Благала про кисень... Що сталося в Житомирській лікарні
39-річна Ольга Грабар із Житомира 15 листопада звернулася у Фейсбуці до мера, написавши, що у реанімації міської лікарні №1, де вона перебуває, немає кисню. Той допис поширили 3,3 тисячі разів. Наступного дня жінка померла. Втім лікарі стверджують, що це сталося не від браку кисню, а через ускладнення, викликані COVID-19.
Що стало причиною смерті Ольги Грабар та чи мають лікарні Житомира й області достатньо кисню, з’ясовувала кореспондент Укрінформу.
ХВОРА ПИШЕ ПРО ВІДСУТНІСТЬ КИСНЮ, ЛІКАРІ Й ЧИНОВНИКИ ЦЕ ЗАПЕРЕЧУЮТЬ
За збігом обставин, 13 листопада по обіді у телефонній розмові я запитала заступницю Житомирського міського голови Марію Місюрову, який рівень забезпечення киснем ліжок у лікарнях №1 та №2, де лікують пацієнтів із COVID-19. Вона відповіла, що киснем забезпечені близько 50% COVID-ліжок і наразі працюють над збільшенням цього показника до 80%.
Натомість 15 листопада о 21:12 пацієнтка реанімаційного відділення лікарні №1 Ольга Грабар звернулася у Фейсбуці до мера Житомира Сергія Сухомлина (мовою оригіналу – авт.):
«Сергей Иванович, срочно нужна ваша помощь для людей, лежащих в гор.больнице №1!!! Для людей в реанимации на ковид-19 уже нет кислорода!!! Сегодня реанимация работала через раз! А это единственный наш шанс на спасение!!!! Вмешайтесь!!! Я знаю, вы в этом городе можете все!!!! Я не знаю, как нам сейчас пережить ночь, а на утро кислорода нет вообще!!!! Я сейчас сама тут лежу, кислород отключали за сегодня уже 8 раз!!! Бедные врачи в реанимации не знают, что делать!!! Спасите!!! Самое страшное что у нас нету времени!!!!».
У коментарі під її дописом Марія Місюрова написала: «Станом на 22.00 15.11.20 кисень є, всі відділення працюють».
Наступного дня лікарня №1 повідомила, що забезпечена киснем, його поставка відбувається щодня і заклад має триденний запас.
По обіді 16 листопада у міській лікарні №2 відкрили кріоциліндр на 7 тонн рідкого кисню, який використовуватимуть для лікування хворих на коронавірус. Під час брифінгу мер Сергій Сухомлин також заперечив проблеми з киснем у медзакладах міста.
«У мережі була ситуація, що в першій лікарні немає кисню. Це абсолютно неправда. Хочу сказати, що киснем перша лікарня зараз забезпечена. Були технічні проблеми при переключенні з рідкого кисню на балони, тому виникла ситуація на 15 хвилин (перебої з постачанням – авт.), але кисень є в лікарнях. Тут ніяких питань нема. Є запитання до забезпечення тим же рідким киснем, бо в країні просто не вистачає транспорту, який може це перевозити. Це питання я підіймав перед прем’єр-міністром і тут потрібна саме допомога держави», – зазначив міський голова.
ПРИЧИНА СМЕРТІ – УСКЛАДНЕННЯ ВІД COVID-19
Ольга Грабар померла в лікарні 16 листопада, а наступного дня про її смерть повідомив на сайті університет. У жінки залишився син.
Одна з її колег написала про померлу так: «Оля – це мегапозитивчик... Вона любила життя і квіти. У мене досі на підвіконні її кактуси». На всіх фото в соцмережах Ольга посміхається.
Коли зателефонувала за коментарем до медичного директора лікарні №1 Андрія Волкова, він зауважив, що інформація про стан здоров’я пацієнтів є конфіденційною. Утім розповів, що за минулу добу (16 листопада) в закладі від COVID-19 померли 5 людей, серед яких була 39-річна жінка.
Тільки не зрозуміло, чому в статистиці померлих від COVID-19, яку щодня публікує сайт Житомирської ОДА, де вказують стать, вік померлих і місто чи район, звідки вони, немає цього летального випадку в обласному центрі ні 17, ні 18 листопада (такі дані оприлюднюють за кожну минулу добу).
Житомирська міська рада 18 листопада опублікувала на своїй сторінці у Фейсбук відео, на якому Волков розповідає про причину смерті 39-річної жінки.
«Дійсно, в нас була така пацієнтка 39 років, молода зовсім жінка. Вона померла позавчора (16 листопада – авт.). Знаходилася на лікуванні з 2 листопада. Там був підтверджений COVID-19. Вона з самого початку перебувала в реанімації. Була підключена до апарату неінвазивної вентиляції, на високопотоковій вентиляції була. Ми проводили розтин. Там причина смерті – тромбоемболія легеневої артерії. Це часте ускладнення при COVID-19», – розповів медичний директор лікарні.
