Загибель сірих журавлів: постраждали мешканці північних широт
На Херсонщині на території Великого Чапельського поду Біосферного заповідника ім. Фальц-Фейна «Асканія-Нова» станом на ранок 12 січня загинув 191 сірий журавель. Директор заповідника Віктор Гавриленко заявив: птахи отруїлися на полях зерном, що було оброблене для боротьби з гризунами з порушенням заходів безпеки. Він також припускає, що журавлі не українські, а з тих, які прилітають до нас із північних широт – це можуть бути птахи з півночі Європи чи з Росії.
У Херсонській ОДА створили робочу групу, яка має з’ясувати, що призвело до загибелі птахів, проводить розслідування і поліція.
ФАКТ ОТРУЄННЯ ПІДТВЕРДЖЕНО, АЛЕ ТОКСИЧНУ РЕЧОВИНУ НЕ ІДЕНТИФІКУВАЛИ
«Факт отруєння підтверджено, але наразі ідентифікувати токсичну речовину не є можливим. Першочергово були виключені високопатогенний грип птиці, Ньюкаслська хвороба, що підтверджено висновками Одеської регіональної державної лабораторії. Дослідження на сальмонельоз, пастерельоз, що були проведені в Херсонській регіональній лабораторії, також виявилися негативними. Крім того, Херсонською регіональною державною лабораторією проведені дослідження на наявність 32 токсичних хімічних речовин, перевищень норм не виявлено, але хроматографічні випробування свідчать про наявність речовин, які наше обладнання не може ідентифікувати», – прокоментував ситуацію кореспондентові агентства директор Херсонської регіональної державної лабораторії ім. професора Л.С. Ценковського Держпродспоживслужби Віталій Дериведмідь. Він не виключає, що були використані препарати для знищення гризунів, ця отрута має антикоагулянтну дію, про що свідчать дані патологоанатомічного розтину.
Разом із трупами птахів до Херсонської лабораторії було доставлено дві проби зерна, відібрані на полях біля с.Ясна Поляна Генічеського району та с.Питомник смт. Асканія-Нова, яке виявилось сильно токсичним. Але лабораторні дослідження не змогли ідентифікувати речовину, якою протравлене зерно.
«Наразі в області мишовидними гризунами заселено 67% засіяних полів. Безумовно, є ДСТУ, є вимоги до застосування пестицидів та агрохімікатів, які зареєстровані й дозволені до використання. Також підприємства повинні визначати працівників, що мають допуск до застосування таких препаратів на полях, ці фахівці повинні бути навчені для проведення таких робіт», – пояснює в.о директора Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Маргарита Степанова.
Т.в.о. голови облдержадміністрації Сергій Козир у коментарі Укрінформу назвав ситуацію з загибеллю журавлів страшною.
«Ситуація, без перебільшення, неприємна та страшна. Як ви вже знаєте, у заповіднику за останній тиждень вимерло майже 200 сірих журавлів, занесених у Червону книгу. Першою версією загибелі птахів був можливий пташиний грип, але після вірусологічного дослідження, що провели в Одесі, отримали підтвердження, що загинули журавлі не через інфекційні хвороби, а в їхніх тілах були виявлені хімічні речовини. Однією з версій слідчих є те, що журавлі могли харчуватись зерном, обробленим хімікатами, яке посіяли фермери на навколишніх полях для боротьби з гризунами. Всю загиблу птицю знешкоджено відповідно до вимог законодавства – спалено.
Як доповіли мені в профільному Департаменті ХОДА та головному управлінні Держпродспоживслужби, – сказав Сергій Козир, – ніяких інфекцій і вірусів на узбережжі Дніпра не знайдено. Розслідування триває. Тож я доручив створити робочу групу, яка має негайно розібратися з ситуацією та вжити відповідних заходів реагування, зокрема знайти винних і притягнути їх до відповідальності, а також не допустити у подальшому повторення випадків загибелі птахів. До складу групи увійдуть науковці, представники правоохоронних органів, територіальних органів Держекоінспекції, Держпродспоживслужби, Держгеокадастру, профільних департаментів обласної державної адміністрації та органів місцевого самоврядування. Очолює групу Дмитро Бутрій.
Наразі всі матеріали передані до правоохоронних органів і прокуратури. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 239 «Забруднення або псування земель». Ситуацію тримаю під особистим контролем», – сказав Козир.
