«Чужий» староста: як децентралізовані селяни лишилися без представництва
Місцеві вибори пройшли, з головами громади визначились, і турбулентність на місцях мала би влягтися. Але сталося інакше. Багато сіл залишилося без своїх депутатів у раді громади. А інші раптом дізналися, що старости-односельчанина вони теж не матимуть. Бо голова призначив на цю посаду свою людину, якогось «чужого», до того ж одного на 3-4 села. Таким чином, значна кількість населених пунктів відтепер не має жодного представництва у місцевій владі. У людей виникає багато побоювань щодо подальшого майбутнього: хто відстоюватиме інтереси села в громаді, якщо навіть під час призначення старостів ніхто їхньою думкою не поцікавився?
БИТВА ЗА СТАРОСТУ
На Вінниччині питання призначення сільського старости - надто актуальне, позаяк тут до складу ОТГ іноді входять до тридцяти населених пунктів. До центру громади із деяких сіл доводиться діставатися по 30-40 км. Тому згодилася б хоч якась влада на місцях, здатна надавати адмінпослуги. До того ж нікуди не зникло питання недовіри: новообрані голови громад для більшості жителів окремих сіл – абсолютні ноунейми. Часто вони опинялися на посаді за рахунок того, що за них проголосували жителі з великого центру громади, де їх знають. А в решті їх уперше побачили тільки під час виборів. То ж, хвилюються люди, чи «болітиме» цим обранцям якесь віддалене село?
Наразі працівники сільрад, вже колишні, пакують документи на відправку у «метрополію». А як буде далі на місцях, людям ніхто не пояснив. Як, власне, і не радився з ними, кого призначати старостою села. Персоналії нині - це прерогатива голів, які отримали можливість формувати команду під себе, начебто для уникнення управлінських конфліктів із місцевими «сепаратистами». А що призначають одного на кілька сіл, то це питання економії коштів громади.
Загалом такий підхід має право на існування, але він вже породжує чимало конфліктів. Наприклад, районна газета «Ямпільські вісті» повідомляє, що на сесію Ямпільської міської ради «прибула група жителів с.Качківки, які мають своє бачення щодо кандидатури на посаду сільського старости. Було вирішено запросити представника качківчан під час розгляду питання «Різне».
Утім, затвердили старостою усе ж кандидатуру, подану головою.
Ще один конфлікт нещодавно вилився в публічну площину, позаяк Юрій Мельник - ексстароста с. Могилівка, що входить до складу Гніванської міської громади, - розповів про нього у Фейсбуці.
«Завтра закінчується термін повноважень, які саме ви надали мені в лютому 2018 року, коли обрали старостою сіл Демидівки та Могилівки... На жаль, старостів вже не обирають… У зв'язку з цим та прийнятим очільником громади рішенням не подавати мою кандидатуру для затвердження депутатами на посаді старости на новий термін (не дивлячись на пів тисячі зібраних могилівчанами підписів), подав сьогодні заяву про своє звільнення», - написав Мельник, звертаючись до односельців.
Своїй наступниці, як він пише, залишив на столі пляшку шампанського та коробку цукерок. Без роботи не сидить – наразі вже працює у Вінницькій ОДА. Але осад, як то кажуть, залишився.
У коментарі місцевому виданню голова Гніванської міської громади Володимир Кулешов прокоментував ситуацію.
«За чотири місяці до виборів Юрій Мельник раптом жорстко виступив проти міського голови. Заявив, що міський голова недолугий, що тільки місце займає і давно не працює, що він вже засидівся і його пора міняти… А ще – у міського голови обов’язково має бути опозиція. Ось так в робочий час ходив по кабінетах міської ради і це все розповідав! Таке враження, ніби людина була не при собі… Але ж іще перед виборами ми домовлялися: так, будеш старостою, жодних питань. На це погодилися і депутати обох сіл – Могилівки та Демидівки. Директор Демидівського кар’єру теж запевнив, що буде підтримувати Юрія Мельника. Та він раптом пішов проти всіх, розповідав, що усе в селі зробив Мельник (…).
Тепер депутати привели мені нового старосту, це не моя кандидатура. Світлана Покиньчереда живе у Демидівці, люди їй довіряють, і я сподіваюся, що з призначенням цієї людини на посаду старости нарешті закінчиться одвічне протистояння між двома селами, вона зможе об’єднати усіх в одну громаду.
Чому раптом так сталося? Бо кандидат на посаду міської голови від партії «Батьківщина» пообіцяла Юрія Мельнику посаду свого заступника. Таким чином він сам зрадив свою громаду. Прикро, що людина обрала сама для себе в моїй особі ворога, пішла проти всіх і програла все. А я його з команди не викреслював. Хоче бути в опозиції – нехай, але вже за межами команди».
ПРЕДСТАВНИЦТВО ТЕРИТОРІЙ У ВЛАДІ ГРОМАД РОЗБАЛАНСОВАНЕ
Даний випадок неоднозначний, але симптоматичний. Утім, не найгірший, адже значна кількість сіл узагалі залишилася без свого представництва у владі громади, зокрема, без старости. Ситуація складається таким чином, що інститут старости як представника певної сільської ради, що ввійшла до об'єднаної громади, нівелюється. І головний чинник, який би мав збалансовувати порушений Виборчим кодексом принцип представництва територій у владі громади, ігнорується новообраними очільниками, вважає голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Лариса Білозір.