Він зазначив, що через заморозки почали підмерзати магістралі й тому технічно може виникати падіння тиску в подачі кисню на 1-2 хвилини, але потім усе відновлюється.
«Хочу зазначити, що разом із нею у блоці знаходилося ще 9 пацієнтів, 6 з яких – на високопотоковій вентиляції. Всі, слава Богу, живі. Ви розумієте, що якби були проблеми із киснепостачанням, то у нас кількість таких пацієнтів була би більша. Резюмую – пацієнтка померла від ускладнень COVID-19, а не від проблем із киснепостачанням у лікарні. Тромбоемболію викликає безпосередня токсична дія вірусу та токсини, з киснем це не пов’язано», – додав Волков.
В ОБЛАСТІ 48,7% ЛІЖОК ПІДКЛЮЧЕНО ДО КИСНЮ
У коментарі кореспондентові Укрінформу Волков уточнив, що станом на 18 листопада лікарня має 700 балонів кисню, якого повинно вистачити на 10 днів. Його сюди за договором постачає фірма «Кріоген Сервіс». Того дня на кисневій підтримці в закладі перебувало близько 60 пацієнтів.
Як зазначила Місюрова, наразі ціна 1 тонни кисню стартує від 11 тис. 700 грн.
Отримати інформацію про те, хто постачає кисень до лікарень Житомира і області, нам не вдалося ні в ОДА, ні в міськраді.
В.о. директора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, радник голови Житомирської ОДА з питань охорони здоров’я на громадських засадах Світлана Мошківська пояснює: «Достеменну інформацію про поставку кисню можуть дати тільки комунальні некомерційні підприємства (лікарні – авт.), які мають договори з фірмами-постачальниками. Зараз немає централізованої закупівлі кисню, тобто цим не займаються управління охорони здоров’я чи ОДА, а кожен заклад сам собі його купує. На розгорнутих в області ліжках забезпеченість киснем становить 48,7% (станом на 18 листопада), а це досить високий показник. Кількість ліжок для надання допомоги хворим на COVID-19 – 2454. До того ж, є 212 ліжок резерву. Маємо 1196 кисневих точок та 200 кисневих концентраторів. Щодо концентраторів, то їх кількість щодня змінюється, бо заклади охорони здоров’я зараз їх отримують. Кисень – це питання, яке постійно на контролі обласної державної адміністрації. Воно моніториться практично щодня».
На останньому брифінгу заступниця голови Житомирської ОДА Наталія Остапченко озвучила, що лікарні області забезпечені киснем на 50-70%, але є й показник 35%.
За словами Мошківської, наразі в лікарнях області немає критичної ситуації ні щодо завантаженості, яка станом на 18 листопада була на рівні 50,7%, ні щодо забезпечення лікарень киснем. Вона додала, що кисневої підтримки потребують 286 пацієнтів.
З усіх медзакладів області наразі найнижчий показник забезпечення киснем – у Коростенській центральній міській лікарні.
Смерть Ольги Грабар прокоментував на брифінгу 19 листопада і міністр охорони здоров’я Максим Степанов. «Що стосується тієї жінки, яка пішла з життя через COVID-19, яку не вдалося врятувати нашим лікарям. Вона перебувала в достатньо важкому стані, була переведена в реанімацію, у палату інтенсивної терапії, перебувала на апараті ШВЛ, на високопотоковому кисні, була заінтубована, але, на жаль, ускладнення, які дає вірус, крім того, супутні захворювання, які були у цієї жінки, не дали змоги врятувати її життя. Але навіть жодного натяку на те, що їй не була надана киснева терапія в необхідному обсязі, не було», – зазначив Степанов.
За його словами, МОЗ розібралося з ситуацією у міській лікарні Житомира №1 і зараз там немає проблем із забезпеченням пацієнтів киснем.
Тепер уже неможливо з’ясувати, чи став фатальним для Ольги Грабар той тимчасовий перебій із киснем у реанімації, чи причина смерті з цим ніяк не пов’язана...
Кілька тижнів тому в лікарнях Житомирщини було завантажено 98,8% СOVID-ліжок. Моторошно уявити, що комусь із пацієнтів може не вистачити кисню, якщо їх знову буде так багато, або його постачанню перешкоджатимуть морози.
Залишається лише сподіватися, що місцева влада збільшить із 48,7% показник підключення до кисню та подбає про його безперебійне постачання, аби рятувати жителів Житомирщини.
Ірина Чириця, Житомир
Фото з відкритих джерел
