Гендерна збалансованість, або Як жінки Дніпропетровщини ефективно керують громадами

Дніпропетровський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, запросив журналістів у прес-тур «Жіноче обличчя децентралізації», під час якого лідерки Василівської, Солонянської, Новопокровської та Святовасилівської об’єднаних територіальних громад продемонстрували свій внесок у розвиток ОТГ.

Нещодавно на Дніпропетровщині з ініціативи регіонального ЦРМС створена перша в Україні мережа жінок-лідерок, до якої увійшли представниці об’єднаних територіальних громад, голови ОТГ, старости, представниці публічного сектора, які займають активну громадську позицію, а результати їхньої роботи відбиваються на ході реформи децентралізації і громади в цілому.

На установчому засіданні обласної мережі жінок-лідерів увагу присутніх привернуло соціальне дослідження викладача Дніпропетровського регіонального інституту державного управління, експерта з питань гендерної рівності Олександра Рудіка. Воно свідчить, що сьогодні роль жінки недооцінена суспільством. Прикладом цього є декомунізація: лише 9% перейменованих вулиць отримали назви видатних жінок України.

Як вважає директор Дніпропетровського Центру розвитку місцевого самоврядування Олена Тертишна, це, насамперед, сигнал суспільству, яке ще не налаштоване й не орієнтує його на те, що жінка відіграє важливу роль у суспільному житті.

Проаналізувавши такі тенденції, дніпропетровські жінки-лідерки вирішили впливати на зміну ставлення суспільства до жінки та її проблем.

«Сьогодні ми робимо перший прес-тур за цією темою до об’єднаних територіальних громад. З 63 громад, які в нас є, жінки керують в 11 громадах. Але зусиллями жінок-лідерок у громадах розвивається житлово-комунальне господарство, освітній простір, підприємництво та медицина. Ми покажемо роботу жінок майже у 30 ОТГ, які стають ініціаторами та рушійною силою великих економічних проектів. Мета наших прес-турів - привернення уваги українського суспільства та влади не лише до ролі жінок-лідерок і їхнього внеску, а й до соціальної захищеності. Бо зараз і заробітна плата та пенсія жінок набагато нижча, ніж у чоловіків. Тому за допомогою ЗМІ та громадських організацій ми намагаємося сфокусувати увагу суспільства на його гендерній збалансованості», - говорить Олена Тертишна.

За результатами прес-турів та гендерних заходів Дніпропетровський ЦРМС планує також провести у березні у місті Марганці форум «Жіноче обличчя децентралізації». Також цим хочуть довести, що ефективним керівником може бути не лише чоловік, а й жінка.

З БАНКУ – В СТАРОСТИ

Цікаво, що раніше Олена Кінаш не була держслужбовцем, а працювала у Приватбанку. Робота у публічному секторі для неї була новою. Коли громада оголосила вибори старост, Олена стала однією з кандидаток на цьому старостинському окрузі, отримала беззаперечну перемогу мешканців, її пропозиції та ініціативи підтримали. Вже як обрана у громаді староста, вона відразу підтвердила свою активну життєву позицію. Перша проблема, що хвилювала місцевих, - це недостатня кількість місць у дитячому садочку. Село Василівка розташоване неподалік Дніпра, на трасі Дніпро-Запоріжжя, чимало його жителів працюють у навколишніх містах. Це гарне заможне село, де народжуваність перевищує смертність. На той час, як Олена взяла у свої руки управління, влаштування у дитячий садочок потребувало 60 дітей.

Величезну чергу було неможливо ліквідувати без модернізації дошкільного закладу. Тому староста це питання визначила як пріоритетне і за півтора року його вдалося вирішити, за рахунок інфраструктурної субвенції та коштів обласного бюджету. Було капітально відремонтовано будівлю дитсадка, здійснені заходи щодо відкриття додаткових груп і вже сьогодні дитячий контингент старостинського округу 100-відсотково охоплений дошкільною освітою. Це означає, що мами, які не могли вийти на роботу, - працюють, а сім’ї отримали можливість надання якісного дошкільного виховання.

