Криворізькі екологи б'ють на сполох через "радіаційне" обладнання АрселорМіттал
Таку заяву розповсюдила громадська спілка «Екологіяна рада Ериворіжжя».
“На машині безперервного лиття заготовок використовуються радіоізотопні датчики. В машині БЛЗ № 3 за проектом використовуються датчики всесвітньо відомої фірми SIEMENS. Монтувати ці датчики мали представники цієї фірми, але, скоріше за все, вирішивши зекономити, монтаж довірили іншій підрядній організації”, - йдеться в повідомленні. Екологи заявляють, що представник підрядної організації, не пов’язаної ані з монтажем датчиків, ані з роботами безпосередньо на ділянці, де вони знаходяться, випадково виявив перевищення радіаційного фону на ділянці. “Він порекомендував викликати дозиметристів та виміряти радіаційне випромінювання. Заміри показали перевищення фону в десятки разів, після чого і були викликані співробітники СБУ”, - стверджують екологи.
Також вони заявляють, що на підприємстві спробували екранувати джерела випромінювання, але навіть після цих спроб, випромінювання перевищувало норму.
Екологи також ставлять питання, як у травні 2018 року ДАБІ (Державна архітектурно-будівельна інспекція – ред.) видала дозвіл на початок будівельних робіт по будівництву МБЛЗ-2,3 без отримання висновку з ОВД (оцінка впливу на довкілля – ред.). Та сподіваються, що до відповідальності будуть притягнуті не тільки «Арселор», а й ДАБІ, Мінприроди, розробники ОВД.
Головний юрисконсульт «АрселорМіттал Кривий Ріг» Артем Філіп'єв, коментуючи вчора ситуацію, повідомив, що радіаційний фон на машині безперервного лиття заготовок №3 ПАТ «АрселоМіттал Кривий Ріг» на час проведення замірів знаходився в межах норми. «На машині проводилися виміри радіаційного фону. Всі ці виміри, і це зафіксовано в протоколі обшуку (СБУ – ред.), вказують на те, що радіаційний фон знаходився в межах норми», - зазначає Філіп'єв.
Проте начальник слідчого відділу УСБУ у Дніпропетровській області Ігор Єна на брифінгу 22 липня заявив, що заміри показали рівень радіації 4,4 мікрозіверта, що в десятки разів перевищує норму.
Як раніше повідомляв Укрінформ, 20 липня на територію «АрселорМіттал Кривий Ріг» були допущені 18 представників Служби безпеки України, спеціаліст Державної служби з надзвичайних ситуацій та Центральної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки для проведення обшуку машини безперервного лиття заготовок №3. Група перевіряльників зайшла на підприємство о десятій ранку 20 липня і покинула територію компанії о третій ночі 21 липня.
У зв’язку з обшуком СБУ виконувач обов’язків генерального директора ArcelorMittal Кривий Ріг Олександр Іванов у відеозверненні зазначив, що представники СБУ прийшли з обшуком на сучасний, щойно побудований об'єкт — третю машину безперервного лиття заготовок. «У нас вилучили копії всіх документів по цьому обладнанню і почали перевірку з контролю іонізаційного випромінювання», - зазначив Іванов.
На його думку, такі дії виглядають «дещо нелогічними і ставлять під сумнів подальшу реалізацію масштабної програми модернізації в АрселорМіттал Кривий Ріг».
За результатами обшуку слідчого відділу управління Служби безпеки України у Дніпропетровської області 20 липня на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було вилучено машину безперервного лиття заготовок №3 та окремі елементи обладнання.
У зв'язку з великими габаритами об'єкту співробітники СБУ залишили вилучене майно за місцем фактичного розташування без можливості опечатування. Також на об'єкті не встановлено засобів обмеження доступу сторонніх осіб.
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – одне з найбільших металургійних підприємств в Україні. Наразі підприємство є лідером із забруднення повітря у місті та області. На нього припадає понад 30% всіх викидів по області і майже 80% - по Кривому Рогу.
Днями Президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з робочою поїздкою на Дніпропетровщині, зокрема, запропонував «АрселорМіттал» «фінансово вибачитися» перед хворими людьми.
У свою чергу в «АрселорМіттал Кривий Ріг» заявили, що готові в найкоротші терміни вжити заходів для поліпшення екологічної ситуації в регіоні.
Компанія ArcelorMittal утворена в 2006 році шляхом злиття люксембурзької компанії Arcelor та індійської Mittal Steel, що належить індійському бізнесменові Лакшмі Мітталу.
