Баштанську об’єднану територіальну громаду на Миколаївщині створено трохи більш як два роки тому. Вона вже об’єднала 26 населених пунктів, де мешкає близько 23 тисяч людей. Це одна з найбільших і найуспішніших громад області. Річний бюджет – 200 мільйонів гривень, половина з яких – власні кошти.
Нещодавно Баштанська ОТГ стала переможницею Всеукраїнського рейтингу бюджетної прозорості «Кришталь року». Окрім того, вона посіла першу сходинку в номінаціях «Найкраще залучення громадян до бюджетного процесу в ОТГ» та «За відкритість бюджетної інформації в об’єднаній територіальній громаді». Рейтингування проводив Консорціум проектів міжнародної технічної допомоги.
Очолює громаду заслужений економіст України Іван Рубський, з яким поспілкувався кореспондент Укрінформу.
ТРИ КИТИ: ФІНАНСИ, КОМУНІКАЦІЯ, ІНВЕСТИЦІЇ
- Ваша ОТГ перемогла в престижному Всеукраїнському конкурсі «Кришталь року», отримавши одразу три перші місця. Як вам це вдалося?
- Основа будь-якої громади – її фінансовий стан. Без цього рухатися вперед неможливо. Я в цьому переконаний, бо маю фінансову освіту і 23 роки працював начальником фінуправління району. Моя заступниця – теж фінансист. Отож коли ми організували ОТГ, то зібрали міцну, хорошу команду. І перемога у цьому проекті – наша спільна заслуга.
Загалом, ми беремо участь у різних конкурсах. Щодо премії «Кришталь року» – то це перша в Україні нагорода міст і громад, які здобули найвищі бали за прозорість місцевих бюджетів. Вона показує стан речей у бюджетній сфері та напрямок, яким треба рухатися далі. Ми пройшли оцінювання за 134 показниками за міжнародною методологією, що тривало близько року. У ньому спочатку взяли участь кілька сотень громад з усієї України, але у фінал вийшло тільки 80. Ми виявилися найкращими серед ОТГ, а серед міст – Дрогобич.
До нас кілька разів приїздила група експертів, зокрема зі США, Канади та інших країн. Вони дуже прискіпливо до всього ставилися, моніторили різні показники, досягнення. Це забирало багато часу і сил, але це того варте, бо ми для себе винесли багато корисного, отримали хороший досвід. Для удосконалення не треба шкодувати часу. Нам ще є куди рухатися.
- Одна з цих нагород також свідчить про те, що ви зуміли налагодити хорошу комунікацію зі своєю громадою. Як саме?
- Ми намагаємося нічого не приховувати від своїх людей, залучаємо їх до бюджетного процесу, розповідаємо про кошторис, як він формується, на що його можна витрачати й так далі.
У нас також є вебсайт, де ми про свої кроки і дії інформуємо громаду, закликаємо активістів брати участь у різних заходах. Чим більше люди будуть поінформовані, тим менше виникатиме питань і претензій. Це постійний процес, і я сам намагаюсь якомога частіше спілкуватися з людьми. Щороку в мене відбувається публічний звіт, причому – у кожному трудовому колективі. На це йде місяць-півтора, бо я відвідую по кілька організацій на добу. Буваю у кожному селі, у кожній установі, на кожному підприємстві. Розповідаю про зроблене, плани, відповідаю на запитання, прислухаюсь до пропозицій і таке інше. Це жива розмова, яка дає результати.
- Ви – одна з небагатьох ОТГ, де створено відділ інвестицій. Це вже має реальні результати?
- Авжеж. Залучаємо по 50 мільйонів гривень інвестицій щороку. Це була добре продумана і спланована дія. Перші кошти, які ми вклали у розвиток своєї громади, пішли саме на створення інвестиційного відділу. Набрали туди хороших фахівців, створили умови для роботи. Це основа основ. Адже власних коштів, як і тих, що нам дає держава, на розвиток громади не вистачає. Всі вони йдуть на вирішення нагальних питань і фінансування захищених статей. Адже, окрім фінансового ресурсу, держава значно розширила наші повноваження. Тому ми приречені займатися інвестиціями, брати участь у різних конкурсах, які нам пропонують міжнародні партнери.
Один із перспективних напрямків – залучення енергетичних інвестицій. Для цього ми розробили і затвердили на сесії план сталого енергетичного розвитку громади. Ми стали однією з 30 ОТГ України, які є учасниками проекту GIZ "Енергоефективність у громадах II". Ми отримуємо технічну підтримку у створенні інтегрованих систем енергетичного менеджменту, консультативну, методичну та іншу допомогу у цьому напрямку. Зокрема, їхні фахівці зробили енергоаудит деяких наших бюджетних установ, а буквально днями мають передати набір обладнання для виконання цих робіт.
