Більшість закарпатців хочуть бути у складі України та вчитися українською
Дослідження громадської думки презентували на форумі «Re:Open Zakarpattia», передає кореспондент Укрінформу.
“Це дослідження цікаве тим, що є дві паралельні вибірки — загальне населення та представники нацменшин, і ці результати можна порівнювати” - сказав Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”.
Загалом ситуацію в регіоні опитані оцінюють як благополучну, але покращення справ відзначають лише у двох сферах нові технології та безвіз.
“На Закарпатті люди краще оцінюють ситуацію в регіоні краще, як по Україні в загальному — 49% вважають її благополучною. Люди вважають, що покращилися справи у державі лише в двох сферах — доступність нових технологій та безвіз. По всіх інших сферах респонденти кажуть, що справи погані, найгірше оцінюють ситуацію з охороною здоров’я та діями влади й правоохоронних органів. " - сказав Сухарина.
Лише невелика частка опитаних говорить про федералізацію, більшість бачать Закарпаття в складі унітарної України — понад 50%. 37% громадян вважають, що у складі України Закарпаття має отримати більші повноваження. 31% не відповіли на це запитання.
“Також цікавий факт, що на Закарпатті лише 37% не толерують контрабанду, натомість 26% громадян вважають таку тіньову працю нормальною (серед нацменшин цей відсоток іще більший і становить 32%,)” - сказав Сухарина.
Також експерт зауважив, що 51% громадян на Закарпатті думали над тим, аби виїхати за кордон, 55% - з-поміж представників нацменшин.
“Це дуже багато, такого не спостерігається в інших регіонах, хоча рівень міграційних настроїв високий всюди, - акцентував аналітик. - Це тривожно. Перша причина міграції — це соціально-економічні чинники, як вказують респонденти”.
“Мовне питання — 50% громадян вважають, що навчання в школі має бути українською. Третина опитаних вважає, що у початкових класах навчання має провадитися мовою нацменшин", - сказав Сухарина.
Дослідження проводилося з 24 серпня по 10 вересня 2020 року, загалом було опитано 1000 респондентів — половина з-поміж репрезентативної вибірки жителів області (6 міст та 15 сіл) та 500 представників нацменшин (з угорської, румунської, ромської та словацької громади Закарпаття). Похибка опитування не перевищує 4, 4%.