Дитячий садочок вийшов надсучасним. Такий складно знайти навіть у містах. Тут все нове: меблі, обладнання, зроблено за вимогами сучасних освітянських стандартів. Результат роботи цього дитячого садочка вже показав, що діти почали краще вчитися у школі, адже вони якісно підготовлені  для того, щоб опановувати шкільну програму.

Ця перша справа Олени Кінаш дозволила їй об’єднати і згуртувати навколо себе мешканців села, адже батьки брали активну участь у всіх роботах і на стадії проекту садочка, й під час реконструкції, і при влаштуванні благоустрою території.

Наступний крок Олени - розвиток підприємницьких напрямів у селі. Бо знайти якусь роботу у Василівці, крім бюджетних установ, дуже важко, тому молодь, щойно отримає відповідні фахові дипломи, шукає для себе роботу в місті. Вирішити питання безробіття, яке є навіть у такому успішному селі, староста намагається за допомогою економічних проектів. На сьогодні вона зробила ставку на розвиток підприємництва.  Нині на території старостинського округу успішно функціонує українсько-німецьке підприємство «Капарол». Лакофарбові потужності завод має лише у Києві та філіал у Василівському старостинському окрузі. Цей філіал запрацював ще до утворення об’єднаної тергромади, але саме завдяки співпраці Олени Кінаш з керівництвом філії тут збільшено кількість робочих місць, забезпечена активна участь місцевого підприємства в громадському житті старостинського округу. Керівництво «Капаролу» входить до складу громадської групи, яка бере участь у підготовці проектів розвитку старостинської території.

Крім того, Олена почала шукати людей з підприємницькою жилкою, які б змогли щось запропонувати території і заснувати нові робочі місця. Таким чином у Василівці з’явилися міні-пекарня, міні-переробні підприємства. Вже є охочі відкрити в селі равликовий кооператив з виготовлення дорогоцінної равликової ікри, що експортується за кордон.

Близький до здійснення й задум створення молочного кооперативу. На селі є підприємець, що утримує майже 300 кіз. Молоко він продає тим, хто займається виготовленням сирів.

«Таким чином я намагаюсь охопити працею усіх охочих. Ставка на підприємництво – це подолання безробіття. Я вважаю, що на селі не можна бути безробітним. Село без роботи – це міф. З ресурсами, які є на селі, кожен може знайти собі застосування, яке приноситиме прибуток», - говорить Олена Кінаш.

Учасників прес-туру вона зустрічала у сучасному офісі старости. Торік Дніпропетровський ЦРМС взяв своєю пілотною темою організацію роботи старости як нової посадової особи. Його експерти рекомендували усім головам об’єднаних територіальних громад та  старостам переобладнати колишні сільські ради на сучасні відкриті офіси старост. Тож нині староста працює у світлій, теплій та затишній будівлі. В офісі багато кабінетів. І сидять тут не лише фахівці громади. Приміщення надали до користування активним людям, відповідно до потреб, чи то кімната громадської ради, чи то кімната ветеранів, чи то кімната комунального підприємства. Такі активні локації дозволяють розглядати офіс старости в якості місцевого «вулика», де постійно триває рух та робота. Це свого року магніт активного громадського життя та підвищення його впливу на результати, які мають бути досягнуті.

В гостях в Олени Кінаш журналісти оглянули локальну бібліотеку, поговорили про децентралізаційні зміни в громаді та роль жіночого активу, що складає більшість, познайомилися з маленькими мешканцями дитячого садочка.

