Найбільші проблеми шкіл в закарпатських ОТГ: парти, вода та... батьки
В адміністраціях ОТГ та управліннях освіти добре сприймають реформу, на відміну від батьків, повыдомив кореспонденту Укрінформу Павло Рябоконь, радник з питань муніципальних послуг Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування, що створений за підтримки Програми "U-LEAD з Європою" та Мінрегіону.
“Як відомо, на Закарпатті є всього шість ОТГ, у них утворено 64 перші класи, куди зайшло 1162 учні. Водночас, є 18 класів із наповненням менше десяти учнів, у деяких класах всього три або п'ять першачків. Наразі ситуація із впровадженням реформи НУШ у школах закарпатських ОТГ схожа на загальну по області. Тобто, говорячи насамперед про матеріально-технічне забезпечення перших класів, то майже всюди очікують доукомплектації, немає жодної школи по області, де уже б було усе, що обіцяли в МОН до старту реформи. Парти - це найбільша проблема, у 80% шкіл закарпатських ОТГ їх немає”, - каже Павло Рябоконь.
Разом із тим він акцентує, що одна із основних проблем в школах закарпатських ОТГ є забезпечення водою.
“Вода в класі повинна бути в легкому доступі, її повинно бути достатньо, бо діти завжди в русі, в динаміці, вони мусять пити. Фінансування від держави для забезпечення водою нема, адміністрації шкіл вирішують питання більш нагальні - із дошками та партами, які не встигають поставити. І хоча класні керівники піднімають це питання, воно таки відходить поки на задній план”, - наголошує Рябоконь.
За його словами, найуспішніше реформа стартувала у Вільховецькій ОТГ, там громада очікує лише дошки — на наступному тижні вони вже мають бути в класах. Усім іншим забезпечені, своїми силами зробили ремонти у школах: утеплили класи, встелили підлогу ламінатом, навіть лампочки замінили на енергозберігаючі.
У цій громаді 12 перших класів, у які зайшли 217 першачків.
“В одній із громад, мова про Іршавську ОТГ, була проблема у підготовці реформи - не вистачало державної субвенції. Але вони таки повністю обладнали всі класи, єдине що - зекономили на якості, брали дешеві меблі, методичні матеріали. У їхньому випадку позитив в тому, що батьки дуже добре сприймають НУШ”, - підкреслив Рябоконь.
За словами експерта Закарпатського ЦРМС, керівництво усіх ОТГ адекватно сприйняло реформу освіти, вони виконують свої обов'язки - забезпечення належного рівня освіти жителям громади.
В управліннях освіти також проблем нема, водночас є певне несприйняття у батьків.
"Якщо конкретизувати, то одне із найбільших невдоволень можна сформулювати фразою, яку найчастіше довелося почути при моніторингу думок: “Чого моя дитина в школі бавиться, а не навчається”, каже експерт.
Турбує батьків також те, що розсаджені діти хаотично по класу, що нема того порядку, до якого всі звикли. Незважаючи на те, що з моменту старту реформи пройшов усього тиждень, наголошує експерт, проблематика уже вимальовується.
“Наприклад, щодо організації процесу навчання. Є типові зразки від МОН ведення класних журналів для педагогів, але нема конкретики або неактуальні інструкції. Стосовно інтегрованого уроку “Я пізнаю світ”, наприклад, нема чітких інструкцій, як учитель має оцінювати досягнення учнів, нема чітких критеріїв для аналізу досягнень, незрозуміло, як їх ідентифікувати. Також є проблема із мотивацією вчителів. Наприклад, у міських школах вчитель має класи із наповнюваністю від 20 до 30 учнів. А в селах є класи, де учнів всього десять - і зарплата у цих педагогів одна. Звісно, що легше працювати із десятком дітей, аніж із трьома (десятками — ред.). Відтак, нема зацікавленості для педагогів”, - каже експерт Закарпатського ЦРМС.
Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Перечинська міська рада, facebook
