Куяльник: як врятувати курортну перлину?
Дворічна посуха призвела до різкого обміління водойми, а це спричинило засолення лиману і загрожує збереженню якості унікальних рекреаційних ресурсів (цілющої ропи і лікувального мулу) та середовищу їх відтворення.
Учені-екологи пов'язують це з тим, що Одеська облрада фактично не приступила до реалізації регіональної Програми збереження і відновлення водних ресурсів басейну лиману на 2019-23 роки. Навіть попри те, що два роки тому Куяльник набув статусу курорту державного значення. Екологи все ж сподіваються, що ситуацію на краще змінить Указ президента України «Про створення національного природного парку “Куяльницький”, підписання якого очікується найближчим часом.
Принаймні один з авторитетних учених – ректор Одеського державного екологічного університету Сергій Степаненко, який спільно з колегами-науковцями боровся за підвищення статусу курорту, створення національного парку і вже надав пропозиції керівництву Одеської облдержадміністрації щодо покрокової реалізації проєкту парку “Куяльницький”, висловлює стриманий оптимізм.
"Реалізувати проєкт національного парку “Куяльницький” було б набагато легше, якби обласна влада своєчасно приступила до виконання всього комплексу завдань, пов'язаних з відновленням водних ресурсів лиману, його розвитку як курорту державного значення. Але, на жаль, не склалося. Тому доведеться найближчим часом вирішувати проблему засолення Куяльницького лиману, що виникла внаслідок однобокого підходу керівництва облради до реалізації ініціативи вчених-екологів щодо поповнення Куяльника солоною водою Чорного моря та прісною водою річки Великий Куяльник", – зазначив професор Степаненко.
"МОРСЬКА" ІН’ЄКЦІЯ ЛИШЕ ПІДТРИМАЛА СТАН “ТЯЖКОХВОРОГО”
За його словами, обласна влада підтримала в 2014 році проєкт термінового поповнення водойми морською водою, запропонований Басейновою радою Кульницького лиману. А ось подальших кроків щодо підживлення річковою прісною водою лиман так і не дочекався.
"Мені, зокрема, "морський варіант" порятунку пересихаючого лиману чимсь нагадав введення штучної крові в організм тяжкохворого. На реалізацію проєкту будівництва трубопроводу для поєднання Куяльника з Чорним морем облрада виділила 23 млн грн – і з грудня 2014 року трубопровід щороку у зимово-весняний період поповнює унікальну водойму 9-10 мільйонами кубометрів морської води. Але це не вирішує проблеми відновлення водних ресурсів лиману – від переказу коштів для виконання комплексу робіт з поновлення живлення водойми прісною водою, передбачених Регіональною програмою збереження і відновлення водних ресурсів басейну Куяльницького лиману на 2012-16 роки, керівництво облради ухилилось", – зауважив Степаненко.
Зокрема, кошти на розробку проєктно-кошторисної документації щодо відновлення водного режиму річки Великий Куяльник – основного джерела прісної води для Куяльницького лиману були виділені з держбюджету лише 2019 року , коли лиман отримав статус курорту державного значення. А фінансування з облбюджету на виконання інших пунктів Регіональної програми збереження і відновлення водних ресурсів басейну Куяльницького лиману, пов'язаних з відновленням водної екосистеми практично повністю зупинилося. Чому? В облраді, яку почергово очолювали Анатолій Урбанський та Володимир Паращенко, весь цей час посилались на нестачу грошей для фінансування програми досліджень, що стосуються Куяльника. Хоч на реалізацію інших екопроєктів, не стратегічного значення, кошти щороку знаходилися. Навіть запрошені науковцями негайні заходи щодо звільнення річки Великий Куяльник від майже 100 незаконно споруджених ставків та загат, що не потребувало значних фінансових витрат, так і не виконано.
Тож попередні шість років лиман залишався у стані тяжкохворого і його підживлювали в осінньо-зимові періоди лише морською водою, що призвело до надходження до водойми близько мільйона тон солі. В умовах дворічної суворої посухи в Одеській області та суттєвого збільшення випаровування з лиману солоність ропи в лимані восени 2020 року знову значно перевищила майже удвічі оптимальні значення (до 320‰). Вчені б’ють на сполох – подальше ігнорування проблем Куяльницького лиману загрожує повним зупиненням процесів відтворення мікроорганізмів сульфідного мулу і погіршенням якості лікувальних грязей (пелоїдів).
Крім того, через непоповнення лиману прісними водами, дзеркало водойми невпинно скорочується, як шагренева шкіра, а вода в серпні-вересні міняє забарвлення внаслідок розмноження деяких організмів, що не пов'язані з формуванням лікувальних мулу та ропи.
Якщо взяти до уваги те, що сульфідний мул і ропа Куяльника визнані науковцями-курортологами світовим еталоном і не поступаються за лікувальними властивостями таким же ресурсам відомого курорту Мертвого моря, то неприпустимо ігнорувати вимоги щодо збереження якості чорних і темносірих мулистих відкладів на дні лиману та їх відтворення. Бо втрати унікальних рекреаційних і бальнеологічних ресурсів обчислюються мільярдами доларів.
