Ковід в Україні: другий рік, третя хвиля
Перший випадок коронавірусної хвороби в Україні зафіксовано 3 березня 2020 року в Чернівецькій області. За цей час ми пережили всеукраїнський карантин, режим надзвичайної ситуації, адаптивний карантин, його послаблення, розподіл на зони епідеміологічної небезпеки.
Попри все, COVID-19 не відступає: кількість інфікованих збільшується, вірус мутує, зареєстровано нові штами коронавірусу SARS-CoV-2, зокрема, “британський”, “бразильський” та “африканський”, стоїть питання: як не допустити колапсу медичної системи.
Кореспонденти Укрінформу поцікавилися найбільшими викликами коронавірусної хвороби в регіонах, як протистоять пандемії, та чого не вистачає в цій боротьбі.
ІВАНО-ФРАНКІВСЬК: «Не вистачає розуміння серед громадян»
В Івано-Франківську, який з 26 лютого перебуває у «червоній» зоні, нині говорять не лише про брак ліжко-місць у COVID-лікарнях, а й про нестачу апаратів ШВЛ, кисневих концентраторів та медперсоналу. Втім, найголовнішим тут вважають відсутність розуміння проблеми в суспільстві.
Наприкінці минулого тижня мер Івано-Франківська Руслан Марцінків повідомив, що місто відкриває ще один госпіталь на базі міської поліклініки №2, бо ліжко-місць для хворих не вистачає попри те, що влада вже залучила два поверхи міського перинатального центру, частину ліжко-місць у дитячій лікарні та один поверх обласного кардіоцентру. У Івано-Франківській центральній міській клінічній лікарні (ЦМКЛ) хворі лежать у коридорах та в їдальні, а у реанімаціях вже є черга на апарати ШВЛ. В останні дні швидкі автомобілі з важкими пацієнтами по дві години стоять, аби дочекатись для них вільного місця у шпиталі.
«Я неодноразово звертався до обласної влади, Кабміну з проханням розгортати додаткові ліжко-місця в обласних медичних закладах. Ми не можемо лише своїми силами подолати епідемію. Дороги – це добре, але коли є людські життя, то, може, краще перенаправити кошти на них… Не може бути так, як це було кілька днів тому, коли жінку везли до Заболотова, там не було місця, потім у Коломию, де теж відмовили, а коли жінку везли до Калуша, вона, на жаль, відійшла. На такі проблеми не треба закривати очі, а варто говорити про них відверто», – переконаний мер Франківська.
За його словами, в лікарні щодня поступають до 70 хворих, а виписують лише 35-40 пацієнтів.
Нині в Івано-Франківську на стаціонарному лікуванні перебувають 720 пацієнтів з COVID-19. Хворих з Івано-Франківська минулого тижня почав приймати мобільний госпіталь у Богородчанах, який розгорнули наприкінці лютого біля Богородчанської лікарні.
Тим часом Івано-Франківська й обласна влада продовжують збільшувати кількість COVID-місць в обласних медзакладах. Щоправда, для цього голові ОДА Андрію Бойчуку минулого тижня довелось утворити спеціальну комісію, до якої увійшли не лише медики, а й правоохоронці. Перевіривши лише 6 COVID-лікарень із 26-ти діючих, комісія знайшла вільних понад 70 ліжко-місць. Нині своїм головним завданням посадовці Прикарпаття бачать потребу забезпечити лікарні кисневими концентраторами. В ОДА зізнаються, що ліжко-місць з доступом до кисню в області лише близько 40%, а це – тривожний показник. Тому на останньому засіданні профільної комісії Івано-Франківської обласної ради посадовці просили депутатів скерувати з бюджету близько 10 млн грн на придбання кисневих концентраторів.
Є в регіоні ще одна проблема, яку не вирішити адміністративними методами.
«Можна до безкінечності відкривати ліжко-місця, забезпечувати їх киснем, але поки люди між собою масово контактують, буде лише збільшуватись потреба у тих тисячах ліжко-місць. Нам не вистачає розуміння серед громадян, що потрібно носити захисні маски, часто мити руки й унеможливити всі контакти. Бо нам не вистачить жодного госпіталю, скільки б їх сюди не привезли. Оце нерозуміння проблеми в суспільстві мене найбільше сьогодні тривожить», – зізнається головний державний санітарний лікар Івано-Франківської області Руслан Савчук.
