Вінницька обласна рада восьмого скликання відпрацювала перший рік своєї каденції. Спочатку серед головних пріоритетів її діяльності очільник називав нові формати і якість роботи ради, а також підготовку до формування виконавчих органів. Наразі ж Вячеслав Соколовий каже, що із сесійних засідань вдалося прибрати «політичні шоу» і домогтися результативних голосувань. Але облрада все ще перебуває у невизначеності через незавершеність реформи децентралізації влади. Які важелі для реального впливу на життя регіону в умовах обмежених повноважень віднайшли вінницькі самоврядці, голова Вінницької обласної ради розповів кореспондентці Укрінформу.
- Вячеславе Петровичу, ми спілкувались на початку року. Ви тоді сподівалися, що до кінця 2021-го реформа децентралізації завершиться і облради сформують виконавчі органи влади. Нині ж депутатам все ще доводиться працювати з обмеженими повноваженнями…
- Так, реформа децентралізації повинна була завершитись до кінця цього року. Мали ліквідувати місцеві державні адміністрації та повністю переформатувати систему регіонального управління. Але все це можливо тільки після внесення відповідних змін до Конституції України. Цього, як бачимо, ніхто не поспішає робити. Бо тільки минулого тижня Верховна Рада створила робочу групу з підготовки пропозицій щодо внесення таких змін. Вона має підготувати ці законодавчі ініціативи вже до 1 березня 2022 року! Завершення децентралізації штучно затягується, і це очевидно.
Крім того, ми бачимо, що є загрози для тих позитивних речей, які децентралізація дала для розвитку громад. Є замахи на те, щоб відібрати деякі джерела наповнення місцевих бюджетів. Візьмемо хоча б недавній законопроєкт, який передбачає, що від реалізації земель комунальної власності до 70% коштів має надходити в держбюджет. Хоча ця земля належить людям, які живуть на місцях. А ще ж є розщеплення податків на користь центру, навантаження громад видатками, які мала б фінансувати держава.
Головне, мала змінитися система органів влади. Держадміністрації мали б почати роботу у форматі префектур, а в облрадах повинні були утворитися виконавчі комітети. У громад вони є, а облради продовжують працювати у старому форматі. Хоча Вінницька обласна рада вже зараз готова брати виконавчі функції на себе. Бо ж відбулось чимало змін. Скажімо, на Вінниччині утворилось 63 громади, і хтось із ними повинен працювати вже зараз. Тому ми йдемо трошки далі й навіть у межах тих повноважень, що в нас є, знаходимо можливості працювати в нових умовах. Ми підсилились кадрово, встановили конструктивну комунікацію з громадами, маємо комплексне бачення всіх процесів життєдіяльності області. Тим більше, що наша команда має успішний досвід стратегічного розвитку територій.
- У чому він полягає?
- Ухвалення Стратегій розвитку – один із наших пріоритетів. І нині Вінницька область – перша в Україні за кількістю ухвалених громадами Стратегій. Це інформація, яку нещодавно оприлюднило Міністерство регіонального розвитку.
Ми переконані, що лише збалансований підхід до вирішення питань, визначення їх пріоритетності може привести ту чи іншу громаду до успіху. І в цілому це буде загальний успіх області. Прикладом цього є місто Вінниця. Ще 11 років тому Вінниця вперше задекларувала, що розвивається за планом стратегічного розвитку. Перша Стратегія-2020 була розроблена в широкому обговоренні мешканців міста, експертів, депутатів і виконавчого апарату міської ради. Результат такої роботи демонструє саму суть планомірного розвитку – усьоме поспіль Вінниця визнається містом, найкомфортнішим для проживання. Це результат роботи команди Володимира Гройсмана та Сергія Моргунова. І ми бачимо, що центром роботи місцевої влади у цьому випадку є людина і її інтереси.
Ми маємо зробити так, щоб і Вінниччина була областю №1 за якістю життя населення. Для цього треба зробити цілу низку важливих кроків. Перше – це ухвалення стратегій розвитку громад на наступні 10 років. Зараз процес розробки і ухвалення стратегій проходить досить динамічно. Ми маємо вже 80% громад, які ухвалили власні плани розвитку. Найближче до нас Миколаївщина, де трохи за 50%. Ми вже на сьогодні маємо ухвалену Стратегію у 53 із 63 громад, і до кінця року виходимо майже на фінішну пряму.
Але питання не у відсотках, питання в якості цих документів і в тому, що ми хочемо з цього отримати. І тут важливо, щоб до розробки стратегії в кожній громаді був індивідуальний підхід. Такі стратегії розробляються, виходячи з інтересів і запитів людей: що змінювати сьогодні, які в нас є ресурси і що має бути завтра.
