COVID-19: як Буковина позбулася сумного лідерства
Останні дні і тижні у Чернівецькій області стабільно зменшується кількість нових випадків інфікування COVID-19. Якщо у квітні щодня фіксували по 90-100 нових випадків коронавірусу, у травні – додавалося по 70-80 нових хворих, у червні – по 50-60 випадків кожного дня, то десь від початку липня і дотепер щоденний показник нових виявлених випадків в області коливається у межах 20.
Натомість, кількість одужань на Буковині у липні перевищила показник кількості активних хворих. Станом на 15 липня у Чернівецькій області загалом зафіксували 5208 випадки COVID-19. І більш як половина хворих пацієнтів (2998) – уже одужали.
Яка ситуація із захворюваністю коронавірусом на Буковині зараз, завдяки чому вдалося досягнути її покращення в регіоні, та головне – коли очікують другої хвилі захворювання в Чернівецькій області. Відповіді на ці та інші запитання кореспондент Укрінформу шукав, спілкуючись із лікарями та фахівцями медичної галузі області.
КИСНЕВІ КОНЦЕНТРАТОРИ МАЙЖЕ НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬ
Полегшення епідемічної ситуації в регіоні насамперед відчули лікарі, які працюють із хворими на коронавірус. Якщо у пікові періоди буковинським медикам доводилося працювати майже цілодобово, не вистачало кисню, а медсестри й лікарі нерідко звільнялися з роботи, то зараз багато апаратів ШВЛ простоюють, кисневі подушки і концентратори майже не застосовують, а в лікарнях замість звільнень починають прибувати охочі працювати з хворими на коронавірус.
«Зараз у нас в області справді покращилася епідемічна ситуація. У нас зменшилась кількість інфікованих і «важких» пацієнтів. Звичайно, є ще летальні випадки, але їх уже набагато менше, ніж було у квітні-травні цього року. Тому зараз і для лікарів, і для пацієнтів відчувається полегшення. Ми зараз менше використовуємо кисневі подушки, концентратори, а в квітні-травні нам справді їх не вистачало, була велика проблема. Але зараз у нас вони простоюють і набагато рідше використовуються», – говорить лікар-інфекціоніст Чернівецької обласної лікарні Ольга Кобевко.
Вона зазначає, що у пікові періоди, коли багато медиків хворіло, а щодня прибувало все більше нових пацієнтів і чимало з них - у важкому стані, бували дні, коли доводилося працювати майже цілодобово. На чергування залишалися по одному-два лікарі на кілька сотень пацієнтів. Медсестри і технічні працівники лікарні часто просто звільнялися, не витримуючи навантаження та зі страху перед вірусом. Проте зараз у лікарнях поступово змінюється ситуація з кадрами.
«Був період, коли у квітні в моєму відділенні залишилося 4 лікарі. У нас не було відповідного резерву. Працювати доводилося у важких умовах. Ми тоді звернулися до наших учениць, які вже вивчились, але ніде не працювали, прийти на допомогу. І справді, прийшла одна дівчина з Хмельницького, яка одразу погодилася працювати з пацієнтами, хворими на COVID-19. Є також випадки, коли приходять медсестри і санітарки на допомогу. Також допомагають і лікарі інших спеціальностей, з інших лікарень працювати з такими хворими. Подібних випадків, може, і не так багато, як хотілося б, але вони є», – додає Ольга Кобевко.
Як зазначає профільна заступниця голови Чернівецької ОДА Наталія Гусак, через зменшення кількості госпіталізацій, у лікарнях області почали повертатися до звичного життя цілі відділення, в яких раніше лікували хворих на коронавірус.
«Зараз показник завантаженості коливається в районі 40%, хоча у пікові періоди сягав і 90%. Але ці цифри не можна так порівнювати. Бо за цей період зменшилась кількість ліжок, задіяних для допомоги пацієнтам, які хворіють коронавірусом. Відповідно відсоток наповненості залишається на рівні 40%. До прикладу, пульмонологічне відділення обласної лікарні, яке приймало хворих на COVID-19, зараз уже працює у плановому режимі. Тобто, там уже не лікують пацієнтів із коронавірусом. Так само покращується ситуація і в районних лікарнях. Терапевтичне відділення Кіцманської райлікарні повертається до звичного прийому хворих, також є рішення і щодо Сторожинецької лікарні. Тому відсоток наповненості ліжок не є головним показником покращення епідситуації в регіоні. Таким показником варто вважати кількість госпіталізованих за добу. І це той показник, який приховати ніяк не можливо. Бо коли людині погано, її госпіталізують саме тоді, коли стало погано, а не через кілька днів. А у нас показники щоденних госпіталізацій корелюються із показниками нових підтверджених випадків.
Також спостерігається суттєве зменшення кількості зразків, які доставляють до нас із районів. У пікові періоди в наш лабораторний центр за добу доставлялися по тисячі зразків і більше. Тоді лабораторний центр у нас працював цілодобово. Зараз у лабораторний центр доставляється до 200 зразків на день. Звичайно, це зменшує термін очікування результатів цих аналізів. А, відповідно, можна швидше працювати і з хворим пацієнтом, і з його контактними особами. Це також зменшує швидкість поширення вірусу», – пояснює Гусак.
