В очікуванні поштового трактора
Три місяці на Чернігівщині триває пілотний експеримент Укрпошти "Сільське відділення". Його суть полягає у заміні стаціонарних поштових відділень на пересувні у селах, де проживає менше 2000 людей. Для реалізації реформи в області Укрпошта скоротила значну кількість місцевих листонош, закупила легкові автомобілі і з новим, набраним деінде персоналом відправила їх обслуговувати сільське населення.
Та пошта, як виявилось, – настільки делікатна й тонка справа, що зачепи ниточку, обірви її – і за принципом розтяжки станеться вибух. Тому що на селі пошта – не просто підприємство з надання певних послуг. Це – важливий осередок інформаційного та соціального обслуговування людей, часто відрізаних від цивілізації відсутністю доріг, транспорту, шкіл, медичного обслуговування, радіо. Для багатьох жителів області пошта є останнім форпостом зв'язку із зовнішнім світом. А коли забирають останнє, терпець народу може й увірватися. Схоже, саме це сьогодні й відбувається на Чернігівщині.
ЛИСТОНОШІ ЗАЛИШАТЬСЯ В МИНУЛОМУ?
Невдоволення майбутньою реформою "поповзло" областю щойно ту новацію анонсували. Людей насторожувало майбутнє скорочення листонош, яким вони довіряли і які в селах знали все і всіх, й сам факт закриття поштових відділень, куди кожен міг прийти у зручний для нього час, та перспектива несвоєчасного отримання послуг. Керівники області, районів і громад, депутати почали звертатися до Укрпошти із застереженнями не квапитися з реформою, зважити всі "за" і "проти", просили розглянути специфіку кожного села, проаналізувати можливі ризики. Однак дирекція підприємства запевняла: реформа поліпшить якість та доступність поштових послуг, замість листонош на велосипедах селами роз'їжджатимуть сучасні авто з по-новому навченими фахівцями – і все буде добре. Стара ж структура, мовляв, віджила своє і приносить підприємству лише збитки. Якщо так піде й далі – поштовики змушені будуть узагалі відмовитись від обслуговування сільського населення. Дискусія була, та діалогу не вийшло навіть на початковому етапі.
Однак, 11 червня нинішнього року в Чернігівській облдержадміністрації між обласною владою та регіональною дирекцією ПАТ "Укрпошта" було таки підписано Меморандум про старт пілотного проекту. На перехідний період документ передбачав паралельне функціонування стаціонарних поштових відділень і пересувних мобільних бригад, а також проведення розрахунку необхідної чисельності поштарів із максимальним збереженням робочих місць.
З огляду на негативне сприйняття населенням новації, керівництво області акцентувало на поступовому її впровадженні з урахуванням і виправленням помилок і недоліків.
"Остаточне рішення щодо реалізації на всій території області пілотного проекту "Сільське відділення" у запропонованому Укрпоштою варіанті буде прийнято після проведення всебічного аналізу якості та своєчасності надання поштових послуг у перехідний період. Подальше запровадження проекту буде продовжено лише в разі явних переваг нової моделі", – наголосила тоді перший заступник голови ОДА Юлія Свириденко.
У день підписання Меморандуму на головній площі Чернігова Укрпошта презентувала 21 новенький автомобіль, придбаний для роботи мобільних бригад (у складі водія, оператора та листоноші), оголосила, що згодом машин буде 150 і – відправила їх у села.
ЧОМУ НЕ ВЛАШТОВУЄ ГРАФІК?
Для початку "поштового експерименту" було обрано три райони області – Куликівський, Ріпкинський та Чернігівський. Звідти й пішли перші сигнали про погіршення якості надання поштових послуг.
"Це черга не за квитками на матч "Десна"–"Шахтар". Це реалізація пілотного проекту Укрпошти у селі Салтикова Дівиця Куликівського району. Люди хочуть заплатити за комуналку. Раніше вони це робили у сільському поштовому відділенні, яке працювало щоденно. Тепер змушені стояти в черзі до пересувного на вулиці, яке обслуговує їх двічі на тиждень по дві години", – підписав у Facebook відповідні фотографії заступник голови Куликівської районної ради Володимир Повозник.
Він додав, що графік роботи пересувних відділень не влаштовує нікого, але керівництво Чернігівської дирекції Укрпошти не реагує на пропозиції ні селян, ні місцевої та обласної влади.
"Терпіння селян не безмежне, люди на межі бунту. На всі наші пропозиції приїхати у села та поспілкуватися з ними реакція керівних поштарів нульова", – зазначив Повозник.
Утім, незручний графік, черги, необхідність по півдня виглядати поштову машину – то були лише "квіточки". "Ягідки" ж пішли, коли люди стали із затримкою отримувати пенсії та передплачену пресу, запізнюватися з оплатою комунальних платежів. А енергетики ж із сільським населенням, як відомо, не панькаються. Якщо в місті можна місяцями накопичувати борги, скажімо, за світло, то сільській бабці його враз відріжуть за якісь 10 несплачених кіловат.
