Невимушені розмови під каву після війни. Чим живе Житомирський дім ветеранів

Перший в Україні Дім ветерана, що наприкінці минулого року відкрився у Житомирі, є яскравим прикладом того, як гарна ідея попри перешкоди лише за півроку змогла стати реальністю.

Дім ветерана працює на базі Житомирського обласного центру вертебрології та реабілітації, де торік завершилася реконструкція. Якщо у медзакладі бійцям надають допомогу кваліфіковані фахівці, то спустившись на перший поверх, вони проходять соціальну адаптацію, отримують фахові консультації та поради від своїх побратимів.

НАРДЕПИ СКАЗАЛИ, ЩО ПРОЕКТ КЛАСНИЙ, АЛЕ ФІНАНСОВО ПІДТРИМАЛИ ТІЛЬКИ ШЕСТЕРО

Головний принцип Дому ветерана – рівний рівному. Його двері відчинені не тільки для учасників АТО та ООС, а й бійців-добровольців і родин загиблих захисників.

Як зауважив Володимир Лагута, голова Ради ветеранів, що створена при Міністерстві у справах ветеранів, сучасне розуміння слова «ветеран» далеко не таке, до якого звикли цілі покоління. Раніше воно викликало асоціацію із чоловіками похилого віку, які пройшли Другу світову війну. Натомість зараз ветерани – це молоді чоловіки, які повертаюся з Донбасу, серед них є і 20-річні хлопці. Вони активні, ініціативні, готові навчатися, отримувати новий досвід і втілювати свої ідеї в життя. Кількість ветеранів збільшується, а тому виникла потреба об’єднати їх, аби спільно вирішувати проблеми і допомагати одне одному.

«Ініціаторами ідеї створення Дому ветерана були голова правління благодійного фонду «Інформаційно-координаційний центр» Оксана Гаврилюк і координатор волонтерського проекту «Коли закінчиться війна» Ярослав Павловський. Під час одного з форумів, що проходив торік у Києві, мене з ними познайомив воєнний фотокореспондент Олександр Клименко. Згодом вони мені зателефонували і сказали, що хотіли б створити у Житомирі відкритий хаб для учасників АТО», - пригадує Лагута.

За його словами, тоді було важливо чітко визначити, чи потрібен такий простір самим ветеранам. Ідея виявилася актуальною, адже житомирська громадська організація «Атошник», яка об’єднала учасників АТО, не мала приміщення для проведення своїх заходів. Тож часто доводилося звертатися до голови облдержадміністрації чи мера міста, аби військовим надали сесійну залу чи прес-центр.

Тоді якраз тривала реконструкція центру вертебрології і реабілітації, де одне із приміщень могло б стати відкритим простором для ветеранів. Після перемовин із керівництвом ОДА колишню актову залу погодилися передати для Дому ветерана. Занедбане приміщення потребувало не лише нових ідей, а й значних фінансових вливань, з якими було вкрай непросто.

Володимир Лагута каже, що долучитися до проекту запропонували народним депутатам: «Ми звернулися до депутатів Верховної Ради, аби вони передали тижневу частину своєї зарплати для потреб Дому ветерана. Ми навіть провели у дворі парламенту благодійний концерт за участі гуртів «Без обмежень» та «Ріфмастер». Там було багато депутатів, які підходили, тисли руку, казали, що проект класний, ми молодці і маємо йти вперед. От ми і пішли вперед, почали робити ремонт... А депутати не виконали своєї обіцянки - нам тільки шестеро допомогли. Здивувало, що навіть деякі депутати із Житомирщини не долучилися до цього проекту».

Відкриття Дому ветерана планували на 14 жовтня - у День захисника України, але через брак коштів на ремонт цю дату довелося відтермінувати на 2 місяці.

Практично всі будівельні роботи допоміг профінансувати приятель Володимира Лагути - підприємець Микола Коляда, який працює у будівельному бізнесі. Згодом долучилися міська та обласна влада, спонсори, і спільними зусиллями проект таки запрацював. Дім ветерана  у День святого Миколая відкрили діти військових, для яких там організували свято.

