Рік, що минає, був найважчим для територіальних громад Черкащини. Після минулорічних виборів і укрупнення – в області тепер налічується 66 громад. Керівник в U-LEAD з Європою в Черкаській області Сергій Слинько каже, що громади пройшли “дитячий” період у своєму розвитку і тепер досягли етапу дорослішання.
- Уже рік як на Черкащині розвиваються нові укрупнені громади. З чого вони почали і якими були їхні перші кроки?
- Спочатку ми мали справу з добровільними об’єднаними територіальними громадами. Тобто з першим етапом. Після минулорічних виборів – уже із законодавчо зафіксованими, укрупненими територіальними громадами, яких на Черкащині налічується 66, вони форсовано почали другий етап – дорослішання. Якщо в недавньому минулому над громадами завжди був нагляд «батьків» у вигляді районних рад та райдержадміністрацій, то з цього року вони відправлені в самостійне плавання. Себто самостійно почали займатися освітою, культурою, медициною. Це був другий етап. На черзі третій і найголовніший – етап розвитку. 2022 рік бачиться нам як період зрілості. Громади змужніли й мають уже продемонструвати результати. Тобто вони повинні менше витрачати на апарат управління (на утримання чиновників) і більше – на розвиток громади.
- До речі, які громади витрачають на чиновників найменше? І взагалі, якими є перші фінансові показники нових громад?
- Тут відповідь логічна. Ті, які є найбільшими. Черкаська громада витрачає на апарат управління 10,2% свого бюджету. Корсунь-Шевченківська – 11,6%, Жашківська – 12,1%, Уманська – 12,7%, Смілянська – 13,4%.
Якщо взяти видатки бюджету розвитку на одного жителя, то в середньому по Черкащині вони становлять 445 гривень. Найбільше витрачають у Степанецькій громаді колишнього Канівського району – 1841 гривню. Це взагалі унікальна громада. Її очолює колишній податківець. Там податки платять усі, й усі розуміють, що платити треба. Тамтешнє комунальне підприємство є настільки прибутковим, що трактористи, молоді хлопці, які були на заробітках у Польщі, повернулися й зараз успішно заробляють удома. Принцип простий – більше зробив – більше отримав. Степанецьке сільське комунальне підприємство виграло тендер на очищення доріг і чистило дороги майже половині колишнього Канівського району. У Черкаській громаді видатки бюджету розвитку на одного жителя складають 1037 гривень, у Ліплявській – 891, Шполянській – 823, Червонослобідській – 687 гривень. Тобто за цими показниками сільські громади успішно конкурують із міськими.
За січень-жовтень 2021 року до загального фонду місцевих бюджетів територіальних громад Черкаської області надійшло 6,4 млрд грн. (без урахування трансфертів), у порівнянні із січнем-жовтнем 2020 року доходи громад збільшилися на 17,8%, або на 968,9 млн грн.
З утворенням громад в Україні почало з’являтися конкурентне середовище. У Білозірську громаду запрошували лікарів і обіцяли їм 10 тисяч зарплати. Тепер кваліфіковані лікарі створили собі ім’я, підписали багато декларацій, і Національна служба здоров’я на кожного клієнта шле гроші. Тобто тепер вони самі заробляють на себе. Це лікарі первинної ланки. У тамтешній лікарні немає віконечка реєстрації. Там не треба згинатися. Там є стійка реєстрації, працівниця, яка посміхається, вазон і таця з цукерками. Все як у приватній лікарні. Там кожен лікар мав змогу обрати колір стін у своєму кабінеті. Годі говорити, що все обладнання нове. Аналогічні приклади можна знайти і в освіті. Коли Білозір’я першим створило опорну школу і старшокласників перевели на навчання туди, частина учнів і батьків менших шкіл громади не схвалювали цю ідею. Але коли вони побачили обладнання, інтерактивні дошки, рівень учителів, то вже наступного року більшість хотіла, щоби їхні діти відразу ходили саме в опорну школу, минаючи проміжні ланки.
У Білозір’ї біля школи є величезна велопарковка, за якою спостерігають кілька камер. У селі створені велодоріжки для безпечного проїзду школярів. Можна сказати, що Білозір’я давно вийшло на етап зрілості.
- Із 1 серпня в Україні змінилося законодавство, що стосувалося діяльності старост і старостинських округів. Тепер мінімальна кількість жителів в одному окрузі має бути не меншою ніж 500. Що робити?
