На Запоріжжі через демонтаж шахти може статися екологічна катастрофа
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила голова Степногірської селищної громади Ірина Кондратюк.
Шахта з видобутку марганцевих руд у Степногірську була законсервована у 90-х роках минулого століття рішенням тодішнього Міністерства промисловості. У 2000-х роках земельна ділянка площею понад 60 га, на якій розташований промисловий майданчик, передано в постійне користування ЗАТ "Стептехсервіс". Підприємство, що мало обслуговувати "спадок" Таврійського гірничо-збагачувального комбінату, начебто вирішило відновити видобуток та відкрило "вхід" до горизонтальної шахти. Проте руду у Степногірську більше так і не видобували, промисловий майданчик розібрали на металобрухт. "Стептехсервіс" накопичило борги та давно не працює. У 2016 році виконавча служба Василівського району прийняла рішення продати частину шахтних кріплень шляхом демонтажу.
"Кріплення шахти не можна знімати. Все обвалиться і під землю підуть поля. Є проєкт 1996 року на консервацію шахти, але проєкту на її ліквідацію немає. Горизонтальна шахта довжиною 420 метрів, її глибина 100 метрів - відкрита. Наразі, на підставі рішення виконавчої служби, намагаються демонтувати 70 метрів ("тіла" шахти - ред.). Будівельні роботи можуть призвести до екологічної катастрофи – отруєння бучакського водоносного горизонту, що може залишити без питної води значну частину Запорізького регіону", - говорить Ірина Кондратюк.
Демонтаж шахти у Степногірську / Фото: Дмитро Смольєнко, Укрінформ
Вже понад 5 років вона буквально охороняє шахту та не дозволяє розпочати демонтажні роботи. Вона в черговий раз звернулась до ОДА та в СБУ.
"Ми провели нараду, на якій обговорили, як не допустити, аби шахту розібрали на металобрухт. Розбирати кріплення шахти в жодному разі не можна", - прокоментував кореспонденту Укрінформу голова Запорізької ОДА Олександр Старух.
Голова громади додає, що держава має нарешті прийняти рішення, чи потрібна їй взагалі марганцева руда. Адже стовбур шахти зроблено капітально. Окрім горизонтального - є ще два вертикальні, але вони закриті спеціальною бетонною перемичкою.
"Якщо у майбутньому тут все ж таки планують відновити видобуток руди, то вхід до шахти необхідно забетонувати. Аби потім можна було його відкрити, воду відкачати, висушити та працювати", - наголосила Кондратюк.
Як раніше повідомлялося, наприкінці 70-х років ХХ століття до Сухоіванівки (колишня назва Степногірська) почали приїжджати гірники з усього Радянського Союзу. Саме тут починалася розробка Великотокмакського родовища марганцевих руд, запаси яких становлять понад 1,5 млрд тонн. Планувалося, що на п'яти рудних полях буде побудовано п'ять шахт – це стане початком одного з найбільших в Європі гірничо-збагачувальних комбінатів – Таврійського ГЗК. Шахту (горизонтальний і вертикальні стовбури) затопили у 1998 році. Офіційно цей процес має назву "мокра консервація". Планувалось, що через чверть століття шахту “розконсервують”.
Офіційними власниками ЗАТ "Стептехсервіс" є донецька фірма “Візаві” та “Запорізький завод феросплавів”.