Нарікання викликало й порушення санітарно-гігієнічних норм доставки товарів поштовими автівками. Адже в одній машині, окрім конвертів і марок, привозили ковбасу, мило, отруту від колорадського жука... Та й незручності, пов'язані з неможливістю цивілізовано на столі, як було на пошті, підписати конверта чи заповнити бланк, людей не радували. Нюансів випливло безліч.
"Буває, що носять пенсію, а людина лежить у лікарні чи поїхала кудись у справах. У такому випадку пенсіонеру треба сидіти без грошей до нового візиту поштовиків до населеного пункту. Також трапляється, що поки дійде бабуся з околиці села до центру за світло заплатити, машина вже й поїде", – розповідала одному з місцевих видань сільський голова Вознесенської сільської ради Чернігівського району Віра Бригинець.
Ці та інші проблеми неодноразово озвучувалися на численних засіданнях робочої групи з вивчення та вирішення питань щодо реформування об'єктів поштового зв'язку на території області. Представники Укрпошти слухали, обіцяли врахувати зауваження, почати взаємодіяти з владою на місцях, дослухатися до її прохань і пропозицій, однак скарги на роботу пересувних відділень не припинялися, соціальна напруга наростала.
Попри це, експеримент швидко вийшов за межі трьох районів і почав ширитися областю далі. За інформацією департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА, на сьогодні ним охоплена майже вся область – 19 районів із 22-х (що, до речі, є порушенням головної умови Меморандуму). У зв'язку з цим на новинних сайтах регулярно з'являються повідомлення про акції протесту й навіть бунти у тих чи інших населених пунктах. Приміром, у селі Атюша Коропського району жителі не тільки провели бурхливий мітинг, а й блокували поштовий автомобіль і на знак протесту відмовилися того дня отримувати свою пенсію і періодику. Натомість зібрали підписи під зверненням з вимогою повернути їм стаціонарні відділення та їхніх листонош.
Емоційно, зі збором підписів проти експерименту, протестували жителі Бахмацького району, Комарівської ОТГ, села Кувечичі Чернігівського району та інші. Вимоги у всіх були однакові.
ГАЗЕТИ ВТРАЧАЮТЬ ТИРАЖ
Закриття сільських відділень зв'язку, несвоєчасність доставки періодичної преси спричинили різке падіння тиражів місцевих газет, і, передусім районних. Редактори не на жарт розхвилювалися й почали гуртуватися на захист своїх прав та інформаційного простору. Аби побачити що відбувається, приїжджав на Чернігівщину й голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. Він висловив занепокоєння тим, що поштова реформа фактично нищить місцеві медіа і пообіцяв підтримувати їх зверненнями до уряду.
"Найкращі експерти щодо роботи мережі Укрпошти сидять не в столичних кабінетах, а працюють у регіонах. Саме редактори місцевих газет розуміють усі ризики від того, що громадян позбавляють поштового зв'язку, позбавляють доступу до інформації. Тому наша Спілка й далі щотижня надсилає пропозиції наших колег-газетярів до уряду, розраховуючи, зрештою, на реалізацію притомної державної політики захисту інформаційного простору України", – цитувала пізніше Томіленка служба інформації НСЖУ.
Спілка також звертала увагу на недопустимість вимог Укрпошти до газетярів змінювати звичні графіки виходу їхніх видань і підлаштовуватися під роботу пересувних відділень. Бо це тягне за собою неможливість вчасно видати газету через перевантаженість друкарні (всі друкуються в одній), розмістити в ній програму телепередач, якої чекає передплатник тощо.
В НСЖУ підкреслили, що до впровадження Укрпоштою реформи "Сільське відділення" "районки" до читачів доходили вчасно. Тепер же люди чекають їх, буває, по кілька тижнів. З огляду на це, відмовляються від передплати. За останніми даними, внаслідок пілотного проекту Укрпошти кількість передплатників періодичної преси на Чернігівщині скоротилася на 15-20%.
Нещодавно редактори "районок" знову збиралися на нараду з метою спільно знайти дієві методи впливу на керівництво Укрпошти і відстояти права та інтереси селян.
"Ми не проти реформ. Ми за партнерську співпрацю з Укрпоштою. Ми за порятунок районних газет і місцевої преси загалом. Ми за відстоювання прав передплатників і якісні послуги поштовиків", – наголошував редактор менської районної газети "Наше слово", голова Чернігівської обласної організації НСЖУ та Асоціації регіональних ЗМІ Олександр Назаренко.
Після обговорення проблеми медійники вирішили писати президенту України, в Кабінет Міністрів та Верховну Раду, Міністерство інфраструктури, керівництву Укрпошти.
ВІДМОВА ВІД ПЕНСІЇ ЯК ВИД ПРОТЕСТУ
В останній день літа в обласній раді відбулося чергове засідання робочої групи з питань реформування системи поштового зв'язку на Чернігівщині. На нього зібралися керівники області та Укрпошти, голови громад, депутати, медійники, громадські й політичні діячі. Розмова з представниками Укрпошти цього разу була вже "гарячою". Адже за три місяці впровадження проекту "Сільське відділення" всім стало ясно: у такому вигляді реформа не має права на існування. Всім очевидно, що зведена до мінімуму штатна кількість поштовиків та обмеження їх у часі – не той шлях, яким треба іти для поліпшення якості обслуговування. Листоноші, яких залишили, фізично не в змозі за дві години обійти все село з пенсіями і газетами. А села ж на Чернігівщині бувають ого які! У деяких сумарна довжина вулиць сягає 30-60 кілометрів.
