Житомир серед осені: бюджет участі, рейтинги та голос громади

Житомир серед осені: бюджет участі, рейтинги та голос громади

Укрінформ
Про те, що відбувалося у Житомирі та області в середині осені, – читайте в нашому аналітичному огляді

Друга половина жовтня і початок листопада запам’яталися жителям обласного центру голосуванням за проекти бюджету участі, яке не визнав міський голова через фальсифікації. Крім того, у жовтні посипалися результати різних рейтингів, що викликали жваве обговорення, а облрада змінила правила виступів активістів на сесіях.

ПРОВАЛЬНІ ВИБОРЧІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ІНІЦІАТИВ ГРОМАДИ

До 10 жовтня у Житомирі вже втретє пройшло голосування за проекти бюджету участі. Цього разу жителі міста обрали 19 громадських ініціатив із 80, на реалізацію яких з місцевої казни виділили 15 млн грн. Свої голоси за проекти віддало 12 тисяч людей. Утім, цього разу не обійшлося без скандалів. Одне з найбільших порушень – масове голосування студентів за конкретні проекти, які їм наказали підтримати в навчальних закладах. Координаційна рада тоді обнулила результати вказаних проектів, а між депутатами виникла дискусія з приводу того, що в агітації студентів за конкретні ініціативи немає нічого поганого, але керівництво мерії наполягало, що всі мають бути в рівних умовах.

На прес-конференції мер Житомира Сергій Сухомлин повідомив, що заветує результати голосування через маніпуляції.

Сергій Сухомлин
Сергій Сухомлин

«У мене є право підписувати або ні розпорядження по бюджету участі. Бюджет участі – це не про гроші й проекти. Мова йде про принципи та готовність громадянського суспільства до чесної та відкритої гри. У цьому бюджеті участі я особисто такого не побачив і багато принципів було порушено. Зараз складно сказати, скільки саме голосів віддали за проекти завдяки адмінресурсу чи іншим маніпуляціям. Якщо ми хочемо відповідально ставитися до громадян свого міста, то іншого рішення, окрім як накласти вето на цей бюджет участі, у мене немає», – оголосив про своє рішення Сухомлин.

Він додав, що знає про факти, як проходили рекомендації голосувати у школах, дитсадках і медзакладах. За його словами, доля цьогорічного бюджету участі вирішуватиметься на сесії міськради. Мер наголосив, що одна з альтернатив – реалізувати один загальноміський проект за кошти, передбачені на втілення усіх ініціатив.

Житомирська міська рада
Житомирська міська рада

Оцінити однозначно намір Сергія Сухомлина не визнати результати голосування – складно. На цьому наголосила експерт, доктор історичних наук Вікторія Венгерська.

«Добре, що у Житомирі такі проекти реалізують, адже це прояв прямої демократії. Щоправда, ситуація довкола останнього голосування неоднозначна. Формально цей крок міського голови є недемократичним. З іншого боку, серед авторів проектів, які подали свої пропозиції, й у результаті голосування отримали підтримку одразу декількох, є представники депутатського корпусу й відомих у Житомирі бізнес-родин (мова йде про сім’ї депутатів міськради Кропивницької та Онопрієнко – ред.). Це не може бути випадковістю, й не може не викликати питань, тому рішення мера певною мірою можна зрозуміти. Звісно, для тієї частини авторів, які подавали проекти, де знайшли відображення проблеми громади, й змагалися чесно, таке рішення стало розчаруванням.

Чи є виходом за рамки правил голосування студентів? Студенти – самостійні люди, які вільні у своєму виборі. Проте, в умовах наближення виборів така ситуація є показовою, і на жаль, засвідчує, що не всі в нашій країні усвідомили, за що й про що був Майдан. Повертаючись до ситуації з бюджетом участі, зазначу, – одна з причин маніпуляцій із голосуванням студентів, медиків (та інших представників бюджетної сфери) – у хронічному недофінансуванні цих сфер. Якщо є депутат, який протягом своєї каденції підтримує та допомагає тій чи іншій структурі, звісно, він розраховує на підтримку, а іноді — й у специфічний спосіб. У результаті маємо замкнуте коло проблем, які призводять до порушень процедур голосування», – пояснила співрозмовниця.

