а місце де вони росли, закатали у граніт. Я не хочу, аби набка теж лишилася “лисою”. Я не бажаю ризикувати цими липами, які є обличчям міста, заради освоєння 22 мільйонів! Якби можна було так вчинити, я би по-робінгудівськи віддав ті гроші чиновникам: хай поділяться, а набережну не чіпають! – каже письменник.
“РЕМОНТ НЕ ПОЧНЕТЬСЯ, ДОКИ НЕ УЗГОДЯТЬ УСІ ЮРИДИЧНІ ПИТАННЯ”
В Ужгородській мерії, натомість, налаштовані рішуче: проект капітального ремонту є, кошти на нього виділені, і справжнім недбальством буде їх не використати.
- Наразі проект проходить активне обговорення, – коментує Олег Боршовський, головний архітектор Ужгорода. – Буквально учора ми проводили такі консультації з громадськістю, старійшинами міста, архітекторами, художниками – прийшли люди, які обґрунтовано виказали свою позицію – за ремонт набережної. Серед них Василь Химинець, професор УжНУ, Василь Марюхнич, директор обласного драмтеатру, Міхаел Пийтер, член Національної спілки художників України, заслужений художник України, Іван Шуфрич, перший Почесний консул Словацької Республіки в Ужгороді. Примітно, що жоден із громадських активістів на обговорення до мерії не прийшов, – каже Боршовський.
У нас іде маніпуляція певними фактами – я зазначу, що проект капремонту пройшов проектну
експертизу місяць тому, також пройдені усі державні експертизи та процедури, зокрема, тендер – його виграла фірма “КБК”. Для того, аби розробити проект капремонту, було прийнято рішення департаменту ЖКХ мерії, який підписав завдання на проектування виконавцем робіт, після чого проектна документація була розглянута цілим рядом експертів, які надали позитивний висновок.
- Коли почалася інформаційна кампанія активістів щодо того, що місто порушило всі норми і правила – ми провели першу зустріч з активістами. Їхнє бачення – не робити нічого взагалі. Після того, як спротив призупинив роботи, що розпочалися минулого тижня, і нам був наданий припис від департаменту охорони культурної спадщини – ми підготували документи і передали їх на розгляд в ОДА за приписом. Зараз вони мають вивчити їх і дати свій висновок. (В ОДА кореспонденту Укрінформу пояснили, що ці документи саме вивчають юристи апарату – ред.).
- Наразі ми просимо активістів не перекручувати факти щодо проекту капремонту, там ніхто не ритиме 2-метрові траншеї, не рубатиме липи, так само як і не зриватиме стару чеську бруківку – її просто переберуть і перекладуть.
Ми зі свого боку, оскільки є громадяни, які виступають за ініціативу ремонту, зареєстрували іншу петицію – подивимося, як її підтримають люди (станом на 5 вересня петицію підписало біля сотні людей – авт.).
Зараз усе ще аналізується, каже Боршовський, але роботи з капремонту заплановані й почнуться цієї осені. Аналіз проводиться зараз для того, аби ці роботи стартували і були проведені якісно, пояснив він. Також він повідомив, що Ужгородська мерія планує залучити біологів з УжНУ, які контролюватимуть хід робіт підрядника, аби липи не зазнали пошкоджень.
- Я не готовий зараз говорити про те, наскільки добросовісний цей підрядник. Він виграв тендер, бо вказав найменшу вартість своїх робіт на конкурсі, – каже головний архітектор.
Боршовський акцентує, що наразі не стоїть питання, щоби віддати гроші назад.
- Якщо є якісь питання у громадськості, ми зацікавлені, аби вони всі (питання – ред.) пройшли перевірку у відповідних органах та структурах, і ми будемо рухатися далі – за законом. Роботи на набережній готові розпочати уже з наступного тижня – були пропозиції від мера, аби підрядник виклав кілька метрів бруківки, і містяни оцінили його роботу спочатку на малій ділянці.
За планом, капремонт мав би завершитися в кінці грудня – встигне підрядник чи ні, побачимо. У всякому разі, я бачив, як робилися вокзали – коли Кирпа був при владі: все було швидко і якісно. Тому швидкий і якісний ремонт набережної можливий, – переконує Боршовський.
