На теренах українського південного сходу намагаються повторити нову “Бессарабію”?

Навіть після провалу проєктів «Новоросія» та "Бессарабія" в Одеській області та Молдові, гібридний ворог й досі не полишає спроб культивування ідей усіляких особливих «округів» на території України. Приміром, мережею, шириться низка cтатей, в яких знову актуалізується питання “першозаснування” південно-східних територій України. Причому, деякі з них грунтуються на роботах… ДНРівських «науковців». Очевидно, комусь вигідно, щоб осередки сепаратизму в Україні тліли постійно.

Маріуполь – український. І крапка

Як вже писав Укрінформ, міф про “Новоросію” – культурну та історичну приналежність степових та причорноморських регіонів нашої країни в значно більшій мірі до Росії, ніж до України, продовжує процвітати не тільки в умах Кремля і адептів “руского міра”, але і в деяких наших співвітчизників. Загрозливість такого міфу сьогодні, в умовах війни з Росією та підтримуваними нею сепаратистів на території України, є очевидною. Екс-директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович свого часу ставив питання про необхідність “перегляду” дат заснування міст українських Півдня та Сходу, щоб розвінчати “імперські міфи”. Тоді прозвучало багато фактів, що підтверджують правдивість позиції Володимира В’ятровича.

Однак, досі є люди та організації, які продовжують «дискутувати», і з тих дискусій якось зовсім «ненав`язливо» випливає, нібито Південь України історично будь-чий, але не український. Приміром, Федерація грецьких товариств України у себе на сторінці Фейсбук розміщує, скажемо так, доволі контраверсійні, матеріали про історичну приналежність міста Маріуполь та його околиць етнічним грекам. Певні “вчені” знову намагаються довести, що, зокрема, нинішнє місто Маріуполь було засноване саме греками Російської імперії, заперечуючи історичні факти приналежності цих територій українським козакам.

Для чого це робиться і хто транслює ці ідеї?

Псевдоінтелектуальний потенціал псевдореспублік поспішає на поміч

Приміром, для того, аби довести «грецьке» походження Маріуполя, посилаються на роботи такого собі Стефана Калоєрова – донецького “науковця”, який є професором кафедри теорії пружності та обчислювальної математики им. Академіка Космодаміанського Донецького національного університету т.зв. «ДНР» та членом Донецького товариства греків ім.Ф.Стамбулжи. З його провокативних науково-історичних праць: «От Крыма до Мариупольского греческого округа», «В Мариупольском греческом округе дореформенной России», «В послереформенной царской России», «Четвертый том (Советский и постсоветский период)» і взято інформацію, яку публікувала Федерація грецьких товариств України.

Натомість, представники Громадської спілки «Союз греків України» засудили поширення цих псевдонаукових тверджень: “Безспірним є той факт, що греки зробили свій неоціненний внесок в культурну та релігійну сфери України. Та, більше, Греція для всього світу стала колискою демократії і еталоном волелюбності та свободи. Проте, слід наголосити, що якраз Українські землі та люди, які на них жили, українських дух до свободи дали поштовху тим процесам, які розпочалися в Греції у 1821 році та закінчилися здобуттям незалежності. Ми поділяємо думку, що зовсім недоречним є поширювати неперевірену інформацію не фахових науковців, які мало того, що мають опосередковане відношення до греків України, так ще й пов’язують свою діяльність з окупаційною владою «ДНР»», – йдеться у зверненні «Союзу греків України».

Подібними дописами та “дослідженнями” формується, по суті, ідея «грецького округу» на території України. До слова, подібні проекти Росія безуспішно намагалася реалізувати на півдні Одещини ще з початку агресії. Спочатку планувалось включити Одещину до складу т.зв. Новоросії (2014-2015 рр.). Потім були спроби створення проросійської Народної ради Бессарабії (2015-2016). У квітні 2015 року СБУ викрила в Одесі групу з близько 20 осіб, яка збиралася проголосити республіку "Бессарабія". Тоді було виявлено та вилучено електронне листування з координаторами з РФ і Криму, агітаційні матеріали, електронні носії, карти. Далі здійснювалися спроби створити Гагаузьку народну республіку (2017). Наразі дестабілізувати ситуацію намагаються з використанням греків України.