Вікторія Венгерська / Фото: facultyofhistory.com
Вікторія Венгерська / Фото: facultyofhistory.com

За словами експерта, складно спрогнозувати, чи вплине таке рішення Сергія Сухомлина на його рейтинг, адже він має власний сталий електорат, який підтримує мера та його план розвитку міста. Натомість є частина житомирян, які категорично не сприймають чинного міського голову, й будь-які його дії та рішення трактують виключно негативно. Крім того, є люди, які навіть не чули про бюджет участі. Рішення цієї електоральної категорії традиційно є цілком ситуативним і може бути прийняте у день виборів. 

Тим часом на сесії міськради, що проходила 8 листопада, депутати вирішили припинити повноваження координаційної ради бюджету участі та сформувати новий її склад, який і займатиметься визначенням результатів голосування за проекти.

У ПАВУТИННІ РЕЙТИНГІВ: МІЖ ТРІУМФОМ І ПРОВАЛОМ

За збігом обставин, вже наступного дня після того, як Сергій Сухомлин оголосив, що не буде підписувати розпорядження про реалізацію ініціатив громади, з’явився рейтинг демократичності українських міст, у якому Житомир опинився на останньому місці.

Експерти Українського незалежного центру політичних досліджень пояснили, чому визнали місто найменш демократичним. Житомир – єдиний обласний центр, у якому не діє статут територіальної громади і не проводяться громадські слухання, що є звичною практикою для всіх інших міст. До того ж, в обласному центрі не забезпечується право громадян на розгляд питання шляхом місцевої ініціативи та на проведення загальних зборів.

Відтак опоненти Сергія Сухомлина мали чим йому дорікати. На позачерговій сесії міськради на заяви про критичний рівень демократії у Житомирі мер відповів, що рейтинги – це стимул, аби працювати краще.

«Формально відсутність інститутів, що характеризують рівень демократичності, підтверджує наявність певних проблем, які потребують вирішення. Думаю, що відповідальність за подібну ситуацію рівною мірою мають поділяти як чинна владна команда, так і депутатський корпус, від ініціативності та готовності до змін якого напряму залежить рівень демократичності відповідних інституцій», – каже Вікторія Венгерська.

Незадовго після цього портал «Слово і Діло» опублікував свій рейтинг виконання мерами своїх обіцянок. За три роки на посаді Сергій Сухомлин виконав третину, а точніше 31% із того, що пообіцяв.

Зокрема, мер Житомира виконав 16 обіцянок, 26 перебувають у процесі реалізації, а невиконаними залишаються 9. Крім того, за інформацією видання, задоволені мером – 44% опитаних жителів міста.

Експерт зауважила, що серед людей старшого віку є невдоволення низькими пенсіями та високими тарифами, а тому вони сприймають владу на будь-якому рівні однаково негативно.

«Третина виконаних обіцянок за 3 роки – це гарний показник. Особливості реалізації тих чи інших проектів не можуть подобатися всім. У Житомирі немає серйозних наукових соціологічних центрів, які були б об’єктивними й пропонували би зважену аналітику. Звісно, хотілося б побачити зріз незалежного опитування. Є підстави говорити, що половина представників житомирського середнього класу задоволена тим, що відбувається в місті. Мова йде про транспортну реформу, завдяки якій комунальний транспорт курсує за чітким графіком, а за проїзд у ньому можна розрахуватися карткою (хоча й залишається багато питань до міських приватних перевізників); реконструкцію Михайлівської (головна пішохідна вулиця міста – авт.), якою спочатку обурювалися, а тепер вулиця зажила новим життям, повернула собі статус центральної культурної та ділової артерії міста; нові зони відпочинку; хоча й із проблемами, але нові тротуари, а головне – формування іміджу міста високої культури (серія міжнародних та всеукраїнських фестивалів науки, кіно, джазу, класичної музики, балету, підтримка місцевого театру)», – зазначила співрозмовниця.

Між тим, ще в одному рейтингу «Regional Doing Business 2018»  Житомирщина стала третьою серед областей України з найкращими умовами ведення бізнесу. Експерти також зазначили, що створити підприємство у Житомирі можна за 7 днів, що значно швидше, ніж в інших європейських містах.

ОСТАННЄ СЛОВО ЗА ГРОМАДОЮ

Наприкінці жовтня обласна рада запровадила нові правила комунікації з громадськістю. На чергову сесію активістів пропускали лише за тимчасовими перепустками, а ті, хто завчасно не зареєструвався і не отримав їх, не змогли потрапити до зали.