БУКОВИНА: очікується запуск великої кисневої станції
На Буковині усі три лікарні обласного центру, які приймають хворих на коронавірус, заповнені майже на 90%. Останні два тижні частину пацієнтів із Чернівців почали везти у дві лікарні райцентрів — Новоселицьку і Герцаївську. Досить швидко і вони почали заповнюватися. Тому днями представники обласної влади домовилися із керівництвом Новоселицької районної лікарні про розгортання там ліжок для хворих із Чернівців.
Працюють над цим і в Чернівецькій міській раді. Почали готувати до ремонту і можливого подальшого застосування для COVID-хворих приміщення на 400 м² міської лікарні №1, яке пустувало. Крім того, в двох лікарнях розгорнули додаткові 40 ліжок.
«Ситуація із захворюваністю на COVID-19 у Чернівцях важка. І якоїсь тенденції до покращення я поки не бачу. Захворюваність як була високою, так і залишається. Більшість пацієнтів потребують кисню та перебувають на кисневій дотації. Ми також працюємо у цьому напрямку. У третій міській лікарні нещодавно запрацювала киснева станція. Також очікуємо запуску великої кисневої станції у лікарні №1, бо потрібно мати резерв», – зазначила начальниця управління забезпечення медичного обслуговування Чернівецької міськради Наталя Калмикова.
ЗАКАРПАТТЯ: на одного лікаря припадає два десятки хворих
На Закарпатті, де більш-менш розслабилися після другої, осінньої коронавірусної хвилі й спокійно святкували зимові святки та приймали яких-неяких туристів, “запалало” всередині лютого. Почалося з того, що із звичайних для області сотні-півтораста нових інфікованих щодня почало прибувати до 250-300 осіб. Якщо восени кисневої терапії потребувало 20% госпіталізованих хворих, то зараз її потребує 70%, при цьому ковід значно помолодшав і помирають люди у віці 40-50 років.
На початку березня лікарі заговорили про колапс медичної системи і почали звертатися до місцевої та центральної влади з проханням ввести "червону" зону, тобто, жорсткий карантин. На той час ішлося вже про 500-700 нових інфікованих за день. З них до лікарень області щодня госпіталізували 200-250 чоловік, при цьому виписуючи в середньому 140 осіб. Тобто, було зрозуміло, що справа йде до колапсу медичної системи.
"Червону" зону в області ввели із 8 березня. На Закарпатті не працюють заклади громадського харчування, промислові ринки, громадський транспорт, немає навчання в школах та садках. Але ситуація продовжує бути складною.
Чому так — пояснив директор департаменту охорони здоров'я Закарпатської ОДА Анатолій Пшеничний. З його слів, за останній місяць в області збільшили ковідний ліжкофонд майже на півсотні місць. Але, якщо ліжка можна доставляти в коридорах та пристосованих приміщеннях лікарень за потреби, то кількість кисню не збільшується. Його поставляють по договорах на ту кількість ліжок, яку область мала на початок січня, тобто, 1885 одиниць (зараз їх, уточнимо, 2460).
Як заявив голова Закарпатської ОДА, на цьому тижні, тобто, до 21 березня, в області повинні встановити 4 кисневі станції в лікарнях першої та другої хвилі. До кінця місяця вони будуть встановлені у майже всіх лікарнях Закарпаття, котрі приймають хворих. Це повинно зняти напруження, бо наразі, як відзначають в МОЗі, ситуація з киснем найгіршою є саме на Закарпатті.
Інша велика проблема — кадри. Якщо доставити ліжка в коридорах можна, то знайти медиків, які би якісно обслуговували хворих на них, більш проблематично, особливо на фоні того, що вони самі хворіють. Наразі на одного лікаря припадає в середньому два десятки пацієнтів.
МИКОЛАЇВЩИНА: вільні ліжка є в дитячій лікарні та в пологовому будинку
На Миколаївщині основною проблемою є те, що кількість хворих на COVID-19 постійно збільшується, тоді як у закладах бракує місць.
Якщо місяць тому – 16 лютого – заповнення ліжок становило близько 30 відсотків, то цей показник збільшився вдвічі й сягає майже 60% у середньому по області.
Ще більш напружена ситуація – у місті Миколаєві. Усі три лікарні, виділені під госпіталізацію хворих на коронавірус, наразі заповнені на 78-99 відсотків. Трохи місць ще лишається в дитячій лікарні та в пологовому будинку №1, але й там пацієнтів значно побільшало.
За словами заступниці начальника управління охорони здоров'я Миколаївської облдержадміністрації Оксани Черненко, у закладах охорони здоров’я області в березні буде розгорнуто додаткові 100 ліжок та дооснащено їх доступом до кисню.
Проблем із киснем чи іншими препаратами для лікування немає.