- Мати продумані плани – це добре, але люди живуть тут і зараз. Що облрада за рік зробила, щоб люди відчули анонсоване покращення якості життя в регіоні?
- Думаю, для того, щоб ці зміни відчувалися на місцях, треба приділяти дуже велику увагу розвитку інфраструктури. Зокрема, дорожньої. Ми є областю з найбільшою протяжністю комунальних і державних доріг місцевого значення. Відповідно, це для нас і найбільший виклик. Тому при ухваленні бюджету на 2021 рік обласна рада запровадила новий підхід до будівництва комунальних доріг. На цю категорію доріг було виділено максимальні дозволені законом 20% державної субвенції, яка надійшла в область. Це втричі більше, ніж зазвичай виділялося в попередні роки. За результатами проведених торгів по проєктах, які подали громади, на будівництво і ремонт комунальних доріг витрачено 150 млн грн. Із 34 проєктів з реконструкції та ремонту таких доріг на сьогодні по 33-х роботи вже завершені й ще один – на завершальному етапі.
Важливо, що це саме ті дороги, які з'єднують між собою центри територіальних громад, населені пункти, і якими найбільше користуються люди. Це дороги до навчальних закладів, лікарень. Для того, щоб громадам цей інструмент розвитку став доступним, ми зменшили для них суму співфінансування. Якщо раніше для участі в такому конкурсі громадам треба було виділити 50% від вартості проєкту, то тепер це 10% чи 15%, залежно від категорії доріг. Усі громади різні, вони мають різні можливості. Є спроможні, а є з бюджетами «нуль в нуль». Тому такий підхід дав можливість усім громадам реалізовувати дорожні проєкти.
- Ось, до речі, про спроможність громад. У який спосіб облрада може вплинути на розвиток економіки на місцях?
- Наповнити бюджети громад можуть тільки ефективна економіка та додаткові інвестиції. Окрім того, вони створюють для жителів Вінниччини реальні можливості працювати там, де вони проживають. З достойними зарплатами, із залученням молоді.
Тому ми запровадили проведення форуму «Інвестуй у Вінниччину» і продовжили дію Програми розвитку місцевого самоврядування «Успішні Сильні Громади» до 2025 року. До неї додали новий механізм співпраці з громадами – грантову діяльність.
Також за моїм розпорядженням в облраді утворено робочу групу з питань координації розбудови індустріальних парків у Вінницькій області. Чого ми цим хочемо досягти? Ми бачимо, що у Вінниці є індустріальний парк, який активно й ефективно працює на розвиток міста. В останні роки там збудували цілу низку нових високотехнологічних підприємств. Це тисячі додаткових робочих місць!
Таке ж завдання ми ставимо собі й решті громад: створити в області ще кілька індустріальних парків. Це дасть можливість громадам розвивати свої та сусідні території. За час роботи цієї групи ми отримали 11 пропозицій від шести громад про створення таких парків. Є цілий перелік вимог до них, наприклад, розмір земельної ділянки, логістика, наявність трудових ресурсів. На фінішну пряму зараз вийшли чотири такі майданчики – Вороновиця, Козятин, Тульчин і Ямпіль. Як індустріальні парки вони зможуть претендувати на залучення державних коштів для створення інфраструктурних мереж на цих ділянках. Сподіваюсь, у першому півріччі 2022 року громади завершать підготовку необхідних документів.
- Повернімося до питання про грантову діяльність облради. У чому вона полягає?
- Наприклад, це конкурс «Комфортні громади». Він спрямований на створення стимулів, інструментів для розвитку, які використовуються для покращення умов проживання людей. Ви знаєте, це унікальний майданчик для реалізації ідей і планів, які є в громадах. Цього року громади подали на конкурс понад 200 проєктів, переможцями стали 70. Загальна вартість таких проєктів – 53 млн гривень. З них фонд конкурсу, який фінансується з обласного бюджету, – майже 20 млн грн. Решта – власні кошти громад і їхніх партнерів.
У жовтні облрада оголосила конкурс на 2022 рік. Тому вже зараз громади проводять відбір проєктів у себе, на місцях, щоби визначити, які найбільше відповідають потребам людей. А другий етап конкурсу проходитиме в обласній раді. Раніше почали – швидше будемо ці проєкти реалізовувати. Є чотири напрями, за якими можна їх подавати: безпечна і доступна громада, здоров'я жителів громади, сучасна громада і спроможна громада.
Крім того, ми ухвалили «Програму розвитку місцевого самоврядування «Успішні Сильні Громади». Це унікальна програма – аналогів їй в Україні немає. У ній закладено інструменти, які сприятимуть розвитку громад, підтримці медицини, громадського сектору тощо. На 2022-2025 роки в програмі передбачено заходи на 733,2 млн гривень!