Коли востаннє така кількість правоохоронців охороняла будівлю облради, пригадати складно. Напередодні сесії начальник ГУНП області В’ячеслав Печененко повідомив, що окремі сили з інших областей готуються дестабілізувати ситуацію на засіданні. Тому з міркувань безпеки активістам і видавали перепустки та пильнували за порядком.

В’ячеслав Печененко
В’ячеслав Печененко

Більше того, депутати внесли зміни до регламенту обласної ради, відповідно до яких активісти відтепер виступатимуть не на початку, а в кінці сесії, якщо за це проголосує депутатська більшість. Традиційно емоційні заяви громади тривали не менше двох годин після того, як голова відкривав сесію. Потім вони гуртом залишали залу, а депутати починали працювати.

Облрада змінила правила для активістів
Облрада змінила правила для активістів

Сподіватися, що майбутні сесії стануть спокійними, не варто. У цьому переконана експерт Вікторія Венгерська: «Не думаю, що це внесе конструктив у роботу обласної ради. Хто із жителів області та міста уповноважував так звану «громадськість»? Тобто, якщо депутатів обрали виборці за зрозумілим механізмом, то до активістів і сил, які за ними стоять, є багато запитань. Чому вузьке коло людей, які переважно намагаються пролобіювати певні бізнесові інтереси, вирішили, що представляють позицію всіх містян і жителів області? Елемент прямої демократії перетворюється на охлократію з намаганням «третіх сил» впливати на процеси, які відбуваються в області. Представники груп, які іменують себе «активістами», оперують виключно емоціями, безпідставними і неаргументованими звинуваченнями, іноді лунають погрози, звичним стало навішування ярликів, які останнім часом набули особливої популярності, а саме – відсутність патріотизму та «зрада». Все це створює атмосферу напруження і тиску на депутатів, які, намагаючись її зняти, можуть голосувати за рішення, що, за великим рахунком, не відображають інтересів виборців».

ВТРАТИ Й ОЧІКУВАННЯ

Кінець жовтня 2018-го тепер згадуватимуть ті, хто вечорами дивився розважальне «Дизель Шоу», але тепер на екранах не буде його неперевершеної актриси Марини Поплавської. Вона 20 жовтня загинула в трагічній ДТП і поховали її у рідному Житомирі, де акторка, попри свою зіркову славу, викладала українському мову в звичайній школі.

У двох районах області за місяць змінилися керівники. Таку ротацію можна назвати «новими старими кадрами», адже голова Чуднівської РДА Петро Яригін пішов керувати Бердичівським районом, а заступник голови Любарської РДА Олександр Лаврук перейшов на керівну посаду в Чуднівський район.

Натомість під мером Новограда-Волинського Віктором Весельським просто захиталося крісло, після того як депутати визнали його роботу незадовільною та оголосили очільнику міста недовіру.

Не обійшовся місяць і без фінансового скандалу, в якому фігурує директор комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Дмитро Рогожин. У місті на 12,3% підняли тарифи на тепло (після подорожчання газу вони найближчим часом знову зростуть), а прокуратура повідомила, що протягом 2015-2016 років підприємству було завдано майнової шкоди на загальну суму майже 268 тис. грн, а до розтрати причетний його керівник, якого суд відсторонив від посади на 2 місяці.

СЕСІЯ ЧЕРГОВА І ПОЗАЧЕРГОВА — ЦЕРКОВНА ЗЕМЛЯ І ТАРИФИ НА ГАЗ

У першій половині листопада у Житомирі відбулося дві сесії міськради в один день – чергова, а через півгодини – й позачергова.

На позачерговій сесії 8 листопада депутати проголосували за звернення до центральних органів влади щодо тарифів на газ. Перша спроба направити такий лист виявилася провальною, оскільки на позачерговій жовтневій сесії різні фракції запропонували аж 4 проекти звернень, але згоди не досягли. Усі пропозиції уніфікували і аж тоді депутати повторно зібралися й звернулися до влади, хоча міський голова попередив, що окремі положення тексту все ж заветує.

Того ж дня на черговій сесії зняли з розгляду питання щодо виділення земельної ділянки на території Подільської церкви Віктору Горенку, відомому як Митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим УПЦ МП.

Крім того, у місті виставили на аукціон готель «Житомир», який приймав переселенців із Криму та Донбасу. Нині там проживає 88 внутрішньо переміщених осіб, яким влада пропонує шукати житло самотужки або обіцяє гуртожитки. Як повідомила заступниця міського голови Вікторія Краснопір, місто готове доплачувати таким людям за оренду житла.

Ірина Чириця, Житомир

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-