“СИТУАЦІЯ З НАБЕРЕЖНОЮ "ВИБУХНУЛА" ЧЕРЕЗ СИЛЬНУ НЕДОВІРУ МІСТЯН ДО МЕРА”
- Ситуація з набережною Ужа – то справжній вибух, і от чому, – пояснює ужгородець, соціолог Віктор Пащенко, – Власне кажучи, набережна стала останньою краплею у стосунках містян і мерії. Головна проблема – це недовіра до мера у сенсі ведення міського господарства, а саме – у галузі будівництва та ремонту міста. Вся діяльність мера Андріїва помітна: вулиці перериті, проїзду нема, часом навіть проходу. Почалося усе з його каденції, головні магістралі міста – вулиці Собранецька, Капушанська, площі – Залізнична, Петефі – це усе було розрито і перебувало, а дещо й досі перебуває, у стані безконечного ремонту. Крім усього, тут чітко простежується особистий інтерес мера. Він є співвласником заводу, що виробляє бруківки, і використовує місто, як плацдарм для цього матеріалу. Ремонти в Ужгороді робляться, аби цю бруківку закуповувати, причому, як вилізло з документів, – утридорога. Тут стирчать вуха корупції — і це дуже помітно. А про сенс ремонту майже ніколи не йдеться, мається на увазі – архітектурні, культурні погодження, дотримання правил. Я їжджу по Капушанській (одна із центральних вулиць міста – ред.) щодня, там поміняли бруківку на тротуарах, але сама вулиця – із розбитим асфальтом. Ну, що це за ремонт? Це називається словом «бардак». Тому коли постало питання набережної – спрацював ефект снігової лавини. Набережна – родзинка міста, і вона реально під загрозою. Усі хто приїжджає до Ужгорода – у захоплені: ах, у вас така набережна, такої нема ніде в Україні – і справді, якщо порівняти з усіма совковими містами країни, нема. А тому, коли було помічено, що ремонтувати набережну буде той же підрядник, що робить площу Петефі й вулицю Капушанську, а бруківку місто для цього закупить утридорога – люди збунтували!
У нас в Ужгороді, до речі, вже є такий досвід капремонту – маю на увазі площу Народну, яку ремонтували за часів Ледиди в області (управлінець при режимі Януковича – авт.). Тоді прийшли зі схожою ідеєю реконструкції площі – але там ішлося про 3 млн, їх продавили, площу покорячили, газони забетонували, хоча зараз уже кажуть, що і добре навіть – мовляв, на колір та смак товариш не всяк. Ну, а зараз мова про 22 млн. І хоча в нас уже не режим Януковича, і громадська ініціатива таки значніша, ніж та, що тоді обороняла Народну – у мене все ж прогнози песимістичні. Знаєте, 22 млн – це гроші, і ніхто від них не відмовиться, тим більше, кажуть, що 6 млн уже на рахунку підрядника, навряд чи їх назад перерахують! Тому очевидно, що ремонт таки відбудеться, а спротив громадськості результату не дасть. Якщо не включаться ті, хто повинні, для контролю цього процесу – маю на увазі прокуратуру.
* * *
До слова, 4 вересня обласна прокуратура Закарпатської області зареєструвала кримінальне провадження за повідомленнями в ЗМІ щодо можливих зловживань під час організації проведення капітального ремонту набережної Незалежності в місті Ужгороді. Наразі у провадженні вживаються заходи для з’ясування обставин кримінальних правопорушень та перевірки слідчим шляхом доводів, висловлених громадськістю з приводу занепокоєння можливим завданням шкоди набережній Незалежності в ході ремонтних робіт та щодо розкрадання бюджетних коштів, виділених на їх проведення. Попередня правова кваліфікація у даному кримінальному провадженні визначена за ч. 1 ст. 14 - ч. 3 ст. 191 КК України – готування до заволодіння коштами, за попередньою змовою групою осіб та ч. 1 ст. 366 КК України – службове підроблення.
Проведення досудового розслідування доручено слідчим Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області під процесуальним керівництвом Ужгородської прокуратури.
Повертаючись до площі Народної, як прецеденту. Тоді правоохоронці стали на бік влади і проти активістів: були суди, штрафували, розганяли. От цікаво, як себе правоохоронці поведуть сьогодні? Вибирати треба вже. Можна знищити, а потім шукати винних – але липи назад не повернеш, і чеську бруківку теж.
Насправді ж значна більшість ужгородців не проти того, аби в місті щось робилося – але щоб робилося не для відкатів, а з розумом, так, як робить господар.
Тетяна Когутич, Ужгород
Фото Сергія Гудака
