Рішення Другої Дисциплінарної палати у справі "Краяна" правомірне - ВРП

Про це в коментарі Укрінформу повідомила начальник управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності ВРП Оксана Лисенко.

“З посиланням на Центр протидії корупції поширено неправдиву та юридично некоректну інформацію про рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя”, - зазначила Лисенко.

Вона наголосила, що ВРП “може діяти лише у спосіб та у межах, передбачених чинним законодавством”.

Лисенко нагадала, що відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

“Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається. Органи, які вирішують питання про дисциплінарну відповідальність та відповідальність за порушення присяги судді, не наділені законом повноваженнями оцінювати законність судового рішення”, - наголосила Лисенко.

Вона поінформувала, що 3 червня 2019 року до ВРП надійшла скарга Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України про притягнення суддів Малиновського районного суду міста Одеси Сергія Черевка, Віктора Короя, Дмитра Передерка до дисциплінарної відповідальності, “оскільки в їхніх діях наявні дисциплінарні проступки, передбачені підпунктами “а”, “г”, пункту 1, пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Лисенко зауважила, що у скарзі та доповненнях до неї у якості підстав зазначалося: незадоволення судом клопотання сторони обвинувачення про допит свідка та відсутність у мотивувальній частині вироку посилань на його письмові покази та їх оцінка судом; безпідставне задоволення судом клопотання захисника про визнання неможливою явки трьох свідків обвинувачення; безпідставна відмова стороні обвинувачення у задоволенні клопотання про виклик та допит експерта, а також - “суд надав оцінку показанням свідка, який, як зазначено у вироку, був допитаний у суді, однак це не відповідає дійсності”.

“ГО "Центр протидій корупції" подав скаргу, обґрунтовану аналогічними доводами, та крім цього, додав, що розгляд судом кримінального провадження проводився інтенсивно та із грубими порушеннями закону”, - повідомила Лисенко.

За її словами, “з урахуванням таких обставин Друга Дисциплінарна палата ВРП правомірно вказала, що повнота з’ясування обставин, що мають значення для справи, та їх доведеність, відповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також дотримання норм процесуального права та правильне застосування норм матеріального права є предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який у разі невідповідності рішення суду першої інстанції цим критеріям вправі його скасувати повністю або частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення”.

Як зазначила Лисенко, було встановлено, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою вказаний вирок оскаржено в апеляційному порядку та ухвалою судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2019 року відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою.

“Саме Вищим антикорупційним судом під час апеляційного перегляду вироку буде надана оцінка доводам апеляційної скарги щодо можливого порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час розгляду справи, у разі обґрунтованості таких доводів суд апеляційної інстанції має повноваження усунути допущені порушення, зокрема шляхом зміни чи скасування вироку суду першої інстанції”, - зазначила Лисенко.

Вона наголосила, що дисциплінарне провадження щодо суддів має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності здійснення судочинства та не може бути спрямовано на оцінку судових рішень, які мають переглядатися лише відповідним судом у встановленому процесуальним законом порядку.

Як повідомлялося, напередодні у Центрі протидії корупції заявили, що Вища рада правосуддя відмовилась розглядати скарги Центру протидії корупції і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на суддів Малиновського райсуду, які виправдали міського голову Одеси Геннадія Труханова та інших фігурантів кримінального провадження про розкрадання 92 млн грн при придбанні будівлі колишнього заводу "Краян".

Як повідомляв Укрінформ, Малиновський райсуд Одеси не знайшов винних у справі "Краяна" і виправдав усіх фігурантів справи про заволодіння бюджетними коштами. У САП не погодилися з цим рішенням і подали апеляційну скаргу, вимоги якої стосуються необхідності скасування необґрунтованого виправдувального вироку і постановлення нового, з призначенням покарання.

Адвокат Труханова оскаржив цю ухвалу, але Верховний суд України відхилив скаргу на ухвалу ВАКС.

Вищий антикорупційний суд запланував на 27 січня судове засідання, на якому колегія суддів розгляне апеляційну скаргу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на виправдальний вирок Малиновського райсуду Одеси.