На Закарпатті роблять унікальні операції на мозку — із мовними тестами
Як повідомив у коментарі Укрінформу президент Асоціації нейрохірургів України, професор Володимир Смоланка, такою методикою не користуються більше ніде в Україні.
За його словами, операція із пробудженням – це нейрохірургічне втручання, під час якого лікарі отримують доступ до головного мозку і виводять пацієнта з наркозу. У стані повної свідомості, при комплексному знеболенні пацієнт виконує лінгвістичні завдання під контролем нейрофізіолога та афазіолога. Подібні втручання використовують при хірургії на ділянках мозку, що пов’язані з розумінням та продукуванням мови для уникнення афазії (порушення мовлення) у післяопераційному періоді.
На Закарпатті проводять унікальні операції на головному мозку із пробудженням пацієнта для уникнення порушення мовлення
Наразі в Закарпатському центрі нейрохірургії успішно провели вже дві такі операції. Вперше це зробили у лютому 2021 року, пацієнтка — 26-річна дівчина, одеситка, за фахом — перекладачка, для неї було надважливою умовою зберегти функції мовлення при видаленні пухлини головного мозку.
"Другий пацієнт — молодий чоловік, 32 років, з доброякісною пухлиною головного мозку (Low-grade гліома), яка росте повільно і не має чітких контурів. Пухлина розташована в зоні мозку, що відповідає за мову та її розуміння, близько прилягає до волокон, відповідальних за рухливість у протилежних кінцівках, в даному випадку — у правій руці та нозі. Саме тому це вимагає операційного втручання з пробудженням. Така операція, у свою чергу, вимагає мультидисціплінарної участі нейрохірурга, нейрофізіолога, афазіолога та анестезіолога", – сказав Смоланка.
За його словами, під час такої операції кожен член операційної команди виконує свої функції. "Нейрохірург стимулює кору мозку та проводить хірургічне втручання – видалення пухлини, нейрофізіолог у цей час слідкує за виходом з медикаментозного сну, налаштовує силу стимуляції, афазіолог стежить за правильністю виконання пацієнтом лінгвістичних завдань, ну і анестезіолог виводить пацієнта з медикаментозного сну та контролює його загальний стан", – пояснив професор Смоланка.
Водночас під час видалення пухлини головного мозку пацієнт притомний. Він прекрасно розуміє, що з ним відбувається, і допомагає лікарям: відповідає на запитання афізіолога, ворушить руками і ногами, щоб перевірити, чи не впливає втручання лікаря на його мовлення та здатність володіти тілом.
За словами Смоланки, часто такі пухлини з'являються у молодих людей. Унаслідок видалення пухлини може виникнути афазія – складнощі з мовленням, або ж людина може не розуміти, що їй говорять. Тестування мовлення під час операції дозволяє цьому запобігти.
"Відтак, безпосередньо під час оперативного втручання афазіолог ставить запитання пацієнту. А ми знаємо, чи можемо рухатися далі. На одному з інструментів є стимулятор, яким ми тестуємо певні зони мозку. Якщо під час стимуляції виникають мовні порушення, які фіксує афазіолог, то хірургічні втручання в цій зоні припиняємо і намагаємось видалити пухлину іншим підходом", – пояснив професор Смоланка.
За його словами, практично всі втручання на головному мозку дуже високотехнологічні: застосовується дороговартісне обладнання – операційний мікроскоп, нейрофізіологічний моніторинг, інтраопераційний ультразвук тощо.
На сьогодні тарифи НСЗУ перекривають лише частину витрат на такі операції (близько 24-25 тис. грн).
При цьому за кордоном вартість подібних оперативних втручань сягає десятків тисяч доларів. Наприклад, у США — це близько 120 тис. дол. Відтак, уже зараз розглядається можливість застосування підвищених коефіцієнтів в оплаті оперативних втручань найвищого класу складності, що проводяться в окремих медичних закладах України.
