Влада у Харкові: здається, Кернес очолює її й після смерті
Що треба визнати в першу чергу, так це унікальний політичний інстинкт та волю до влади, які мав покійний мер Харкова Геннадій Адольфович Кернес. Складається враження, що він керуватиме мільйонним містом з того світу. І тут немає жодної містики, бо влада залишається в руках у конгломерату «заступників Кернеса». І вони цілком законно можуть утримувати її, принаймні, до визначеного законодавством дня наступних виборів 2025 року. Тим більше, що в Україні і прецедент є: Луцьк, де мер пішов у засвіти ще 2017 року, а вибори там провели минулої осені, разом з усією Україною. До того ж, здається, ніхто в Києві і не прораховував ще, хто може очолити Харків замість Кернеса. А це, враховуючи електоральну ситуацію в практично прикордонному місті, та ще проблема з невтішними прогнозами. Хоч би гірше не було – думає багато хто в Києві. Але про все по порядку.
За законом перевибори відбутися, безперечно, мають. Але процедура їхнього призначення доволі складна та неоднозначна. І все залежить від конфігурації сил у місцеві Раді. Пояснюємо чому:
- Коли буде отримане свідоцтво про смерть мера, то воно передається депутатам міської ради, які мають внести на порядок денний питання щодо смерті мера та фактично визнати її шляхом голосування;
- Повноваження в якості в.о. отримує секретар міської ради (в даному разі – це багаторічний заступник Кернеса Ігор Терехов. – Ред);
- Саме секретар після того, як отримає рішення сесії, по ідеї, повинен звернутися до Верховної Ради протягом 15 днів. Але чи зробить він це – велике питання, бо способів уникнути такого розвитку вистачає, що й засвідчує досвід того ж Луцька;
- Верховна Рада протягом 90 днів повинна прийняти рішення про проведення позачергових виборів. Але це рішення має бути за 60 днів до моменту самих виборів.
Отже, щоб призначення виборів не затягувалося, а самі вибори відбулися, скажімо, 28 березня 2021 року, необхідно, щоб парламент призначив позачергові вибори Харківського міського голови не пізніше ніж 26 січня 2021 року.
На питання, чи варто очікувати виборів навесні, опитані нами фахівці відповіли не надто оптимістично: одні кажуть, що найближчим часом це точно не станеться, мовляв, не раніше осені наступного року, інші – що їх не буде взагалі. В якості прикладу останні наводять уже згаданий Луцьк, де міська рада попередньої каденції три роки (з 2017 року) не визнавала факту смерті міського голови Миколи Романюка, хоча депутати були присутніми на його похороні. Цей нормативний викрутас перешкоджав новим виборам, але давав можливість керувати містом тим людям, яких громадяни не обирали.
МОЖЛИВО, ТЯГНУТИМУТЬ Й ДО НАСТУПНИХ ЧЕРГОВИХ – У 2025 РОЦІ
На думку аналітика Центру спільних дій Костянтина Шокала, Харкову не варто чекати перевиборів взагалі. Управляти містом як тимчасовий виконувач обов’язків міського голови буде секретар Харківської міської ради Ігор Терехов. Отже, у Харкові може повторитися схожа ситуацію, яка була у Луцьку. І на це, каже експерт, є кілька причин. «По-перше, це депутатський склад Харківської міської ради. Більшість – представники партії “Блок Кернеса – Успішний Харків!” та інших політичних сил, яким вигідна ця ситуація. По-друге, це відсутність нового популярного лідера від зазначених вище політсил, який матиме такі самі високі шанси виграти вибори, а також їхнє небажання витрачати додаткові фінанси на компанію з перевиборів міського голови у Харкові. По-третє, це відсутність реальної опозиції та її незначна спроможність впливати на порядок денний та голосування Харківської міської ради», – перелічив пан Шокало. І наголосив, що з позиції демократичного місцевого врядування, це доволі негативна ситуація, адже Ігоря Терехова ніхто не обирав саме як міського голову. «А він фактично і буде ним надалі», – додав політичний аналітик.
Cхожим чином висловився заступник голови Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Незважаючи на існування процедури проведення дострокових виборів, каже він, досвід України показує, що їх можна відкладати на невизначений термін. «І так само – на невизначений термін містом може керувати т.в.о. голови – секретар міськради. Власне, ні представники харківської влади – Блока Кернеса, ні представники влади київської не отримають від перевиборів виборів нічого, – переконує експерт. – Немає гарантії, що вибори виграє представник Блоку Кернеса». А тому шлях затягування і збереження «статус-кво», на думку Богдана Петренка, є вигідним для багатьох.
