Квітуча Голландія під Житомиром

Нідерландський підприємець 17 років тому облаштував на зарослих бур’янами землях під Житомиром розсадник декоративних рослин, які нині продає не тільки в Україні, а й у Європейському Союзі.

Про досвід ведення іноземцями бізнесу в Україні представники об’єднаних територіальних громад Житомирщини та журналісти дізналися під час екотуру «Як перетворити відходи на доходи?», який влаштувала неурядова організація «Сучасний формат».

Розсадник «Корнеліс» у селі Двірець привертає увагу подорожніх, що їдуть дорогою від Житомира до Бердичева, двома ретро-автомобілями, на даху яких ростуть дерева. Утім, досі не всі знають, що цей успішний бізнес-проєкт втілив у життя підприємець із Голландії Кейс Ван Аалст у 2002 році, а згодом сюди переїхав і його компаньйон Арно Кортлевен. За той час із кількох соток плантація з декоративними рослинами розширилася до майже 30 гектарів.

Приклад цього квітучого острівця ламає стереотип про те, що українцям треба масово виїжджати на роботу за кордон, бо вдома неможливо себе реалізувати. Натомість Кейс та Арно залишили свою батьківщину і працюють в Україні, яку вже не збираються покидати. Свою ідею вони втілювали ще тоді, коли влада не обіцяла інвесторам сприяння, спрощення дозвільних процедур і не укладала з ними жодних меморандумів.

МАЙЖЕ 200 ВИДІВ РОСЛИН НА 30 ГЕКТАРАХ

Екскурсію розсадником провів його комерційний директор Арно Кортлевен, який і розповів, з чого все починалося.

«Кейс понад 20 років мав свій розсадник у Голландії і постійно прагнув шукати щось нове. Він їздив у Румунію як волонтер із організацією, що постачала гуманітарну допомогу. Там побачив, що така допомога не вирішує проблем, адже важливо, аби людина могла працювати на себе, заробляючи гроші. Згодом у Кейса в Голландії з’явився працівник із Житомира. Так Кейс приїхав сюди і вирішив тут залишитися. Раніше навколо росли бур’яни, стояли недобудови, а мій компаньйон придбав будинок, взяв землю в оренду і взявся наводити лад. Практично в Україні з 2002 року він розпочав усе з нуля. Потім я також сюди переїхав. У той час нам ніхто не допомагав, як і зараз. Спочатку було дуже непросто, але ми наполегливо працювали. Головне, аби нам не заважали», – каже Кортлевен.

Наразі площа «Корнеліса» сягає близько 30 гектарів. Там вирощують до 200 видів декоративних рослин, серед яких – багаторічні листяні, хвойні, плодові дерева й кущі, а також троянди. У розсаднику офіційно працевлаштовані близько 40 людей, завдяки чому місцевий бюджет отримує надходження.

За словами екскурсовода, від деяких видів насаджень довелося відмовитися, адже їм не підходить місцевий клімат. Якщо на сонце, вітер, дощ вплинути неможливо, то з ґрунтом проблем немає, адже його можна підживлювати і зволожувати, аби забезпечити рослинам комфортні умови.

Розсадник починався зі спіреї та ще кількох видів рослин, а потім додали тую, ялівець, хвойні. Наразі найпопулярніші серед покупців у «Корнелісі» – це самшит і спірея (її там вирощують до 25 сортів).

Візитівкою плантації є торговельний майданчик, від асортименту якого – очі розбігаються. Тут кожен клієнт може вибрати собі в горщику рослину та заглянути в теплицю, де навіть улітку доглядають за розсадою. До слова, щосезону на полі з декоративними рослинами 15 разів проводять просапування та культивацію.

«Інколи клієнти невдоволені ціною, дехто вважає її зависокою. Утім, ви отримуєте рослину, яку вирощували впродовж 3-4 років. Тобто, весь цей час за нею доглядали, у що так само вкладали кошти. Ми пояснюємо, що інвестувавши один раз, ви матимете гарну перспективу в майбутньому. Оберіть правильне місце для рослини, забезпечте їй мінімальний догляд – і краса гарантована», – акцентує комерційний директор.

ТРОЯНДИ З-ПІД ЖИТОМИРА ЕКСПОРТУЮТЬ У ГОЛЛАНДІЮ ТА ПОЛЬЩУ

Спочатку посадковий матеріал для розсадника власники імпортували з Голландії, а з часом шляхом живцювання своїх рослин розширили плантації й знизили залежність від закордонних поставок.

Натомість близько 5 років «Корнеліс» експортує троянди до Голландії та Польщі. Практично, це напівфабрикат майбутньої рослини, тобто пагінець без листя та коріння, який за кордоном прививають і вкорінюють. Крім того, незначну частину європейських продажів займають верба і спірея.

«В Україні ще потрібно самостійно розвивати ринок, – каже співрозмовник. – Ми орієнтуємося на пошук людей, яким треба озеленення, але вони самі ще цього не усвідомили і тих, хто цього хоче, але не знає, з чого почати. В Україні професійних розсадників зі стабільними об’ємами – 25-30, а за кордоном їх тисячі. У нас велика держава, в якій 30 років майже нічого не робили, а тепер є багато перспектив».

Пан Арно наголошує, що мода на озеленення – це не тільки красиво. Декоративні кущі та дерева, якими прикрашають міста, передовсім дбають про безпечне довкілля, адже очищають повітря і дають затінок, у якому можна сховатися від палючого сонця.

Підприємці кажуть, що зараз орієнтуються здебільшого на озеленення міст і розширили базу клієнтів завдяки ОСББ та житлово-комунальним підприємствам. При потребі, можуть запропонувати замовнику ескіз території, де висаджуватимуть кущі й дерева.

Площу розсадника поки що не збираються розширювати, бо немає для цього необхідності. Відтак, будуть вдосконалювати нинішні плантації.

Після екскурсії цікавлюся в Арно Кортлевена, чи має він намір повернутися додому в Голландію: «Мій дім тут, де в мене п’ятеро дітей. Розумієте, я вже не дивлюся збоку на цю країну, бо сам є частиною України. Вона дружня і я комфортно себе в ній почуваю. Хоча, з приводу комфорту – це як для кого, бо може, хтось шукає тут щось інше».

До речі, Арно спілкується російською, а його діти розмовляють українською. При цьому їм напрочуд легко вдавалося порозумітися, допоки тата засипали питаннями, а малеча мала свої термінові до нього справи.

Співпрацю з розсадником вже налагодила Червоненська ОТГ. Під час фестивалю «Червоне ЕкоФест», який проходив там наприкінці червня, «Корнеліс» подбав про оформлення рослинами фотозони біля палацу Терещенків. Тепер громада займається озелененням, і в цьому їй допомагатимуть фахівці розсадника.

Представники інших об’єднаних громад під час екотуру також зацікавилися естетичним благоустроєм своїх населених пунктів, адже у чистих від сміття містечках і селах має бути ще й красиво та комфортно.

Ірина Чириця, Житомир–Двірець
Фото автора