- Вячеславе Петровичу, а яка доля прийнятої наприкінці липня обласної п'ятирічної програми «Питна вода»? Щось із передбачених нею заходів уже виконується?
- Давайте почнемо з того, що ми ухвалили її тоді, коли на державному рівні такої програми не було. Вона розрахована на 2021-2025 роки і є стратегічною для області. Ми повинні розуміти, що ми маємо і скільки водних ресурсів можемо раціонально використовувати. Тому серед заходів нашої програми – науково-технічні дослідження і аналіз стану водних ресурсів та питного водопостачання в області.
Ця програма визначає пріоритети використання водних ресурсів, причому на першому місці – задоволення потреб людей у якісній питній воді та водозабезпечення населених пунктів. Друге – це забезпечення водою сільгоспвиробників. Потім ідуть потреби промисловості, енергетики і транспорту. Саме тут має бути максимальний раціоналізм, особливо в безводних і малозабезпечених водою громадах.
Загалом, на фінансування заходів, які ця програма передбачає до 2025 року, закладено 345 млн гривень. З них кошти обласного бюджету – 50 млн гривень, решта – кошти з держбюджету, оскільки це безпекова річ, а також кошти громад і позабюджетні.
Зокрема, йдеться про будівництво нових мереж водопостачання, а також безповоротну допомогу на зменшення частки співфінансування з боку громад.
Хочете приклади роботи вже у цьому році? Це розчистка русла річки Вільшанка у Турбівській громаді за 7,2 млн гривень. З них майже 1,1 млн – кошти місцевого фонду охорони навколишнього середовища, а решта – з обласного екологічного фонду. Це річка, яка впадає у Південний Буг максимально близько до забору води водоканалом, який потім подає її жителям Вінниці. Притока з чистою водою автоматично підвищить якість питної води, зменшить витрати на її «доробку».
Один із наступних проєктів – розчистка Південного Бугу в м. Хмільник. Там це теж єдине джерело централізованого водопостачання. Загальна кошторисна вартість цього проєкту – 50 млн грн, він стартує наступного року.
Узагалі, Південний Буг – це наша основана прісноводна артерія, і до використання його води, покращення її якості й збільшення дебету треба підходити системно, – починаючи з півночі, з Хмільника, і рухаючись за течією на південь.
«Питна вода» – це одна зі складових частин пріоритету роботи облради, який ми називаємо «Чиста Вінниччина». Він передбачає турботу про довкілля, збереження і раціональне використання природних ресурсів, здоров'я та добробут людей. На це спрямована і «Регіональна екологічна бюджетна програма на 2019-2023 роки». Скажімо, тільки цього року за кошти обласного фонду охорони навколишнього середовища для громад придбано 13 сміттєвозів, виконано шість проєктів з будівництва і реконструкції мереж водовідведення, а також 2 проєкти з організації роздільного збору твердих побутових відходів. Ну, і ще 15 інших проєктів, спрямованих на збереження довкілля.
- А чи має область можливість фінансово забезпечити реалізацію усіх цих проєктів?
- Саме зараз депутати працюють з обласним бюджетом. Він надійшов на два тижні пізніше від строків, передбачених бюджетним регламентом, і потребує серйозного доопрацювання. Тому що розробники значну частину надзвичайно важливих заходів, передбачених обласними програмами, не планують фінансувати! Ми намагаємося ці загрози усунути і «дотиснути» бюджет, щоб він був прозорим, людиноцентричним, і водночас – бюджетом розвитку.
Наведу кілька прикладів. На конкурс «Комфортні громади» заплановано спрямувати лише 5 млн грн. Ми не можемо цього допустити, адже це кошти, які повністю передаються громадам на реалізацію актуальних для них проєктів. Ми бачимо реальну потребу у фінансуванні конкурсу хоча б на рівні 40 млн, і ми знайдемо ці кошти.
На реалізацію програми «Питна вода» у проєкті бюджету закладено 2,5 млн грн. Це при тому, що в Програмі на вирішення проблеми з водопостачанням, яка нині гостро стоїть у громадах, заплановано значно більші видатки – 8,5 млн грн.
Я кажу про це не як про проблему, а як про ситуацію, з якою мають працювати депутати.
Звісно, за наповнення і виконання бюджету відповідальна облдержадміністрація. Але за нього голосують депутати, і цей документ має бути таким, який відповідає потребам людей на місцях. Я переконаний, що ми знайдемо можливості, які дозволять не тільки забезпечувати потреби освіти, медицини і культури, але й дадуть достатньо інструментів для розвитку громад. Тому що ми маємо переходити від бюджету проїдання до бюджету, який буде стимулювати розвиток, інвестиції, розбудову інфраструктури, а в цілому – змінювати на краще життя кожного мешканця Вінниччини.
Антоніна Мніх, Вінниця
Фото Олександра Лапіна