Рятуйте: ми на Говерлі, а тут — гроза!
Новина про евакуацію туристів з Говерли, яку розгорнули на Закарпатті гірські рятувальники в суботу, 25 липня, облетіла всі центральні ЗМІ. Надто привернуло увагу загалу те, що найменшому члену туристичної групи було всього 1,5 року. Для тих, хто знає, що таке гроза в горах, це багато про що говорить, і найперше — про нехтування правилами безпеки.
Утім, на фотозвіті за результатами евакуації — усміхнені обличчя туристів. Врятовані та щасливі, як то кажуть. Але так кажуть не всі. Більшість навіть говорить про те, що такі походи — це грубі порушення правил безпеки в горах і наражання на небезпеку. За це має бути передбачена адміністративна відповідальність, вважають експерти з туризму. А гірські рятувальники, які організовують такі позапланові порятунки в горах, наголошують, що ситуація зміниться тоді, коли в Україні туристи перед походом у гори страхуватимуться, реєструватимуться, а в іншому випадку — платитимуть штрафи за рятувальні операції.
ЖІНКАМ ІЗ ДІТЬМИ — ВСЮДИХІД, ЧОЛОВІКИ — ПІШКИ
Інформація про початок евакуації з найвищої гори українських Карпат Говерли групи з 13 туристів з'явилася по обіді в суботу 25 травня. Ішлося про те, що група з Мукачева, у складі якої було 4 дітей, найменшій дитині — 1,5 року потрапила в грозу в горах. За повідомленням, на пошуки вирушила група з чотирьох рятувальників на двох транспортних засобах (всюдихід і квадроцикл) від гірського пошуково-рятувального відділення с. Лазещина. За кілька годин жінок із дітьми технікою спустили в урочище Козьмещик, а чоловіки наздогнали їх згодом пішки. Подякували, сфотографувались на пам'ять, потисли руки - і на тому розійшлись.
Але ця історія гірських пригод із хепі-ендом викликала купу запитань. Хто організував похід? Чому вирушили на вершину попри повідомлення синоптиків про зливи та штормові попередження у той день? Хто приймав рішення про сходження? Нащо було брати на вершину дітей? Чи реєструвалася група у рятувальників? Чи передбачена за такі випадки відповідальність, і хто саме відповідатиме? З цими питаннями ми звернулися до рятувальників та експертів з туризму.
НІКОМУ Б НЕ ПОРАДИВ ІТИ В ГОРИ З ТАКИМ ПРОВІДНИКОМ
- Даний випадок — це історія про безвідповідальність батьків та організаторів подорожі. Більш конкретно — це грубе порушення та нехтування технікою безпеки, - каже експерт із регіонального туризму на Закарпатті Олександр Коваль. - З одного боку, батьки не розуміють складності маршруту, погодні умови та ризики перебування на маршруті з дітьми, та ще й такими малими. Бо діти разом із батьками на активному відпочинку — це добре, але перебування у високогір'ї вимагає враховувати цілу купу додаткових моментів.
З іншого боку, організатор походу взяв на себе відповідальність вести групу, маючи прогноз погоди та розуміючи небезпеку. Я б нікому не радив іти в гори з таким провідником, це як мінімум — непрофесійно, - каже Коваль.
У ЄВРОПІ ТАКІ ПРИГОДИ КОШТУЮТЬ ГРОШЕЙ, І НЕМАЛИХ
Як розповів начальник гірської пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Закарпатській області Олександр Гуляк, про перебування туристів у горах рятувальникам було відомо.
- Ці 13 чоловік — не одна група, там була збірна. Частина з них стояли табором кілька днів на Козьменщику, ночували в наметах, і перед суботнім походом на Говерлу давали запит рятувальникам щодо прогнозів погоди та можливості сходження на вершину. Хлопці повідомили гіду, що передбачається гроза і не дали дозволу. Але він вирішив по-своєму і повів людей, без дозволу і не зареєструвавшись у рятувальників, - розповідає Олександр Гуляк.
Тобто, наголошує рятувальник, це порушення правил безпеки. Плюс — відсутність відповідальності, адже в похід взяли дітей, причому, дуже маленьких.
- Звісно, що туристи мають право надіятися на нашу допомогу — ясно, що ми завжди відреагуємо, - каже начальник гірських рятувальників. - Але ця історія могла закінчитися зовсім інакше. Гроза в горах — це не гроза в місті чи в долині. Це страшно, особливо, якщо ви не знаєте, як треба діяти і де сховатися. Ці туристи були досвідчені, вони встигли і зуміли зійти в ліс, знайшли там хатину лісника і вже звідти зателефонували до нас і попросили про порятунок. Ми знали те місце, де вони перебували під час грози, тому відреагували швидко. Але повторюю: гори — це гори, і все могло закінчитися інакше. Ти ніколи не можеш спрогнозувати, яким буде вітер у грозі, яка сила блискавок, граду... В такій ситуації не врятує ніяке, навіть найдорожче, спорядження.
