На Вінниччині тергромади взялись за формування соціальних служб
Ці уміння і навички близько 30 представників громад набули упродовж дводенного семінару «Інтегрована модель організації соціальної роботи в ОТГ», організованого Вінницьким Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.
«В ході реформи децентралізації об’єднані громади вже створили органи управління освітою, медициною, комунальним господарством, а зараз підійшли до формування системи соціального захисту. На місцях досить часто немає розуміння, якою має бути модель соціальної служби в конкретній ОТГ, як там усе це має відбуватися. Тому ми запросили на тренінг директорів комунальних закладів - терцентрів соціального обслуговування, уповноважених служби у справах дітей, фахівців з соціальної роботи, які працюють в об’єднаних громадах. Наша мета – за допомогою залучених тренерів навчити цих посадових осіб і сформувати в них практичні навички соціальної роботи», - розповів радник з муніципальних послуг Вінницького ЦРМС Віталій Швець.
За його словами, навчання під час тренінгів відбувалися шляхом практичних вправ, групової роботи, а також теоретичних занять. Соцпрацівників з об’єднаних громад навчали базових понять, зокрема особливостей тих груп населення, з якими їм доведеться працювати. А саме, проблемних родин, літніх і немічних людей, дітей, родини яких потрапили у скруту тощо.
Тренер Міжнародної благодійної організації «Партнерство кожній дитині» Ольга Шишкіна вважає, що фахівці, які працюють з такими людьми, повинні сприймати ці напрямки роботи не як щось розрізнене, а як частини одного цілого, або елементи так званої інтегрованої моделі. Тобто повинні знати, що роблять їхні колеги, допомагати одні одним. Пропонувати «ходи», які можуть вирішувати проблеми, скажімо, не тільки дітей, які потребують особливого піклування, а їхніх родин тощо. Це дозволить створити у кожній громаді таку структуру системи соцзахисту, яка максимально враховує потреби місцевого населення і не потребує значних бюджетних коштів, додала вона.
«Ми обговорювали з учасниками тренінгу які є потреби в населення їхніх громад. Робили це для того, щоб керівники ОТГ не створювали безліч відділів, підвідділів, різних структур, які потім дорого утримувати. А щоб соціальний захист відповідав потребам місцевих людей. Тобто кожна ОТГ має вибудувати свою структуру соціального захисту відповідно до притаманних тільки їй потреб. Ми також пропонуємо учасникам тренінгу «рамочну», діючу структуру і підходи, які працюють в одній з діючих ОТГ. І вони вже запозичують із цього варіанту якісь дієві штуки для себе», - сказала Шишкіна.
Вона зазначила, що керівники громад, на її думку, здебільшого сприймають соціальну сферу виключно як щось затратне і збиткове. А тому прагнуть зекономити під час її створення, найнявши одну людину і сплачуючи їй кошти за те, що вона відповідатиме за усю «соціалку».
«Ми ж вчимо людей, що соціальна сфера – це теж ресурс, і що кожна людина може приносити дохід громаді. Її можна організувати економічно і якісно, заробляючи на наданні соціальних послуг. Тому одним із завдань тренінгу ми вбачаємо формування у керівників ОТГ розуміння, що громади повинні відійти від дотаційної складової і перейти до повноцінної системи надання якісних послуг, адже попит на такі послуги є і люди готові за них платити», - наголосила Шишкіна.
Позаяк навчання проходили в інтерактивній формі, фахівцям із соцзахисту пропонували «перевтілитися» у ролі своїх підопічних, аби краще зрозуміти чого вони потребують насправді, розповів спеціаліст з питань захисту прав дітей Жданівської сільської ОТГ Оксана Андрієвська.
«Ми, в основному, працюємо з дітьми, сім’ї яких потрапили в скрутні життєві обставини. Намагаємося їм допомогти подолати ці обставини, надати допомогу інформаційну, допомогти з отриманням соціальних виплат. Не так давно створили комісію з питань захисту прав дітей, а зараз розуміємо, що потрібно створювати відповідну службу. І знаєте, під час цього тренінгу я якось зовсім по-іншому подивилася на ці сім’ї. Зрозуміла, що від критичного ставлення до цих людей варто переходити до розуміння їхніх реальних потреб і лояльнішого прийняття, спробувати поставити себе на їхнє місце. І, відповідно, вже виходячи з цього будувати свою роботу і організовувати службу», - підсумувала Андрієвська.
Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Олександр Лапін