Староста пригадала й про спротив, який вдалося повернути у спокійне русло, наприклад, під час реорганізації середньої школи у Василівці та створенні опорної школи в селищі Солоному. Мешканці села навіть перекривали трасу Дніпро-Запоріжжя, аби цього не сталося. Батьки й діти не хотіли створення опорної школи, аби це не призвело до пониження статусу школи у Василівці. Олена Кінаш також була серед протестантів, але з іншими думками і разом з депутатами намагалася переконувати в тому, що батьки й учні матимуть іншу, кращу якість освіти. Сьогодні всі вони задоволені. До школи підвозить гарний шкільний автобус. У ньому дітей зустрічає соціальний педагог, який супроводжує їх додому. Діти повністю охоплені навчальним та виховним процесом і повертаються у рідні домівки вже після завершення роботи гуртків.

Сьогодні Олена Кінаш з власними ініціативами та результатами роботи увійшла до переліку старост-спікерів, які презентують свою роботу і діляться досвідом.

ЖІНОЧІ ІНІЦІАТИВИ БЕРУТЬ ЗА ПРИКЛАД

Як жінка впливає на децентралізацію? Це добре відчувають у Солонянській ОТГ, де жінки очолюють 60% комунальних підприємств освіти, медицини, культури. У цій громаді жінки «рулять» освітою. Ви скажете - скрізь так. Але це незвичайне лідерство. Саме через нього громада стала відомою на всю Україну. А жіночі ініціативи додали ОТГ економічної ваги і саме тут будуватиметься міжнародний аеропорт «Придніпровський». Про це журналістам розповіли депутат громади Раїса Муха, керівник відділу освіти Ірина Грекова, заступник керівника Центру первинної медико-санітарної допомоги громади Юлія Пожарська та голова Солонянської громади Михайло Копєйко.

Ще не працюючи в об’єднаній територіальній громаді, але будучи мешканкою Солоного, Ірина Грекова зуміла звернути увагу керівництва ОТГ на пріоритет розвитку освіти. Завдяки чому була розроблена концепція освітньо-культурно-спортивного розвитку громади. Положення про цей простір було презентовано Мінрегіону та Міносвіти. В результаті концепцію взяли до керування, а в селищі Солоному було створено опорну школу з повною модернізацією. На цей час школа є зразком для сільських шкіл України. Сюди їдуть за досвідом з усіх областей та куточків держави.

Як зазначила Ірина Грекова, з модернізацією відразу зросла й наповнюваність школи. Якщо на старті було 600 учнів, то зараз це вже майже тисяча. Дітей возять сюди навіть з міста Дніпра. Навколо школи формується величезний освітньо-культурно-спортивний простір. Сьогодні тут працюють не лише гуртки освітнього спрямування, біля опорної школи діє спортивна школа з різноманітними секціями, готує кадровий резерв команді «Дніпро», працює академія футболу Руслана Ротаня. А поява танцювального гуртка спровокувала подальший культурний розвиток навколо школи – відкриття драматичного гуртка, де діти ставлять вистави за власними сценаріями.

«Особисто у мене, бо я проживаю у громаді, склалося таке враження, що ця школа працює цілодобово. Тому що вранці, коли ми виїжджаємо, там вже світиться, а коли пізно повертаємось, там ще світиться - у спортзалі, вікнах танцювального класу», - дивується Олена Тертишна.

Крім того, до опорної школи, наче до магніту, почали пориватися всі активні представники громади, і Ірина Грекова ініціювала, розробила та запровадила всеобуч «Мистецтво жити в громаді».  Це формат активізації батьків, а разом з ними й решти родичів дитини (бабусь, дідусів, тіток, дядьків, хрещених). Завдяки цьому опорна школа стала центром не лише освітнього, культурного, спортивного розвитку громади, а й економічного. Місцевий підприємець-квітникарка Ірина Яценко на добровільних засадах веде гурток флористичного дизайну. Діти не тільки навчаються естетичної краси, а й азам підприємництва. Такий формат бізнес-класу для школярів у медіатеці опорної школи - гарний приклад впливу місцевого бізнесу на формування професійних навичок школярів.