Водночас, смерть Кернеса однозначно призведе переформатування електорального поля у Харкові. З одного боку – шанс для проросійських сил, на кшталт ОПЗЖ чи партії Добкіна. А з іншого – не виключено створення якоїсь місцевої партії, за якою стоятиме, скажімо, Арсен Аваков (хоча, як вважає експерт, останньому зручніше зараз розкладати в різні кошики). «Але – поки що жодна з цих політичних сил не може бути однозначно готовою до перевиборів. Тому, навряд чи хто з них будуть педалювати питання перевиборів. Хіба що та ж ОПЗЖ, але лише з огляду її зацікавленості у дестабілізацію ситуації взагалі, а не заради перемоги», – стверджує пан Петренко.
«Непризначення позачергових виборів у Харкові – це найбільш ймовірний сценарій, – продовжує думку колег голова ГО «Асоціація Політичних Наук» Дмитро Сінченко. – Не виключено, що смерть Кернеса настала значно раніше, ніж її оголосили, і затримку з оголошенням зробили саме для того, щоб розподілити посади та зони впливу».
Експерт вважає, що тепер всіх все влаштовує, всі отримали своє, натомість нові вибори можуть все зруйнувати. «Спершу вибори не призначатимуть через пандемію, потім – через складну економічну і політичну ситуацію тощо. А там і до чергових виборів буде недалеко, – каже Сінченко. – Безумовно, залежно від поведінки різних гравців, позачергові вибори не одразу, але все ж можуть таки відбутися, проте час, який минатиме, гратиме на користь чинного секретаря міськради, який використовуватиме отриманий ресурс для збільшення свого впливу і для медійної розкрутки».
ТЯГНУТИ БУДУТЬ, АЛЕ НЕДОВГО
«Затягування процесу може бути обумовлене у першу чергу інтересами команди Кернеса, тому що у них сьогодні немає такого кандидата, який міг би повноцінно замінити Геннадія Адольфовича. Є ризик програти вибори», – наголошує політолог, керівник Центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко.
І причин, щоб трішки загальмувати процес знайдуть безліч, мовляв, зараз не етично, похорон, свята, карантин тощо. «Але затягувати будуть недовго. Гадаю, перевибори відбудуться наприкінці жовтня 2021 року. Виконувати обов’язки міського голови буде секретар міськради Ігор Терехов, якого, скоріше за все, висунуть кандидатом від команди Кернеса на наступних виборах мера. Але йому ще треба зміцнитися, підготуватися, набути певного авторитету, містом покерувати, розкрутитися, – каже політолог. – Отже, затягування часу найбільш вигідне саме команді Кернеса. Що стосується центральної влади, то їм не принципово, головне – щоб у місті зберігалася певна стабільність. Президентська команда зараз має достатньо конструктивні стосунки з командою Кернеса, тож, гадаю, вони мінімально втручатимуться у цей процес».
ВИБОРИ – КОЛИ ЇХ ТАКИ ПРИЗНАЧАТЬ – БУДУТЬ ЗАПЕКЛИМИ
На думку Володимира Фесенка, голову міста тепер уже доведеться вибирати в другому турі. На виборах міського голови Харкова, 25 жовтня, Геннадій Кернес переміг у першому турі, отримавши 60,34% голосів. На другому місці був Олександр Фельдман з 14,32%. Але, на думку експерта, це не означає, що на позачергових виборах Фельдман здобуде перемогу. За словами Фесенка, чітко визначеного спадкоємця немає. Мовляв, є адміністративний спадкоємець – Терехов, однак електорального…
«Якщо команда Кернеса визначиться, що від них йде конкретна фігура, ну, наприклад, припустімо, той же Терехов. Але автоматично рейтинг Кернеса до нього не перейде. Звісно, будуть і інші фаворити. Це і Фельдман, який на цьогорічних перегонах фінішував другим, і Добкін. Одна з найбільших інтриг буде пов'язана з тим, чи братиме участь у виборах пані Світлична. В принципі у неї є шанс поборотися за перемогу і бути компромісною фігурою. Але чи захоче вона цього? Втім, Світлична теж своя. Парадокс ситуації в тому, що всі вони між собою ділитимуть практично один і той же сегмент електорату. Голоси будуть розпорошені. Тому принципово важливо, хто вийде в другий тур. Фельдман був у конфліктуючому таборі. Тому команда Кернеса навряд чи буде його підтримувати. Що стосується Добкіна, якщо він знайде компроміс з командою Кернеса, тоді можлива якась підтримка. Але Добкін грає в опозиційному таборі, а команда Кернеса, а передусім, сам покійний Геннадій Адольфович, давно вибрала конструктивну модель взаємодії з центральною владою", – зазначає Фесенко.
Отже, боротьба за Харків буде дуже конкурентною та гострою. Але кого б не обрали мером Харкова, він буде працювати з тією міською радою, де домінують представники партії Кернеса. «Вони будуть і надалі впливати на ситуацію в місті», – резюмував Володимир Фесенко.
Тож закінчуємо тим, з чого почали: Кернес – фігура унікальна і його спадщина ще довго матиме вплив на долю Харкова.
Мирослав Ліскович. Київ
