Халва із конопель від глухівських фермерів

Юрій та Ірина Колесники із Глухова Сумської області працюють з технічними коноплями півтора десятиріччя. За цей час пройшли довгий і складний шлях, який привів їх до створення й реєстрації перших в Україні технічних умов на лущення насіння коноплі та розробки переробного обладнання.

Сьогодні їхнє господарство є флагманом у просуванні технологій переробки конопляного насіння, тісно співпрацює з глухівськими інститутом луб’яних культур та компанією "Десналенд", саме розвивається й готове ділитися досвідом з колегами-фермерами. Робить це, аби коноплярство відроджувалось активніше й асоціативне сприйняття рослини "конопля" як сировини для виготовлення наркотику марихуани відійшло на задній план.

УНІКАЛЬНА "МАТЕМАТИКА"

Юрій Колесник – корінний киянин, за фахом – менеджер, до того, як зайнятися сільським господарством, навіть у селі рідко бував. Інтерес до коноплярства в молодого чоловіка виник у 2005 році, коли він жив у Чеській Республіці. Потрапивши там на агровиставку, здивувався, що з ненаркотичної коноплі можна виготовляти цінні й дуже корисні продукти харчування. Почав розпитувати виробників, а ті йому: "Їдьте до себе у Глухів, там вам усе розкажуть". І Юрій поїхав. А згодом створив родинне фермерське господарство. 

Сумський інститут луб’яних культур Національної академії аграрних наук (м.Глухів) тоді очолював талановитий вчений-агроном Павло Голобородько (на сьогодні, на жаль, покійний). Він активно сприяв навчанню фермерів роботі з технічними коноплями, і сьогодні фермер Колесник згадує про це з вдячністю.

Отримавши необхідні знання та освоївши різні види сільськогосподарської техніки, в 2006 році ФГ "Екосвіт" посіяло коноплю на 70 гектарах і, як тоді вимагалося, поставило вишки з охоронцями. На малій площі це виявилось невигідним, господарство зазнало збитків і надалі конопляне насіння для потреб господарства було вирішено закуповувати.

Зайнявшись виключно переробкою, Юрій з дружиною (а вона на той час отримала фах кухаря), вирішили експериментувати й створювати власні технології виробництва "конопляних делікатесів". Під них підлаштовували й наявне устаткування. Посильну допомогу молодій родині надавали й батьки Юрія, які теж переїхали до Глухова.

Відтоді фермерська родина навчилась виробляти з конопляного насіння протеїн, сир (аналог соєвого тофу), олію, борошно, висівки, лущене насіння, халву, майонез, конопляну сіль і навіть ікру. Остання – це власний винахід і фірмовий продукт. Його складові – конопляне насіння, олія і сіль, а рецепт тримається в секреті. Єдине, чим поділився фермер, – так це тим, що термічна обробка конопляному насінню не бажана, оскільки так воно втратить свої цінні властивості. Вариться тільки сир. Щоправда, налагодити його масове виробництво складно через короткий термін зберігання. Тому цей продукт фермери готують виключно для презентацій на наукових конференціях, симпозіумах або під конкретне замовлення.

 – З насіння коноплі можна виробляти майже все, що виробляється з сої, тобто, рослинні продукти харчування. Професійні кухарі, які займаються соусами, кажуть, що додавання в них конопляного протеїну надає присмаку кедрових горіхів, – зауважує Юрій Колесник.

Найбільшим попитом така продукція користується у вегетаріанців, веганів, сироїдів та людей, які просто дотримуються здорового способу харчування. Вони знають, що їжа з коноплі – потужне джерело вітамінів та надзвичайно корисних для організму людини речовин. Знають це і в родині Колесників, більшість членів якої теж вегетаріанці.

НАВІТЬ КИТАЙЦІ ТАК НЕ ЛУЩАТЬ

Минулий рік для аграріїв, що займаються вирощуванням конопель, а також виробників конопляної продукції був не дуже вдалим. З одного боку, позначились неврожай та дефіцит технічного насіння на вітчизняному ринку (а купують його в Україні), з іншого – вдарив коронавірусний карантин, який позакривав усі ярмарки – одне з головних місць реалізації фермерської продукції. Названі чинники змусили багатьох виробників призупинити свою діяльність.

Глухівське ФГ до таких неприємностей виявилося підготовленим. Адже ще в "доковідний" період упродовж 6-7 років багато уваги приділяли розробці обладнання для лущення насіння коноплі й відповідного технологічного процесу. Зараз, користуючись вимушеним простоєм, господарство перебудовує свою діяльність на подальшу розробку та продаж такого устаткування. Створенням або модернізацією існуючих зразків останнього Юрій займається особисто.

- Я розробив свою методику і так, як ми лущимо конопляне насіння, не лущать навіть китайці. Ми запропонуємо підприємцям комплекс, який дозволить їм вибудувати весь процес переробки насіння й виробництва продукції, – каже Колесник.

За його словами, замкнутий цикл у коноплярстві потребує використання щонайменше двох десятків видів різної техніки та обладнання. Половини – до потрапляння насіння до переробника, другої частини – після. У цьому переліку, зокрема, лущилка, професійна кавомолка, подрібнювач, шнековий прес, інше устаткування. У деяке Юрій вніс раціоналізаторські зміни.

Презентувати свої напрацювання Колесник планує в наступному році на власному демонстраційному полігоні. Усім зацікавленим він хоче показати весь виробничий процес: від вирощуванні конопель – до переробки. Для цього фермер зараз оформлює ліцензію на посів цієї культури на відносно невеликій площі.