Раїса Муха – одна з дев’яти жінок-депутатів Солонянської селищної ради. Це 30 відсотків від депутатів-чоловіків у селищній раді. Раїса Федорівна вже п’ять скликань з невеликою перервою представляє інтереси мешканців 18-го виборчого округу, що мешкають у селі Надіївка.

«У нашому селі не обирали старосту, тому нам, двом депутатам, доводиться брати на свої плечі всю ношу громадської роботи. Сьогодні селян цікавлять дороги, освітлення вулиць, освіта, охорона здоров’я, соціальні питання. Ми, жінки, знаходимося зажди всередині проблем і наші жінки-депутати ніколи не сидять без діла, всі вони члени якихось комісій», - розповідає Раїса Муха.

Жінки-лідерки Новопокровської ОТГ під час прес-туру Дніпропетровського ЦРМС «Жіноче обличчя децентралізації» продемонстрували одну з природно жіночих якостей – турботу. Новопокровська школа лише розпочала видозміни, які вже за фактом ми побачили й насолодилися в Солонянській ОТГ. Але, як пояснили начальник відділу освіти Новопокровської селищної ради Марина Хаджиєва та секретар ради Тамара Головата, такими базовими моментами, як якісні меблі, посуд, школи, а їх у громаді чотири, забезпечені у повному обсязі.

«ФІЛІЯ» КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

В опорній школі Святовасилівської ОТГ щойно завершилися внутрішні ремонтні роботи, а зовнішні ще тривають. Через ошатний червоний колір утепленого облицювання її жартома називають «філією червоного корпусу столичного університету Шевченка». Директор опорної Святовасилівської школи Ольга Мінаєва впевнена, що за якісними змінами в школі, настануть зміни і в житті селища. Сама вона в реформу повірила одразу й переконувала усіх, що все вдасться. Тепер Дніпропетровська ОДА вкладає у цю опорну школу майже 60 мільйонів гривень. Частину з них вже використано, частина ще в процесі використання. Школа змінилася кардинально: вона стала яскравою, європейською, в ній хочеться працювати й навчатися.

Порівняння з київським університетом не лише зовнішні, адже учні Святовасилівської школи стають переможцями обласних предметних олімпіад, а за нових умов результати навчання стануть ще кращими.

Директор школи впевнена, що реформування освіти на селі дасть поштовх до розвитку решти напрямків у сільській території. Ольга Мінаєва сподівається, що згодом молодь буде приїжджати до села, залишатиметься тут працювати, жити.

«Я прийшла до школи як молодий спеціаліст, була заступником директора з виховної роботи, зараз вже три роки як директор, і весь час я очікувала, що до нас у вчительський колектив прийде молодь. Зараз у нас немає фахівця з викладання фізики. Випускники педагогічних вишів радше перекваліфікуються або виберуть іншу професію, ніж поїдуть у село, на жаль. А коли їм запропонувати гарні умови, доброзичливе ставлення, то вони прийдуть до школи працювати. Дещо нам вдалося, ми взяли на роботу п’ять спеціалістів, колишніх випускників нашої школи, але двоє, що не мали місця для постійного проживання, пішли. Та я вірю, що молодь буде йти працювати до школи», - впевнена Ольга Мінаєва.

Піклуються про вирішення житлових питань для молодих спеціалістів і у Святовасилівській ОТГ.

«Кадри нам дуже потрібні і для дитячих садочків, і для школи, амбулаторії, навіть спеціалістів в апарат селищної ради відповідних немає. Ми запрошуємо, створюємо всі умови для проживання. Торік нам допомогли отримати головного лікаря в нашу амбулаторію сімейної медицини, зацікавили ми його тим, що придбали житло. Думаю, що таким шляхом будемо йти і далі», - говорить сільський голова Святовасилівської ОТГ Віталій Стеценко.