ХАРКІВЩИНА: комунікація між чиновниками та закладами легшою не стала
На Харківщині, схоже, незабаром може повторитися минулорічна ситуація, коли обласна інфекційна лікарня протягом кількох місяців захлиналася від напливу пацієнтів, а між адміністрацією закладу та керівництвом облдепартаменту охорони здоров’я був неприхований конфлікт.
Директора департаменту давно звільнили, до слова, іншого так і не призначили, хоча минув майже рік, і легшою комунікація між чиновниками та закладами, вочевидь, не стала.
Відверто сказати, що все дуже погано, вирішив, як і навесні 2020-го, професор, консультант в реанімації інфекційки Володимир Корсунов. Лікар обурений, що на тлі збільшення госпіталізацій місцева влада організовує святкування Масляної в Харкові та районах області. При цьому обіцяне влітку нове відділення інтенсивної терапії в лікарні так і не відкрили.
«Лікарні завантажені вщерть, кисневих місць майже не лишилося, реанімації повні по вуха... Профільний департамент, депутати, які відмовилися фінансувати ранню діагностику онкологічних захворювань, віцегубернатори та губернатори!.. Ще влітку ви били себе в груди, що за 2 місяці побудуєте в ОКІЛ нову реанімацію та проведете кисень по всіх відділеннях! Агов, де ж воно? Наче уже березень, а віз стоїть на обіцянках та без коліс», – обурений Корсунов.
За його словами, в лікарні все більше тяжко хворих молодих людей. Професор прогнозує значно потужнішу хвилю коронавірусу та чергову медичну катастрофу в регіоні.
У Харківській облдержадміністрації на ці заяви лікаря стримано відповідає заступник директора департаменту охорони здоров’я Геннадій Бондарчук. Його головний меседж для ЗМІ: так, COVID-19 «помолодшав», є тенденція до збільшення хворих, але «критичної ситуації на сьогодні нема».
«Жодна лікарня на прийом пацієнтів не закрилася. Є ліжковий фонд і певний запас ліжок, який заклади мають розгортати у випадку критичної ситуації. Є дві лікарні, які повністю знаходяться в резерві. Якщо комусь доцільно розганяти ситуацію і казати, що місць у лікарнях нема, це його особиста справа», – сказав Бондарчук на брифінгу.
Щодо нової реанімації в інфекційці. За умови, що роботи фінансуватимуться і триватимуть за графіком, відділення буде готове у травні. За словами директора лікарні Павла Нартова, профінансовано лише 10 з 26 необхідних мільйонів гривень. Геннадій Бондарчук, у свою чергу, відповідає, що заклад не надав нових актів виконаних робіт, а фінансування буде лише після їх отримання.
ВІННИЦЯ: добовий приріст нових випадків коронавірусу зменшився удвічі
За вихідні ситуація із захворюваністю на COVID-19 на Вінниччині дещо стабілізувалася, – область із першого-другого місць у країні перемістилася на п’яту позицію, а добовий приріст нових випадків коронавірусу зменшився удвічі, – із понад 900 наприкінці минулого тижня до 425 станом на ранок понеділка.
Голова Вінницької ОДА Сергій Борзов повідомив на своїй сторінці у Фейсбуку, що станом на 15 березня в 28 опорних лікарнях області розгорнуто 3300 ліжок для госпіталізації хворих, з них з підведеним киснем – 3028 ліжок (91,7%). Наразі завантаженість ліжок із киснем становить 50%. В області є 936 вільних ліжок, – з них 214 – у Вінниці.
Водночас міський голова Вінниці Сергій Моргунов на брифінгу заявив, що у місті зайняті всі реанімаційні ліжка, а навантаження на охорону здоров’я міста зросло майже втричі.
«Наші лікарі й медичний персонал вже падають з ніг. Третя хвиля ковіду в нас почалася з середини лютого і триває практично місяць. Причому жодних, навіть стриманих прогнозів щодо послаблення зараз немає», – сказав Моргунов.
Він звернувся до обласної влади з проханням розгорнути ковід-ліжка в обласних медзакладах третинного рівня, розташованих у Вінниці, аби зменшити навантаження на міські лікарні.
На даний час у Вінниці для надання допомоги хворим на COVID-19 повністю перепрофільовано 4 заклади, розташовані на території міста. Крім міської та районної лікарень, залучені обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня, міський клінічний пологовий будинок і навіть обласний клінічний диспансер радіаційного захисту.
Ірина Дружук, Віталій Олійник, Тетяна Когутич, Алла Мірошниченко, Юлія Байрачна, Антоніна Мніх
