Харківський аналог ШВЛ за лондонською схемою
Учені з Харківського національного університету міського господарства ім. Бекетова за ліцензією Лондонського університету виготовили пристрій, який замінює апарат ШВЛ при неінвазивній терапії, і тепер просять Міністерство охорони здоров’я дозволити його використання в українських лікарнях. Це відкриє швидкий шлях до серійного виробництва недорогого – у порівнянні з зарубіжною продукцією такого типу – пристрою, що може використовуватися у стаціонарах, мобільних шпиталях чи каретах швидкої допомоги.
БЕЗКОШТОВНА ЛІЦЕНЗІЯ З БРИТАНІЇ
Спершу в харківському виші хотіли створити власний аналог апарату штучної вентиляції легенів, а згодом дізналися про англійський досвід.
«Ми думали, чим же можемо допомогти під час пандемії? Як технічний виш зосередилися на апаратах ШВЛ. Коли зайнялися розробкою, дізналися що коледж Лондонського університету вже на фініші такої роботи. Вийшли з ними на контакт. Спочатку були консультації, а потім, коли вони вже завершили розробку, надали повний доступ до технічної документації. А згодом ми отримали від них і ліценцію. Все безкоштовно, оскільки біда спільна, світова проблема», – розповідає директор Навчально-наукового інституту енергетичної, інформаційної та транспортної інфраструктури Харківського національного університету міського господарства ім. Бекетова Ігор Білецький.
Отримавши наприкінці весни креслення, харків’яни за три місяці створили повний виробничий цикл пристрою VENTURA, що працює на давно відомому методі СРАР (створення continuous positive airway pressure – постійного позитивного тиску в дихальних шляхах, коли до повітря додається кисень).
«За літо в лабораторіях вишу нам вдалося освоїти виробництво апарата. За наданими кресленнями ми розробили програми для наших верстатів, створили свої технологічні карти, бо всі матеріали, які використовуються, дуже специфічні – це кілька видів медичної сталі, медичний пластик, і для кожної деталі підготували свої режими. Деякі деталі замовляли у партнерів. Наразі маємо дослідну партію – 10 апаратів. І тепер готові до серійного виробництва», – зазначає Білецький.
«Серце» пристрою – генератор потоку, який під дією тиску з балона качає повітря з атмосфери та змішує з киснем. Тобто кисень тут є ще й джерелом енергії. Апарат може забезпечувати оксигенотерапію, починаючи з 20-відсоткової концентрації і закінчуючи 96 відсотками кисню.
«Чому важливо, щоб апарат видавав природну концентрацію кисню – бо його можна використовувати не лише при COVID-19, а й при пневмотораксі, інсультах та інфарктах, коли потрібно розробляти легені. А висока концентрація потрібна в особливо тяжких випадках коронавірусної хвороби», – пояснює науковець.
В ОЧІКУВАННІ «ВЕРДИКТУ» МОЗ
Нещодавно апарат продемонстрували одному з заступників міністра охорони здоров’я, який перебував у Харкові. Також університет ім. Бекетова 3 листопада направив керівнику МОЗ офіційного листа, в якому просить Максима Степанова використати спрощений механізм надання дозволу щодо пристрою.
«Це надання дозволу на використання медичними закладами. Університетський коледж Лондона пішов саме таким шляхом. Вони закінчили розробку і вже за тиждень отримали дозвіл. Так зробили й їхні ліцензіати – Індія та Пакистан. Ми говорили з Пакистаном: вони в себе отримали за 10 днів дозвіл на виготовлення 500 штук. Поки триватиме виробництво, паралельно проходитимуть сертифікацію. Вважаємо, що й в Україні ми можемо отримати такий дозвіл, оскільки наше законодавство гармонізоване з європейським, зокрема й у тому, що стосується боротьби з коронавірусом: нові ліки, матеріали, пристрої проходять скорочену процедуру погоджень», – пояснює Білецький.
За його словами, за два місяці університет здатен виготовити тисячу таких апаратів, які можна використовувати не лише в стаціонарах, а й, наприклад, при транспортуванні пацієнтів у каретах швидкої допомоги, чи при перевезенні з одного відділення в інше.
«Також зараз іде ж мова про розгортання мобільних госпіталів – у палацах спорту, на стадіонах. А чим там лікувати людей? Як швидко провести кисень? Поставити ліжка можна, а далі що? Апарат дуже технологічний, його можна швидко запустити в серійне виробництво. В Англії розробники за лічені місяці вже мали 10 тисяч таких апаратів», – говорить Білецький.
Зібраний харків’янами апарат позитивно оцінив професор Харківської медакадемії післядипломної освіти, консультант реанімації обласної інфекційної лікарні Володимир Корсунов.
«Як і раніше, більшість пацієнтів з тяжким перебігом коронавірусної хвороби потребують саме неінвазивної кисневої терапії. Тому це дуже доцільний пристрій, який в умовах великої кількості хворих, що потребують СІПАП-терапії, може дійсно бути корисним – і з огляду на компактність, і з огляду на його невелику вартість», – зазначає Корсунов.
За умови серійного виробництва один пристрій коштуватиме від 50 до 70 тис. грн – у залежності від того, портативний він чи для використання в медичних стаціонарах. «Для порівняння: китайські аналоги коштують 120 тисяч гривень», – зазначає Білецький.
За його словами, в разі відмови МОЗу надати дозвіл на використання, університет готовий до проходження сертифікації – всі документи підготували. Та у такому випадку першу серію пристрою випустять не раніше літа 2021 року.
«У будь-якому разі, ми доведемо справу до кінця й пройдемо процедуру. Та хотілося б, щоб пристрій уже зараз допомагав рятувати життя», – зазначає Білецький.
За даними Харківської ОДА, наразі в Харківській області нараховується вже майже 3600 місць для пацієнтів із COVID-19, з них тільки 924 – мають точки доступу до кисню чи забезпечені кисневими концентраторами.
Юлія Байрачна, Харків
Фото В’ячеслава Мадієвського