МАТЕРИНСЬКОГО СЕРЦЯ ВИСТАЧАЄ ОБІГРІТИ НЕ ЛИШЕ ПРИЙОМНИХ ДІТЕЙ, А І ЇХ БАТЬКІВ

На завершення прес-туру журналісти відвідали господарів та вихованців будинку сімейного типу сім’ї Орленко. Мама-вихователь Тетяна Михайлівна зустріла біля порогу з найменшими – Діаною та Настею. Дівчатка радо вітаються, запрошують до хати. Як виявилося, Діанка в родині лише два місяці, але вже адаптувалася.

На сьогодні тут виховується дев’ять прийомних дітей. Крім того, двоє найстарших дівчат Олександра та Настя вже закінчили технікуми й вийшли з дитячого будинку сімейного типу. І хоч живуть власним життям, одна вже заміжня, інша – студентка, навчається у виші, - продовжують спілкуватися з названими батьками.

«Ми спілкуємося, їхні фотографії так і висять у нас на стіні, приїздять на гостину, вважають нас за рідних, бо ми й зараз продовжуємо їм допомагати», - пояснює Тетяна Михайлівна.

Утворився цей будинок сімейного типу завдяки власній донці Орленків Юлі. Вона дуже хотіла мати сестричку й прохала батьків про це. У Василівському інтернаті цього ж Солонянського району їм запропонували Сашу. Це було 2008 року, коли дівчинка ходила до третього класу. А через рік вже Саша просила нову маму Таню взяти до себе ще й її однокласницю Аріадну, яку вони зустріли на прийомі в лікарні.

Шість років тому у сім’ю взяли Владислава Хуторного. А коли в районі родину з трьох дітей позбавили батьківських прав, то прийомна сім’я, забравши їх, набула статусу дитячого будинку сімейного типу.

Пишаються в Орленків відмінницею Танею Баласановою, яка два роки поспіль отримувала стипендію голови обласної держадміністрації.

Домашні завдання меншим допомагає виконати сама Тетяна Михайлівна. Намагаються підтягнути їх і репетитори на індивідуальних заняттях. Коли хлопці були меншими, з ними частіше за книжками просиджував і тато, бо за першою освітою він вчитель. Педагогічну освіту вихователя має і мама, хоч за першою вона бухгалтер-економіст.

«Я без них вже не можу. От були канікули, а наші всі діти спілкуються зі своїми родичами, коли в когось день народження – родичі приїздять, я приймаю усіх, навіть ще й допомагаю. Приймаю навіть тих мам, котрих позбавлено батьківських прав на дитину. Я їх зрозуміти можу і також допомагаю. Діти у ставленні до біологічних батьків та до нас однаково чемні. Так склалося, що їхні батьки, можливо зробили помилку, можливо оступились у житті, але ж діти не винні. І от коли  дітлахи приїздять назад, то і мені їх за цей час не вистачало, і всі вони один одному радіють», - зізнається Тетяна Орленко.

Чоловік Петро Володимирович працює на хлібоприймальному підприємстві головним інженером. Тримають господарство – корову, птицю, порають город, у сусідньому селі ще й дачу. Таким чином привчають дітей і до домашньої роботи. Дівчатка допомагають матусі у хатніх справах, на кухні, миють посуд. Хлопці по черзі годують та прибирають домашнє господарство, з якого до столу подаються екологічно чисті продукти.

Діти в родині люблять молоко від власної корівки, а ще борщ, пиріжки з вишнями та іншу смакоту. Допомагає в господарстві мамі й донька Юля, яка працює в Дніпрі фармацевтом. Після добового чергування вона поспішає до Святовасилівки та  три дні підставляє плече мамі.

У селищній раді цією родиною пишаються і допомагають щороку оздоровити всіх дітей на морі в Генічеську, зібратись до школи 1 вересня, придбати шкільну та спортивну форми.

Тетяну Михайлівну Орленко визнано «Кращою жінкою Придніпров’я» в однойменній обласній номінації. Та як можна виміряти й оцінити її безмежне материнське тепло, яке вона віддає не лише дітям, а і їхнім батькам.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами - Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією і підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Людмила Блик, Дніпро

Фото: Микола Мякшиков