- Коноплярству треба вчитися, як і будь-чому іншому. Це – не вирощування пшениці, а зовсім інша галузь, з іншою системою знань і дій. Починаючи від збирання в полі й закінчуючи зберіганням, калібруванням, сортуванням і так далі, – наголошує експерт.

ПОТРІБНА КООПЕРАЦІЯ

Щодо ведення конопляного бізнесу в Україні, то загалом це справа непроста, зазначає співрозмовник. По-перше, для організації замкнутого ланцюга виробництва – від посіву до виготовлення різних видів продукції – потрібні досить великі інвестиції. Необхідне обладнання коштує дуже дорого, і жоден фермер самотужки його не купить. Тому найкраща форма – об’єднання дрібних господарств у обслуговуючі кооперативи. Сьогодні фермери займаються окремими видами цієї діяльності, проте для отримання нормальних прибутків, вважає експерт, потрібні саме замкнутий цикл і глибока переробка коноплі.

Розвитку справи допомогли б також прийняття державної програми підтримки галузі та врегулювання деяких нормативних актів. Так, наприклад, багато років асоціації коноплярів домагаються права не задисковувати зелену масу технічної культури, а пускати її у виробництво, як це робиться в розвинутих країнах і приносить людям пристойний дохід. Проте в Україні досі все залишається, як і було.

Ускладнюють життя фермерів-коноплярів і постійні конфлікти з законом. Хоча, на думку Колесника, для них взагалі немає підстав. Тому що Україна за рівнем селекції безнаркотичних конопель тримає світове лідерство.

- У коноплях, виведених в Інституті лубкультур, вміст психоактивного компоненту ТГК (тетрагідроканабіноїду) – найнижчий у світі. Останні сорти "Гляна" і "Глесія" взагалі ніяких канабіноїдів не містять. А сорт "Мрія", внесений до Державного реєстру рослин, має терапевтичні властивості, – інформує наш експерт.

Наведені ним цифри показують, наскільки українські коноплі безпечніші в плані наркотичної дії за іноземні. Адже в той час, як у Європі та США законодавчо допустимий вміст канабіноїдів для технічних сортів становить 0,2-0,3%, в Україні – це 0,08%.

- Наші коноплі взагалі не потребують ліцензування, тому що наркотики з них отримати неможливо. І це – науково доведений факт. Конопляні поля в Україні вже років дев’ять ніхто не охороняє. За всю історію охорони посівів Інституту луб’яних культур там не було жодного затримання охочих "попастися". Та, попри це, окремі урядові постанови все одно гальмують розвиток галузі, – зазначає фермер.

Наявність законодавчих неузгоджень, додає він, призводить до того, що кримінальні провадження проти коноплярів, які відкривають органи МВС, практично всі розвалюються в судах. А потім хтось мусить відповідати за завдані фермеру збитки.

- За законом, у нас із коноплею можуть працювати тільки службові собаки, – іронізує фермер.

Хоча ліцензію, каже він, отримати, в принципі, недорого й не так уже й складно. Головне – зібрати пакет необхідних документів і терпляче пройти всі бюрократичні процедури.

Завершуючи розмову, Юрій Колесник наголошує, що коноплярство – галузь перспективна і потребує відродження та підтримки. Щоби Україна не втратила набутий поколіннями досвід і наукові напрацювання.

- Нам усім треба змінити ставлення до цієї технічної культури. Тому що спектр її використання – надзвичайно широкий. Конопля може бути корисною навіть оборонпрому: з неї можна виробляти і порох, і біопластик для оптичних прицілів, які зменшать вагу тих же автоматів, – акцентує на ще одному, актуальному сьогодні напрямку застосування конопляної продукції фермер.

НА СУМЩИНІ ПРО КОНОПЛЮ ЗНАЮТЬ УСЕ

Технічна конопля – культура, яка в Україні здавна культивувалась дуже активно, а продукція з неї користувалася великим попитом. Вона задовольняла потреби людей в одязі, їжі, ліках, косметичних кремах, будівельних матеріалах... Загалом, як стверджують фахівці, з коноплі – зеленої маси, стебел та насіння – можна виготовляти десятки тисяч найменувань різноманітної продукції. Юрій Колесник вважає, що культуру призабули незаслужено і зараз вона потребує активніших дій з відродження й популяризації.

Заради привернення уваги до технічних конопель та продукції з них на Сумщині, де працюють дві профільні наукові установи (згадуваний уже Інститут луб’яних культур у Глухові та Інститут сільського господарства Північного Сходу в селі Сад під Сумами), з 2018 року проводиться фестиваль коноплярства "Hemp Fest". Цим заходом організатори прагнуть ознайомити з вітчизняними традиціями вирощування й переробки культури, екологічною продукцією, познайомити між собою виробників. Отже, кому цікаво – їдьте на Сумщину, там знають усе.

Свій внесок у популяризацію конопляної продукції за будь-якої нагоди робить і фірма Колесників. Наприклад, разом із відомим українським телеканалом кілька років тому глухівські фермери відзняли рекламний фільм "Конопляне весілля", де майже все було з продуктів переробки цієї нішової культури: вбрання молодят з домотканого конопляного полотна, страви з використанням насіння і листя конопель, оформлення приміщення відповідно до тематики. Що цікаво: це було вінчання і справжнє весілля Юрія та Ірини Колесників, які на той час мали давно зареєстрований шлюб, трьох спільних дітей і... любов до коноплі, яку ще й у такий спосіб вирішили прорекламувати. Ще одна несподівана сфера застосування цієї культури...

Наталія Потапчук, Чернігів