Отож якщо раніше на засіданнях робочої групи йшлося про недоліки, які пошті треба усувати, то цього разу залунали масові вимоги призупинити, а то й зовсім припинити експеримент.
"У весняно-зимовий період, коли доріг майже не буде (а більшість сільських доріг у нас ґрунтові), необхідно буде запускати ще й поштовий трактор. Тому що машини там не проїдуть. Якщо народ не сприймає цю реформу, значить, вона іде хибним шляхом. І необхідно зупинитися, зробити аналіз і рухатися далі", – сказав очільник Іванівської ОТГ Сергій Гарус.
"Просимо вжити заходів та припинити роботу пересувних відділень Укрпошти в Ріпкинському районі", – озвучив заяву Ріпкинської райради заступник голови Чернігівської обласної ради Арсен Дідур.
"Пропоную призупинити цю реформу на Чернігівщині. Мої колеги з інших регіонів, дізнавшись, що в нас робиться, просять не допустити її поширення на всю Україну. Соціальна напруга в селах зростає, і це падає тінню на владу", – заявила депутат обласної ради Ірина Грозенко.
Врешті, пристрасті так загострилися, що на адресу поштовиків зазвучали закиди про нищення не тільки преси й інформаційного простору, а й української держави у цілому, підрив авторитету президента напередодні виборів тощо. "На кого ви працюєте взагалі?", – запитала одна з учасниць наради.
Усі, хто брав слово, заявляли, що реформа не продумана, "не пішла" і її треба припиняти.
Представники Укрпошти захищалися, як могли, але їхні аргументи виглядали не надто переконливими.
"У нас є подячні листи. В малих населених пунктах люди задоволені нашою роботою", – говорила керівник Чернігівської регіональної дирекції Укрпошти Олена Дорошенко.
"Цей проект є сьогодні найважливішим. Адже Укрпошта не отримує від держави ні субсидій, ні дотацій. А в тому вигляді, в якому існує поштова мережа в сільській місцевості, вона довго не проіснує, бо є глибоко збитковою. Ми готові до конструктивного діалогу. Там, де місцева влада йде на такий діалог, проблеми вирішуються", – підтримував колегу київський гість, директор зі стратегії та трансформації ПАТ "Укрпошта" Костянтин Мішустін.
Учасники наради довго були непохитними. Адже проти реформи свідчили не тільки людські емоції, а й загальний висновок моніторингу, проведеного департаментом економічного розвитку облдержадміністрації у 15 районах, текст якого має Укрінформ. У ньому йдеться про виявлення ряду типових для всіх проблем: вимушене чекання поштової машини під відкритим небом, неузгодженість графіків роботи пересувних відділень з органами місцевого самоврядування, недотримання встановлених самою Укрпоштою графіків, поява великих черг до машини, а подекуди й неможливість відправити посилку, бандероль чи переказ, затримки з виплати пенсій, несвоєчасне отримання періодичних видань, неякісне сортування газет за адресатами. Відтак "позитивних наслідків впровадження проекту на зазначених територіях не було відмічено", – резюмував департамент. І надав пропозиції щодо подальшої реалізації реформи в області.
Будуть вони виконані чи ні – покаже час. А його Укрпошті дали небагато – до 17 вересня. До цієї дати пані Дорошенко пообіцяла більше не скорочувати персонал і розробити план подальших дій. Для підготовки останнього вона попросила керівників усіх районів та ОТГ надати конкретні пропозиції по кожному селу.
"Реформа Укрпошти має покращувати якість надання послуг населенню, нести, передусім, соціальне навантаження, а не вирішувати суто економічні проблеми підприємства. Це принципова позиція керівництва області. Ми не дамо проводити сумнівні експерименти над людьми, під якою б гарною обгорткою вони не були запропоновані. Сьогодні, після тривалого та досить емоційного обговорення з керівництвом Укрпошти, керівниками ОТГ та редакторами районних газет було вирішено, що далі перших трьох районів реформа поки що не просуватиметься. Якщо ж до 17 вересня скарги і пропозиції з кожного ОТГ, з кожного села й усіх районних газет не будуть вивчені, проаналізовані та виправлені, влада розриває процес переговорів і залишає за собою право вдатися до більш жорстких заходів щодо зупинення поштової реформи", – прокоментував підсумки засідання заступник голови Чернігівської обласної ради Арсен Дідур.
Залишається додати, що під час останнього засідання робочої групи на тлі поштової проблеми стартував політичний піар. Одна з відомих політсил наставила під Головпоштамтом Чернігова своїх наметів і почала збирати підписи проти реформи. Відповідні заяви щодо її припинення поширили вже й кілька народних депутатів від Чернігівщини.
Наталія Потапчук, Чернігів
