Волинян навчали, як ефективно використовувати власні землі
Захід організував Волинський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” та Мінрегіону.
Одним з найважливіших кроків, які здійснює кожна громада після об’єднання, є аналіз власних ресурсів і особливостей територій, на яких розташовані ОТГ. Це дає змогу систематизувати різноманітні показники та спланувати, у якому напрямку розвиватись. Аби зробити це ефективно, фахівці застосовують просторове планування громад. На практиці це означає, наприклад, максимальне врахування розташування певних закладів з картою транспортного сполучення, яке б дозволило місцевим мешканцям комфортно отримувати необхідні послуги.
Радник з муніципальних послуг Петро Лавренюк пояснив, чому саме із землевпорядниками територіальних громад найкраще опрацювати особливості просторового планування певних територій: “На сучасному етапі розвитку на Волині дуже мало громад мають архітекторів, тому просторовим планування займаються фактично землевпорядники. І від рівня їхньої фаховості може залежати суттєва економія ресурсів".
Яскравим прикладом ефективного моделювання секторальних мереж на рівні громади є Рівненська ОТГ. Тут проаналізували, що в кількох малонаселених пунктах недоцільно утримувати малокомплектні школи. Простіше підвозити дітей до опорного закладу, в якому якість освіти набагато краща, аніж у периферійних школах, де наповнюваність класів - кілька учнів. Проте транспортне сполучення віддалених сіл із населеним пунктом, у якому розташований опорний заклад, проходить через Любомль та інші села, а загальна протяжність дороги нині становить 20 км. Водночас, є можливість прокласти набагато коротший шлях крізь ліс, який сполучить невеличкі населені пункти з головною садибою, протяжністю всього 2 км. Прорахувавши економію, у громаді уже розробили проекти будівництва короткої дороги. Це класичний приклад ефективного просторового планування конкретних територій.
Важливий етап роботи, наслідком якої стане додаткове наповнення скарбниці громад, - інвентаризація земель ОТГ. Ефективним досвідом Литовезької громади з учасниками семінару поділився начальник відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Богдан Кирпичов.
“На одній зі шкіл просторового планування, яку організовував Волинський Центр розвитку місцевого самоврядування, я почув про програму Digital, яка дає можливість застосовувати геоінформаційні технології. Ми придбали це програмне забезпечення, і я вирішив поєднати топографо-геодезичні знімки, які були зроблені за кошти сільської ради з публічною кадастровою картою. До неї внесені всі сформовані земельні ділянки, що є в державному земельному кадастрі. Зіставляючи цю інформацію, я можу, до прикладу, проміряти самовільне використання земельних ділянок та здійснювати інвентаризацію земель власними силами, а не замовляти вартісну послугу в землевпорядних організаціях. Це програмне забезпечення коштує 2800 гривень, його оновлення - всього 800 гривень на рік, що набагато дешевше сторонніх послуг”, - поділився напрацюваннями Кирпичов.
Під час навчання радники акцентували увагу учасників навчань на новаціях, що почали діяти з 2019 року, зокрема стосовно земель, які перейшли у комунальну власність громад. Йшлося про покрокові інструкції до моменту реєстрації права комунальної власності і розпорядження цими землями.
“Під час розпорядження цими землями є певні обмеження, які діятимуть до 1 січня 2020 року, оскільки на них поширюється поняття мораторію. До того ж, до 21 січня 2025 року ці землі не можна передавати у приватну власність, окрім спадкоємців. Раніше функції розпорядження землями належали районним державним адміністраціям, проте реформа розширила повноваження для органів місцевого самоврядування і саме зараз для громад важливо приймати відповідальні й виважені рішення щодо земель, які перейшли у комунальну власність”, - розповіла радник з просторового планування Катерина Степчук.
Про особливості нормативно-грошової оцінки сільськогосподарських земель та можливість залучення додаткових надходжень до бюджетів громад через земельні аукціони розповіли представники Головного управління Держгеокадастру в області – Мая Симоненко та Віталій Кальковець. Важливим питанням сьогодення є також встановлення меж населених пунктів та внесення відомостей до Державного земельного кадастру, адже з 1087 населених пунктів Волинської області лише межі 130 населених пунктів внесено до Державного земельного кадастру. А якщо ці дані не внесено, згідно із законодавством не можна робити технічну документацію щодо нормативно-грошової оцінки населеного пункту, яка лежить в основі оподаткування. А податки – це наповнення бюджету громади.
З 1 січня 2019 року діє повсюдна нормативно-грошова оцінка сільськогосподарських земель. Вона занижена порівняно з минулим роком і чимало питань виникає з її процедурним затвердженням, тому Катерина Степчук деталізувала, які саме витяги краще застосовувати, аби якісно оцінити саме сільськогосподарські землі.
Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Ольга Шарута