- Чула, що, ви також організували у себе в громаді своєрідний конкурс міні-проектів.
- Так, і на ці цілі вже два роки виділяємо з бюджету ОТГ по 50 тисяч гривень на один проект. Всього їх 11. Сільради, громадські організації розробляють і захищають свої проекти. Скажу відверто, на першому етапі доводиться підштовхувати сільських старост, переконувати в необхідності всього цього. Але я впевнений, що варто їх запалити, надихнути на початковому етапі, а далі процес піде, бо вони побачать конкретні результати. За ці кошти в селах уже створили спортивні та дитячі майданчики, придбали обладнання для ФАПів, бібліотек, шкільних класів і таке інше.
Я розповідаю людям у селах те, що свого часу казали мені, коли вчили писати грантові проекти - вчіться мріяти і йти до своєї мети. Це працює, ми це вже бачимо на своєму прикладі. Здавалося б, нереальні речі, якщо за них взятися серйозно, набувають реальних обрисів.
МРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ. БАСЕЙН, БОУЛІНГ І ТЕХНОПАРК
- Очевидно, ви маєте на увазі будівництво сучасного басейну і боулінг-клубу в Баштанці?
- Так, і це теж. Ми давно мріяли побудувати у себе басейн, хоча розуміли, що це утопія. На ці цілі потрібно було понад 55 мільйонів гривень. Для громади сума непіднімна. Але процес пішов, у тому числі, завдяки народному депутату Андрію Вадатурському, який допоміг залучити державні кошти. Будівництво йде повним ходом, вже освоєно 15 мільйонів гривень, на рахунку у нас є ще 7 млн і 3 млн на підході. Допомагає й облдержадміністрація, торік із бюджету області виділили 6 млн грн, обіцяють підтримати й інші народні депутати. Отож ми плануємо основні роботи з басейном завершити вже цього року.
Ви знаєте, що ми щорічно проводимо міжнародні змагання з плавання на кубок нашого знаменитого земляка, короля батерфляю, рекордсмена світу з плавання Семена Бойченка. Тому басейн для нас дуже важливий.
Плануємо відкрити і боулінг-клуб, вже є певні напрацювання. Ми бачили щось подібне у Польщі. Молодь запропонувала, спочатку був легкий шок, а тоді я подумав: “Чим ми гірші? Зробимо”.
Паралельно робимо реконструкцію стадіону, вже виготовили проект вартістю у 100 мільйонів гривень. Там буде велике штучне футбольне поле і чотири менших – одне вже є. За 2-3 роки закінчимо, якщо все піде нормально.
- Вже певний час ви працюєте над ідеєю створення технопарку у Баштанці. Що вдалося зробити і які перспективи?
- Дещо вдалося і перспективи тут бачу величезні. Ми побували в Польщі, у громаді, яка менша за нашу – десь 15 тисяч людей. Нам розповіли, що у 2000 році у них ситуація була ще гірша, ніж у нас: високе безробіття, занедбана соціальна сфера.
Вони розпочали саме зі створення промислового парку. Громада надала землю, держава допомогла з фінансами на підведення комунікацій, а тоді вони залучили інвесторів, створивши їм відповідні умови для комфортного ведення бізнесу, пільгове оподаткування тощо. А зараз ця громада процвітає – бізнес платить податки, люди мають роботу, дороги, соцсфера – все в ідеальному стані.
Тому ми поставили собі за мету зробити щось подібне й у нас. Перше, що зробили – виділили землю, 148 га. Повірте, що і це нелегко, бо в багатьох на неї були свої плани. Тоді почали розробляти план генеральної забудови міста Баштанка і зробили його. Багато хто теж не розумів навіщо туди включати якийсь промисловий парк, що це таке і для чого він потрібний. Довелося переконувати громаду, депутатів - на це пішло ще півроку. Потім майже рік тривало отримання позитивної експертизи проекту. Зараз ми вже нарешті маємо цей документ, куди включили не лише промисловий парк, а й ділянки під сонячну енергетику.
Наступний крок - виділення і затвердження меж населеного пункту, вже знайшли кошти і на це, а тоді треба буде зробити й оцінку землі. Тобто, пройде ще не менше року. І лише після цього вже будемо безпосередньо працювати над створенням умов для інвестора. Щоб він міг туди зайти і відразу почати працювати, не витрачаючи час і кошти на оформлення документів, розбудову інфраструктури і таке інше.
- Які саме підприємства там мають бути?
