Представників громад Буковини навчали працювати з соцмережами
Захід відбувся з ініціативи Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Враховуючи те, що ОТГ в Україні не так давно почали створюватись, вони ще, так би мовити, «входять у колію» свого розвитку. І одним з напрямків цього розвитку є саме комунікація. Важливість такого спілкування зі своїми громадянами, в першу чергу, має розуміти керівництво громади. Вони зацікавлені у тому, щоб розповідати іншим людям про свою роботу. Бо насправді об’єднані громади багато чого роблять, але не завжди про це всі знають, особливо місцеві жителі, для яких усе це і робиться. Хоча дуже важливо вміти доступно розповісти про успіхи», – сказав радник з питань комунікації Чернівецького ЦРМС Андрій Кучуран.
Він розповів представникам ОТГ Чернівецької області, які займаються комунікацією своїх громад із засобами масової інформації, про те, чим варто наповнювати сайт, щоб на нього заходило якомога більше читачів, а чого варто уникати у своїх публікаціях.
«Сайт громади має бути зручним для звичайного користувача, рубрики - розумно підібрані і наповнені необхідною інформацією. Не варто писати величезні тексти про керівника громади, описуючи його біографію. Але з іншого боку - не потрібно забувати подати інформацію про його заступників, про керівників відділів. Бо ця інформація часто потрібна користувачам», – пояснив Кучуран.
Важливою також є повна інформація в рубриці «Контакти». Представникам громад запропонували розглянути можливість опублікування поряд зі стаціонарним телефоном керівництва ОТГ ще й мобільного номера голови чи секретаря. Або придбати робочий мобільний телефон із SIM-картою.
Поряд із розвитком та наповнюваністю офіційного сайту необхідно розвивати сторінки своїх громад у соціальних мережах.
«По соціальних мережах: на сьогодні в Україні найпопулярнішою залишається Facebook, але якщо поряд з цією соцмережею ви будете розвивати ще й сторінку в Instagram, це піде лише на користь вашій роботі. Так само як і на сайтах, у соціальних мережах не потрібно писати довжелезні тексти до інформації. Достатньо кілька гарних фотографій з їхнім коротким описом і такий пост набере більше переглядів, ніж велика стаття. Найгірше охоплення мають публікації, в яких ви робите посилання на Youtube чи на інше джерело. А найкраще охоплення мають короткі відеоролики або прямі трансляції з якихось подій», – сказав радник з питань комунікації Чернівецького ЦРМС.
Писати інформативні, цікаві і водночас прості повідомлення на сайти громад намагалася навчити присутніх головний редактор новин на «UA: Буковина» (Суспільне мовлення) Христина Гаврилюк.
«Однією зі складових вашої роботи так чи інакше є піар керівництва громади, вашої команди. У цьому плані вам легше у порівнянні з керівником області чи великого міста. Бо керівник невеличкого села чи ОТГ може стати героєм нашого сюжету, на відміну від мера великого міста чи керівника області. Оскільки реформа децентралізації, в усякому разі на цьому етапі, не видається журналістам заполітизованою. Тому про неї готові знімати гарні сюжети, писати репортажі. У кожній із ваших громад є люди чи місця із цікавою історією, про які багато ЗМІ готові писати і розповідати. Лише потрібно їм підказати де шукати. Це ви можете зробити на сайті або у розісланих прес-релізах», – пояснила Гаврилюк.
Вона поділила присутніх на чотири умовні команди і дала кожній команді окрему кризову ситуацію – хабар, масове отруєння, повінь та релігійний конфлікт. Кожна команда мала придумати одне інформаційне повідомленні для ЗМІ і одне повідомлення для мешканців громади.
«Чим вони повинні відрізнятися? Місцевим мешканцям не надто цікаві деталі тієї чи іншої ситуації, їх більше цікавлять поради як їм діяти. Вам потрібно їх заспокоїти і водночас не втратити своєї репутації. А для журналістів цікаві саме деталі тих чи інших конфліктів, наслідки надзвичайних ситуацій, кількість руйнувань, постраждалих тощо», – порадила головний редактор.
Присутні впорались із завданням та підібрали необхідні слова, щоб, з одного боку, заспокоїти місцевих жителів, а з іншого - повідомити затребувану інформацію для засобів масової інформації.
Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Віталій Олійник