«Після виборів багато сіл у наших об'єднаних громадах не представлені депутатами у новообраних місцевих радах, а тепер вони ризикують залишитися ще й без свого старости. Бо, як видно, не завжди є розуміння, що кожна колишня сільська рада повинна мати свого представника у виконкомі! Ми вже зараз фіксуємо непоодинокі випадки, коли кількість старостинських округів у громадах не відповідає числу сільських рад, що увійшли до ОТГ. Невтішні приклади: у Гайсинській громаді із 17 доєднаних сіл планують лише 4 старостинських округи. А в Ладижинській громаді про створення бодай одного старостинського округу питання взагалі не піднімається. Один із аргументів голів - економія коштів та оптимізація. Але чи буде об’єднана громада ефективною, зрозумілою і зручною для її мешканців, якщо система управління цією територією не буде враховувати інтереси людей? По-моєму, це риторичне запитання», - написала народна депутатка у Фейсбуці.
На її думку, цьому можна було б зарадити, якби в результаті внесених до Виборчого кодексу правок із «тіла» документу не було вилучено згадки про старостів як виборних посадовців. Наразі ж староста затверджується відповідною радою на строк її повноважень, і більшість голів громад сприймають цю норму буквально.
«Однак є і винятки. Для прикладу, у Тростянецькій громаді утворено 12 старостинських округів із центрами у доєднаних селах, а у Краснопільській громаді - п‘ять старостинських округів, за таким же принципом», - написала Білозір.
Вона вважає, що кожна колишня сільська рада повинна мати свого старосту, особливо в окремих випадках, коли депутатський склад ОТГ на 90% складається із представників адміністративного центру громади. У такому разі призначення старостів стане виваженим кроком місцевої влади у розбудові чесних взаємовідносин у громаді.
Наразі ж ситуація є далекою від норми, і чинна виборча система неминуче породжуватиме конфлікти, зокрема, як у випадку із непризначенням старости у с. Могилівка, де персональне протистояння переплелося із політичним підґрунтям, а думка селян узагалі залишилась поза дужками.
Зокрема, таку думку висловив в коментарях до посту Білозір директор з розвитку ГО «Всеукраїнська Асоціація громад» Ігор Абрам’юк.
«Щодо старостів я прогнозував, що за такої виборчої системи призначатимуть ними керівників партійних осередків. А якщо колишня сільрада на партячейку ще не заслужила, то й нема старостинського округу. Я, звісно, іронізую, але це - сумна іронія. Бо дійсно нема представництва поселень - ні через депутата, ні через старосту. Треба записувати прямо в Конституцію принцип представництва - щоби такі криві норми ніяким кодексом не можна було запровадити», - написав він.
СТАРОСТИНСЬКІ НОУ-ХАУ
Як каже голова ГО Ресурсно-інформаційний центр «Громади Вінниччини» Андрій Кавунець, вже з початку об’єднання громад одним із найбільших страхів на місцях було те, що адміністративний центр буде розвиватися, а решта сіл «загнуться».
«Тому тоді було визначено, що громади повинні мати своїх представників в особі депутата та старости. Староста був членом виконкому, і закон визначав кілька його функцій, зокрема, представлення інтересів мешканців громади. Але найважливіше – підготовка та використання бюджетних коштів у межах свого старостинського округу. Тобто він міг вносити пропозиції на ремонт, благоустрій, асфальтування доріг, отримувати кошти і слідкувати за їхнім використанням. Третій пріоритет – це організація роботи виконавчих органів громади у своїх населених пунктах. Тобто він, провівши аналіз, міг обґрунтувати призначення нового фахівця – з видачі довідок, землевпорядкування, - чи навіть відокремленого філіалу ЦНАПу, тощо», - каже експерт.
Втім, зазначає Кавунець, у липні цього року відбулася зміна законодавства, і староста вже не обирається мешканцями, а призначається депутатами за поданням голови. Це було зроблено передусім для того, щоб нівелювати конфлікти на рівні старостинський округ – громада.
«Я розумію, чому ці зміни відбулися, і сприймав би їх позитивно, якби не відбулися паралельно зміни у виборчому законодавстві і ухвалення нового Виборчого кодексу, де було зазначено, що депутати в громадах з кількістю населення більше 10 тисяч обираються за партійними списками. Це призвело до того, що у великих громадах не всі села отримали свого представника у раді. Є механізм закріплення депутата, але чи він щось робитиме, вже залежить від нього самого», - зазначає він.
Що ж до старостів, якби їх не було, то за всіма послугами люди мали б звертатися у центр громади. Так, власне, і було. Наразі ж форматів роботи для віддалених сіл багато – можна організувати виїзди спеціалістів або закріпити їх на місці. Система дієва, якщо збалансувати бажання мешканців та економічну доцільність, бо не можна створити 20 осіб апарату старости, вважає Кавунець.
Тим часом на місцях, щоб якось врегулювати ситуацію й не викликати напруги, вигадують власні ноу-хау. Наприклад, оригінально підійшли до проблеми у Калинівській міській громаді.
«У нашій великій Калинівській громаді ми вирішили уникнути конфліктів у селах. Бо сесії інших ОТГ на Вінниччині показали, що деякі громади часто не сприймають нових старостів. Адже люди звикли самі обирати голову сільради… Тому друга частина сесії затвердила 22-х нових старостів на випробувальний термін 6 місяців», – розповів журналістам голова Калинівської міської громади Василь Поліщук.
Нагадаємо, згідно з чинним законодавством, старостинський округ - це частина території об’єднаної територіальної громади, утворена з метою забезпечення представництва інтересів жителів такого населеного пункту (населених пунктів) старостою. Тож, відповідно, староста – представник жителів населеного пункту у владі громади. І в ідеалі рада і голова громади мали б провести публічне обговорення з жителями відповідних округів кандидатури на старостів і лише після цього вносити їх на призначення радою. Але закон від них цього не вимагає.
Антоніна Мніх, Вінниця
Фото із соціальних мереж