Як це робиться? 

Понтійські ігри Путіна

Після провалу проекту «Новоросія» влітку 2014 р. була спроба створення «Приазовської народної республіки». На сторінці відповідної спільноти в Facebook в числі ініціаторів тоді були вказані представники греків Приазов’я.

Пізніше керівництво Федерації грецьких товариств України неодноразово помічали у контактах з російським олігархом Іваном Саввіді – депутатом Держдуми РФ. Останній одночасно є координатором міжпарламентської депутатської групи зі зв'язків із парламентом Грецької Республіки, президентом Асоціації грецьких громадських об'єднань Росії, координатором Периферії країн колишнього СРСР Ради греків зарубіжжя та провідником путінських спецоперацій на Піренейському півострові і Балканах. Його роль в розхитуванні країн Східної Європи та підтримці понтійського сепаратизму є досить відомою та підтвердженою розслідуваннями – див ТУТ.

З приходом у 2019 році до влади у Греції партії «Нова демократія» на чолі з Константиносом Міцотакісом грецько-російські відносини погіршилися. Через війну в Сирії сильно погіршилися і відносини Росії з Туреччиною. В цей час російські спецслужби – за участі Івана Саввіді – розпочинають новий проект з дестабілізації одразу трьох країн – Греції, Туреччини та України. Мова йде про ідею відновлення т.зв. «Республіки ПОНТ» (частково описується в статті «Понтийский сепаратизм: как РФ дестабилизирует Грецию»), що базується на думці: ареал проживання понтійців не обмежується Грецією і Туреччиною, а включає і південь України.

У мережі є згадки, що Іван Саввіді причетний також до фінансування низки структур т.зв. «ЛНР/ДНР».

При цьому, за даними української Вікіпедії, пані Проценко-Пічаджі досі є його заступницею в громадській структурі «Периферія країн пострадянського простору Всесвітньої Ради Греків Зарубіжжя». У 2017 році вона на запрошення Івана Саввіді брала участь у з’їзді Периферії країн пострадянського простору, що відбувся в грецькому місті Салоніки.

В жодному разі не маємо на меті перекреслити всю роботу за багатьма напрямами Федерації грецьких товариств України, але такі “робочі” контакти чи згадані вище «наукові» дискусії з непростих історичних проблем, коли вони збігаються чи дивним чином накладаються на зовсім не проукраїнську активність проросійських діячів, викликають немало запитань.

Загалом, розповідаючи історію великих міст Півдня, маємо пам’ятати, що імперська спадщина – вельми специфічна, а російська пропаганда – вельми маніпулятивна, і донести історичну правду до народних мас – завдання національної безпеки. Росія переконано стверджує, що українська приналежність Одеси, Дніпра, Миколаєва, Маріуполя – це якесь історичне непорозуміння. Мовляв, прийшла Росія в чисте поле і допомогла грекам, болгарам, росіянам (будь-кому, тільки не українцям) понабудовувати міст із заводами. Відтак, кожному з нас важливо просто розуміти, що всі ці пропагандистські тези – вигадка. Історія українського Півдня починається задовго до ініціатив російських імператорів. Ніхто не заперечує впливу на його розвиток етнічних груп, що нині тут проживають, але не забуваємо – Степ, Причорномор’я і Приазов’я завжди були українськими.

Ксенія Васильченко

Карикатура Олексія Кустовського

P.S. Про рішення Комісії з журналістської етики від 29 жовтня 2020 року, яке було згадано на самому початку публікації. Після розгляду статті «Звідки знову «ростуть» грецькі ноги в українського Маріуполя?» Комісія винесла редакції Укрінформу «дружнє попередження», вбачаючи порушення етичних стандартів Кодексу журналістської етики, зокрема, його п.15, за яким «ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне… походження». Відповідно, ми внесли суттєві правки до тексту публікації, і саме виправлений текст ви могли читати вище.

На нашому сайті ви також знайдете ще два матеріали в розвиток теми (комісія також згадала про них у своїх висновках, але вже в іншій тональності - як про такі, що «повною мірою висвітлювали створення та діяльність Федерації грецьких товариств»): Українська Греція починається з Маріуполя та Грецька Атлантида.