ВІД ПРОСТОРУ ДЛЯ СПІЛКУВАННЯ - ДО НАВЧАННЯ ВЕТЕРАНІВ

Володимир Лагута проводить екскурсію Домом ветерана. Це велика простора зала, поділена на зони, в якій відчувається невимушена й затишна атмосфера. За його словами, під час облаштування відкритого простору дослухалися до порад психологів.

На першому поверсі є відокремлена частина для проведення зустрічей та тренінгів, зона для спілкування, місця для роботи з комп’ютером, ігровий майданчик для дітей. На другому поверсі, де нині завершуються будівельні роботи, будуть приміщення для адміністрації, а також кімната для медитації.

«У нас є особливе місце, - зауважив Лагута. – Одразу при вході розташовані барна стійка і кухонний куточок. Саме тут люди відкриваються більше і можуть розповісти те, про що раніше мовчали. Ти пропонуєш каву і розмова одразу стає невимушеною, ми це вже перевірили».

Поки у закладі тривав ремонт, Дім ветерана пройшов етап від відкритого простору, де відбуваються зустрічі і спілкування, до повноцінного центру з освітніми проектами і консультаціями, завдяки яким військові бачать свої майбутні перспективи.

За перший місяць роботи там не раз побувала Міністр у справах ветеранів Ірина Фріз і фахівці з обласного управління Держгеокадастру, департаменту праці, соціальної та сімейної політики ОДА, Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування. Ветеранам тепер не треба стояти у чергах під кабінетами чиновників, аби отримати роз’яснення. Фахівці самі приходять сюди, у Дім ветерана, і відповідають на запитання, які найбільше хвилюють військових.

Ще одним із важливих принципів, які втілюються тут, є взаємодопомога. Якщо хтось із учасників АТО відкрив власну справу, то він допомагає зробити це іншим, порадить до кого звернутися, або де знайти програму, яка дасть можливість навчитися.

На один із заходів у Житомир запросили дружину загиблого бійця 80-ї бригади Олену Пасевич. Жінка є депутатом Львівської міськради та радницею мера Львова. Вона розповіла про місцеві програми для ветеранів, які працюють в її місті та ознайомилася із роботою центру реабілітації.

Крім того, у Домі ветерана проводитимуть навчання, на яких розповідатимуть про державні і місцеві програми для ветеранів, а також вчитимуть розробляти, захищати та реалізувати проекти.

«Наша мета полягає у тому, щоб ветеран не кричав «зрада», «де мої пільги», «безкоштовний проїзд», а зміг стати успішним бізнесменом, купити власний автомобіль, і тоді частина проблем відпала б автоматично. Саме тут ви побачите приклад співпраці влади і громадської організації. Влада створила центр реабілітації, а ми – Дім ветерана і вийшов комплекс, де поєдналися фізична та психологічна реабілітація. Звідси ти вже виходиш іншим», - зауважив Лагута.

РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР

Відкритий торік на базі комунальної установи «Житомирський обласний центр вертебрології і реабілітації» сучасний Центр реабілітації учасників АТО, нині працює на повну потужність.

«Центр розрахований на 110 місць. У нас є кілька відділень. Зокрема, відділення вертебрології для хворих із загостренням патології хребта. В основному тут лікуються пацієнти з неврологічними ускладненнями остеохондрозу. У відділенні реабілітації №1 перебувають хворі з порушеннями функцій руху і перевага надається безпосередньо АТОвцям. У відділенні реабілітації №2 лікують захворювання опорно-рухового апарату, тобто ревматологічні хвороби поза загостренням, наслідки різних травм, переломів хребта, суглобів, кінцівок. Варто наголосити, що учасників АТО ми беремо на лікування у всіх відділеннях», - розповів заступник головного лікаря центру, завідувач відділення вертебрології Ярослав Шенк.

За його словами, таких послуг учасникам АТО, як у центрі вертебрології та реабілітації, не можуть надати у звичайних лікарнях. Зокрема, там є понад 60 фізіотерапевтичних апаратів, практикується бальнеологічне лікування, а всі лікарі володіють мануальною терапією та методикою проведення блокад. Крім того, військовослужбовці проходять у центрі психологічну реабілітацію.

Зараз у Домі ветерана генерують нові ідеї для того, аби військові могли швидко вирішувати свої проблеми, проходити адаптацію до мирного життя і сповна використовувати власний потенціал.

Ірина Чириця, Житомир

Фото Анни Максимової