НАЙГОЛОВНІШЕ – СТАВЛЕННЯ ЛЮДЕЙ
Серед головних факторів, які сприяли покращенню епідемічної ситуації в Чернівецькій області, і лікар-інфекціоніст обласної лікарні Ольга Кобевко, і профільна заступниця голови Чернівецької ОДА Наталія Гусак називають ставлення місцевих мешканців, підприємців до коронавірусної пандемії.
«Люди дослухались до інформаційної кампанії впродовж усього часу, були дуже акуратними стосовно дотримання всіх вимог – соціальної дистанції, носіння масок тощо. Насправді, головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, який минулого тижня відвідував нашу область, також зазначив, що у чернівчан відчувається безпекова складова», – говорить Наталія Гусак.
Лікар-інфекціоніст обласної лікарні Ольга Кобевко також говорить про безпекову складову, але не лише мешканців міста й області, а й підприємців, керівників установ, організацій. Адже послаблення карантину не означає скасування заходів безпеки в період пандемії. У Чернівцях практично немає магазину, кафе, бару чи перукарні, де б не було антисептиків, куди б запускали відвідувачів без захисних масок. А обслуговуючий персонал обов’язково крім масок має ще й рукавички. У громадський транспорт вас не запустять без захисної маски, а якщо під час поїздки ви вирішили зняти або спустити її під ніс, вам обов’язково зроблять зауваження про це самі пасажири чи кондуктор.
«Дуже важливу роль у покращенні ситуації з епідемією у нашій області зіграли свідомі громадяни. Так само, як і свідомі підприємці. Коли був посилений карантин, люди не порушували його, сиділи вдома, намагались якомога рідше виходити на вулицю. Навіть коли почали послаблювати карантин, то багато підприємців підійшли до цього комплексно – у них в офісах, у магазинах, кафе є антисептики, захисні маски, рукавички, кому потрібно. Це досить приємна річ, адже не було якихось таких вказівок усім цим забезпечувати відвідувачів. Самі люди закликали одне одного не збиратись великими компаніями, частіше розраховуватись у магазинах картками, безконтактно, щоб знизити ризик зараження. Це такі речі, які сприяли тому, щоб менше було інфікованих. Разом із тим, були і не зовсім вдалі кроки місцевої влади. Наприклад, коли голова ОДА під час жорсткого карантину пізно увечері п’ятниці оголошує, що всі вихідні ринки і магазини в області, зокрема й продуктові будуть закритими. Це створювало штучні черги серед ночі і на ранок суботи, які, я впевнена, лише збільшували швидкість розповсюдження вірусу. Такі речі припали саме на пікові періоди захворювання у нашій області», – зазначає Ольга Кобевко.
БІЛЬШЕ ТЕСТІВ – МЕНША ЙМОВІРНІСТЬ «ВИБУХУ»
Серед усього, що допомогло подолати піковий період захворювання COVID-19 на Буковині, чиновники вказують на значну роль самих медиків.
«На позитивну динаміку поширення коронавірусу в області вплинули й інші заходи. Наприклад, вчасне відтермінування планових госпіталізацій, – продовжує Наталія Гусак. – Ми зараз спостерігаємо за іншими регіонами, де нині є спалахи, аналізуємо і бачимо, що ці спалахи часто відбуваються у лікарнях, поліклініках, інших медичних установах, де є багато контактів з пацієнтами. І ще дуже важливо, що у нас організована модель відслідковування людей, які перебувають на самоізоляції. Тобто, органи місцевого самоврядування визначили відповідальних осіб, які разом із правоохоронними органами повинні здійснювати контроль за самоізоляцією. Це стосується і пацієнтів із підтвердженим коронавірусом, які лікуються амбулаторно, і людей із підозрою на вірус, і контактних осіб, і тих, хто повертався з-за кордону».
Не залишає поза увагою заступниця голови Чернівецької ОДА і більш масове тестування людей на коронавірус від самого початку пандемії. Саме воно, на її думку, дало змогу швидше реагувати і працювати з хворими та контактними особами.
«Це те, що недооцінювали на самому початку інші регіони, але ми це робили. Тобто, наша область протягом кількох місяців трималася на першому місці за показником кількості тестувань на мільйон населення. Більше за нас не робив ніхто, навіть Київ. Це давало можливість виявляти людей, які мають перебувати у самоізоляції та лікуватися. Вся світова практика свідчить, що чим більше ти тестуєш, тим швидше можеш подолати поширення вірусу. Бо ти маєш можливість швидше працювати з людьми – і з хворими, і з контактними. А якщо ж ти мало робиш тестувань на початку, зростає імовірність того, що ти можеш мати більший «вибух» пізніше. Усе це дало можливість краще працювати», – додає Наталія Гусак.
Також вона зауважила, що на відміну від інших регіонів, у Чернівецькій області до відбору зразків у хворих активно долучилися сімейні лікарі.
