Реінкарнація скандалу з угорськими паспортами і відкладений ремонт “набки”
Їх видають регулярно і методично – угорські паспорти на Закарпатті: усі в регіоні, загалом, про це знають, спокійно з цим живуть – і навіть дуже комфортно. Але публікація самої процедури, що супроводжує в консульствах Угорщини видачу угорських “утлевелів” (паспорти угорською мовою – авт.), вразила усіх, а сам факт оприлюднення відео став новим епізодом у загостренні українсько-угорських відносин.
ПОПРИ КРИЗУ — В ОБЛАСТІ ВСЕ АБСОЛЮТНО СПОКІЙНО
Нагадаємо, 19 вересня Укрінформ опублікував відео, на якому зафіксовано момент видачі громадянам України у консульстві Угорщини в Береговому угорських паспортів. Процедура супроводжувалася келихом шампанського на честь отримання другого громадянства та інструкціями від угорських дипломатів – не повідомляти про ці документи українській владі. При цьому громадяни України вголос присягали на вірність Угорщині. Факти – хоча й вражаючі – на цьому закінчилися, далі почалися коментарі.
Від українського МЗС – про неприпустимість такої практики і можливе видворення угорських консулів, які замішані у скандалі; відповідь із Будапешта також не забарилася: у Сіярто наголосили, що подвійне громадянство – загальна практика країн ЄС, а от що справді поза законом – то це приховані зйомки спецслужб у дипломатичних відомствах. В МЗС Угорщини також заявили, що не відкликатимуть свого генерального консула чи консула в Береговому в зв'язку з паспортним скандалом, попри рекомендації України. Останнім словом у цьому скандалі на сьогодні була заява міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який дав МЗС Угорщини тиждень на відкликання свого консула з Берегова.
Про це він сказав у відеозверненні, оприлюдненому 1 жовтня ввечері на своїй сторінці у Facebook. «Я запропонував міністру закордонних справ Угорщини відкликати цього консула. Якщо це не буде зроблено цього тижня, відповідно надішлемо ноту угорській стороні про його висилку», – сказав Клімкін. Він також нагадав, що Угорщина порушила Віденську конвенцію про консульські зносини.
За два тижні, відколи триває скандал, заробити на ньому політичних чи іміджевих дивідендів не зміг тільки лінивий. Включилися усі – від націонал-патріотів (вони провели акції протесту спочатку в Берегові під консульством, а згодом уже під стінами МЗС – з вимогами таки вислати консула, а в Берегові пікетувальники вимагали зовсім закрити консульство) до “Миротворця”, в базу якого внесли Петера Сіярто – “через втручання у внутрішні справи Києва і підтримку сепаратистських настроїв в Україні”. Відзначився заявою також генпрокурор, який сказав про відкриття кримінального провадження СБУ — щодо усіх власників угорських паспортів, починаючи від “мерів, губернаторів, міністрів” і закінчуючи “пенсіонерами та військовослужбовцями”. У якості покарання Луценко обіцяє обернено пропорційну дію: тобто, закарпатців-власників “утлевелів” позбавлять українського громадянства.
А що на Закарпатті? Закарпатці у цьому сенсі цікавляться у генпрокурора — ану ж бо, мовляв, хочемо бачити, як перевірять у межах цього провадження оцих 100 тисяч закарпатців (саме така офіційна цифра називається щодо кількості місцевих жителів, у яких є “утлевели”). Ще — на побутовому рівні люди при перетині угорського кордону в довжелезних чергах гнівно кивають у бік Києва та згадують “незлим, тихим словом” Клімкіна — ви, мовляв, там собі говорите, а нам тут потім півдоби стояти в заторі. Ба, навіть пересування колони українських військових дорогами краю в межах планових навчань деякою частиною населення сприйнялися зовсім неоднозначно — саме в розрізі цієї чергової українсько-угорської кризи соцмережі та деякі місцеві ЗМІ розглядали цей рух.
Ми ж поцікавилися у Закарпатській ОДА, наскільки зараз в області відчувається загострення кризи в українсько-угорських стосунках.
“Не відчувається узагалі, – сказав перший заступник голови Закарпатської ОДА Ярослав Галас. – В області все абсолютно спокійно – власне, як і було під час минулих криз у стосунках між офіційними Києвом та Будапештом”.
Утім, одна відмінність цієї кризи від попередніх таки є. Вона — у тому, що зазвичай гострий на язик керівник Закарпатської ОДА Геннадій Москаль у цьому випадку від скандалу лишається максимально на відстані (це при тому, що в минулі рази жваво коментував хід українсько-угорських криз). На цей раз очільник Закарпатської області обмежився тим, що в інтерв'ю на центральному ТБ між іншим заявив, що скандальне відео в берегівському консульстві зробив прикордонник. У ДПСУ цю заяву наразі не спростували, кажуть, що вивчають інформацію, але поки що підтвердження словам Москаля не знайшли.