- На той час 92 округи на Черкащині не відповідали вимогам закону. На момент запровадження змін на Черкащині було 414 старостинських округів. Найбільше їх – 24 – було сформовано у Жашківській громаді Уманського району. 272 округи мали населення від 500 до 1,5 тисячі жителів, 10 – понад 300 жителів і 92 до 500. Найменше населення в Черкаській області обслуговує староста у Баштечківській громаді Уманського району – 159 жителів. А найбільше – 6388 жителів – у Тальнівській громаді Звенигородського району.
Після змін у законодавстві затвердження старости місцевою радою відбувається за поданням голови виключно після обговорення з жителями громади. Наприклад, якщо в окрузі проживає до 1500 осіб, підтримати старосту мають більш як 20% жителів, а якщо від 1500 до 10 тисяч – то більш як 17%.
Більш як 14% голосів має отримати претендент на посаду старости, якщо в окрузі проживає від 10 до 20 тисяч, більше 10% голосів – у разі якщо кількість жителів складає від 20 до 30 тисяч. Якщо коло обов’язків старости та територія, на якій він працює, не змінились, то звільняти його не потрібно. Громадські обговорення проводяться лише для нових старост, які займають цю посаду вперше. Раніше староста входив до складу виконкому за посадою, тобто обов’язково. Тепер це вирішує місцева рада шляхом голосування.
У ситуації в якій громади вже провели громадські обговорення та обрали старост – важливо затвердити старост радами. У громадах, де обговорень ще не було та є вакантні посади – необхідно якомога швидше провести громадські слухання та процедуру затвердження. Це є вкрай важливим, адже староста – це не тільки посада, яка є основною ланкою комунікації між громадянами та представниками влади, а й людина, що здійснює одну з найголовніших задач децентралізації – наближує послуги для мешканців. Адже, після введення в дію Закону, староста може надавати адміністративні послуги, отримувати заяви та документи та видавати результати.
- Як нові громади наближують послуги до людей?
- За кількістю центрів надання адміністративних послуг Черкащина перебуває у трійці лідерів в Україні. 91% черкаських громад створили ЦНАПи, вагомий внесок у створення та забезпечення їх роботи зроблено проєктами міжнародної технічної допомоги. До цього процесу долучилася і “U-LEAD з Європою”. Експерти Програми надали допомогу 32 територіальним громадам у напрямку розробки проєктів зі створення чи модернізації ЦНАПів.
Раніше це були старі кімнати з мінімумом меблювання й техніки. Ми показали, як воно має бути в ідеалі – яке світло, меблі, техніка. Якою має бути зала очікування, які там повинні стояти дивани, який має бути санвузол. Створили кімнати відпочинку для працівників, бо клієнти бувають різними й часом люди отримують стреси. Однак люди навчені, як поводити себе з важкими клієнтами: вони усміхаються, налаштовують людину на позитив. Ми високо підняли планку, й тепер інші громади, які створюють ЦНАПи без нашої допомоги намагаються, як мінімум, не відстати.
- Знаю, що окрім створення ось таких прикладів в наданні послуг, ви також заохочуєте волонтерство. Розкажіть більше про це.
- Так. Ми діємо у загальній рамці, що називається «Волонтерство в громадах». Приміром, у Чигирині створили волонтерський проєкт «Фонд розвитку Чигиринщини». Під час пандемії з’явилися люди, яким без підтримки не обійтися. При цьому є й інша група, яка опинилася без роботи. Тут створили майстерню, де шиють маски й так звані «торбинки добра». У магазинах Чигирина оголосили збір продуктів на потреби нужденних людей. Згодом волонтери розвозять «торбинки добра». Ми їх фінансово підтримали на початковому етапі. Далі підтримує міська рада, тож проєкт точно буде довготривалим.
- Яким чином U-LEAD проводить навчання працівників громад? І які види навчання найбільш затребувані зараз?
- Попит на навчання в цілому шалений. Навчаємо всіх – від керівників до проєктних менеджерів і кадровиків. Навчання не обмежуємо теорією, а й додаємо практику. Проводимо відбір. Є попит на навчання старост, особливо нових. Допомагаємо громадам розробляти й створювати свою стратегію розвитку. Це не значить, що наша людина розробить стратегію розвитку кожного регіону. Ні, бо люди краще знають особливості свого регіону. Ми маємо досвід і, з огляду на нього, експерт може запропонувати на вибір кілька стратегічних напрямків. Однак стратегія може змінюватися під впливом нових обставин. Білозір’я мало одну стратегію, потім доопрацювало і після нових викликів створило нову, дещо інакшу.
Юрій Стригун, Черкаси