МОЖЛИВО, ГРИЗУНІВ ТРУЇТЬ НЕ ОДИН АГРАРІЙ
Директор Біосферного заповідника ім. Фальц-Фейна «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко пояснює, що сірий журавель – наш аборигенний птах, але в Україні цей вид, що занесений до Червоної книги, гніздиться, в основному, на Поліссі, трішки у лісостепу, а в південних регіонах він лише літує і пролітає. Проте «Асканія-Нова» розташована на перетині міграційних коридорів – Дніпровського й Азово-Чорноморського і є одним із найкрупніших світових центрів, де цей вид зупиняється.
«Оскільки людина цю територію трансформувала досить сильно, є поля з пожнивними залишками, є кормова база, плюс заповідний режим, то восени саме в «Асканії-Новій» щонайменше вже два десятиліття збираються дуже великі зграї птахів. Одночасно можна бачити від 12 до 44 тисяч саме сірого журавля. Це дуже потужний міграційний шлях. Через «Асканію-Нову» (це підтверджено космічними зйомками і за допомогою GPS-трекерів) летять журавлі з Білорусі, Балтії, Скандинавії, точно знаю, що фінські журавлі через нас летять, журавлі Рязанської Мещери, птахи аж з Ямалу – оце така шалена географія. У минулому році було кілька хвиль прольоту, тому чисельність, яку ми бачили водночас, – 12,5 тисячі. Останніми роками маємо теплі зими, і торік близько 500 журавлів у нас зимувало. Причому, зимують птахи з дуже північних широт. Ці птахи, які загинули, я думаю, це не українські журавлі», – каже Віктор Гавриленко.
На початку грудня у заповідник прибула пізня зграя, близько 300 особин, які зупинялися на ніч у Великому Чапельському поді – це таке пониження площею 23 квадратні кілометри. У центрі цієї площі є озерце, територія під цілодобовою охороною. «На день вони вилітають за межі заповідника. Частково можуть використовувати і територію буферної зони антропогенних ландшафтів заповідника, але в більшості своїй вони летять за межі – Каховський, Новотроїцький колишній район, Чаплинський, у радіусі до 40-45 км може бути денний розліт, а потім назад повертаються у заповідник», – розповідає Гавриленко.
Журавлі дуже люблять годуватися на полях пожнивними залишками, їдять проросле зерно, тих самих гризунів, що шкодять урожаю і з якими ведуть боротьбу аграрії.
«Зараз, у цьому році багато нориці гуртової – це полівка, яка створює величезні колонії, підриваючи кореневу систему посівів, що потім гинуть. Масово по Херсонщині йде боротьба з цим гризуном. Але боротьба має бути така: у нірку треба засипати препарат і затоптати її. А не в такий спосіб, як це робило господарство, яке ми піймали на гарячому: вони завантажили отруту в розкидувач і розсівали по полях, як розкидають пісок на дорозі в негоду. Журавлі, видно знайшли таке поле, наїлися цього зерна – й отака біда, могли й полівок наковтатися, що вже також отруїлися», – розповідає Гавриленко.
На його думку, йдеться про препарат пролонгованої дії групи курарів – у результаті його використання тварини помирають у муках протягом 3-5 днів і навіть якщо йдеться про шкідників, а не про птахів, то такого допускати не можна, каже директор заповідника.
«Методом виключення я вийшов на цей препарат. Але треба, щоб це підтвердила сертифікована лабораторія», – зазначив Гавриленко. Директор заповідника сподівається, що лабораторія судової експертизи, де є необхідне обладнання, встановить, що за речовина вбила журавлів.
Він також припускає, що, винищуючи шкідників, не одне агропідприємство порушує норми.
На його думку, важливо не лише покарати винних у загибелі сірих журавлів (збитки обраховують так: загинув 191 птах – цю цифру треба помножити на 15 тисяч гривень). Треба виправити системні промахи – те, що стосується встановлення порядку видачі дозволів та контролю за заходами, коли людина втручається такими жорсткими методами в агроекосистему.
«Я ще раз підкреслю: якби це не трапилося на території біосферного заповідника, то ніхто на це б не звернув уваги. Екологічна інспекція зараз практично не діє, тому що вона в стадії реформування», – констатує Гавриленко.
Наразі, як розповів директор заповідника, живими лишилися поки що десятків зо два журавлів – сидять чи повільно ходять із настовбурченим пір’ям і близько не підпускають. Їм кидали зерно кукурудзи, щоб вони не летіли на поля, проте журавлі проігнорували таку їжу, вони не привчені до неї, натомість, з’явилися конкуренти – граки, які все швидко поїли.
Гавриленко також чекає, чи запросять його до складу робочої групи, що створена головою Херсонської ОДА.
Ірина Староселець, Херсон
Фото надав директор Біосферного заповідника ім. Фальц-Фейна «Асканія – Нова» Віктор Гавриленко