КИЇВ ВИПРОБОВУЄ ВАЖЕЛІ ТИСКУ НА БУДАПЕШТ, АБИ ВІДСТОЯТИ СВОЇ ПОЗИЦІЇ
Закарпатський політолог Михайло Шелемба акцентує, що теперішній виток у загостренні угорсько-українських стосунків має певну новизну.
- Очевидно, офіційний Київ зробив цей крок у зв'язку з деякого роду перемогою — маю на увазі попередній скандал у розрізі українсько-угорських стосунків щодо призначення в Угорщині уповноваженого у справах Закарпаття. У результаті в тій ситуації Україна “дотиснула” Угорщину в тому сенсі, що вони змінили назву посади — хоча й не скасували її.
Тому, власне, це відео варто розглядати в цьому ж сенсі — як важіль тиску на Будапешт у питанні закону “Про освіту” та мовного закону, – акцентує Шелемба. – Чому це потрібно для Києва? Найперше тому, що Будапешт наполягає на змінах до закону “Про освіту” в сенсі мовного питання. А мовне питання — ключовий момент у виборчій кампанії чинного президента (армія, мова та віра — усі вже вивчили цей посил). Тож ясно, що будь-які поступки в сенсі мовного питання з боку Києва — неможливі, їх не слід очікувати, бо це буде відходом від основної лінії Президента. Тому знаходяться аргументи для того, щоби тиснути на Будапешт і робити його більш лояльним до України.
Ситуація надалі розвиватиметься саме в цьому ключі — маю а увазі стосунки між офіційним Києвом і Будапештом. Очікувати пониження градуса напруги не варто, у всякому випадку – на наступні два роки, коли в Україні пройдуть вибори спочатку Президента, а тоді – до парламенту й місцевих рад.
У цьому сенсі також не буде зайвим ще раз нагадати, що угорці нині на Закарпатті мають непогані політичні позиції: вони – в коаліції з провладною фракцією в облраді, тому діалоги з ними в розрізі виборчих кампаній будуть вестися. Але безумовним наразі є одне: українсько-угорські питання в наступні два роки викликатимуть багато емоцій і критики.
СПРАВА УЖГОРОДСЬКОГО МЕРА, МОСКАЛЬ НА СУДІ Й МАЙБУТНІ ВИБОРИ — ДЕ ЗВ'ЯЗОК?
Ужгородський мер Богдан Андріїв упродовж останніх тижнів на Закарпатті згадувався не рідше, ніж угорці. Власне, у зв'язку із кримінальним провадженням щодо його особи — за перевищення службових повноважень та розтрату — у справі щодо “Совиного гнізда”. Впродовж місяця відбулися два судові засідання у справі мера. На першому прокуратура вимагала Андріїву тримання під вартою або заставу у 6 млн грн, суд постановив, що мер таки заслуговує тримання під вартою, але заставу “збили” до 440 тис. грн. За два тижні відбувся другий суд — на цей раз прокурор вимагав відсторонення мера від посади. Суд тривав довго (за участі, до слова, як і в першому випадку, голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, який горою став за ужгородського мера і видав офіційний коментар про те, що справа проти Андріїва – не що інше, як “банальне політичне замовлення”), і зрештою, суддя не задовольнив клопотання прокурора, бо в “судовому засіданні не було доведено, що підозрюваний, перебуваючи на посаді, зможе знищити докази кримінального правопорушення та здійснювати незаконний вплив на свідків злочину”.
- Посада ужгородського мера і самі мери Ужгорода завжди перебували в нестабільному стані, завжди були різні моменти, що стосувалися певної політичної конкуренції, також постійні зміни кон'юнктури в самій міській раді. Тому і зараз маємо це кримінальне провадження проти Андріїва. Цю ситуацію важко коментувати наразі, – каже політолог Михайло Шелемба, – власне, якщо подивитися із політичної точки зору — справа не буде доведена до кінця, але побачимо, що запропонують прокурори далі.
Щодо дій губернатора у цій справі, мається на увазі його присутність на судах та безпосередня участь у справі, — тут мова про те, що губернатор наразі намагається знайти собі політичну підтримку в місті. Я думаю, що мер Андріїв, залишившись на посаді міського голови, згодом буде допомагати Москалю реалізовувати майбутню виборчу кампанію. Логічно, що Геннадій Москаль шукає собі підтримку в Ужгороді — це найбільше місто на Закарпатті, й перемога в ньому матиме значення.
НАБЕРЕЖНА РОЗБРАТУ, АБО ПРО ЩО СПЕРЕЧАЮТЬСЯ МЕР ТА УЖГОРОДСЬКІ АКТИВІСТИ
Але є й інший скандал, у зв'язку з яким ім'я ужгородського мера звучало не менш гучно: це громадський протест щодо капітального ремонту Ужгородської набережної. Детальніше про суть проблеми Укрінформ уже писав, наразі нагадаємо, що частина громади Ужгорода виступає проти нагального ремонту набережної Ужа, на яку уряд дав Ужгороду 21 млн гривень і де росте відома липова алея, візитка міста, — в силу цілої низки причин (непідготовленого проекту, невивчених можливих наслідків, недобросовісного підрядника тощо). Мерія, зі свого боку, педалює ремонт і прагне розпочати його якнайшвидше — але щоразу, коли підрядник розпочинав роботу, активісти її зупиняли. Буквально в понеділок 1 жовтня сталося те ж саме.