Тому поведінку цих людей можна охарактеризувати як ігнорування, нехтування правилами безпеки.
- Вони роблять ставку на удачу, думають, що обмине і, зрештою, все буде добре, а вони отримають свій адреналін і пригоди. Втім, докоряти за це ми не маємо повноважень. Ми, як завжди, зачитуємо туристам правила безпеки під час походу в горах, просимо реєструватися наступного разу, тиснемо руки і розходимося. У Європі вони б за таке заплатили 2 тисячі євро штрафу, а рятувальники би отримали премію за роботу у вихідні. Власне, тому там більш свідомі туристи та краще екіпіровані рятувальники і техніка в чудовому стані. У нас же, допоки такі пригоди не коштують українським героям грубих грошей, траплятимуться такі історії, - каже Олександр Гуляк.
РЕЄСТРУЮТЬСЯ В РЯТУВАЛЬНИКІВ ЛИШЕ 10 % ТУРИСТІВ У КАРПАТАХ
Віктор Опаленик, заступник начальника гірської пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Закарпатській області, каже, що цьогоріч такий випадок масштабної евакуації туристів із дітьми — перший. Він підтверджує, що походи в гори повинні відбуватися за умов реєстрації у рятувальників. Адже це відпочинок із підвищеним ризиком.
- Це не якась марудна робота, сайт доступний цілодобово, зареєструватися на ньому — справа кількох хвилин і не коштує це ні копійки. Мало того, дає туристам купу переваг. В області є 12 відділень ДСНС, під час реєстрації ви надаєте свої дані, за ними вас потім легше і простіше знайти (ми маємо телефони, дані про кількість людей і маршрут групи, адже на більшості маршрутів немає телефонного зв'язку). Але туристи також отримують контакти з найближчим на маршруті начальником відділу, з яким потім можуть вийти на зв'язок за необхідності, а це змога уточнити погоду, маршрут, наявність притулку, місця для ночівлі, джерела тощо. Тобто, це додатковий безкоштовний супровід. І страховка, адже у випадку, якщо група зареєструвалася на маршрут і не виходить на зв’язок, ми знаємо, що щось трапилося.
Утім, каже Віктор Опаленик, левова частка туристів, що ходять українськими Карпатами, не реєструються у рятувальників, виконують цю умову лише 10% від усіх груп.
- Чому така статистика, важко пояснити. Люди безтурботні, може, необізнані — не знаю. Але, коли мова йде про походи з дітьми, це тим більше повинна бути обов'язкова умова, - наголошує рятувальник.
Також він акцентує, що на подібні випадки (наражання на небезпеку дитини) повинні реагувати органи опіки.
- Ми не вповноважені про таке повідомляти, але вони повинні такі ситуації відслідковувати самі, тому що це - нехтування правилами безпеки, що може мати погані наслідки, - каже рятувальник.
Віктор Опаленик також каже, що в Європі, якщо ти не застрахований у поході і викликаєш рятувальників, мусиш повністю відшкодувати затрати на підготовку такої спецоперації.
ПРАЦЮЄМО НАД ЗАКОНОПРОЄКТОМ ПРО ШТРАФИ ДЛЯ ТАКИХ ТУРИСТІВ
Цікавимося в начальника гірських рятувальників Закарпаття, скільки обійшлася саме ця операція. Приблизно скалькулювавши, маємо 3,5 тис. гривень. Це затрати на паливо, амортизацію та людино-години. Власне, у стільки державі обійшлася саме ця пригода туристів.
- Але це не була повноцінна операція з порятунку - фактично, хлопці просто доїхали до місця, де чекали туристи, і спустили їх, вони знали, де ті перебувають. А буває так, що пошуки тривають по кілька днів, тоді залучається багато техніки, до 15 чоловік особового складу, буває, навіть вертоліт — такі операції обходяться державі в десятки тисяч доларів, - наголошує Олександр Гуляк. - Саме тому ми зараз працюємо над законопроєктом, який, сподіваємося, розглянуть у Верховній Раді восени, де будуть передбачені правила походів у горах та штрафи за їх порушення.
—Зараз ми максимально, що можемо, — це, умовно, помахати пальчиком “но-но” і порадити наступного разу так не робити, - каже Олександр Гуляк. - Коли все це буде конкретно прописано в законі зі штрафами — махати пальчиком уже не треба буде.
Тетяна Когутич, Ужгород
Фото з сайту ДСНС України