РОЗВИВАТИ КУРОРТ І НАЦПАРК БУДУТЬ У ТІСНІЙ ВЗАЄМОДІЇ
Звісно ж, проблеми гідроекологічного стану Куяльника як курорту державного значення відтепер доведеться вирішувати в комплексі з завданнями розвитку однойменного національного природного парку, спираючись на розроблену екологами-експертами й затверджену Одеською облрадою Регіональну програму збереження і відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману на 2019-2023 роки.
"Бальнеологічному курорту Куяльнику у 2019 році по суті лише поновили правовий статус державного, який він мав із 1985-го. Що передбачав цей статус? За курортом були закріплені межі та зони санітарної охорони, а також затверджено комплекс заходів, спрямованих на збереження та розвиток прибережних територій і втілення законодавчих змін задля раціонального використання природних лікувальних ресурсів. Встановлені межі курорту та зон санітарної охорони, мають бути поновлені й позначені на кадастрових картах, оскільки відомо, що деякі землевласники знищили межові знаки", – зауважив професор Степаненко.
"У чому криються труднощі? За оформлення землевпорядної документації та складання електронних документів землевпорядники несподівано зажадали... 300 млн грн! Чи можна розраховувати на виділення такої суми з облбюджету? От тоді департамент екології та природних ресурсів Одеської ОДА й звернувся за підтримкою до Державного фонду регіонального розвитку і розмістив замовлення на виготовлення техдокументації стосовно поновлення водного режиму річки Великий Куяльник як основного водного об'єкту басейну Куяльника", – усміхнувся експерт.
За його словами, між експертами Басейнової ради Куяльницького лиману довго тривали дискусії: який статус – державного курорту чи нацпарку – більше сприятиме розвитку проєкту? Врешті, дійшли згоди – спершу боротись за надання Куяльнику статусу державного курорту, а потім – встановлювати природоохоронний статус лиману як національного природного парку. Таким чином Кульницький лиман має захищати Закон України "Про природно-заповідний фонд".
ЧИ ВИТРИМАЄ ЕКСПЕРТИЗУ "ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ" ВАРІАНТ ОПРІСНЕННЯ КУЯЛЬНИКА?
Власне, проблема прісної води для поповнення лиману постає так гостро з огляду на останні прогнози кліматологів, що свідчать про посилення посушливості клімату в Одеській області. Чи буде, відтак, можливість забезпечити упродовж найближчих років прісний водозабір у басейні Куяльницького лиману в обсягах, що необхідні для забезпечення доброго екологічного стану водойми? Адже подальше щорічне сезонне поповнення Куяльника 9-10 мільйонами кубометрів морської води (з осадкою на дні 12% солі) вже несе загрози засолення й вапнування водойми та пониження якості лікувальних природних ресурсів лиману.
А тим часом, експерти-екологи й досі почуваються заручниками обласної влади при здійсненні гідрологічних досліджень водних ресурсів лиману: коштів в облбюджеті на здійснення необхідних робіт, як і раніше, бракує. А як без експертної оцінки кваліфікованого фахівця-гідролога вирішити питання опріснення водойми за рахунок подачі води з того чи іншого водного об'єкту? Чи можна, приміром, поповнювати котлован Куяльницького лиману прісною водою після докорінної реконструкції станції біологічної очистки води "Північна"?
Тож альтернативою обсягам прісної води річки Великий Куяльник, які все зменшуються і які більшою часткою перехопили власники штучних водних споруд (понад ста рибних ставків і загат) та інших прісних джерел басейну Куяльницького лиману, може стати вода, що зараз потрапляє після очищення на станції біологічної очистки «Північна» до Хаджибейського лиману – щомісячним обсягом 5 млн м³. Однак при цьому варіанті реабілітації лиману потребує якнайшвидшого розв'язання проблема кардинального поліпшення якості очищення стічних вод на СБО «Північна». Впровадження глибокого очищення води на цій станції дасть змогу використовувати в умовах ще більш посушливого клімату в найближчі 20-30 років десь 60 млн м³ прісної води для забезпечення живлення Куяльницького лиману і поступового поліпшення гідроекологічного стану Хаджибейського лиману, який зараз знаходиться в жахливому екологічному стані.
Наскільки реалістичні такі альтернативи прісноводному стоку річки Великий Куяльник, судити важко. Але прикметно, що голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький теж оприлюднив у кінці березня "хаджибейський" варіант опріснення Куяльницького лиману в ефірі одеського ТВ-1.
"Станцію біологічної очистки «Північна» можна модернізувати, й очищеною тут прісною водою з Хаджибейського лиману підживлювати Куяльницький лиман. Бо протягом останніх п'яти років ми підживлюємо цю водойму лише морською водою, що призвело до осаду близько 1 млн тонн солі та значного посилення солоності Куяльника", – сказав голова ОДА.
До речі, очікуємо найближчим часом, додав Гриневецький, видання Указу президента України "Про створення національного природного парку “Куяльницький”. Планується, що територія його буде майже 11 тисяч гектарів, буде сформовано адміністрацію парку, що підпадатиме під сферу управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.
Михайло Аксанюк, Одеса
Фото Юлія Зозулі
