Заріччя на карантині: ми робимо на землі, у нас паніки немає
Закарпатські фермери, чия рання садовина в звичайні часи йшла на оптові та роздрібні ринки краю, в сусідні регіони, столицю та центральні області країни, наразі занепокоєні ситуацією зі збутом продукції. Торгівля тільки почалася, стартувала з редиски та молодої капусти.
Отож, яка ситуація у фермерських селах Закарпаття, з чим вони входять в карантин та з чим мають надію з нього вийти — у розвідці кореспондентки Укрінформу.
“У НАС ПАНІКИ НЕМА, У НАС — РОБОТА”
- У нас в Заріччі зараз робота йде, як завжди, стартував сезон редиски. Товар іде, хоча й погано. У порівнянні з минулими роками забирають від нас редиски на порядок менше, ніж раніше, але добре, що хоч так забирають, – каже Сергій Карасвай, власник теплиці з ранніми овочами. – Ціни менші за минулорічні, дуже бізнес упав, продаємо по 10-12 гривень. Тому якщо описувати ситуацію, то скажу так: слабенько. Але може ще тиждень-два, то нашим чиновникам дасть Бог розуму і вони зрозуміють, що карантин-не-карантин, а людям їсти треба, і товар у нас забиратимуть, і він не зогниє. Якраз доти буде капуста, то може щось стабілізується. Але також ми усвідомлюємо, що Україна — не Угорщина, де на підтримку малих фермерів виділили 700 млн євро.
Хай там як, а урожай намічається у нас непоганий. Клієнти, які раніше телефонували і домовлялися про поставки, поки замовлення не відміняли. Чекаємо Великодня, тоді найбільше купуватимуть, очевидно.
- Ще нам помогло те, – каже фермер, – що сьогодні перестала йти контрабанда з Македонії. Раніше на ринках була спочатку їхня капуста, набагато дорожче нашої. Зараз її або нема, або мало. То є шанс, що нам дадуть заробити.
Але є також загроза, що оптовики спробують обвалити ціну, тоді будемо в мінусі. Ринки збуту також лишилися — Львів, Київ, Вінниця, пропав хіба що напрямок у Чернівцях, там через спалах коронавірусу закрили ринок. Працюємо, словом!
- Є паніка у селі, що пропав заробіток через карантин? – питаю у фермера.
- Ми робимо на землі, тому в нас паніки немає. Паніка є в державі.
“ЗАРАЗ КРАЩЕ ВИЖИТИ, А НЕ ЗАРОБИТИ”
- Паніки у фермерів у нашому селі немає. Люди розуміють, що зараз краще вижити, аніж заробити. Тому кожен просто робить свою роботу, – каже Марія Васько, сільська голова села Заріччя Іршавського району на Закарпатті. – Зарічани працюють по теплицях, потроху торгують — хто в селі, хто на ринках. Говорити напевно про втрати через карантин ще не можна, адже сезон тільки починається — зараз повним ходом йде редиска, теплична капуста тільки-тільки стартує.
Продукції багато. Справді, набагато більше зараз, аніж варіантів для її збуту. Люди продають біля дворів — приїжджають давно напрацьовані клієнти, забирають товар і перепродують. Дехто з фермерів їздить у Львів на оптовий ринок. Одягаються відповідно, використовують засоби особистого захисту. Ще б було де їх купити — це би людям дуже помогло, бо у продажі дуже мало масок.
Сподіваємося, що оптовики до нас як раніше приїжджали — так і далі їздитимуть, клієнти у кожного фермера свої, у нас нема великих фермерських господарств, кожен працює на себе і має свою лінію збуту. Найбільше — це місцеві ринки та Львів, також — Тернопіль, Чернівці, Вінниця, Київ, Дніпро.
От велику, справді, проблему маємо із квіткарями — закрили стихійні базари, і у них немає ринку збуту. Але також поки приїжджають оптовики — можливо, якийсь мінімум розкуплять.
Втрати у людей, звісно, будуть, адже як регулювати ціни в цій ситуації – не зрозуміло. Та й люди зараз будуть думати про те, як би було що їсти і не купуватимуть зайвого. Ціни наразі на рівні минулого року — редиска в пучках по 10 грн. Якою уже буде ціна на ринках, це не від нас залежить, – каже Марія Васько.
“ВИТОРГУ — НУЛЬ, І Я РОЗУМІЮ, ЩО ПІСЛЯ КАРАНТИНУ ЙОГО ТЕЖ НЕ БУДЕ.”
- Квітка зараз узагалі не йде, виторгу немає, нуль, – жаліється Наталя Луканич, власниця теплиці з квітами у іншому тепличному селі Великі Ком’яти. – Уже тиждень узагалі не приїжджають оптовики по квіти — ринки закриті, вони не можуть товар реалізовувати. Ті, хто закупив перші маргаритки та “анютку”, самі пролетіли, бо не встигли це все розпродати.
Зараз у мене квітка посортована стоїть у ящиках — ніхто не бере. А скільки ще в теплиці не викопаних?! Тьма. На їхнє місце я уже мала саджати петунію на вигін. Саджати нема куди. Та й неясно поки, чи треба, адже я розумію, що коли ринки відкриють, то люди після сидження без копійки вдома квіти купуватимуть в останню чергу.
Звісно, надія є, вона вмирає останньою. Але вона слабка. І очевидно, що ми через збитки будемо працювати в мінус і наступного року — адже вкладаємо зароблене у насіння, і так з року в рік. Насіння голландське, дороге, живці з Польщі також ніхто під реалізацію нам не дасть — тільки за передплатою.
Тому буде дуже важко. У нас більшість в останні роки в селі перейшли на квіти в тепличному бізнесі. І такого, як зараз, ще ніколи не було за 10 років, відколи працюємо.
Виглядає все так, що починати треба буде з нуля, – каже пані Наталя.
“МИ СТВОРЮЄМО ПРОГРАМУ МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ ДЛЯ ФЕРМЕРІВ”
- Ми розуміємо ситуацію, яка склалася у наших фермерів, і зараз у департаменті розробляємо програму дій, якою мінімізуватимемо ці ризики, – каже Юрій Лесьо, директор департаменту АПК Закарпатської ОДА. – Наразі в області ринки працюють за графіком та техумовами (мова про індивідуальні засоби захисту для продавців — авт.). Поки немає постанови про закриття продовольчих ринків, та й підстав закривати їх також немає, тому що людям потрібно щось їсти і десь це все купувати.
Також хочу запевнити фермерів щодо того, що нема і заборони перевозити продукцію — тобто, все працює, просто в нових умовах і з дотриманням санітарних норм.
Тому хочу заспокоїти усіх — і фермерів, і власників агрогосподарств: зупиняти їхню роботу ніхто не буде, бо вона — стратегічна. Не варто займатися провокаціями тим, хто зараз каже, що трактори не пускатимуть на поля. Як не пускатимуть? А хто сіятиме? А що ми потім будемо їсти? Тому, знаєте, хай кожен займається своєю справою. Працівники сільського господарства займаються роботою стратегічною. Ми, як влада, зробимо усе від нас залежне, аби вони змогли виготовити свою продукцію та мали де її збути. Це наша робота, – запевнив Лесьо.
Тетяна Когутич, Ужгород