«У нас ,насправді, сімейні лікарі з перших днів почали відбирати зразки для аналізів, що дало можливість охопити більшу кількість тестуванням, і тоді сімейні лікарі виконували непритаманні для них функції. Наприклад, ще на початку пандемії, коли не було питання обсервації, самоізоляції, у нас сімейні лікарі вели чіткі списки людей, які повернулися з-за кордону. Лікарі з ними тримали контакт телефоном, просили залишатися вдома, слідкували за їхнім здоров’ям протягом певного карантинного часу. Так само сімейні лікарі спокійно йшли і відбирали зразки. Таким чином, вони виконували нетипову, як для інших регіонів, функцію. Це також відіграло немалу роль, яка дозволяє нам говорити, що ми зараз починаємо справлятися з епідемією COVID-19», – зазначає обласна чиновниця.
ПРО ІМУНІТЕТ ГОВОРИТИ ЗАРАНО
Наразі у світі досі тривають дослідження щодо вироблення антитіл у пацієнтів, які перехворіли на коронавірус. Ніхто не може точно сказати, чи у всіх людей виробляється імунітет на цей вірус і як довго це може тривати. Як пояснює лікар-інфекціоніст із Чернівців Ольга Кобевко, ми ще замало часу провели у процесі епідемії, щоб робити висновки щодо імунітету.
«Неможливо зараз говорити про імунітет від COVID-19. Адже ми ще дуже малий термін перебуваємо у пандемії. Протягом останніх місяців ми досліджуємо пацієнтів, які уже перехворіли. Близько 20-30% таких пацієнтів здавали аналізи на наявність антитіл. Але у нас із цим є невеличка проблема. Такі аналізи типу ІФА-тестів проводять, в основному, у приватних лабораторіях за гроші. Тут є лише одна державна лабораторія, яка робить такі тести найдешевше, але вони роблять не дуже якісним методом. Тобто, там не показується кількість імуноглобулінів у співвідношенні. А ці імуноглобуліни, які показують нам наявність виробленого імунітету, вони дуже багато у кого зараз просто відсутні. Протягом трьох місяців вони зберігалися, а потім у багатьох із тих, хто уже перехворів, зникли чи суттєво послабилися. Хоча це не говорить про повну відсутність імунітету у таких людей. Бо є ще певні клітини, які зберігають імунну відповідь, але у нас їх не досліджують. Тому будемо сподіватися, що якогось імунітету ми все-таки набуваємо. Але про це поки що зарано говорити, як і робити остаточні висновки про те, скільки місяців тримається імунітет до коронавірусної інфекції», – пояснює Ольга Кобевко.
Водночас профільна заступниця голови Чернівецької ОДА Наталія Гусак вважає, що на Буковині міг виробитися колективний імунітет у певних установах, де були спалахи хвороби.
«Наприклад, зараз ми спостерігаємо суттєве зменшення захворювань серед медпрацівників. Адже на початку пандемії у нас багато медиків перехворіли коронавірусом. Мені здається, що це дало можливість виробити певний колективний імунітет в окремих лікарнях. І це не тільки питання того, що лікарі зараз більше забезпечені захистом. Бо коли ми приїжджаємо в будь-яку лікарню, то бачимо, що медики вже більш безпечно себе ведуть, бо розуміють, що вони уже перехворіли і мають відповідні антитіла в організмі», – каже обласна чиновниця.
ДО ДРУГОЇ ХВИЛІ ТРЕБА ГОТУВАТИСЯ ЗАЗДАЛЕГІДЬ
За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, фахівців МОЗ, восени у світі й у нашій країні, зокрема, може початися «друга хвиля» коронавірусу. За словами місцевих медиків і чиновників, до загострення ситуації із захворюваністю у Чернівецькій області починають готуватися відтепер. У лікарнях формують резервні пакети ліків, засобів індивідуального захисту та покращують оснащення.
«Наразі на питання про «другу хвилю» не готова відповісти навіть Всесвітня організація охорони здоров’я. Ми розуміємо, що наша країна в цілому, як і окремо наш регіон, перебуваємо ще у першій хвилі. Якщо орієнтуватися на прогнози ВООЗ, МОЗ та головного санітарного лікаря України, що восени може бути друга хвиля захворювання, то ми наразі запропонували головним лікарям сформувати з ковідних пакетів резерв антибіотиків. Щоб мати можливість восени швидко реагувати на погіршення епідемічної ситуації, якщо таке буде. Так само працюємо над резервом засобів індивідуального захисту, щоб вони були у достатній кількості в лікарні. Третє, ми поставили собі за мету за літо забезпечити обласну клінічну лікарню кисневою станцією та осучаснити реанімаційне відділення приладами для подачі кисню. Все інше – це вже ситуативно. Ми не готові казати, що є такі заходи, які можуть стримати другу хвилю. Знову ж таки, все залежатиме від поведінки людей. Наскільки вони будуть розслаблено себе почувати стосовно цього захворювання», – зазначила заступниця голови ОДА.
Віталій Олійник, Чернівці
Фото автора
