Зарплати вищі і нові амбулаторії: як реформується медицина на Буковині

Так вважають спеціалісти, які дискутували про успіхи та подальші перспективи медичної реформи на Буковині під час засідання круглого столу «Медична реформа у громадах: успіхи та виклики», який відбувся за ініціативи Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Так склалося, що реформа медичної галузі розпочалася фактично однією з останніх. Враховуючи той стан, в якому перебувала ця галузь раніше, і ті умови, які були на старті реформи, вони дозволяли реалізувати перетворення поетапно. Першим етапом якраз було реформування первинної галузі охорони здоров’я. Станом на сьогодні у Чернівецькій області створено 16 центрів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), які представляють як райони, так і вже новостворені об’єднані територіальні громади. Крім того, є 7 закладів охорони здоров’я у місті Чернівці, які також уже мають статус комунальних некомерційних підприємств і працюють напряму з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримують кошти за ту роботу, яку вони проводять. Таким чином, реалізується принцип «гроші йдуть за пацієнтом» відповідно до кількості підписаних декларацій. І наразі ми маємо ситуацію, що ті сімейні лікарі, які підписали 1800 і більше декларацій отримують досить великі, за нашими мірками, зарплати. До речі, я нещодавно побачив рекламу однієї з Сучавських амбулаторій (Румунія – ред.), яка шукала сімейного лікаря із пропозицією по зарплаті близько двох тисяч леїв. Я подивився по курсу – це 14 тисяч гривень. Можемо сміливо сказати, що на сьогодні наші сімейні лікарі отримують більшу зарплату, ніж у сусідній Румунії», – розповів заступник директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Юрій Лесюк.

Він вважає, що гідна оплата праці має велике значення у якості надання медичних послуг, але, звичайно, не головне. Важливу роль також відіграє і наявність хорошої матеріально-технічної бази лікарень.

«У цьому плані в нас також почалися суттєві зміни – це і впровадження телемедичних послуг, закупівля автотранспорту і будівництво нових амбулаторій. Далі на часі покращення рівня знань наших сімейних лікарів», – додав Лесюк.

Фахівці медичної галузі звертають увагу, що до процесу реформування та покращення якості надання медичних послуг долучаються не лише медичні установи, а й об’єднані громади. Адже це питання здоров’я їхніх мешканців.

«Існуючі результати нам дають змогу говорити, що реформа медичної галузі на первинному рівні у Чернівецькій області в цілому вдалася. З точки зору організаційних моментів і з точки зору того, що всі надавачі первинної медичної допомоги, які працюють в області, підписали угоди з НСЗУ. Більшість із них уже прийняли свої колективні договори,і це дало можливість суттєво підвищити заробітну плату лікарям. Крім того, заклади, які підписали договір з НСЗУ, особливо у сільській місцевості, мають змогу підсилити своє матеріально-технічне становище. Але також варто зазначити, що і громади взяли активну участь у придбанні обладнання, комп’ютерного забезпечення тощо», – каже регіональний координатор з підтримки медичної реформи у Івано-Франківській і Чернівецькій областях Наталія Гусак.

У тих лікарнях, де керівники намагаються «йти в ногу з часом» та не бояться саморозвиватися, лікарі отримують більші зарплати, заклади закуповують кращу техніку, а пацієнти, відповідно, отримують якісніші послуги.

«Головне, щоб головні лікарі не боялися конкуренції на ринку надання медичних послуг. Ті, хто це зрозумів і навчився жити у цих конкурентних умовах, мають кращі здобутки. А конкуренція між закладами, відповідно, йде лише на покращення сервісу та якості надання медичних послуг», - каже Гусак.

Водночас спеціалісти погоджуються, що поряд із успіхами медичної реформи є ще багато моментів, які потрібно вдосконалювати.

«Реформа змінила саму систему фінансування, реформа дала можливість закладам бути автономізованими як в управлінській, так і у фінансовій частині. Але лікарі ще повинні зрозуміти, що ці кошти, яких надійшло набагато більше, вони повинні відпрацьовувати у більшому обсязі, ніж це було до цього часу. Лікарі і керівництво закладів мають розуміти, що сімейний лікар – це не тільки людина, яка лікує, до якої звертаються за медичною допомогою. Сімейний лікар – це насправді та людина, яка має працювати над збереженням здоров’я свого пацієнта. На жаль, наразі ці питання профілактичних оглядів, онкоскринінгів, аналізів, які входять у базовий пакет, ще не до кінця виконуються. І це є суттєвою проблемою. Бо заклади мають зрозуміти, що рано чи пізно електронна система охорони здоров’я дасть можливість НСЗУ перевіряти не тільки прозорість фінансування і кількість підписаних декларацій, а й якість надання медичної допомоги. Вони будуть бачити, який сімейний лікар, і коли, в якому віці відправляв свого пацієнта на ті чи інші обстеження», – вважає Гусак.

Серед викликів, з якими зіткнулись заклади первинної ланки медицини, називають також і нестачу кадрів.

«Якщо до проведення реформи по субвенційній формі ми отримували 376 тисяч гривень у місяць, то вже у жовтні, коли ми перейшли на прямі відносини з НСЗУ, ми отримали 640 тисяч гривень. Різниця суттєва. Ми одразу ж підвищили зарплати лікарям для стимулювання їх подальшої роботи з підписанням декларацій. Проте, незважаючи на суттєво підвищені зарплати, у нас актуальною залишається кадрова проблема, – розповів головний лікар Центру ПМСД Вижницької ОТГ Дмитро Паламарюк.

Керівник Центру скаржиться на неврегульоване питання щодо лікарів, які ідуть в декретну відпустку або виходять з неї на місце того лікаря, який уже має по дві тисячі декларацій з пацієнтами.

«В такому випадку вносять зміни у колективний договір, який підписують з лікарями. Наприклад, Кам’янець-Подільський Центр ПМСД у своєму колективному договорі прописав, що якщо людина виходить з декретної відпустки, її зобов’язані забезпечити роботою. Але вона не має підписаних декларацій. Тому що за період декрету, інший лікар набрав її пацієнтів. В такому випадку їй дають можливість розпочинати з нуля. Їй виплачують три мінімальних зарплати впродовж півроку. Для того, щоб дати можливість людині набрати декларацій. Потім ще півроку їй платять дві мінімальні зарплати і дивляться на темпи підписання декларацій. Якщо людина за цей час не підписала декларацій з пацієнтами, то у неї немає зацікавленості працювати. Вона не має обсягу роботи, і тоді ставлять питання про її подальшу зайнятість», – пояснює регіональний координатор з підтримки медичної реформи у Івано-Франківській і Чернівецькій областях Гусак.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.