- Зараз ініціативна група #savenabka очікує від міськради додаток до договору між підрядником та департаментом міського господарства, в якому має бути визначено черговість робіт, зафіксовано призупинення усіх робіт на пішохідній частині та необхідність внесення змін до проекту, проходження всієї погоджувальної процедури. На цей документ ми вже очікуємо більше тижня — з моменту зустрічі 21 вересня з представниками міської ради, – прокоментував ситуацію Олег Олашин, активіст ініціативної групи. – Також під керівництвом архітектора Петера Сарваша ми на волонтерських засадах розробили завдання на проектування та передали його до міської ради майже тиждень тому. Цей документ має стати основою для внесення змін до проекту. Поки що теж не отримали офіційної відповіді щодо нього. Натомість ми бачимо, що міськрада не дотримується своїх обіцянок і вже розпочато певні роботи на проїзній частині — без внесених змін до проекту та відповідних погоджень. Це вкрай неконструктивна позиція. Замість пошуку шляхів вирішення проблеми, яку міська влада і створила, вони і далі намагаються діяти поза межами правового поля. Неофіційно від робітників ми отримали інформацію, що заплановано зміну геометричних розмірів зелених зон липової алеї. А це вже аж ніяк не капітальний ремонт, а справжня реконструкція. З усіма відповідними наслідками, – каже Олашин.
ЯК ЗАКАРПАТЦІ ЛІСІВНИКІВ ВІД ПОДАТКІВ ЗАХИЩАЛИ...
Гаряче було цього місяця також і в лісівників — через закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», яким сільрадам пропонується оподатковувати також і лісові землі під відсоток від одного до п’яти. Річ у тому, що в такому разі низка лісгоспів на Закарпатті просто збанкрутують, а дрова стануть дорожчими за газ. В області, що має найбільшу лісистість — понад 52% площі, – це вилилося у справжню проблему.
Як повідомили у прес-службі Закарпатського ОУЛМГ, за минулий рік підприємства отримали 58,4 млн грн прибутків, із яких до державного бюджету сплачено 80%. Тобто з 1000 гривень прибутку державне лісогосподарське підприємство сплачує 795 грн податків, а в розпорядженні підприємства залишається тільки 205 гривень.
Як показують розрахунки, з уведенням нового закону тільки додатковий земельний податок на рік становитиме по області від 16 млн грн до 801,2 млн грн. За таких умов при ставці земельного податку 0,3% третина підприємств (точніше – п’ять) будуть збитковими, при ставці 1% – 15 підприємств із 20 будуть збитковими, а решта працюватимуть на межі.
- Така ситуація призведе до необхідності підвищувати відпускні ціни як на дрова паливні, так і на ділову деревину, а це вдарить, насамперед, по населенню, соціальній та бюджетній сферах, адже більшість гірських населених пунктів не газифіковано, а третину лісопродукції складають дрова паливні, – каже Юлія Давидова, прес-секретар ЗОУЛМГ. – Закарпаття не експортує круглу необроблену деревину, вся деревина реалізується на внутрішньому ринку. Підняття ціни в 1,5-2 рази на ділову деревину внутрішнім споживачам зробить її та вироби з неї абсолютно неконкурентноздатними і призведе до обвалу внутрішнього ринку, занепаду переробної галузі й, відповідно, припинення діяльності державних лісогосподарських підприємств через відсутність ринку збуту, – пояснила вона.
Відтак, наразі Закарпатська облрада звернулася до уряду, до центральної влади і просить вжити заходів із перегляду доцільності прийняття Закону України від 10 липня 2018 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», сприяти його оптимізації або скасуванню, з метою збереження лісової і деревообробної промисловості як важливої складової економіки України.
Послідовною у процесі відстоювання лісівників видалася позиція голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля — він виказав виключну підтримку лісівникам, навіть із публічним виступом на Всеукраїнському з'їзді професіоналів цієї галузі. А під завісу місяця видав цікаве розпорядження, яким заборонив закарпатським лісівникам вивозити ліс за кордон.
“Зараз маса бюджетних підприємств та установ переходять на опалення дровами в зв’язку з майбутнім подорожчанням газу, крім того – дровами опалює оселі значна частина приватного сектору, – зазначає Геннадій Москаль. – Дров не вистачає Закарпаттю навіть для внутрішніх потреб, а не те що на продаж за кордон, тому ні про який експорт паливної деревини держлісгоспами не може бути й мови”, – наполягає він.
Тетяна Когутич, Ужгород
