У Запоріжжі обговорили особливості реформи медзакладів вторинного рівня
Органи місцевого самоврядування мають сприяти перетворенню лікарень з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства, а населення - зрозуміти важливість медичної реформи та підписати договори з лікарями.
Про це говорили у Запорізькому Центрі розвитку місцевого самоврядування Програми “U-LEAD з Європою” під час семінару «Основні виклики для органів місцевого самоврядування та медичних закладів вторинного рівня в контексті реформування закладів охорони здоров’я вторинного рівня», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Зі слів нового голови уряду Олексія Гончарука та очільниці МОЗ Зоряни Скалецької, реформа медичної галузі не відміняється. Основний принцип “гроші ходять за пацієнтом” продовжує бути основоположним. Якщо будуть внесені певні коригувальні зміни, то вони стосуватимуться виключно тактичних речей, а не стратегічних”, - каже радник з питань надання муніципальних послуг Запорізького ЦРМС Сергій Щур.
З 1 січня 2020 р. усі надавачі спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» перейдуть на оплату за договорами з Національною службою здоров’я України (НСЗУ).
За словами експерта з впровадження медичної реформи на місцевому рівні, тренера з управління медзакладом Програми “U-LEAD з Європою” Аліси Макаріхіної, нині райони переформатуються в рамках адміністративної реформи на госпітальні округи. Власність, яка знаходиться на території районів, автоматично стане власністю ОТГ. Це стосується й центральних районних лікарень. Але сьогодні не всі лікарні готові до самостійності.
«Маємо недостатню комплектацію кадрів: низький рівень економістів у медичній галузі. Є потреба покращувати навички персоналу у користуванні комп'ютерною технікою», - говорить Макаріхіна.
За її словами, також сьогодні рівень підписання договорів між населенням і лікарями є недостатнім — близько 80%.
«Без декларації сімейний лікар не зможе направити пацієнта на вторинний рівень, а без направлення сімейного лікаря людина не зможе отримувати безкоштовне обслуговування від держави. Для того, аби у майбутньому люди мали можливість отримувати своєчасну та якісну медичну допомогу, необхідно продовжувати проводити роз'яснювальну роботу серед населення. 425 доларів у сeрeдньому витрачається на рік однією людиною на лікування. З них 125 — це гроші дeржбюджeту, 226 - з місцeвих бюджeтів. Інша сума - з власних кишeнь. Цe надвeликe навантажeння. Щоб змeншити його, й була запроваджeна медична реформа», - зазначила експерт і додала, що зараз люди лікуються за місцем проживання, в майбутньому є ризики відтоку пацієнтів. За пацієнтом «підуть» не тільки гроші, а й лікарі, наголошує вона.
В ході семінару Макаріхіна донесла основні повідомлення від НСЗУ до органів місцевого самоврядування. Мова йшла про те, вони мають сприяти перетворенню лікарень на комунальні некомерційні підприємства. Забезпечити наявність достатньої кількості комп’ютерного обладнання. Забезпечити надавача послуг медичною інформаційною системою (MIC), яка здатна підключитись до центральної бази даних (ЦБД) електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ) тощо.
Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами - Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією і підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото з відкритих джерел