- Насамперед, переробні. У нас є великий промисловий сад. Вже приїздили інвестори з Китаю і пропонували нам 29 видів переробки садівничої продукції. Починаючи від лукумів, заспиртованих ягід і закінчуючи банальним повидлом і сухофруктами. Крім того, нас цікавить переробка зерна та насіння соняшнику. На території нашого району, та й сусідніх теж, немає жодного сучасного млина чи підприємства з виробництва круп. Отож це те, що нам зараз треба. А далі інвестор будуватиме те, що він вважатиме за потрібне, ми ж матимемо робочі місця і податки.
- Щоб мати такий технопарк, потрібно вирішити питання з дорогами. Вони у вас далеко не в найкращому стані. Як бути?
- Дороги – наша біда. Наразі ми ініціюємо передачу доріг між населеними пунктами у комунальну власність ОТГ. Такий досвід вже є у Запорізькій області, хочемо поїхати туди подивитися. Там громада взяла собі на баланс дороги і оперативно ремонтує їх, причому дешевше і якісніше, ніж автодор. Ми теж хочемо піти цим шляхом.
- Наскільки суттєво передача земельних ділянок за межами населених пунктів у розпорядження ОТГ допоможе вам наповнювати бюджет?
- Ми дещо зневірені цим рішенням. Держава сказала «А», але не сказала «Б». Землю нам передали, а законодавство не поміняли, хоч ми на це дуже розраховували. За попередніми підрахунками, ми мали б щорічно поповнювати бюджет громади на кілька десятків мільйонів гривень. Сьогодні маємо понад 10 тисяч гектарів вже переданої нам землі, і біля 9 тис. га – ще не переданої. Але на ділі вийшло так, що ця земля має господарів, які свого часу за копійки взяли її в оренду аж на 49 років. В основному, орендна плата становить 1-2 відсотки, тоді коли вона має бути, за нашими підрахунками, щонайменше 8%. Уявіть собі, які втрати несе бюджет. Але переглянути відсоткову ставку в односторонньому порядку, як з’ясувалося, не можемо аж до закінчення строку оренди. Ми ж сподівалися, що при зміні власника, держава надасть ОТГ можливість розпочати все з нуля і навести лад у цій сфері.
- А бюджетні гроші на депозитах ви тримаєте?
- Ні, це неможливо, бо ми вкладаємо їх у різні проекти. Та й тримати гроші там не по-господарськи. Їх, по-перше, з’їдає інфляція. По-друге, вони повинні працювати на громаду. У нас сьогодні багато планів, проектів – були б тільки гроші, щоби все задумане втілити у життя. Навпаки, коштів не вистачає.
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ — УСПІШНА РЕФОРМА, І ЇЇ ТРЕБА ЗАВЕРШУВАТИ
- Ви дотримуєтесь точки зору, що на рівні місцевого самоврядування корупції немає і бути не може. На чому ґрунтується це ваше переконання?
- Я все життя працюю у фінансовій сфері, був керівником району, тепер головою ОТГ. У мене не було ніяких інших коштів, окрім зарплати. Фінансова дисципліна - понад усе. Майже всі бюджетні фінанси суворо контролюються. Є розпорядники коштів, вони проводять тендери, всі гроші проходять зараз через систему держзакупівель ProZorro. Вкрасти їх, чи отримати відкати на місцевому рівні - нереально. Можливо, там, зверху, де крутяться величезні кошти, це якось і роблять. Але не ми. До речі, ProZorro допомагає нам заощаджувати кошти – близько 4 млн грн на рік.
- На вашу думку, реформа децентралізації насправді є такою успішною, як про неї говорять. Чи потребує вона якихось змін або вдосконалень?
- Безперечно, ця реформа одна з найуспішніших і потрібних Україні. Навіть більше, на мою думку, її потрібно терміново завершувати. Адже надалі все ставатиме тільки складніше для вже створених ОТГ. Нам постійно додаються повноваження і ми маємо вирішувати купу проблем: від сміття – до питань освіти та медицини. При цьому, паралельно існують чиновницькі апарати в райдержадміністраціях і сільських радах, де ще не створені ОТГ. Вони майже ні за що не відповідають, а зарплату отримують таку ж як ми, а то й більшу.
Так, закон гарантує добровільне об’єднання. Але хто хотів, уже ним скористався. Тих, хто досі не об’єднався, потрібно підштовхнути: зібрати і сказати – беріть відповідальність за всю соціальну сферу, яка є на вашій території, і утримуйте її. Ніхто ваших проблем вирішувати не буде. Повірте, завтра вони всі захочуть об’єднатися.
Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею і Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Алла Мірошниченко
Фото - Юлії Почебут, а також надані відділом з питань ЗМІ та зв’язків з громадськістю виконавчого комітету Баштанської міської ради